Статьи

2008-153.jpgТаким повинно бути кредо кожного роботодавця. Поки що, на жаль, маємо абсолютно протилежну картину. На будмайданчик, лісосіку чи за кермо автомобіля власник приватного підприємства, а нерідко й керівник виробництва з державною часткою власності, намагається залучити працівників на «тіньових» умовах чи людей взагалі некваліфікованих і навіть випадкових. Це дає можливість, отримавши добрі прибутки, уникнути зайвих витрат у податковій сфері, та — головне — відповідальності за людину, яка набувала для роботодавця матеріальні цінності, у випадку втрати нею здоров’я або й життя на виробництві. Про здобутки 2007 р. у працеохоронній царині та завдання щодо створення для закарпатців гарантованих Конституцією умов праці в майбутньому наша розмова з начальником теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області М. Савариним.

Вік бережись —
вік працюватимеш

— Михайле Васильовичу, наскільки актуальна, на Вашу думку, народна мудрість «На світі живучи, довіку вчись», коли йдеться про безпеку на робочому місці?
— Не перебільшу, якщо скажу, що навіть дуже. Як з огляду на те, що протягом років незалежності ми практично втратили систему підготовки кваліфікованих кадрів з вузькоспеціалізованих профілів, а світовий технічний прогрес пішов уперед семимильними кроками, закинувши на виробництва України обладнання, яке хай і не останнє слово у світі високих технологій, та все ж таке, до якого нам ще довго призвичаюватись. Так і з огляду на головний постулат працеохоронної роботи: нещасний випадок на виробництві — це не що інше, як ланцюг не помічених вчасно роботодавцем порушень, тобто небажання останнього змусити себе і своїх підлеглих засвоїти ази законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці як «Отче наш», аби керуватися ними на кожному кроці. Хоча стосовно нашої сфери я б цю мудрість, не відкидаючи, звісно, ролі знань, трішечки перефразував: «Вік бережись — вік працюватимеш». Бо, як свідчить життя, уберегтися від травм на робочому місці можна, тільки керуючись напрацюваннями з основ безпечної життєдіяльності...
— Якщо порівнювати з 2006 р., чи зросли в 2007 р. показники травматизму на виробництвах області? І які галузі економіки у нас найбільш травмонебезпечні?
— Рівень загального травматизму 2007 року в порівнянні з 2006 р. зріс з 87 до 99 нещасних випадків, під час яких потерпіло 107 працюючих (у 2006 р. — 82). З 2 до 6 збільшилась кількість групових нещасних випадків (потерпіло 14 осіб проти 4). Є й незначне зростання рівня травматизму смертельного: з 14 випадків (2006 р.) до 15 (2007 р.). Все це — на більш як 15,5 тис. підприємств різних форм власності, зареєстрованих в області, з чисельністю понад 250 тис. працюючих.
Найтравмонебезпечніша — автотранспортна галузь. Якщо у 2006 р. на різних видах транспорту зареєстровано 11 нещасних випадків, 3 з яких — зі смертельними наслідками, то минулого року лише в 5 ДТП, що сталися з працівниками автотранспортної, деревообробної, будівельної галузей, зв’язку та соціально-культурної сфери, травмовано 18 осіб, 6 з яких — смертельно. Ні в якому разі не знімаємо з себе відповідальності за наглядову роботу в цій сфері. Контролюємо як вантажних, так і пасажирських перевізників, вимагаємо від приватних власників транспортних організацій запровадження медичного контролю перед виїздом водіїв у рейс. Хоча найвищий ризик травмування тих, хто працює на транспорті,— обставина, з непередбачуваністю якої не можна не рахуватися.
— У 2006 р., пригадується, найбільше потерпілих від виробничих травм було у провідних для регіону галузях економіки — лісозаготівельній та лісопереробній: 25 випадків, 2 з яких — зі смертельними наслідками. Що маємо у 2007 р.?
— Показник загального травматизму тут, на жаль, також збільшився: зареєстровано 33 нещасні випадки. Правда, зі смертельним наслідком — тільки один. Проте останнім фактом себе не заспокоюємо. Виробництва цієї галузі постійно перебувають під нашою пильною увагою. Протягом року, що минув, нами перевірено 314 підприємств лісозаготівельної та деревопереробної галузей. Стан безпеки виробництва та охорони праці оцінювався комплексно на семи з них. Недостатньою визнано цю роботу в ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат». Особливу увагу приділяємо безпеці праці верстатників, адже серед травмованих — більше половини представників цієї професії. Проте ліси — це не тільки зона роботи наших земляків, а й просто середовище їхнього життя. І людей, що знайшли свою смерть у лісі, правда, не перебуваючи в офіційних трудових відносинах з тим чи іншим роботодавцем, набагато більше. Тут гостро дошкуляють, так би мовити, напівлегальні виробництва.
— Закарпаття переживає справжній будівельний бум. Чи охоплені вашою опікою люди, що працюють на будмайданчиках?
— Тенденцію зростання рівня травматизму на згаданих суб’єктах господарської діяльності як державного, так і приватного сектора ми відслідковуємо ще з 2006 р. Позаминулого року тут сталося 9 нещасних випадків, 3 з яких були смертельними.
Незважаючи на введений з 8 серпня — з метою запобігання випадкам травматизму на будмайданчиках — особливий режим державного нагляду в будівельній галузі, підсумок 2007 р. по Закарпаттю невтішний: зареєстровано 10 випадків травмування будівельників на робочих місцях, 4 з них — зі смертельними наслідками.

