Статьи

Однією з умов безпеки виробництва є контроль стану засобів виробництва (далі — об’єкти виробництва). В чинних нормативно-правових актах використовуються різноманітні терміни для визначення функцій контролю технічного стану об’єктів виробництва, а саме: технічне опосвідчення, огляд (технічний, профілактичний, візуальний), обстеження (технічне, експертне, інструментальне), випробування, діагностування (технічне, експертне), перевірка (технічна, готовності), паспортизація, ревізія, оцінка, повірка тощо. Ці терміни близькі за змістом, але різні за своїм функціональним призначенням. На жаль, визначення цих термінів у ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення» та однозначних тлумачень в інших нормативних актах не існує, тому приходиться їх сприймати в тому розумінні, в якому їх визначають галузеві нормативно-правові акти, хоча їхні визначення не завжди є однозначними.

Прикладом міждержавного документа, який визначає термінологію щодо контролю технічного стану об’єктів виробництва, є постанова від 06.12.97 р. № 10-5, прийнята на 10-му пленарному засіданні міжпарламентської Асамблеї держав — учасниць СНД «Модельний закон про промислову безпеку небезпечних виробничих об’єктів», де в ст. 9 визначається, що «організація, яка експлуатує небезпечний виробничий об’єкт, зобов’язана… забезпечити проведення експертизи промислової безпеки будівель, а також проводити діагностику, випробування, опосвідчення споруд і технічних пристроїв, що їх використовують на небезпечному об’єкті».
Базовим міжгалузевим документом, який встановлює порядок проведення державними органами контролю технічного стану об’єктів виробництва підвищеної небезпеки, є Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (постанова Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687), в якому маємо такі визначення термінів:
огляд — контроль технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено організаційно-методичними документами;
технічний огляд — комплекс робіт з контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, номенклатуру яких встановлено організаційно-методичними документами, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки огляд (частковий технічний огляд), що проводяться у строки, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно-методичними та експлуатаційними документами;
експертне обстеження (технічне діагностування) — комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устаткування з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації.
Прикладом галузевого документа, який встановлює порядок контролю за технічним станом засобів виробництва, є Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств гірничо-металургійного комплексу (наказ Міністерства промислової політики України від 15.06.2004 р. № 285), який встановлює такі визначення термінів:
технічний стан (об’єкта) — стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на об’єкт;
технічний огляд — захід, який виконується ручним чи автоматичним способом з метою спостереження за станом об’єкта;
технічне діагностування — визначення технічного стану об’єкта з означеною (заданою) точністю;
контроль (технічного стану) — перевірка відповідності значень параметрів об’єкта вимогам технічної документації та визначення на цій основі одного із заданих видів технічного стану в даний момент часу;
ревізія — комплекс операцій з технічного обслуговування з установлення ступеня зношення об’єкта виробництва або його окремих частин з метою визначення потреби проведення ремонту, перевірки роботоздатності, безпеки, надійності вузлів і деталей та підтримки справного стану об’єкта.
Розглянемо термінологію, що стосується контролю технічного стану об’єктів виробництва в базових чинних нормативно-правових актах з експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. Історично так склалося, що для контролю технічного стану об’єктів котлонагляду використовується термін «технічне опосвідчення», підйомних споруд та транспортних засобів — «технічний огляд». У будівельних нормах і правилах використовується як термін «технічне опосвідчення», так і термін «технічний огляд» (в окремих випадках практикується таке визначення — «перед початком експлуатації вантажопідйомних механізмів здійснюють технічний огляд та опосвідчення»).
Технічне опосвідчення або технічний огляд (далі — технічне опосвідчення) об’єктів виробництва проводиться перед його реєстрацією, перереєстрацією, зняттям з обліку або зміною функціонального призначення, і є періодичним. Технічне опосвідчення проводиться на договірній (платній) основі уповноваженими особами експертно-технічного центру Держгірпромнагляду (іншою організацією, яка отримала відповідний дозвіл) і власника об’єкта виробництва за програмою робіт, технологічною картою, методичними вказівками та іншими організаційно-методичними документами, які визначають зміст і обсяги виконуваних робіт. Крім оцінки (шляхом огляду) технічного стану об’єкта виробництва під час технічного опосвідчення, проводиться його випробування (технічне діагностування) з метою визначення фактичного технічного стану об’єкта (справне, несправне, роботоздатне, нероботоздатне), визначення місць можливої відмови (несправності) об’єкта та прогнозування його технічного стану. Результати технічного опосвідчення оформлюються актом і заносяться в технічний паспорт (формуляр) об’єкта виробництва з визначенням терміну його наступного технічного опосвідчення.
Класифікація видів технічного опосвідчення різних об’єктів виробництва також не є однозначною. Умовно можна виділити технічне опосвідчення: засобів виробництва — первинне, періодичне, позачергове; повне, часткове; зовнішнє, внутрішнє (об’єкти котлонагляду); умов виробництва — загальне, комплексне, часткове, вибіркове; їх обстеження — детальне, попереднє, спеціальне, суцільне, вибіркове, планове, позачергове.
На думку автора, очевидним є те, що терміни «технічне опосвідчення» та «технічний огляд» мають один і той же зміст, оскільки передбачають як проведення огляду об’єкта виробництва, так і його випробування (діагностування) з однією метою — встановлення доцільності, умов і термінів подальшої безпечної експлуатації об’єкта, а також його відповідності організаційно-методичним (експлуатаційним) документам. Формула «технічне опосвідчення = технічний огляд + випробування» є, на мій погляд, більш прийнятною, ніж формули «технічний огляд = огляд + випробування» або «технічне діагностування = огляд + діагностування», оскільки виникає необхідність пояснювати тонкощі між «технічним оглядом» та «оглядом», «технічним діагностуванням» та «діагностуванням». Інші терміни, такі як обстеження, ревізія, оцінка, повірка, паспортизація, є частковим випадком технічного опосвідчення і визначають деякі його функції.
Технічне опосвідчення сприяє підвищенню рівня безпеки технологічних процесів. На думку автора, необхідно встановити однозначну термінологію щодо контролю технічного стану об’єктів виробництва, оскільки неоднозначність у цих питаннях може призвести до плутанини і вплинути на безпеку виробництва. Слід відзначити, що робота в цьому напрямі вже проводиться на державному рівні. Наприклад, нині в стадії розробки перебувають проекти законів «Про впорядкування термінів і понять України», «Про єдиний державний реєстр», а також «Термінологія законодавства України».

М. ФЕДОРЕНКО, головний державний інспектор Київської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві



До списку