На виконання
доручення Кабінету Міністрів
України у лютому—березні 2007 р.
Держгірпромнагляд України та його
територіальні управління за участі
громадських організацій,
об’єднань роботодавців,
представників профспілок та
спеціалістів з охорони праці
держадміністрацій провели в усіх
регіонах України громадські
обговорення підсумків
соціально-економічного розвитку у
сфері промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду.
На Донецькому обласному державному
телебаченні 20 березня у прямому
ефірі відбулася зустріч за круглим
столом за участі Голови
Держгірпромнагляду С. Сторчака.
Знаючи, як багато бажаючих отримати
відповіді на наболілі питання,
багато хто із глядачів почали
телефонувати до студії по
багатоканальному телефону відразу
ж, як тільки засвітився екран. Поруч
з київським гостем у студії були
постійні учасники передачі:
редактор програми Л. Брегида,
начальник теруправління
Держгірпромнагляду по Донецькій
області М. Малєєв і директор
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань у Донецькій
області В. Крот.
Передача співпала з найбільшою на
території країн СНД більше ніж за
сто років аварією на російській
шахті «Ульяновская» в Кузбасі, де
загинуло 108 гірників. Запитання
занепокоєних глядачів пролунали
відразу з кількох вуглевидобувних
підприємств області: що робиться і
чи є достатніми вживані заходи, щоб
не допустити подібного в
Україні?
— Це ще один сигнал усім нам, який
вимагає посилити державний нагляд
на шахтах,— сказав С. Сторчак.—
Вугілля скрізь видобувається в
дуже складних умовах. У Донбасі —
особливо.
Голова Держгірпромнагляду України
висловив співчуття рідним і
близьким потерпілих на шахті
«Ульяновская». «Те, що сталося,—
підкреслив він,— ще раз вказує на
актуальність теми, яка
обговорюється за круглим столом».
С. Сторчак розповів про завдання, що
стоять перед Держгірпромнаглядом
щодо забезпечення безаварійних і
безпечних для здоров’я умов роботи
в усіх галузях економіки нашої
країни, на кожному підприємстві та
в організації.
Він відзначив у зв’язку з цим
виняткову важливість відтворення
минулого року Державного комітету
України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду.
Завдяки вищому статусу вдалося
багато зробити, щоб поліпшити стан
промислової безпеки в країні,
добитися більш повного виконання
законодавства про охорону
праці.
М. Малєєв, який вступив у розмову,
конкретними прикладами
аргументував цю думку. Зокрема,
якщо в попередні роки на ці цілі в
Україні виділялося близько 80 млн.
грн., то тепер 75,8 млн. грн. отримала
одна Донецька область.
М. Малєєв при цьому повідомив, що
Донецька область має величезний
промисловий потенціал, і стан
безпеки в регіоні багато в чому
характеризує становище в цілому в
Україні. Крім 185 шахт, в області
працюють найбільші металургійні та
коксохімічні підприємства і
теплоелектростанції,
машинобудівні заводи...
А в студії безперервно лунали
дзвінки. Прохідник шахти імені Ф. Е.
Дзержинського з м. Дзержинська А.
Джига заявив, що він і його колеги
занепокоєні високим рівнем
травматизму на шахтах, і хотів би
почути конкретну відповідь на
запитання, що робиться для його
зниження.
С. Сторчак і М. Малєєв
продемонстрували глядачам
діаграми, які свідчили про те, що
незважаючи на значне зростання
виробництва, рівень травматизму в
Україні усе ж таки знижується. У 2000
р. в Донецькій області він досяг
максимального рівня. Зараз
знизився майже вдвічі. Для більш
ефективного нагляду за веденням
робіт на шахтах у складі
теруправління було створено
Гірничий округ з чотирма
спеціалізованими інспекціями.
Поновилися кадри, зросли вимоги до
них. Спеціалісти пройшли необхідне
навчання... Це лише частина заходів,
які вживаються для поліпшення
нагляду.