Безпечне газопостачання —
спільними зусиллями

— Михайле Васильовичу, як Ви, уособлюючи собою і керівника наглядової структури, і пересічного споживача, дивитесь на безпечне газозабезпечення?
— Як керівник наглядового органу я скеровував своїх підлеглих на фахові, послідовні та виважені кроки під час проведення цільових перевірок об’єктів підприємств газопостачання щодо додержання ними чинних законодавчих актів, дотримання режимів постачання та вимог техніки безпеки в процесі забезпечення споживачів природним газом. Але — без фанатизму, бо розумів, що на початку опалювального сезону наша робота і так викликатиме справедливі нарікання. Проте як пересічний споживач я з власного досвіду знаю: жартувати з газом — небезпечно, тут краще, як кажуть росіяни, «перебдеть», ніж випустити з поля зору той чи інший аспект ризику, що може спричинити трагедію.
— Особисто Вам місяць, що відводився урядом на ревізію безпеки газопостачання населення, необхідність якої довів вибух у Дніпропетровську, не видався черговою кампанією?
— Поглядів на цю роботу є чимало. Фактом залишається одне: адміністрація, газовики, комунальники на вимогу наших інспекторів — хай подеколи й не з особливим ентузіазмом — зосередились на цій проблемі спільно. Усі вони, причетні до ретельної ревізії газового господарства, для себе зробили висновок: закривати очі на проблему до певного часу можна, але неодмінно настане момент, коли цю проблему таки доведеться вирішувати. Що стосується газозабезпечення, а в даному випадку воно тісно пов’язане з водо- і теплозабезпеченням, то, аби такий момент не настав ніколи, братися за профілактику не на словах, а на ділі треба відразу ж по закінченні опалювального сезону.
— Результатами зробленого Ви задоволені?
— Потреба в ретельній ревізії газового господарства давно назріла: окремі його складові експлуатуються мало не півстоліття, тож про їх небезпечність говорити не доводиться. Інспектори нагляду ознайомились з роботою 197 об’єктів газозабезпечення в регіоні, виявили 798 порушень вимог нормативно-правових актів, притягнули до адміністративної відповідальності 25 посадових осіб. Довелося також у складних умовах початку опалювального сезону призупиняти роботу 13 газо-регуляторних пунктів Мукачівської, Перечинської, Виноградівської та Іршавської філій ВАТ «Закарпатгаз».
Ми вказали й на характерні порушення на об’єктах ВАТ «Закарпатгаз»: експлуатацію ГРП без запобіжно-скидних та запобіжно-запірних клапанів, самовільні приєднання новозбудованих газопроводів до діючих, порушення термінів технічного огляду ГРП, непроведення повірки манометрів тощо. Виявили недоліки в освоєнні фінансових ресурсів: на капітальний ремонт із запланованих 1878 тис. грн. освоєно лише 383,25 тис. грн., проведено його на 84 (з 92 запланованих) установках засобів електрохімзахисту металевих газопроводів; із запланованих 2,41 км газопроводів замінено 1,5 км (не виконано ці роботи у Тячівській та Міжгірській філіях).
На 24 перевірених інспекторами ГРП Закарпатського та Хустського лінійних виробничих управлінь магістральних газопроводів виявлено 102 порушення, серед яких: недоопрацювання планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, відсутність заглушок на незадіяних вентилях та імпульсних лініях та ін.
Укомплектованість ВАТ «Закарпатгаз» кваліфікованими кадрами сьогодні становить всього 45—60%, і це найсерйозніша з проблем. У хибності сентенції «незамінних людей немає» переконуєшся лише тоді, коли розумієш: неспеціаліст у газовій галузі не те що якісного ремонту не зробить, об’єктивно оцінити загрозу тієї чи іншої аварійної ситуації не зможе. Тож підготовка та навчання кадрів у ВАТ «Закарпатгаз» — питання, без вирішення якого надійної та безпечної роботи системи газопостачання населення годі чекати.

