Статьи

Упродовж 2007 р. у відкритому акціонерному товаристві «Енергопостачальна компанія «Хмельницькобленерго» під час виконання трудових обов’язків отримали травми 5 працівників, у тому числі 2 — зі смертельними наслідками. Рада теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області на своєму засіданні, що відбулось 18.12.2007 р., факт наявності виробничого травматизму, зокрема, зі смертельними наслідками, чого у товаристві не було упродовж кількох останніх років, пов’язала з низьким рівнем профілактичної роботи у ВАТ. Відтак, визнавши стан охорони праці незадовільним, запропонувала директору розглянути питання про відповідність займаним посадам кількох посадовців, у тому числі інженерів з охорони праці Віньковецького, Шепетівського районів електричних мереж (РЕМ) та притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника директора з охорони праці товариства. Але чи можна сподіватися, що після цього в товаристві будуть вирішені всі проблеми, що породжують травматизм? Чи завжди вказані посадовці мали змогу належним чином впливати на їх вирішення і цим самим запобігати трагедіям на виробництві?

Візьмемо, до прикладу, нещасний випадок зі смертельним наслідком, що стався у Віньковецькому РЕМ минулого літа. Вранці того дня диспетчер М. Коровіцький отримав телефоном повідомлення від одного з жителів с. Станіславівка про відсутність напруги на повітряних лініях (ПЛ), що живляться від комплектної трансформаторної підстанції (КТП-10/0,4 кВ, № 35). Провівши цільовий інструктаж, диспетчер видав розпорядження бригаді електромонтерів у складі В. Тарнаруцького (керівник робіт), С. Калінова та С. Лисого виїхати службовим автомобілем на місце для з’ясування причин відсутності напруги. На під’їзді до села В. Тарнаруцький зв’язався по рації з диспетчером і попросив його вимкнути та заземлити ПЛ-10 кВ, № 26 на підстанції 35/10 кВ «Зіньків», яка живить КТП-10/0,4 кВ, № 35. Диспетчер виконав прохання свого колеги.
2008-187_2.jpgПрибувши до КТП-10/0,4 кВ, № 35, електромонтери почали її огляд. З’ясувалося, що один із двох автоматичних вимикачів низьковольтної шафи (всього їх у даному випадку мало бути три) був у вимкненому положенні. Оскільки через пошкодження однієї з клем вимикача попередня бригада, яка обслуговувала цю КТП, перемкнула, було, фази В і С, то електромонтери не стали обтяжувати себе обстеженням ПЛ, вважаючи, що аварійне вимкнення напруги сталося через перевантаження, викликане вищезазначеним перемиканням. Перевантажень, втім, зазнав й інший вимикач, оскільки за допомогою перемичок до однієї з фаз були під’єднані дві лінії. Це в свою чергу призвело до нагрівання і пошкодження ізоляції одного з проводів, внаслідок випадкового доторкання до якого (після подачі напруги диспетчером), за версією членів комісії, отримав смертельне враження струмом монтер С. Лисий. Обставини, за яких це сталося, є доволі дивними і, як на мене, незрозумілими. Розсудіть самі, шановні читачі.
2008-198_2.jpgЗа словами очевидця трагедії С. Калінова, після того, як за вказівкою В. Тарнаруцького він увімкнув автоматичний вимикач, керівник робіт пішов до машини, аби по рації повідомити диспетчера про результати огляду та про можливе відновлення подачі живлення на КТП-10/0,4 кВ, № 35. Коли це було зроблено, В. Тарнаруцький, не відходячи від рації, звелів С. Калінову перевірити на виходах вимикачів наявність напруги. Той зробив це, повідомивши, що напруга є. Що стосується С. Лисого, то він, мовляв, стояв поруч, а коли С. Калінов відвернувся, щоб покласти до чохла покажчик напруги, раптом упав на землю без ознак життя. Судячи з пояснень В. Тарнаруцького та С. Калінова, вони не знали, що їхній колега отримав електротравму: думали — в нього стався серцевий напад. Треба сказати, що, як свідчать результати проведеної судмедекспертизи, потерпілий в момент нещасного випадку перебував у стані алкогольного сп’яніння (середня ступінь), проте В. Тарнаруцький та С. Калінов запевнили членів комісії, що вони про це навіть не здогадувалися. Хоча по дорозі в село «завертали до кафе за пиріжками», але ніхто з них, мовляв, і краплі спиртного в рот не брав... Однак залишимо свідчення колег потерпілого на їхній совісті та перейдемо до аналізу причин нещасного випадку.
На думку членів комісії зі спеціального розслідування, трагедія сталася через незадовільний технічний стан КТП-10/0,4 кВ, № 35, порушення ряду вимог нормативно-правових актів з електробезпеки з боку диспетчера та керівника робіт, перебування потерпілого в нетверезому стані. Як на мене, то в даному випадку останній фактор є першопричиною нещастя. У тому стані, в якому був С. Лисий, трагедія з ним могла статися де завгодно...
Звичайно, передумов для нещасного випадку було б значно менше, якби оперативний персонал РЕМ свого часу не під’єднав три ПЛ до двох апаратів захисту (нагадаю: один з них був з дефектом). Логіка тут проста: не була б впроваджена ця «рацпропозиція» — не було б перевантаження вимикача, не було б перевантаження вимикача — не було б відключення, не було б відключення — не було б виїзду в село, а не було б виїзду в село — не було б і трагедії. Члени комісії не встановили осіб «раціоналізаторів», але це в даному випадку не так важливо, бо така халтура у разі виходу з ладу автоматичних вимикачів робилася дуже часто, щоправда, не від доброго життя.
Справа в втому, що РЕМ упродовж тривалого часу майже не забезпечувався запасними комутаційними апаратами та матеріалами. На день підготовки цієї публікації потребували заміни 152 автоматичні вимикачі, 106 рубильників, 65 розрядників грозових, 12 роз’єднувачів, що вийшли з ладу. Що стосується підстанцій та ПЛ, то в незадовільному стані перебувають відповідно
49 штук та 60 км. Експлуатуються вони тут з 60-х років минулого століття. За час, що минув, дерев’яні опори протрухлявіли настільки, що з них повилазили гаки, на яких кріпляться ізолятори з проводами. Та що там гаки! Залишивши свої давно обжиті гнізда, опори покинули навіть горобці, які були їх постійними мешканцями упродовж багатьох років. Щоб вберегти своє потомство від біди (опори будь-якої миті можуть впасти на землю, оскільки тримаються в основному на проводах, що зависли на гіллях дерев), пташки переселилися в інші, безпечніші місця.
В аналогічному стані перебувають не тільки ПЛ Віньковецького РЕМ. Вулицями окремих населених пунктів (особливо сільських) Хмельниччини, Вінниччини, Тернопільщини стало просто страшно ходити, особливо в темну пору доби. До речі, в публікаціях, вміщених на шпальтах журналу «Охорона праці», не раз розповідалось про випадки обриву проводів та спричинені ними трагічні наслідки, але, схоже, керівників енергетичної галузі це хвилює мало.