Разом з тим обидва керівники
визнали: за сучасного розвитку
техніки та технологій кількість
аварій і потерпілих на наших
підприємствах є недопустимо
великою. Тим більше, що держава нині
виділяє на охорону праці значні
кошти.
Одне із запитань стосувалося стану
охорони праці та промислової
безпеки на підприємствах різних
форм власності: державної,
приватної, акціонерної. М. Малєєв
роз’яснив, що всі вони перебувають
під контролем органів
Держгірпромнагляду. За стан же
безпеки безпосередньо, згідно з
чинним законодавством, несуть
відповідальність роботодавці.
Треба визнати, що на багатьох
недержавних підприємствах і
фінансування, і стан охорони праці
сьогодні кращий, ніж на державних.
На жаль, деякі, як правило, дрібні
підприємства, на охорону праці
грошей не знаходять, їх доводиться
зупиняти. У цілому ж рівень
травматизму на приватних
підприємствах вищий, ніж на
державних.
Тому, як зазначив С. Сторчак,
необхідно приділяти пильнішу увагу
безпеці праці саме на приватних
підприємствах. Адже в державному
секторі існує вертикаль
управління, в тому числі й охороною
праці, є навчені кадри. Усього цього
не мають приватні підприємства, що
призводить до серйозних
наслідків.
Чергове запитання, яке пролунало в
студії, стосувалося особливого
нагляду, який час від часу
вводиться на вугільних
підприємствах.
Відповів на нього С. Сторчак.
Відповідно до законодавства за
стан промислової безпеки та умови
праці на підприємстві відповідає
власник. Але коли через
нерозпорядливість відомчого
нагляду виникає загроза
надзвичайної ситуації, функції
відомчого вимушено бере на себе
державний нагляд. І наші інспектори
цілодобово контролюють безпеку
ведення робіт.
— Чим зумовлений режим відновлення
робіт через Держгірпромнагляд
України?
— Так буває,— роз’яснив С.
Сторчак,— після якоїсь трагедії.
Вивчивши становище на місці, ми
запрошуємо керівників
підприємства до Києва, щоб ще раз
переконатися, що ними зроблено усе
необхідне для запобігання подібним
аваріям у майбутньому. В інших, не
таких критичних випадках, питання
відновлення робіт вирішуються на
рівні теруправління чи
держінспекції. Наприклад, після
зупинення за результатами
комплексної перевірки.
На гостре запитання про «копанки»,
де самовільно ведеться видобування
вугілля, відповів В. Крот. Він
визнав, що люди, які працюють там,
соціально не захищені. Якщо хтось
постраждав, одержав
профзахворювання, ні він, ні його
сім’я не можуть розраховувати ні
на яку компенсацію. Але ж тільки
останнім часом у шахтарському
Торезі загинуло 2 особи, а 9
постраждало. Ще більш тривожною є
ситуація в Сніжному, де смертельні
травми одержали 4 працівники, а 13
були тяжко травмовані.
М. Малєєв нагадав про те, що багато
трагедій у «копанках» стаються
через те, що гірничорятувальники,
які прибули своєчасно для надання
допомоги, безсилі щось зробити,
оскільки у власників немає навіть
планів ліквідації аварій,
неможливо буває встановити, в якій
саме виробці сталося нещастя, а
коли рятувальники дістаються до
потрібного місця, нерідко буває вже
пізно.
С. Сторчак висловив думку про те, що
одномиттєво закрити всі «копанки»
неможливо. І не треба цього робити
— їх необхідно максимально
легалізувати. Тобто треба створити
умови, щоб вони були зареєстровані,
одержали дозвіл на ведення
гірничих робіт, визначили
балансові запаси вугілля.
Ще один бич, який не дає спокою,—
так звана «природна смерть» на
виробництві, зокрема, на
вуглевидобувних підприємствах.