Надія вмирає останньою?

— Михайле Васильовичу, в охороні надр, як і в будь-якій іншій сфері, є проблеми меншої і більшої ваги. На вирішення яких — архіважливих для регіону — не пошкодували б граничних зусиль?
— Прикро визнавати, але тут є проблеми «з бородою». Сконцентровані вони, в основному, у сфері грамотного освоєння природних багатств краю. І оскільки багатства ці є скарбницею як сучасного, так і прийдешніх поколінь, розпоряджатися ними потрібно не тільки ефективно, а й по-господарськи. У нас же, через мало залежні від фахівців теруправління причини, погане господарювання власників згаданих суб’єктів господарської діяльності не тільки не приносить суспільству очікуваних матеріальних дивідендів, а й створює екологічні катаклізми. Котрий рік говоримо про біль наш — солерудник. У зв’язку з аварійною ситуацією на ньому введено особливий режим державного нагляду. Проте заходи, що вживаються керівництвом Солотвинського солерудника, вочевидь не ефективні, якщо рівень ропи в копальні не знижується, а з кожним днем зростає. Ситуація — критична. Загрожує втратою підземного відділення Української алергічної лікарні та унікального родовища солі, а то й можливістю жертв з-поміж жителів селища у разі їх потрапляння до карстових провалів, що дедалі збільшуються у розмірах...
З довідки в довідку, що відправляються нами у різні інстанції, «кочує» й проблема припинення будівництва об’єктів в санітарній зоні Голубинського родовища мінеральних вод. А віз і нині там: самовільна забудова площ залягання корисних копалин продовжується. Матеріали ж за позовом прокуратури Свалявського району «заблукали» у паперових нетрях Свалявського районного суду.
Додався ще один клопіт: підтримання в безпечному стані підземних гірничих виробок Мужіївського родовища золотополіметалевих руд ТОВ «Закарпатполіметали», експлуатацію якого тимчасово призупинили. Тож, виконуючи передбачені законодавчими та нормативними документами вимоги щодо проблем наглядової діяльності в сфері геологічного вивчення, охорони надр і переробки мінеральної сировини, сподіваємось на їх якнайшвидше вирішення. Надія, кажуть, живе найдовше...
— А чи стикаєтеся у своїй діяльності зі спробами роботодавців приховати від розслідування та обліку випадки виробничого травматизму та як діє теруправління у таких випадках?
— У 2007 р. цій проблемі приділили максимум уваги, оскільки Президія ФПУ оголосила 2007 р. Роком боротьби з приховуванням нещасних випадків. Таких виявили п’ять: у ТОВ «Ено-Меблі ЛТД», у ВАТ «Перечинський лісокомбінат», ТОВ «Закарпатбудпостач» та ВАТ «Закарпатгаз», а також — в ужгородському ТОВ «Фамідофф». Винні у несвоєчасному повідомленні про нещасні випадки покарані в адміністративному порядку. Про факти неінформування стосовно нещасних випадків, які сталися на підприємствах, повідомляються й правоохоронні органи.
Хотілося б наголосити на вирішальній ролі у цій роботі служб охорони праці підприємств та безпосередньо роботодавців: доки вони не усвідомлять особисту відповідальність за безпеку на виробництві, стійких змін на краще на цій ділянці годі чекати...

В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

Фото автора



До списку