Статьи

Практично кожний нормативний документ, пов’язаний з експлуатацією підземних інженерних комунікацій, містить 2_38.jpgвимоги безпеки праці під час виконання земляних робіт. Земляні роботи невибуховим способом можуть виконуватись як вручну, так і з використанням засобів механізації під час будівельних, ремонтно-відновлювальних і пошукових робіт. Як засоби механізації можуть використовуватись землерийні машини (наприклад, екскаватор), бурильна установка та засоби гідромеханізації. Набувають розповсюдження нові технології проведення земляних робіт (наприклад, горизонтальне направлене буріння, безтраншейне улаштування трубопроводів під дорогами та іншими інженерними комунікаціями шляхом продавлювання грунту*), використання яких має значні переваги над звичайним траншейним способом при прокладанні інженерних комунікацій через транспортні магістралі. Але використання безтраншейної технології в грунтах з камінними включеннями або за наявності в насипному грунті твердих предметів (каміння, бетону, металу тощо) є недоцільним.
Автор спробував на базі чинного законодавства систематизувати та узагальнити вимоги щодо безпеки праці під час виконання земляних робіт на інженерних комунікаціях (без урахування земляних меліоративних робіт та особливостей грунтів — просадочних, вічної мерзлоти, засолених і болотистих) для практичного використання у своїй роботі інженерами з охорони праці, іншими працівниками підприємств різних галузей промисловості.

Нормативна база

Однозначного визначення поняття «земляні роботи» не існує. Ці роботи передбачають розробку виїмки з поверхні землі (котлован, траншея, канава, колодязь). Не визначено також однозначну межу, за якої роботи в колодязі належать до підземних робіт.
Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 м або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою, належать до робіт підвищеної небезпеки. Тож відповідно до п. 63 додатка 1 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його територіальними органами (НПАОП 0.00-4.05-03) суб’єкт господарювання повинен отримати дозвіл на їх виконання.
Базовим документом, що встановлює вимоги безпеки праці під час земляних робіт, є СНиП 3.02.01-87 «Земляные сооружения, основания и фундаменты». Вимоги безпеки праці під час земляних робіт, пов’язані з експлуатацією інженерних комунікацій, визначають відповідні розділи нормативно-правових актів з охорони праці, в тому числі розділ 9 СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве» (НПАОП 45.2-7.02-80); розділ 6.2 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90); розділ 7.4 Правил безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств (НПАОП 45.2-1.12-01); розділ 6.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98); розділ 8 Правил безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку та проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.07-96); розділ 13.2 Правил безпечної експлуатації магістральних газопроводів (НПАОП 60.3-1.03-04); розділ 4.15 Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (НПАОП 40.1-1.02-01); розділ 9 Правил охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті (НПАОП 60.1-1.01-04); розділ 5.1 Правил охорони праці під час будівництва і експлуатації міських вулиць та доріг (НПАОП 45.23-1.05-91); розділ 7.2 Правил охорони праці на міському електричному транспорті (НПАОП 60.2-1.01-06).
Порядок організації земляних робіт встановлюють окремі нормативні документи Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (наприклад, розділ 15 ДБН В. 2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди газопостачання»), а кошторисні розрахунки — ДБН Д.2.4-1-2000.
Серед нормативних документів, які встановлюють вимоги безпеки праці під час проведення земляних робіт засобами гідромеханізації, можна відзначити відсутню в Реєстрі нормативно-правових актів з охорони праці Інструкцію з техніки безпеки при виконанні земляних робіт методом гідромеханізації (НАОП 1.1.10-5.15-82), а також розділ 5 СНиП 3.02.01-87 та ГОСТ Р 12.3.048—2002. До відома, в Росії практикується розробка територіальних будівельних норм щодо порядку виконання земляних робіт, наприклад, «Правила подготовки и производства земляных работ, обустройства и содержания строительных площадок в городе Москва», (2005); «Правила организации строительства и производства земляных работ на территории Московской области» (ТСН ПЗ и СР-97).
Земляні роботи в охоронних або санітарно-захисних зонах об’єктів природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини проводяться з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів (наприклад, Порядок видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 316; ДБН В.3.2-1-2000).

