31 січня у Харкові відбулося засідання обласної комісії з питань безпечної життєдіяльності населення. Велику увагу було приділено розгляду питання щодо професійної захворюваності в регіоні.
Ще років п’ять тому
профзахворювання реєструвалися в
основному у працівників великих
промислових підприємств Харкова.
Останнім часом ситуація дещо
змінилася. В інформації головного
санітарного лікаря Харківської
області І. Кратенка зазначалося, що
нині помітно розширилося коло
підприємств регіону, де є ризики
формування профзахворювань.
Наприклад, якщо в 2006 р.
профзахворювання було встановлено
у працівників 29 підприємств
області, то в 2007 р.— вже на 33
підприємствах.
Усього ж за останні три роки на
Харківщині було зареєстровано 540
випадків професійних захворювань,
з них: у 2005 р.— 161 випадок, у 2006 р.— 171
і в 2007 р.— 208. Досі своєрідними
лідерами з професійної
захворюваності на Харківщині
залишаються такі підприємства
обласного центру, як: ДП «Завод
імені В. О. Малишева» — 81 випадок,
ВАТ «ХТЗ» — 46, «Турбоатом» — 16,
«Харківський плитковий завод» — 10,
ДП «Електроважмаш» — 6 випадків.
На думку головного санітарного
лікаря області, головною причиною
ситуації, яка склалася, є
відсутність на підприємствах
належного фінансування для
створення сприятливих і
нешкідливих умов праці. Так, за весь
2007 р. у регіоні з цією метою було
витрачено всього 2,28 млн. грн.— явно
недостатньо для вирішення
проблеми. Внаслідок цього на
більшості підприємств, у тому числі
й на тих, де реєструється найбільша
кількість профзахворювань,
практично нічого не робиться для
зниження рівнів шуму і вмісту
шкідливих речовин у повітрі
робочої зони. Органи
держсанепіднагляду постійно
притягають до адміністративної
відповідальності винних посадових
осіб. Санітарними лікарями в 2007 р.
було навіть закрито до усунення
порушень 5 виробничих цехів.
Робітники багатьох підприємств,
як і раніше, змушені працювати в
умовах, коли параметри шкідливих
речовин перевищують ГДК у 10 і
більше разів, рівні локальної
вібрації — у 3—5 разів.
Погіршується становище й тим, що на
багатьох підприємствах
експлуатується зношене, морально
застаріле устаткування,
незадовільно використовуються
наявні вентиляційні системи.
Багато з них просто не
обслуговують, не чистять пилові
фільтри тощо. Працівники, які
зазнають впливу шкідливих
виробничих факторів, також
здебільшого не забезпечені чи не
користуються засобами
індивідуального захисту органів
дихання і слуху.
Заступники директорів з охорони
праці та екології ДП «Завод імені В.
О. Малишева» М. Орєхов і ВАТ «ХТЗ» О.
Прокопенко, які виступали на
засіданні, на жаль, лише скаржилися
на труднощі та різні несприятливі
обставини. Вказували на той факт, що
серед працівників, які вперше
одержали профзахворювання, є й
чимало пенсіонерів, колишніх
робітників їхніх підприємств. І
все-таки якихось ефективних і
реальних заходів, спрямованих на
зменшення кількості випадків
професійної захворюваності, судячи
з дискусії, що виникла на засіданні,
адміністрації цих підприємств не
вживають.
Більше того, в інформації
начальника управління виконавчої
дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та профзахворювань
у Харківській області В. Предка
пролунало, що впродовж 2007 р.
адміністрацією ДП «Завод імені В. О.
Малишева» в рахунок страхових
внесків до Фонду перераховано
усього... 47 тис. грн. Тоді як Фондом
було виплачено колишнім і нинішнім
працівникам підприємства, які
одержали профзахворювання, і
потерпілим у результаті нещасних
випадків понад 4,66 млн. грн. ДП
«Завод імені В. О. Малишева»
сьогодні має величезний, понад 1,4
млн. грн., борг перед Фондом, з яким
не збирається розраховуватися...
На більшості промислових
підприємств Харківщини,
зазначалося на засіданні обласної
ради з питань безпечної
життєдіяльності населення,
ліквідовано цехові медичні служби.
Немає сьогодні в регіоні й
повноцінної профпатологічної
служби. Якість медичних оглядів
працюючих у шкідливих умовах праці
часто не відповідає сучасним
вимогам.
Багато організацій, що беруться за
надання послуг з медоглядів
персоналу, найчастіше не мають ані
необхідної для цього апаратури, ані
спеціалістів належного рівня.
Більшість голів комісій з
проведення медичних оглядів, а
також самі члени цих комісій, мають
недостатній рівень підготовки з
питань професійних патологій.
Ознаки професійної патології
виявляються лише на останніх
стадіях. Уже сьогодні майже
половина зареєстрованих в області
профзахворювань виявляється під
час активного звернення потерпілих
до лікувально-профілактичних
установ, а не під час проведення
медоглядів.
Безумовно, закривати очі на
питання, пов’язані з
профзахворюваністю, не можна.
Необхідно приділяти цій проблемі
більше уваги — таким був лейтмотив
виступу головуючого на засіданні
заступника голови Харківської
облдержадміністрації І. Терехова.
На усунення наявних недоліків і
було спрямоване прийняте на
засіданні ради рішення.
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор