Статьи

На адресу житлово-комунального господарства (далі — ЖКГ) останнім часом усе більше чути постійних нарікань на всьому пострадянському просторі, оскільки це єдина галузь, структура управління підприємств якої не зазнала змін. Сьогодні модно критикувати підприємства ЖКГ, але такий підхід (за відсутності конструктивних рішень) не сприяє нормальному функціонуванню цих підприємств. Не сприяють розвитку підприємств ЖКГ постійні реорганізації галузевої структури управління, руйнування системи галузевих науково-дослідних інститутів; дефіцит, низький кваліфікаційний рівень працівників та непрестижність професій; зношеність житлового фонду та інженерних комунікацій; недосконалість галузевої нормативно-правової бази, в тому числі і з охорони праці. У занедбаному стані також і робота з організації охорони праці в галузі.
Пропонуємо читачам журналу підбірку матеріалів про вимоги нормативних документів за усіма напрямами діяльності ЖКГ щодо організації роботи з охорони праці в системі цього господарства з урахуванням чинного законодавства про охорону праці.

Сьогодні галузева нормативна база з питань охорони праці базується на нормативних документах, розроблених ще за часів СРСР і розрахованих на структуру управління великого (як правило, державного) підприємства. Вона не враховує змін умов господарювання та чинного законодавства про охорону праці. Фахівці служб охорони праці підприємств ЖКГ вимушені користуватись нормативними документами з охорони праці інших галузей (наприклад, будівельної, енергетичної, машинобудування, транспорту) з урахуванням власного досвіду та розуміння того чи іншого технологічного процесу. Тому створення системи управління охороною праці на підприємстві потребує значних зусиль (часу), можливе лише за наявності відповідної фахової підготовки з цих питань та досвіду.
Автор спробував з урахуванням чинних нормативних документів з охорони праці та 10-річного досвіду здійснення наглядової діяльності на підприємствах ЖКГ Києва надати методичну допомогу фахівцям служб охорони праці підприємств та відповідальним фахівцям Міністерства з питань житлово-комунального господарства у створенні системи управління охороною праці з урахуванням специфіки виробничої діяльності ЖКГ в частині організації безпечного виконання окремих технологічних процесів, що передбачають роботи підвищеної небезпеки.
Автор не вважає за доцільне наводити статистичні дані зареєстрованого в галузі ЖКГ виробничого травматизму, які з 2005 р. не є об’єктивними, оскільки базуються на даних, де підприємства з утримання житлового господарства віднесені до соціально-культурної сфери (це практично половина всіх працівників ЖКГ).
Основними видами економічної діяльності ЖКГ є:
1. Утримання об’єктів житлового господарства (окремих будівель та приміщень)
1.1. Утримання житлових будівель та житлових приміщень, у тому числі тимчасового проживання (готелів, гуртожитків, інтернатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку тощо).
1.2. Утримання громадських будівель та будівель соціальної сфери.
1.3. Утримання виробничих будівель, пов’язаних з утриманням житлового господарства (паркінгів, цехів, майстерень тощо).
2. Утримання територій (у межах та поза межами населених пунктів)
2.1. Утримання зелених насаджень, водного та берегового господарства (зелених зон).
2.2. Утримання дорожньо-шляхового господарства (доріг, мостів, тунелів, шляхопроводів та інших дорожніх споруд).
2.3. Утримання територій та споруд на них, пов’язаних з житловим господарством (сміттєзвалищ, кладовищ, спортивних (дитячих) майданчиків тощо).
3. Експлуатація інженерних споруд (внутрішніх та зовнішніх мереж)
3.1. Експлуатація водопровідно-каналізаційного господарства (мереж водопостачання та каналізації, зливної каналізації).
3.2. Експлуатація енергетичного господарства (мереж електро-, тепло-, газопостачання).
3.3. Експлуатація інженерних споруд, пов’язаних з житловим господарством.
3.3.1. Експлуатація підйомно-транспортного господарства (підйомних (будинкових) споруд — ліфтів, ескалаторів, підйомників; транспортних (зовнішніх) споруд — авто- та електротранспорту, метрополітену тощо).
3.3.2. Експлуатація будинкових систем вентиляції, димовидалення та кондиціювання повітря.
3.3.3. Експлуатація мереж освітлення, зв’язку, телекомунікацій, охоронної сигналізації тощо.
Нормативні вимоги до об’єктів ЖКГ залежать від форм власності та способу користування. Об’єкт ЖКГ за формою власності може бути приватним, кооперативним або державним (комунальним); за способом користування — індивідуальним, колективним та загального користування.
Надалі до розгляду братимуться комунальні підприємства, тобто підприємства, які підпорядковуються місцевим органам влади і від ефективності роботи яких, як правило, залежить ефективність роботи ЖКГ всього населеного пункту.
Автор має на меті розглянути вимоги нормативних документів за усіма напрямами діяльності ЖКГ (див. блок-схему) та сприяти у відновленні відповідальними фахівцями Міністерства з питань житлово-комунального господарства робіт з розробки галузевих нормативно-правових актів з питань охорони праці (з 1995 р. Держжитлокомунгоспом не було розроблено жодного нормативного документу, який регламентував би питання охорони праці на підприємствах ЖКГ). За надані пропозиції та зауваження автор заздалегідь вдячний.



До списку