Організація виконання земляних робіт

Поняття «земляні роботи» та «охоронна зона підземних комунікацій» тісно пов’язані між собою, тому виконання земляних робіт передбачає попередню розробку та узгодження організаційно-технічних заходів щодо умов безпечного проведення робіт в охоронній зоні інженерної комунікації (не пізніше ніж за добу до початку роботи), а також контроль організації, відповідальної за експлуатацію інженерної комунікації, за ходом ведення робіт з безпосереднім перебуванням її уповноваженого представника на місці проведення робіт.
Порядок виділення території для виконання земляних робіт розглянуто у статті М. Федоренка «Територіальний чинник в організації безпеки праці» («Охорона праці», № 5, 2008 р.).
Перед початком роботи в зоні розміщення підземної інженерної комунікації необхідно мати план-схему (картограму) про розміщення на плані місцевості і глибину залягання як підземної комунікації, на якій будуть проводитися роботи, так і розташованих у робочій зоні інших комунікацій. У разі відсутності даних про точне місцезнаходження інженерної комунікації земляні роботи проводять після встановлення точного її перебування шляхом ручного шурфування* або зондування. Земляні роботи в охоронній зоні діючої інженерної комунікації та місцях з можливим патогенним зараженням грунту (звалищах, скотомогильниках, цвинтарях) виконуються за нарядом-допуском** та за наявності письмової згоди (дозволу, ордеру тощо) на виконання земляних робіт від організації, яка експлуатує інженерну комунікацію.
До виконання земляних робіт можуть залучатись працівники, придатні до роботи в замкнених просторах, після проходження ними цільового інструктажу з питань охорони праці, землекопи (код професії 7129.2 за Класифікатором професій ДК 003:2005), машиністи землерийно-будівельних машин (код професії 8414) та інші.
У зоні можливого проходу людей та руху транспорту місце проведення земляних робіт огороджується залежно від умов виконання робіт, забезпечується попереджувальними написами та знаками (наприклад, за ГОСТ 12.4.026—76) з сигнальним освітленням у нічний час. Місце проведення земляних робіт під час ремонту водопровідно-каналізаційних споруд огороджується відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006—75, у межах смуги відчуження автомобільних доріг — згідно з Інструкцією щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах (додаток А до Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України (П-Г.1-218-113-97), на будівництві — за ГОСТ 23407—78. Огородження встановлюється на відстані не менше ніж 2 м від межі виїмки, а за наявності залізничної рейкової широкої колії — не менше ніж 2,6 м. Для проходу людей через виїмку улаштовують перехідний місток шириною (за одностороннього руху не менше 0,75 м, двостороннього руху — не менше 1,2 м) з перильним огородженням з обох боків висотою 1,1 м, бортовою дошкою шириною 0,15 м та додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.
У разі розробки виїмки в безпосередній близькості або нижче фундаментів існуючих будівель чи споруд передбачають технічні заходи щодо запобігання їх можливому руйнуванню та виникненню деформацій, наприклад, розробку виїмки виконують окремими захватками довжиною не більш як 1,5 м (п. 7.4.12 НПАОП 45.2-1.12-01). Допустима ширина виїмки (залежно від зовнішнього діаметру трубопроводу, способу його укладання та стикування з’єднань) визначена в табл. 2 СНиП 3.02.01-87. Ремонтно-відновлювальні роботи інженерної комунікації повинні виконуватись за відсутності струму або тиску в її мережі.
Земляні роботи на діючій інженерній комунікації з використанням землерийного механізму дозволяється проводити за умови наближення його робочого органу до інженерної комунікації (з усіх боків) на допустиму мінімальну відстань, величина якої залежить від виду інженерної комунікації, умов проведення робіт (наведено в табл. 1).
Необхідно зазначити, що деякі нормативні акти (наприклад, п. 8.2.5 НПАОП 64.2-1.07-96) взагалі забороняють виконання земляних робіт механізованим способом в охоронній зоні діючої інженерної комунікації, а
