Життєдіяльність
півторамільйонного Харкова
неможливо уявити без роботи його
головної транспортної артерії —
метрополітену. Сьогодні на трьох
лініях харківської підземки
загальною довжиною 36 км
перевозиться до 800 тис. пасажирів
щодоби. У 2006 р. перевезено 280 млн.
осіб.
Для того щоб електропоїзди на
підземних магістралях рухалися
ритмічно, без перебоїв,
забезпечувалася безпека
працівників і пасажирів,
адміністрації та трудовому
колективу підприємства (а це
близько 4200 осіб) щодня доводиться
вирішувати питання, пов’язані з
виконанням технічних регламентів,
обслуговуванням рухомого складу і
тунельних споруд. Багато з них, у
зв’язку зі специфікою цього
об’єкта (виконання робіт у
закритих підземних спорудах,
широке застосування праці у нічний
час), дуже тісно переплітаються з
питаннями медицини праці. Про те, як
вирішуються ці питання, і йтиметься
в цій статті.
Головний інженер ДП «Харківський
метрополітен» В. Філліпович
зазначив, що питання, пов’язані з
охороною та медициною праці, завжди
мали і матимуть для
метрополітенівців пріоритетне
значення.
Для того щоб головна транспортна
артерія міста працювала стабільно,
без перебоїв, з належним рівнем
забезпечення безпеки праці її
працівників і пасажирів,
обслуговувати її повинен тільки
професійно підготовлений трудовий
колектив, який має добре здоров’я,
підкреслив він.
Автор статті відвідав окремі
об’єкти метрополітену, розмовляв з
його працівниками. Так, питанням
охорони праці та здоров’я людей
тут дійсно приділяється багато
уваги. Саме завдяки цьому ось вже
багато років інтенсивна праця
машиністів електропоїздів
метрополітену, його тунельних та
інших робітників дає величезну
користь суспільству, не
позначаючись негативно на їхньому
стані здоров’я.
Проте цей результат не досягається
сам собою. Адже сьогодні в Україні,
за словами завідувачки поліклініки
Харківського метрополітену і
метробуду Л. Шевели, як і в усьому
світі, з кожним роком збільшується
поширеність захворювань
серцево-судинної системи,
нервово-психічних захворювань,
захворювань органів
шлунково-кишкового тракту,
цереброваскулярних хвороб,
злоякісних новоутворень. У
працівників транспорту, зокрема,
машиністів локомотивів на
залізницях і в метрополітенах
виникнення розладів здоров’я
зумовлюється специфікою їхньої
праці: часті психоемоційні
стресові ситуації, робота в
несприятливих, у тому числі
підземних, умовах. Тільки за
останні 5 років поширеність
гіпертонічної хвороби серед
працівників транспорту
збільшилася на 63%, ішемічної
хвороби серця — на 25%. Загальна
захворюваність працівників
Південної залізниці збільшилася за
цей період на 20%.
Тому зростає роль профілактичних
медичних оглядів, які на найвищому
професійному рівні мають
проводитися медзакладами відомчої
медицини. За словами Л. Шевели, нині
періодичні медичні огляди
працівників Харківського
метрополітену проводяться у
суворій відповідності до всіх норм
і вимог чинного законодавства,
інших нормативних документів.
Вся робота, яка проводиться в
закладі, вважає Людмила Миколаївна,
повинна будуватися на вищих
гуманних принципах, оскільки
спрямована на захист найдорожчого
— життя та здоров’я людини.
Приступаючи до медоглядів
працівників метрополітену, медики
поліклініки ретельно стежать, щоб
жоден із 13 пунктів спільних для
всіх категорій працівників
протипоказань не залишився
непоміченим. Хоча виявити окремі
відхилення у стані здоров’я досить
непросто. Наприклад, порушення
серцевого ритму, реактивні психози,
нарко- і токсикозалежність.
Нормативними документами
передбачено, що
машиніст-інструктор локомотивної
бригади, машиніст електропоїзда
(лінійної та маневрової роботи),
помічник машиніста (лінійної та
маневрової роботи) зобов’язані
щороку проходити медогляд. Причому
проводиться він із застосуванням
більш широкого переліку
протипоказань. Останнім часом
особлива увага приділяється
виявленню ознак вегето-судинної
дистонії, нервово-психологічних
відхилень. Також усі машиністи
Харківського метрополітену
сьогодні повинні мати на руках
сертифікати нарко- і
психодиспансерів, які видаються за
місцем проживання у відповідних
районних диспансерах. І хоча людям
не зовсім зручно, але інших
механізмів виявлення цих
специфічних відхилень у здоров’ї
ні МОЗом, ні відомчою залізничною
медициною не передбачено. По-перше,
для проведення всебічного, у тому
числі з урахуванням вимог за
психофізіологічним добором
працівників, які виконують роботи
підвищеної небезпеки, медичного
огляду силами однієї відомчої
медицини немає достатньої
законодавчої та нормативної бази.
