Аналіз, що спонукає до дій

Чи можна вивести певні закономірності виникнення виробничого травматизму? Спрогнозувати, передбачити та, головне, попередити трагічні події? Ці та інші питання часто турбують працівників теруправління Держгірпромнагляду по Вінницькій області.

Щоб з’ясувати, як вирішити ці питання, треба врахувати велику кількість факторів, які часто-густо залишаються поза увагою керівників підприємств, інших відповідальних посадових осіб. І все ж давайте на основі аналізу реальних подій, що сталися в 2006 р., зробимо невеликий аналіз і виведемо приблизну групу людей, яких можна зарахувати до групи ризику, найбільш «сприятливий» час для виникнення травмонебезпечної ситуації та умови, за яких такі події найбільш імовірні.
Отже, серед жертв виробничих трагедій у Вінницькій області найбільше людей середнього та старшого віку (до 40 років — 6, до 50 років — 9, до 60 років — 7 осіб). У чому ж причина? Адже є досвід, знання, вміння, навички в роботі. Може, з роками втрачається пильність та відповідальність або виникає завищена самовпевненість, яка призводить до нехтування правилами безпеки?
Стосовно стажу роботи потерпілих картина протилежна: 10 загиблих відпрацювали за професією менше одного року, 11 — менше п’яти. Парадокс, але факт — гинуть здебільшого літні люди з невеликим стажем роботи за певною професією.
Один з таких нещасних випадків трапився з майстром ТОВ «Вишеольчедаїв-цукор» О. Каплінським під час демонтажу резервуару для зберігання меляси методом газової різки. Цією роботою він керував особисто. Різання проводилось всередині резервуару. Стінка була порізана на фрагменти шириною 6 м. За свідченням різальника, він залишив одну пластину, яка витримувала всю вагу підрізаної стінки, недорізаною. Але майстер наказав різати і цю частину. Під час виконання цієї операції ліва половина стінки упала і смертельно травмувала майстра.
Найбільш поширеною причиною травмування людей на виробництві є порушення вимог правил і інструкцій з охорони праці — у 70% нещасних випадків. Кожну подію може спричинити одночасно кілька факторів як організаційного, так і технічного характеру. Отже, серед причин, зазначених у матеріалах розслідування, порушення трудової дисципліни становлять 25%, порушення технологічних процесів — 31%, незадовільний технічний стан засобів виробництва — 37%.
На жаль, вживання алкоголю під час виконання трудових обов’язків є найбільш поширеним порушенням трудової дисципліни і не менш важливим фактором, що спричинив нещасні випадки. У 2006 р. загинуло четверо працівників, які перебували на роботі у стані алкогольного сп’яніння. Ще десять нещасних випадків з цієї причини визнані не пов’язаними з виробництвом. Звичайно, родини загиблих не отримали права на відшкодування шкоди у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві свідчить, що під час ДТП загинуло 10 працівників, через обвалення та обрушення предметів — п’ятеро, причиною смерті ще трьох стало падіння з висоти.
Найбільш травмонебезпечною в нашій області є професія механізатора — минулого року на виробництві в області загинуло 3 трактористи та 1 комбайнер. «Зоною ризику» стали лісосічні роботи — у 2006 р. загинуло троє лісорубів та один вальник лісу.
Самі по собі наведені дані багато про що говорять, та давайте поглянемо ще й на такі цифри: найбільше нещасних випадків трапилося у середу (9), у п’ятницю (5), у понеділок і неділю (по чотири). У розрізі місяців: у квітні — 5 випадків, у липні, найбільш «ризикованому» періоді — 7 нещасних випадків зі смертельними наслідками, у серпні — 4. Всього ж у 2006 р. у Вінницькій області на виробництві загинуло 30 працівників, ще 512 отримали травми.
Безперечно, і роботодавцям, і наглядовим органам, і контролюючим організаціям слід замислитись над цими даними та зробити відповідні висновки. Перед нами стоїть завдання переламати суспільний стереотип другорядності питань охорони праці та піднести їх значення на належний рівень у свідомості як керівників підприємств, так і самих працівників.
Звичайно, наше дослідження не поверне час назад, але, можливо, допоможе зрозуміти, що тільки плідна співпраця органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, державного нагляду, роботодавців і працівників дасть змогу запобігти подібним трагедіям.

О. ПАЛАМАРЧУК (прес-служба Держгірпромнагляду по Вінницькій області)