Упродовж кількох останніх років у районах електричних мереж складають плани першочергових робіт, які, кров з носа, потрібно виконати для підвищення надійності електромереж, і подають керівництву товариств, сподіваючись, що за надходження внутрішніх інвестицій вони закуплять необхідну апаратуру, матеріали та виділять якусь дещицю для затикання хоча б однієї-двох «дірок», але часто-густо все на цьому й закінчується. І справа тут не в тому, що ВАТ не бажають дбати про стан свого електрогосподарства, а в фінансуванні галузі. Тих інвестицій, що виділяються державою, надто замало, щоб вирішувати нагальні проблеми, що накопичилися упродовж останніх десятиліть. І все це тому, що власник підприємства, у даному випадку одним з них є держава, якій належить 70% акцій ВАТ «ЕК «Хмельницькобленерго», не вкладає достатніх коштів в оновлення основних фондів, не дбає про проведення своєчасного ремонту та реконструкції розподільних електромереж. Це тим більш прикро, бо починаючи з 1998 р. товариство має чималі прибутки (за винятком 2001 р., коли внаслідок обмерзання в листопаді—грудні 2000 р. були великі збитки), які передусім мали бути спрямовані на розвиток електрогосподарства регіону, але... Сьогодні для оновлення електромереж Хмельниччини, споруджених понад 40 років тому за рахунок державного бюджету, потрібно понад 500 млн. грн. Але, здається, цією проблемою зараз ніхто особливо не переймається, крім трудового колективу, на плечах якого лежать витрати, пов’язані з утриманням і реконструкцією електромереж.
Через незадовільний технічний стан підстанцій, ПЛ та природні катаклізми РЕМ змушені працювати переважно в аварійному режимі, тобто займатись, як кажуть у таких випадках, латанням дірок. Часу та ресурсів на проведення планових виїздів на місця, як правило, не вистачає. Цим і пояснюється вкрай загрозливе становище, яке склалось в енергетичній галузі стосовно питань надійності обладнання ТП та ПЛ, велика кількість порушень нормативно-правових актів з електробезпеки. Місцеві органи Держгірпромнагляду вважають зайвим глибоко вникати в причини незадовільного технічного стану розподільних мереж. В актах комплексних перевірок державними інспекторами не завжди відображається достовірна картина. Щоправда, час від часу на засіданнях колегіальних органів вони при обговоренні питань додержання вимог електробезпеки визнають стан охорони праці в товариствах незадовільним, після чого інколи навіть вводиться особливий режим нагляду, але ці заходи на поліпшення технічного стану електромереж майже не впливають, бо ніхто після цього коштів на придбання опор, проводів чи обладнання підстанцій, як правило, не виділяє. А якщо так, то про що тут можна вести мову?
2008-202.jpgОргани нагляду за охороною праці вважають, що питаннями технічного стану електромереж тут має більше опікуватися Держенергонагляд, оскільки саме на цю установу, мовляв, покладено здійснення контролю, але вся біда в тому, що тамтешні посадовці перебувають у повній відомчій залежності від профільного міністерства. А якщо так, то на позитивні зрушення годі сподіватися, бо на наявні проблеми в регіонах тамтешні чиновники, з усього видно, вже давно махнули рукою. Тож виходить, що, крім Держгірпромнагляду, більше нікому вплинути на ситуацію. Проте і йому це зробити непросто, адже його статус дещо принижений порівняно з іншими органами центральної виконавчої влади, зокрема, міністерств. До речі, в сусідній Польщі наглядовий орган з охорони праці підпорядкований сейму, тобто вищому законодавчому органу країни. Незалежність цієї структури від центральної виконавчої влади сприяє більш ефективному здійсненню наглядових функцій, а звідси — вирішенню проблем, пов’язаних з безпекою людей, що виникають у тій чи іншій галузі. Щоправда, в справу могла б втрутитись прокуратура, адже йдеться про життя та здоров’я людей, але вона також вважає, що це не її питання.
Проте якщо не вживати ніяких заходів, то ситуація чимраз буде загострюватись. Врешті-решт може дійти до того, що проводи падатимуть людям просто на голови. Схоже на те, що державних мужів, які б уболівали за стан енергетичної галузі та безпеки людей, в Україні вже не залишилося. Бо ж якби це було не так, то хіба б вони замовчували проблему і цим самим «заганяли хворобу усередину»? Хіба б мирилися з таким станом справ?
