На виробництві
широко використовуються драбини,
які за визначенням ГОСТ 24258—88, є
«конструкцією, призначеною для
переміщення людей на висоті і
створення тимчасових робочих
місць». На жаль, постійно
реєструються нещасні випадки,
пов’язані із падінням працівників з
драбин, а за останній час
збільшилась тяжкість наслідків цих
нещасних випадків. Основна причина
нещасних випадків пов’язана з
використанням під час виконання
робіт на висоті замість засобів
підмощування приставних
драбин.
Нормативні вимоги однозначно
вказують: на приставних драбинах
забороняється виконання будь-яких
робіт, вони повинні
використовуватись тільки для
переміщення людей між окремими
ярусами будівлі та виконання робіт,
які не потребують від виконавця
упору в її конструкції. Роботи на
драбинах допускаються тільки у
виняткових випадках — під час
аварії або якщо створюється
небезпека для життя людини та
руйнування устаткування (п. 4.17 СНиП
ІІІ-4-80* «Техника безопасности в
строительстве» (НПАОП 45.2-7.02-80); пп.
2.7.90, 5.5.11 Правил охорони праці при
ремонті і реконструкції об’єктів
житлово-комунального господарства
(НПАОП 45.2-1.02-90); п. 7.1.24 Правил
безпечної роботи з інструментом та
пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01)). Хоча, на
думку автора, цим нормативним
вимогам суперечать інші вимоги,
наприклад, п. 7.1.25 НПАОП 0.00-1.30-01: «у
разі виконання працівником робіт з
приставних драбин на висоті більше
1,3 м повинен застосовуватись
запобіжний пояс», а вираз «драбини
для виконання робіт на висоті»
(наприклад, підпис до мал. 4 НПАОП
0.00-1.30-01) необхідно розуміти як
«драбини, що використовуються під
час виконання робіт на висоті».
Нормативні вимоги до драбин
визначені РСТ УССР 1735-87 «Лесницы
деревянные и металлические. Общие
технические условия», ГОСТ 26887—88
«Площадки и лестницы для
строительно-монтажных работ»,
розділом 7.1 Правил безпечної роботи
з інструментом та пристроями (НПАОП
0.00-1.30-01). У ГОСТ 24258—88 «Средства
подмащивания» конкретні вимоги до
драбин не визначені.
Залежно від конструкції можуть
використовуватись такі типи драбин:
приставні (одноколінні та
багатоколінні розсувні), навісні,
стрем’янки; залежно від матеріалу:
дерев’яні та металеві. Для
піднімання на опори з циліндричними
та конічними стояками діаметром 300 …
500 мм на висоту до 14 м
використовуються розбірні
переносні драбини. Нормативні
вимоги щодо експлуатації приставних
драбин наведені в додатку, аналіз
даних якого вказує на
неоднозначність нормативних вимог
(насамперед у частині випробування
драбини), а саме: навантаження, яким
випробовується щабель драбини,
становить 120, 150, 160 кг, а кут нахилу
відповідно 60, 70 і 75°. Результати
випробувань реєструються у
протоколі або журналі.
Необхідно зазначити, що обмеження
загальної довжини драбини до 5 м
пов’язано насамперед з тим, що
роботи на висоті понад 5 м вважаються
верхолазними. Очевидним є й те, що
приставні драбини під час виконання
робіт повинні відповідати вимогам
ГОСТ 26887—86, тобто повинні бути
тільки металевими (п. 4.17 НПАОП
45.2-7.02-80), а випадки травмування, що
пов’язані з руйнуванням щабля
металевої драбини, малоймовірні.
Допустима маса приставної драбини
визначена тільки в РСТ УССР
1735-87.
На думку автора, доцільно проводити
випробування тільки приставних
драбин незаводського виготовлення
або тих, що не мають сертифіката
відповідності, а також у разі
перевищення граничного терміну
експлуатації драбини чи
недотримання оптимальних умов їх
експлуатації (наприклад, у разі
експлуатації драбини в агресивному
середовищі, перевантаження).
Оскільки технічно несправну
(поламану) драбину можна легко
виявити візуально, то випробування
такої драбини не є доцільним — її
необхідно вилучати та
утилізувати.
На підприємстві повинна бути
визначена особа, відповідальна за
контроль технічного стану драбин і
стрем’янок, у тому числі їх
випробування (п. 7.1.32 НПАОП 0.00-1.30-01).
Має бути розроблена методика
(інструкція, технологічна карта)
випробування драбин, оскільки ця
робота пов’язана з підвищеною
небезпекою, бо потребує
спеціального пристрою (стенду) з
вантажопідйомним механізмом.
Необхідно створити силове
навантаження 120, 150, 160 кг, що вручну
зробити неможливо.
Прикрим непорозумінням є те, що
вищенаведеним вимогам суперечать
Правила охорони праці під час
виконання робіт на висоті (НПАОП
0.00-1.15-07), де вказується, що «роботи
верхолазні — це роботи, що
виконуються безпосередньо з
елементів конструкцій, обладнання
або з монтажних пристосувань,
тимчасових драбин…», і навіть
уведено підрозділ 6.6 «Вимоги безпеки
під час виконання робіт з
автомобільних драбин».
Основним завданням роботодавця є
створення умов для безпечного
ведення робіт, у тому числі з
використанням приставних драбин. Як
свідчить аналіз виробничого
травматизму, нехтування такими
вимогами призводить до нещасних
випадків.
До списку
