Зводити докупи клопоти профспілок
довкола охорони праці — химерне
заняття. З одного боку, робота
начебто і є: участь у розслідуванні
нещасних випадків беруть, перших
керівників підприємства чи
організації заслуховують,
приховані нещасні випадки
виявляють… З іншого, результат —
там, де профактивісти йдуть у
фарватері роботи теруправлінь
Держгірпромнагляду, регіональної
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань, обласних СЕС,
прокуратури тощо. А чи є нагода
говорити про роботу власне
профспілок у царині охорони праці?
І наскільки у них вистачає
можливостей проводити справді
незалежну і принципову роботу?
Відповідь на ці та інші запитання
сподівалися знайти на пленарному
засіданні міжгалузевої ради
Дніпропетровського об’єднання
профспілок.
Доповідач — заступник голови
обласного об’єднання профспілок
Ю.Чернов — відразу вдарив на
сполох: за останні чотири роки
помітного поліпшення умов і
охорони праці на підприємствах і в
організаціях області не сталося. Чи
є підстави для такого висновку? Так.
Майже 37% працівників зайняті в
умовах, що не відповідають
санітарно-гігієнічним нормативам.
На більшості підприємств майже 70%
основних фондів вичерпали свій
ресурс. Крім того, не додержуються
періодичність і порядок
капітальних ремонтів
технологічного обладнання.
Проектна документація на
будівельно-монтажні та
ремонтно-будівельні роботи
неякісна або взагалі відсутня. В
окремих галузях майже зруйновано
вертикаль управління охороною
праці. Низький рівень знань з
питань охорони праці у керівників
та спеціалістів.
Як наслідок — зростає
профзахворюваність. У 2007 р.
складено 1104 акти за формою П-4. Це
на 70 більше, ніж у 2006 р. Що
стосується травматизму на
виробництві, то, за даними
обласного об’єднання профспілок,
картина така: 2006 р.— 1935 нещасних
випадків, 2007 р.— 1825. Та Ю.Чернов
підкреслив: зниження рівня
травматизму — це результат не
стільки підвищення рівня безпеки
праці, а — приховування значної
кількості нещасних випадків від
розслідування чи визначення їх як
не пов’язаних з виробництвом.
Значно категоричнішим у своїх
висновках був керівник управління
охорони праці та здоров’я —
головний технічний інспектор праці
ФПУ В. Якібчук. Він закликав
присутніх не тішитися досягнутим
зниженням рівня виробничого
травматизму. Спираючись на певні
міжнародні схеми обрахунків, він
заявив, що на Дніпропетровщині
фактичний рівень виробничого
травматизму вищий у десятки разів.
Виступаючий переконаний: псує
реальну статистику гонитва
Держгірпромнагляду за справними
показниками, внаслідок чого
інспектор не зацікавлений у
виявленні прихованих нещасних
випадків. Коли держава урівняє
права профспілок з правами
Держгірпромнагляду, то вони
покажуть реальний стан справ.
Не будемо перейматися
категоричністю київського гостя. А
ось тема прав і обов’язків
профспілок у галузі охорони праці
— на часі. За останні роки вона
стала справжньою ідеєю-фікс цього
громадського утворення. Однак
профактивісти різних підприємств
області, взявши слово для виступу,
охоче розвивали будь-яку тезу
доповідача, тільки не ту, що
стосується прав і обов’язків.
Випадково?
Сьогодні формально у профспілок
достатньо відповідних повноважень,
закріплених статтею 41 Закону «Про
охорону праці», статтями 21, 28 Закону
«Про професійні спілки, їх права та
гарантії діяльності» та статтею 247
КЗпП. Але питання в тому, як вони
реалізуються. Не секрет, що
найдієвішою була і залишається
технічна інспекція праці, котра з
відповідними держструктурами
фактично уособлює профспілковий
захист життя і здоров’я людини на
робочому місці. Що ж стосується
низових профспілкових організацій,
то, як прозвучало на зібранні, для
більшості з них контроль за
виконанням ст. 19 Закону «Про
охорону праці» (у ній йдеться про
фінансування охорони праці) не став
правилом. Вони, як і раніше,
ступають слід у слід за
роботодавцем, не насмілюючись
зайняти принципову позицію. І це не
дивно. Адже голови профкомів
підприємства, цехів, а тим більше
профгрупорги прямо залежать від
керівника підприємства. Тож ніхто з
них не зацікавлений у загостренні
стосунків, бо це, як правило,
обертається втратою певного
соціального становища і
пов’язаних з ним преференцій.
Не можна також не визнати, що
очевидна пасивність профактиву
відверто дратує рядового члена
профспілки. Про це він заявив на
небагатолюдних, але гучних
першотравневих демонстраціях у
ряді регіонів країни, спрямованих
проти політики керівництва ФПУ.
Зрозуміло, що за таких обставин
потрібно інтенсивно рухатися не
тільки в напрямі пошуку нових форм
і методів роботи, але й прагнути до
сміливих структурних змін. До їх
пошуку закликали і керівники
міжгалузевої ради профспілок. На
жаль, у залі було багато сивочолих
голів і мало конкретних пропозицій,
які б відповідали потребам
сьогодення.
Пожвавити ситуацію взявся
начальник теруправління
Держгірпромнагляду по
Дніпропетровській області А.
Кожушко, за плечима якого, до речі,
багаторічний досвід роботи на
посаді технічного інспектора
праці. Він переконаний: профспілки
можуть і мусять запобігати
нещасним випадкам, що стаються з
організаційних причин. Сьогодні
вони становлять близько 70% у
структурі виробничого травматизму
на Дніпропетровщині. На багатьох
підприємствах, скажімо, у
будівництві, транспортних,
зайнятих перевезенням пасажирів, у
системі освіти, громадського
харчування, у переробній галузі
взагалі відсутні профспілкові
осередки. Дуже складно з
громадським контролем за охороною
праці на підприємствах АПК.
Начальник теруправління навів ряд
прикладів, коли керівники
профспілкових організацій
підприємств підтримали
звинувачення потерпілих у скоєнні
ними нещасного випадку, поставили
підпис під визнанням того чи іншого
нещасного випадку таким, що не
пов’язаний з виробництвом. По суті,
поза увагою профспілок залишаються
працюючі підлітки, від яких
надходять скарги до теруправління.
Виступаючий запропонував
профактиву Дніпропетровщини
зробити співробітництво більш
дієвим.
За підсумками засідання ради було
прийнято відповідну постанову.
Серед численних «запропонувати»,
«організувати», «посилити»,
«рекомендувати» тощо певною
конкретикою відзначається пункт 7,
яким передбачено оголосити з 1
червня 2008 р. огляд-конкурс на
кращий стан санітарно-побутових
умов на підприємствах області під
гаслом: «Виробничу санітарію і
гігієну — на належний рівень». Що ж
стосується посилення впливу
низової профспілкової організації
на роботодавця, як на основного
реалізатора політики в галузі
охорони праці та безпеки
виробництва згідно з Законом «Про
охорону праці», то, як кажуть у
народі,— дай Боже нашому теляті
вовка з’їсти.
Надія БЕЗУГЛА,
наш власкор
