В одній з
інформацій, вміщеній кілька років
тому на шпальтах журналу «Охорона
праці», йшлося про значне зростання
рівня професійної захворюваності
на Тернопільщині. А як тут справи
тепер, що робиться для того, щоб
звести до мінімуму кількість
робочих місць, де є передумови для
їх виникнення? Про це розповів
головний державний санітарний
лікар області C. ДНІСТРЯН.
Професійна захворюваність є
серйозною проблемою, оскільки
пов’язана з несприятливими
умовами праці і призводить до
соціальних, економічних і
матеріальних втрат. Що стосується
Тернопільщини, то упродовж
останніх семи років вона становить
0,1—3,1% від загальної кількості
профзахворювань в Україні. Як
показує аналіз, професійні
захворювання в регіоні головним
чином виникають на підприємствах
текстильної промисловості (80,4%),
тобто там, де для цього є найбільше
передумов. Друге місце в цьому
сумному лідерстві посідають, як не
прикро, лікувально-профілактичні
заклади (питома вага професійних
захворювань тут становить 2,28%),
третє — агропромисловий комплекс
та заклади освіти, четверте —
сільськогосподарське
машинобудування. Щоправда,
минулого року кількість ушкоджень
здоров’я, зумовлених шкідливими
умовами праці в текстильній
промисловості, різко скоротилася.
Якщо в 2005 та 2006 рр. тут було
зареєстровано відповідно 183 та 97
професійних захворювань, то торік
— лише 17 (усього в області минулого
року їх було зареєстровано 20).
Якщо вести мову про види ушкоджень
здоров’я,зумовлених умовами праці,
то це, перш за все, сенсоневральна
приглухуватість з різним ступенем
втрати слуху як наслідок роботи в
умовах підвищених рівнів шуму. До
речі, на згадану патологію припадає
92,1% від загальної кількості
професійних захворювань, що
реєструються. Звертають на себе
увагу такі захворювання, як
хронічний бронхіт (в основному
пилової етіології), варикозна
хвороба нижніх кінцівок, що
пов’язана з довгочасним статичним
навантаженням, гіперпластичний
ларингіт, який розвивається
внаслідок тривалого голосового
навантаження. Нас дуже турбує також
виникнення такої хвороби, як
професійний туберкульоз, який
реєструється серед обслуговуючого
персоналу відповідних
лікувально-профілактичних
закладів внаслідок контакту з
хворими. На цю патологію припадає
1,78% від загальної кількості
професійних захворювань.
Основними
професіями в текстильній галузі,
серед яких були зареєстровані
випадки ушкодження здоров’я,
пов’язані з умовами праці, є ткалі,
майстри та їх помічники,
чистильники, прядильниці,
слюсарі-ремонтники та деякі інші.
Як показує аналіз, стаж роботи цих
потерпілих у даній галузі
становить, як правило, 10—20 років.
Оскільки основним об’єктом
формування професійних
захворювань на Тернопільщині є ВАТ
«Текстерно», то умови праці на
ньому перебувають у центрі уваги
міської та обласної
санітарно-епідеміологічних служб,
робочих органів виконавчої
дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань в області, державної
експертизи умов праці головного
управління праці та соціального
захисту населення
облдержадміністрації,
теруправління Держгірпромнагляду.
Відповідно до виданих
санітарно-епідеміологічною
службою приписів з метою вжиття
заходів щодо створення здорових і
безпечних умов праці у
прядильно-ткацькому цеху ВАТ
«Текстерно» призупинено
експлуатацію ткацьких верстатів
П-125, що генерували шум з рівнем
понад 100 дБА. Крім цього, тут
проведено модернізацію обробного
та прядильного виробництв,
посилено контроль за використанням
працівниками засобів захисту
органів слуху тощо.
Минулого року нашими фахівцями
було проведено 6224 обстеження щодо
дотримання чинного законодавства з
гігієни праці. У 2047 випадках вони
проводилися із застосуванням
лабораторно-інструментальних
досліджень. У процесі таких
перевірок було встановлено, що в
шкідливих умовах працює 13 181 особа.
У зв’язку з виявленими порушеннями
вимог законодавства з гігієни
праці торік до адміністративної
відповідальності було притягнено
831 посадову особу, призупинено
експлуатацію 288 цехів, дільниць,
виробництв, тимчасово відсторонено
від роботи 1911 працівників, передано
в правоохоронні органи 7 справ для
вирішення питання щодо притягнення
винних до кримінальної
відповідальності.
Завдяки принциповій позиції
лікарів і добрій волі керівників
ВАТ «Булат», «Підвисоцький завод
будівельних матеріалів»,
дочірнього підприємства «Шумський
торф’яний завод», цегельного
заводу ЗАТ «Будматеріали», філії
склозаводу виробничо-комерційної
фірми «Декор» та деяких інших
підприємств упродовж 2007 р. від
роботи з шкідливими умовами праці
було вивільнено 367 працівників, у
тому числі 84 жінки. Однак,
незважаючи на заходи, що вживаються
санітарно-епідеміологічними
службами, на Тернопільщині ще
далеко не на кожному підприємстві
створено належні умови праці.
Сьогодні неблагополучними в
питаннях дотримання чинного
законодавства з гігієни праці є 446
суб’єктів підприємницької
діяльності, з яких 392 належать до
виробничої сфери недержавних форм
власності. Серед них
ремонтно-виробниче підприємство
«Агропромтехніка», що в м. Скалат
Підволочиського району, ТОВ «Нива»,
«Світанок», «Юстинівське», що в
Підгаєцькому районі, ВАТ «Завод
порошкової металургії», малі
підприємства «Залозецький
цегельний завод», «Захід» та деякі
інші.
Все це зобов’язує нас підвищувати
ефективність і дієвість
санітарно-епідеміологічного
нагляду з тим, щоб домогтися від
роботодавців максимального
скорочення кількості робочих
місць, які не відповідають вимогам
законодавства з гігієни праці.
Хоча, якщо розібратись, зробити це
не так просто, бо вони після
набрання чинності Закону «Про
загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності»
не несуть матеріальної
відповідальності за наслідки
ушкодження здоров’я працівників,
отриманого під час виконання ними
своїх трудових обов’язків.
На знімку:
провідний інженер лабораторії
електромагнітних полів та інших
фізичних факторів Г.
Букачевський
та лаборант лабораторії гігієни
праці О. Білоник (праворуч)
проводять заміри рівня шуму та
мікроклімату
на робочих місцях
ТОВ «Борднеце-Україна».
Фото з архіву Тернопільської
облСЕС
