Статьи

31 січня у Харкові відбулося засідання обласної комісії з питань безпечної життєдіяльності населення. Велику увагу було приділено розгляду питання щодо професійної захворюваності в регіоні.

Ще років п’ять тому профзахворювання реєструвалися в основному у працівників великих промислових підприємств Харкова. Останнім часом ситуація дещо змінилася. В інформації головного санітарного лікаря Харківської області І. Кратенка зазначалося, що нині помітно розширилося коло підприємств регіону, де є ризики формування профзахворювань. Наприклад, якщо в 2006 р. профзахворювання було встановлено у працівників 29 підприємств області, то в 2007 р.— вже на 33 підприємствах.
Усього ж за останні три роки на Харківщині було зареєстровано 540 випадків професійних захворювань, з них: у 2005 р.— 161 випадок, у 2006 р.— 171 і в 2007 р.— 208. Досі своєрідними лідерами з професійної захворюваності на Харківщині залишаються такі підприємства обласного центру, як: ДП «Завод імені В. О. Малишева» — 81 випадок, ВАТ «ХТЗ» — 46, «Турбоатом» — 16, «Харківський плитковий завод» — 10, ДП «Електроважмаш» — 6 випадків.
На думку головного санітарного лікаря області, головною причиною ситуації, яка склалася, є відсутність на підприємствах належного фінансування для створення сприятливих і нешкідливих умов праці. Так, за весь 2007 р. у регіоні з цією метою було витрачено всього 2,28 млн. грн.— явно недостатньо для вирішення проблеми. Внаслідок цього на більшості підприємств, у тому числі й на тих, де реєструється найбільша кількість профзахворювань, практично нічого не робиться для зниження рівнів шуму і вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Органи держсанепіднагляду постійно притягають до адміністративної відповідальності винних посадових осіб. Санітарними лікарями в 2007 р. було навіть закрито до усунення порушень 5 виробничих цехів.
Робітники багатьох підприємств, як і раніше, змушені працювати в умовах, коли параметри шкідливих речовин перевищують ГДК у 10 і більше разів, рівні локальної вібрації — у 3—5 разів. Погіршується становище й тим, що на багатьох підприємствах експлуатується зношене, морально застаріле устаткування, незадовільно використовуються наявні вентиляційні системи. Багато з них просто не обслуговують, не чистять пилові фільтри тощо. Працівники, які зазнають впливу шкідливих виробничих факторів, також здебільшого не забезпечені чи не користуються засобами індивідуального захисту органів дихання і слуху.
Заступники директорів з охорони праці та екології ДП «Завод імені В. О. Малишева» М. Орєхов і ВАТ «ХТЗ» О. Прокопенко, які виступали на засіданні, на жаль, лише скаржилися на труднощі та різні несприятливі обставини. Вказували на той факт, що серед працівників, які вперше одержали профзахворювання, є й чимало пенсіонерів, колишніх робітників їхніх підприємств. І все-таки якихось ефективних і реальних заходів, спрямованих на зменшення кількості випадків професійної захворюваності, судячи з дискусії, що виникла на засіданні, адміністрації цих підприємств не вживають.
Більше того, в інформації начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Харківській області В. Предка пролунало, що впродовж 2007 р. адміністрацією ДП «Завод імені В. О. Малишева» в рахунок страхових внесків до Фонду перераховано усього... 47 тис. грн. Тоді як Фондом було виплачено колишнім і нинішнім працівникам підприємства, які одержали профзахворювання, і потерпілим у результаті нещасних випадків понад 4,66 млн. грн. ДП «Завод імені В. О. Малишева» сьогодні має величезний, понад 1,4 млн. грн., борг перед Фондом, з яким не збирається розраховуватися...
На більшості промислових підприємств Харківщини, зазначалося на засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, ліквідовано цехові медичні служби. Немає сьогодні в регіоні й повноцінної профпатологічної служби. Якість медичних оглядів працюючих у шкідливих умовах праці часто не відповідає сучасним вимогам.
Багато організацій, що беруться за надання послуг з медоглядів персоналу, найчастіше не мають ані необхідної для цього апаратури, ані спеціалістів належного рівня. Більшість голів комісій з проведення медичних оглядів, а також самі члени цих комісій, мають недостатній рівень підготовки з питань професійних патологій. Ознаки професійної патології виявляються лише на останніх стадіях. Уже сьогодні майже половина зареєстрованих в області профзахворювань виявляється під час активного звернення потерпілих до лікувально-профілактичних установ, а не під час проведення медоглядів.
Безумовно, закривати очі на питання, пов’язані з профзахворюваністю, не можна. Необхідно приділяти цій проблемі більше уваги — таким був лейтмотив виступу головуючого на засіданні заступника голови Харківської облдержадміністрації І. Терехова. На усунення наявних недоліків і було спрямоване прийняте на засіданні ради рішення.

Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор



До списку