Статьи

За окремим дорученням Прем’єр-міністра України 22 травня у клубі Кабінету Міністрів України відповідно до графіка участі керівників центральних органів виконавчої влади відбулася пряма телефонна лінія за участі Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака. Мета заходу — інформування громадськості про актуальні питання промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в Україні. Перед заходом відбувся брифінг для представників засобів масової інформації.

Сьогодні в Україні промисловою діяльністю займаються понад 570 тис. підприємств та установ. Це майже 13 млн. працівників. І головне завдання Держгірпромнагляду полягає в тому, щоб забезпечити конституційне право цих людей на безпечну працю,— підкреслив під час брифінгу С. Сторчак. Він зазначив, що за 4 місяці поточного року за зростання обсягів промислового виробництва на 12,5% рівень виробничого травматизму вдалося знизити на 12%. «За останні десять років,— повідомив С. Сторчак,— загальна кількість травмованих на виробництві зменшилась у 3,5 разу, а загиблих — майже вдвічі».
Голова Держгірпромнагляду також підкреслив, що у будівництві, вугільній промисловості, в енергетиці та у газовій галузі травматизм все ще залишається високим.
Інформуючи про пріоритети у діяльності наглядових органів, С. Сторчак наголосив, що сьогодні це — створення законодавчого та правового поля з питань промислової безпеки. «Якщо функції та повноваження в галузі охорони праці законодавчо чітко визначені, то така, нова для України, ідеологія, як «промислова безпека», потребує якнайшвидшого законодавчого закріплення»,— зазначив він. Адже промислова безпека — це стан захищеності виробничих об’єктів від виникнення ситуацій, небезпечних для життя та здоров’я працюючих під час здійснення господарської діяльності, який забезпечується системою правових, соціально-економічних, організаційно-технічних заходів.
Саме таке визначення на сьогодні більш за все відповідає основним функціям органів державного нагляду.
Комітет, зокрема, планує розробити Закон України «Про промислову безпеку». «Цей Закон має чітко визначити термінологію, сферу діяльності, розподіл повноважень щодо того, хто повинен проводити оцінку стану промислової безпеки, експертизу об’єктів та технологічних процесів і хто при цьому здійснює державний нагляд»,— зазначив С. Сторчак.
Окремо Голова Держгірпромнагляду зупинився ще на одному напрямі діяльності — гірничому нагляді. «Здійснюючи нагляд за використанням надр, Комітет не лише стоїть на сторожі природних ресурсів держави, але й фактично підтверджує достовірність сплати податків суб’єктами, що здійснюють видобуток корисних копалин. А це близько 2 млрд. грн. щорічно»,— наголосив він.
Голова Держгірпромнагляду також повідомив, що серед найближчих планів — доопрацювання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Це взагалі дуже важлива тема. За часів існування Фонду охорони праці при Держнаглядохоронпраці Національна програма фінансувалася стовідсотково. Після утворення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві реалізація програми в частині профілактики виробничого травматизму практично зійшла нанівець, оскільки основний акцент Фонду був зроблений на виплати регресних коштів.
За 2006 р. Фондом на профілактичні заходи витрачено лише 8,6% від запланованих коштів. На фінансування Національної програми — лише близько 19%, на регіональні програми не виділено жодної копійки, на інші профілактичні заходи витрачено лише 6% від передбачених коштів.
Наша позиція, яка була висловлена на останньому засіданні наглядової ради Фонду,— Фонд розвивається абсолютно не в тому напрямі.
Тому Комітет ініціював розробку кардинально нової системи фінансування Національної програми, яка підтримана усіма зацікавленими міністерствами та соціальними партнерами і буде запропонована найближчим часом. Це така система, яка стане на заваді тому, щоб кошти, виділені на профілактику нещасних випадків, загубилися серед загального бюджету Фонду. І з боку Комітету, який наділений повноваженнями нагляду за роботою Фонду в частині профілактики, за цим буде найжорсткіший контроль.
Не менш важливе питання — створення механізму диференційованих страхових тарифів для кожного підприємства залежно від стану охорони праці, рівня виробничого травматизму і професійних захворювань.
Диференційований тариф — це дуже вагомий економічний важіль в управлінні питаннями безпеки праці на підприємстві. Якщо говорити мовою математики, діє закон прямої пропорційності: зниження рівня травматизму зменшує відрахування до Фонду і навпаки. Цей механізм зробив би Фонд не тільки накопичувачем і розподільником коштів, а й стимулятором економічної зацікавленості роботодавця в створенні безпечних умов праці. Проте недостатнє володіння цими питаннями, небажання або невміння розрахувати диференційовані тарифи призвело до того, що дотепер такий механізм не розроблений.
Комітет готує зараз пропозиції до Кабінету Міністрів щодо якнайшвидшої розробки чіткого механізму диференційованих страхових тарифів для кожного підприємства.
Рівень промислової безпеки значною мірою залежить від технічного стану основних фондів, що експлуатуються на виробництві.
Сьогодні в Україні працює 8 млн. машин, механізмів, транспортних засобів. З них майже 322 тис. не відповідають нормативним актам з охорони праці, 1,5 млн. (або майже 17%) вичерпали передбачений ресурс роботи. Саме тому питання експертизи та діагностики устаткування підвищеної небезпеки набувають особливого значення. Адже якість проведення цих робіт безпосередньо впливає на загальний рівень травматизму та аварійності в країні.
Триває постійний пошук шляхів удосконалення системи експертної оцінки стану промислової безпеки, вивчається досвід провідних країн світу. Сьогодні все більше експертно-технічних центрів акредитовано за міжнародним стандартом OHSAS 18001.
С. Сторчак також повідомив, що зараз Комітет працює над розробкою проекту постанови Кабінету Міністрів «Про аудит системи управління охороною праці та промисловою безпекою», який визначить правові та організаційні засади проведення такого аудиту на відповідність вимогам національних нормативно-правових актів. Це дасть змогу значно підвищити якість експертних робіт у цілому в країні, що безпосередньо позначиться на підвищенні рівня промислової безпеки.
Користуючись прямою телефонною лінією Кабінету Міністрів України, С. Сторчак відповів на численні запитання громадян стосовно деяких аспектів безпеки праці, соціально-правових питань, прав і пільг працюючих та потерпілих на виробництві.
Голова Комітету подякував засобам масової інформації, всім, хто висвітлює проблеми промислової безпеки, зазначивши, що Комітет має наміри саме через інформаційний вплив змінити ставлення наших громадян до власної безпеки на виробництві. Якщо ми прагнемо бути рівними серед Європейських країн, то маємо і мислити по-європейськи.



До списку