п. 8.4.1 НПАОП 64.2-1.07-96 забороняє проведення робіт з горизонтального буріння та шляхом продавлення грунту в зоні розташування газопроводів. Існують інші обмеження щодо використання будівельної техніки в охоронних зонах інженерних комунікацій. Наприклад, п. 4.3.41 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98) не допускає використання ударних механізмів для розпушування грунту на відстані ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а забивання паль (шпунтів) дозволяє проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу (у разі вжиття додаткових заходів безпеки ця відстань може бути зменшена до 10 м); п. 7.4.16 НПАОП 45.2-1.12-01 допускає використання ударного інструменту на відстані не ближче ніж 5 м від існуючої інженерної комунікації.
Ближче від указаної в табл. 1 відстані до інженерної комунікації земляні роботи виконують вручну лопатою (без застосування кирки, лома або інших ударних інструментів) або з використанням інших спеціальних засобів механізації. У робочій зоні будівельно-дорожніх машин, які можуть використовуватись під час земляних робіт, не допускається виконання інших робіт і перебування працівників (межа небезпечної зони робочого органу, що рухається, становить 5 м). Грунт з виїмки (траншеї, канави), робочий інструмент і матеріали розміщують на відстані не ближче ніж 0,5 м від бровки (зовнішнього краю) виїмки, при цьому не дозволяється відвалювання грунту на розташовані поруч зони, де проходять інші інженерні комунікації. Розміщення та переміщення будівельно-дорожніх машин повинні здійснюватись за межами призми можливого обвалення грунту виїмки. Допускається рух і стоянка будівельно-дорожніх машин на відстань, що не перевищує наведену в табл. 2, а у разі неможливості дотримання вказаної відстані стінки виїмки повинні бути закріпленими.
Не допускається розробляти грунт шляхом підкопування. Навіси або відшарування грунту, що виникають під час розробки виїмки, своєчасно руйнують зверху (попередньо звільнивши зону обвалення від людей та інструменту), а у разі виявлення в стінках виїмки валунів, великого каміння або великогабаритних залишків будівельних матеріалів їх видаляють з виїмки. Під час розробки виїмки працюючі повинні розміщуватись таким чином, щоб не травмувати один одного робочим інструментом.
Виїмку необхідно захищати від дії поверхневих вод, розміщуючи відвали грунту з одного боку і влаштовуючи водовідвідні канали — з іншого. Швидкий приплив грунтових вод у виїмку потребує штучного водозниження або примусового водовідливу (вимоги щодо організації водозниження та водовідведення наведені в розділі 2 СНиП 3.02.01-87), а для мулових, грунтів-пливунів або у випадку можливого винесення грунту підземними водами — шпунтового кріплення. Не дозволяється розробка без кріплення перезволожених піщаних, лесовидних і насипних (неущільнених) грунтів, а також допуск людей у траншею до установлення кріплень у таких грунтах.
Під час виконання земляних робіт повинен здійснюватись постійний контроль за станом схилів (використовується також термін «укосів») або кріплень виїмки, повинні вживатись відповідні заходи проти обвалення грунту, особливо після зволоження атмосферними опадами (наприклад, зменшуючи крутизну схилів, підсилюючи кріплення).
У разі виявлення не передбачених наявною план-схемою інженерної комунікації або споруди, небезпеки обвалення грунту або розташованих поруч споруд, розкопування вибухонебезпечного предмета, дії всередині виїмки небезпечних або шкідливих речовин земляні роботи в таких місцях негайно припиняють, а працюючих виводять за межі небезпечної зони. Подальше виконання робіт можливе після ліквідації впливу небезпечного чинника за умови вжиття додаткових заходів безпеки, знешкодження вибухонебезпечного предмета та отримання відповідного дозволу на подальше виконання робіт.
Прохід у виїмку здійснюється через улаштований на рівну поверхню трап шириною не менше ніж 0,6 м з перильним огородженням висотою 1,1 м (для вузької виїмки допускається використання приставної драбини). Не допускається пересування по елементах кріплення виїмки, а також перебування у виїмці без виробничої потреби. Під час виконання земляних робіт на деяких інженерних комунікаціях згідно з нормативними документами потрібно мати кілька виходів з виїмки. Наприклад, у разі земляних робіт на трубопроводі магістрального газопроводу діаметром до 800 мм виїмка повинна мати не менше двох виходів — по одному в кожний бік виїмки, робіт на трубопроводі діаметром 800 мм і більше — не менше чотирьох виходів, розміщених по два з кожного боку трубопроводу (п. 13.2.13 НПАОП 60.3-1.03-04).

М. ФЕДОРЕНКО

Продовження див. у наступному номері



До списку