2008-203.jpgВідсутність належного фінансування стримує вирішення не тільки питань, пов’язаних з технічним станом електромереж. Відповідно до ст. 5 Закону «Про охорону праці» працівники, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки (а це в даному випадку — оперативний та оперативно-виробничий персонал товариства), мали б проходити психофізіологічну експертизу. Однак цієї вимоги нормативно-правового акта тривалий час тут не додержували через обмеженість коштів, необхідних для оплати проведення такої експертизи. Разом з тим є всі підстави сумніватись, що окремі потерпілі мали відповідні психофізіологічні дані для того, щоб виконувати ті чи інші роботи підвищеної небезпеки.
Вже давно стукає у двері проблема якісного добору кадрів за рівнем загальноосвітніх знань, сумлінного ставлення до виконання дорученої справи, почуття особистої відповідальності тощо. Пов’язана вона також з нестачею фінансових ресурсів, а точніше, з низькою зарплатою електротехнічного персоналу. Не кожен тямущий спеціаліст погодиться працювати в екстремальних умовах за мізерну зарплатню. Відсутність вибору призводить до того, що на роботу беруть випадкових людей, серед яких немало таких, що не можуть обійтись без чарки-другої. А звідси — половина всіх бід.
Що стосується служби охорони праці товариства, керівника якої рада теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області запропонувала притягнути до відповідальності, то її верхня ланка в основному виконує покладені на неї функції, хоча не без окремих упущень. Упродовж минулого року служба, зокрема, провела 164 перевірки, в ході яких виявлено 2286 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що стало причиною відсторонення від роботи 238 працівників та заборони виконання 148 видів робіт. За наслідками перевірок підготовлено 14 проектів наказів, за якими притягнено до дисциплінарної відповідальності 20 осіб, 218 — позбавлено преміальних виплат. Проте цих заходів, як свідчать результати перевірок, замало для того, щоб дати лад охороні праці. Кожного разу під час чергових перевірок посадовці наглядового органу виявляють багато порушень, причому не всі вони пов’язані з недостатнім фінансуванням галузі. І так буде доти, допоки близько 700 інженерно-технічних працівників ВАТ, на яких покладено обов’язки щодо організації та контролю за безпечним веденням робіт, не візьмуться за їх виконання.
З приводу порушень, які виявляють державні інспектори, треба особливі претензії висловити на адресу начальників РЕМ, які, маючи в руках усі важелі впливу на підлеглих, не забезпечують додержання ними вимог нормативно-правових актів навіть там, де це можна зробити. А це в свою чергу створює передумови для нещасних випадків. Для посилення відомчого контролю, на думку автора, необхідно, щоб спеціалісти з охорони праці виробничих підрозділів були підпорядковані не начальникам РЕМ, як це є сьогодні, а службі охорони праці товариства, яку очолює заступник директора з охорони праці. Справа в тому, що за дорученнями своїх керівників їм часто доводиться займатись виконанням робіт, які не мають ніякого відношення до охорони праці. Що стосується виконання своїх безпосередніх обов’язків, то сьогодні ці спеціалісти (за окремим винятком) без згоди начальників РЕМ, де-факто, не можуть заборонити експлуатацію того чи іншого устаткування (навіть якщо воно створює безпосередню загрозу життю та здоров’ю працівників), оскільки це може негативно позначитись на економічних показниках та іміджі РЕМ в очах споживачів.
Як бачимо, проблем у створенні здорових і безпечних умов праці у ВАТ «ЕК «Хмельницькобленерго» чимало. І чим швидше вони будуть вирішені, тим швидше тут будуть викорінені причини, що породжують травматизм.

Василь СОПІЛЬНЯК

На знімках:
електрошафа, в якій встановлено лише два автоматичні вимикачі, один
з яких несправний,— на виході до нього під’єднано два проводи замість трьох;
перемикання фазних проводів, спричинене відсутністю третього
вимикача та дефектом одного
з наявних;
у такому стані перебувають опори ПЛ у деяких РЕМ Хмельниччини.


Фото автора



До списку