Статьи

Як уже повідомлялося в журналі, в Ялті 6—9 жовтня відбулася III Міжнародна науково-технічна конференція «Промислова безпека та охорона праці — 2008. Проблеми. Перспективи». Друкуємо звіт про конференцію, підготовлений прес-службою теруправління Держгірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю.

Буква закону повинна бути
включена до алфавіту

2008-201_1.jpgОстаннім часом Держгірпромнагляд виступив з низкою законодавчих ініціатив, спрямованих на покращання стану охорони праці та промислової безпеки в Україні, багато з яких уже набрали чинності. Про те, які саме пропозиції до законодавства було внесено і з якої причини, йшлося у перший день роботи конференції в рамках теми «Управління охороною праці та промисловою безпекою».
Насамперед учасники розглядали проект Закону «Про промислову безпеку», що доповнює та удосконалює чинні законодавчі акти — Закони «Про охорону праці» та «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Обговорювався також Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пропоновані Комітетом зміни до нього, спрямовані на розширення прав органів державного нагляду. Велика увага приділялася законодавчим ініціативам, які повинні підвищити економічну зацікавленість роботодавця у забезпеченні безпеки на підприємстві. Наприклад, зміни, внесені до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», дадуть змогу диференціювати розмір страхових внесків залежно від стану безпеки, рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності. Також говорилося про пропозиції, внесені Комітетом до Адміністративного та Кримінального кодексів України, щодо збільшення розмірів штрафів за невиконання вимог законодавства про охорону праці.
Законодавчі ініціативи Комітету не тільки існують на папері, але й діють. Їх беруть до уваги керівники великих підприємств України. Так, директор з охорони праці ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» Р. Рахманкулов розповів про особливості розвитку системи управління охороною праці підприємства. Цей виступ викликав інтерес усіх учасників конференції як українських, так і закордонних.

Небезпеці краще йти назустріч,
ніж очікувати на місці

У ході конференції вперше розглядалися обставини та причини резонансних аварій, заходи, розроблені експертами та державними комісіями, спрямовані на запобігання трагедіям у майбутньому. Насамперед це стосується ситуації, що склалася у вугільній галузі України. Незважаючи на виконання різних програм підвищення безпеки гірничих робіт, кількість аварій у вугільних шахтах як і раніше залишається високою і супроводжується смертельним травматизмом. У середньому за рік гинуть 200 працівників. Проблеми промислової безпеки у вугільній галузі України належать до категорії державної та суспільної значущості, і одним із пріоритетних завдань є їх вирішення на вищому державному рівні. Значними в цьому відношенні стали два засідання уряду, за підсумками яких розпорядженням Кабінету Міністрів було визначено заходи для підвищення безпеки галузі. А результатом засідання Ради національної безпеки та оборони України став Указ Президента «Про стан і перспективи розвитку вугільної промисловості та невідкладні заходи щодо підвищення безпеки праці в цій галузі».
У своїх доповідях учасники конференції, переважно фахівці з великим досвідом роботи у вугільній галузі, проаналізували результати досліджень закономірностей виникнення аварій та нещасних випадків на вугільних шахтах. Основними травмуючими факторами визнано обвали й обвалення гірської породи, вибухи й спалахи газу, підземний транспорт і підйом. Доповідачі внесли ряд практичних пропозицій щодо зниження рівня травматизму та запобігання аваріям у шахтах. Насамперед це стосується впровадження сучасних засобів колективного захисту, розробки та практичного застосування нових (нетрадиційних) технологій вуглевидобування, зокрема використання немеханічних способів вуглевидобування, автоматизація контролю параметрів безпеки вугільних шахт. На підставі виступів рішенням конференції було внесено рекомендації та пропозиції, адресовані Міністерству вугільної промисловості. Наприклад, включати до програми забезпечення безпеки на вугільних шахтах розробку положень про службу охорони праці на підприємствах вугільної промисловості, методику прогнозування аварій та інші.
Для України сьогодні проблеми безпеки використання газу в промисловості і в побуті стали актуальними. На пам’яті кожного торішня трагедія, що сталася в Дніпропетровську. Ця подія, що забрала життя 24 осіб, стала причиною покладення урядом країни на Держгірпромнагляд нової функції — проведення технічних розслідувань обставин і причин аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Тому цього року тему безпеки використання газу в промисловості та в побуті було винесено на обговорення учасниками конференції.
Незважаючи на те, що теми, що стосуються безпечної експлуатації газового господарства, у доповідачів були різними, об’єднало їх те, що кожен з них у своєму виступі називав заходи, спрямовані на запобігання трагедіям, подібним дніпропетровській. Представники підприємств нафтогазового комплексу України, обл- і міськгазів виступили з пропозиціями про організацію нагляду та проведення експертизи під час технічного розслідування аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Розглядалися перспективи розвитку систем газопостачання міст і населених пунктів України, автоматизації виробничих процесів та підвищення рівня безпеки систем газопостачання.
У своєму виступі начальник управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду В. Морозов повідомив, що Комітет ініціюватиме перед Кабінетом Міністрів України розробку Державної та регіональних програм із заміни фізично зношеного обладнання газифікації багатоквартирних житлових будинків, а також обладнання їх сигналізаторами довибухонебезпечних концентрацій газу та мікроконцентрацій чадного газу. Він також підкреслив, що Держгірпромнагляд має намір підвищити вимогливість під час оформлення дозволів на провадження робіт з будівництва систем газопостачання й обслуговування димових і вентиляційних каналів багатоквартирних житлових будинків.

Початок — найважливіша
частина справ

Не менш важливою темою конференції було питання про експертну діяльність у сфері промислової безпеки. Минулого року в Україні було створено єдину систему науково-технічної підтримки державного нагляду за охороною праці, що об’єднала потенціал експертних організацій і Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. Робота цієї структури спрямована на удосконалення та підвищення ефективності державного нагляду. Досвідом у галузі експертної діяльності поділилися представники експертних організацій Росії та України. Розглядалися теми: «Аналіз ризику та забезпечення промислової безпеки в умовах переходу до ринку», «Єдина оцінка відповідності на об’єктах, підконтрольних Ростехнагляду».
Вперше за всю історію проведення ялтинських конференцій обговорювалася тема інформаційної підтримки державного нагляду. Діяльності інформаційних центрів Держгірпромнагляд приділяє величезну увагу. Робота з інформацією — це самостійний фактор, що визначає стан промислової безпеки. Практично в усіх регіонах України діють свої прес-служби, завдання яких — донести до аудиторії інформацію про роботу Держгірпромнагляду, змінити ставлення громадян до власної безпеки на виробництві.
За підсумками ІІІ Міжнародної науково-технічної конференції були прийняті рішення, спрямовані на підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці в різних галузях виробництва. Інтерес до конференції з кожним роком зростає. Цього року серед її 235 учасників були представники Росії, Білорусі, Казахстану, Таджикистану, Молдови, Румунії, Азербайджану. За кожною людиною закріплено конституційне право на збереження життя і здоров’я у процесі трудової діяльності. Тому коло проблем і питань, що обговорюються на конференції, стосується будь-кого, незалежно від того, в якій країні він живе.


На знімку:
учасники конференції обговорюють проблеми охорони праці.


Фото І. ІВАНЯКІНА



До списку