Рівень її дуже високий і практично
не зменшується. Причина ситуації,
яка склалася, на думку В. Крота, в
тому, що у підприємств немає
необхідних коштів на проведення
профоглядів — це з одного боку. А з
другого — гостра нестача кадрів в
галузі, і тому закриваються очі на
те, що в шахті працюють хворі,
пенсіонери, яким ця праця
протипоказана. Молодь за нинішніх
умов праці та заробітків у шахту
просто не йде. Ця проблема потребує
державного вирішення.
Одне із запитань було присвячене
такому ефективному заходу
профілактики раптових викидів і
вибухів метану на шахтах, як
дегазація вугільних пластів.
Учасники круглого столу докладно
розповіли про співробітництво в
цьому плані із спеціалістами
США.
— А чи є у Держгірпромнагляду
важелі впливу на власників
приватних вуглевидобувних і
гірничодобувних підприємств? Чи
можна знайти на них управу?—
пролунало в студії запитання.
Виявляється, управа є і на них.
Щороку всі підприємства узгоджують
з органами Держгірпромнагляду
плани ведення гірничих робіт. І
якщо коштів на охорону праці при
цьому планується виділити
недостатньо, такі плани не
узгоджуються. С. Сторчак навів
конкретні приклади того, як занадто
скупі керівники, які планували
зекономити на безпеці своїх
працівників, у кінцевому підсумку
змушені були збільшувати витрати
на ці цілі у кілька разів.
Чимало запитань надійшло від
колишніх працівників закритих
шахт, які не одержали необхідний
соціальний захист, від інвалідів
праці, які живуть на мізерну пенсію.
Зокрема, один з них просив назвати,
якими законодавчими актами
скасовано порядок, за якого
потерпілому в шахті період
інвалідності зараховувався у
підземний стаж. Чому він, не зі
своєї вини опинившись в біді,
змушений жити на 284 гривні? При
цьому, коли оформляв пенсію за
віком, не були враховані його
заробітки до аварії.
В. Крот погодився в потерпілим. Для
вирішення подібних питань вже не
раз збиралися наради за участі
представників Кабінету Міністрів
України, Пенсійного фонду і Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань. Здавалося б,
внесено повну ясність. Щоб час
інвалідності зараховувався
потерпілим у підземний стаж,
необхідно, щоб Фонд соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві доплачував
необхідну суму Пенсійному фонду.
Залишилося тільки прийняти
формальне рішення з цього питання,
але його поки що немає...
Найгостріше питання — так званий
травматизм невиробничого
характеру. Якщо на виробництві у 2006
р. в області загинуло менше ніж 200
осіб, то в побуті — понад 8 тис.!
Згадали, зокрема, вибухи газу в
житлових приміщеннях. С. Сторчак
заявив про необхідність у таких
випадках кожного разу розбиратися,
що стало їх причиною: порушення,
допущені мешканцями, чи
несправність газопроводів і
газових приладів, за експлуатацію
яких відповідають газові
господарства.
Підбиваючи підсумки круглого
столу, Голова Держгірпромнагляду С.
Сторчак загострив увагу на так
званому людському факторі.
Добиваючись підвищення
ефективності держнагляду на
підприємствах будь-яких форм
власності, удосконалюючи техніку і
технологію, поліпшуючи умови праці,
треба пам’ятати про людей. Головне
— дійти до кожного працівника,
навчити його. Він повинен знати і
неухильно виконувати вимоги
безпеки. Норми ці, на жаль, написані
кров’ю, і нехтувати ними
недопустимо.
Геннадій ЩУРОВ,
наш власкор
На знімку (зліва направо):
у студії Донецької обласної
держтелерадіокомпанії директор
виконавчої
дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних
випадків
на виробництві та
профзахворювань
в Донецькій області В. Крот,
начальник теруправління
Держгірпромнагляду М. Малєєв,
Голова Державного
комітету України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду С. Сторчак
і журналістка Л. Брегида.
Фото автора