По-друге, у багатьох підприємств,
які утримують свої
медико-санітарні частини, інші
лікувальні заклади, у тому числі й у
Харківського метрополітену,
сьогодні немає і фінансової
можливості займатися вирішенням
цієї проблеми.
Незважаючи на ряд складностей,
медперсонал закладу з честю
виконує покладені на нього
завдання. Так, за підсумками 2006 р. у
поліклініці було прийнято 66 152
особи (відвідувань). Процедуру
медичних оглядів пройшли 4235
працівників метрополітену, з них —
1986 жінок. Що стосується обстежень
стану здоров’я працівників
підприємства, пов’язаних з рухом
поїздів, то таких впродовж минулого
року тут було проведено 867.
Процедуру медогляду не пройшов за
станом здоров’я 21 працівник, у тому
числі: 9 машиністів електропоїздів,
6 осіб, зайнятих на роботах з
підвищеною небезпекою.
Найбільш поширена причина, через
яку машиністів електропоїздів
відсторонюють від роботи, це,
безумовно, захворювання
серцево-судинної системи, зокрема,
гіпертонічна хвороба. У
медсанчастині підприємства всіма
силами намагаються боротися з
початковими проявами цієї недуги.
Початку кожної зміни цієї
категорії працівників передує
проведення передрейсового
медичного огляду у здоровпунктах
електродепо підприємства (у 2006 р. —
82,5 тис.) з обов’язковим
вимірюванням кров’яного тиску.
Такі його показники, як 140 на 90, у
метрополітені є недопустимими, і
машиніста, у якого він зафіксований
під час проведення передрейсового
огляду, не допускають до роботи на
лінії.
У 2006 р. медсанчастиною підприємства
виявлено і взято під амбулаторне
спостерігання 203 працівників з
ознаками професійно зумовлених
захворювань, іншими відхиленнями у
стані здоров’я. Всі працівники, у
яких виявлені ті чи інші ознаки
захворювань — протипоказань до
подальшої роботи, перебувають на
обліку. Сьогодні ця цифра по
підприємству становить 1907 осіб.
В обладнаних сучасними технічними
засобами фізіотерапевтичному
кабінеті поліклініки, у масажному і
грязелікувальному відділеннях
працівники підприємства, які
перебувають під наглядом і на
обліку, проходять необхідне
амбулаторне лікування, приймають
призначені їм фізіологічні та інші
медичні процедури.
Крім того, всі працівники
Харківського метрополітену мають
можливість користуватися
послугами страхової медицини — усі
вони застраховані в акціонерній
страховій компанії «ИНГО-Украина».
Нині перебування та лікування
хворих в одному з кращих
лікувальних закладів обласного
центру — дорожній клінічній
лікарні — обходиться їм практично
даром, бо 50% витрат на лікування
хворого бере на себе підприємство,
50% коштів надходять із страхових
відрахувань трудового колективу на
потреби страхової медицини.
Щомісяця за рахунок впровадження
цього механізму амбулаторне
лікування в середньому отримують
160—180 осіб, стаціонарне — 20—30.
Нещодавно начальник Харківського
метрополітену С. Мусєєв підписав
розпорядження, згідно з яким у
структурних підрозділах стали
визначати контингент працівників
(машиністи і помічники машиністів
електропоїздів, водії та помічники
водіїв дрезин), яким потрібно
пройти поглиблене стаціонарне
клінічне обстеження з метою
виявлення латентної патології для
наступного лікування та збереження
працездатності на вищому рівні. Цю
програму підприємство має намір
здійснювати спільно з управлінням
Південної залізниці на базі
центральної клінічної лікарні
«Укрзалізниці».
Чималу роль у питаннях виробничої
медицини на підприємстві відіграє
також профспілковий комітет. Як
повідомив його голова А. Чепурин,
ведеться планомірна робота щодо
організації санаторно-курортного
лікування метрополітенівців за
рахунок коштів Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати
працездатності.
Особливим попитом серед
працівників підприємства — членів
профспілки користуються останнім
часом путівки до пансіонатів
літнього відпочинку «Шторм»,
«Магістраль», «Астро-центр»,
розташованих у зоні курорту
Євпаторія. У 2006 р. здоров’я на
березі Чорного моря поправили
близько 700 працівників
метрополітену та членів їхніх
сімей.
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
На знімках:
головний інженер Харківського
метрополітену В. Філліпчук;
завідувачка поліклініки
Харківського метрополітену
та метробуду Л. Шевела;
проводиться передрейсовий
медогляд.
Фото автора
