Впродовж кількох останніх років на Тернопільщині зафіксовано чимало нещасних випадків на виробництві, жертвами яких стали столяри. У цій сумній хронології — різні населені пункти області, назви підприємств, різний вік і трудовий стаж потерпілих. А причина переважної більшості цих нещасних випадків одна і та ж — грубе порушення Правил охорони праці в деревообробній промисловості з боку відповідальних осіб.
Нещасний випадок, що стався 08.10.2008
р., відрізняється від інших. Того
дня бригада, в складі якої працював
бетоняр А. Жидик, прибула на
будівництво автомобільного моста в
с. Іллінці Снятинського району
Івано-Франківської області.
Бригадир І. Жидик розподілив між
працівниками роботу. Робітники А.
Жидик та І. Стаюра отримали
завдання улаштувати дерев’яну
підлогу в металевому побутовому
вагончику. Цю роботу вони почали
виконували ще 6 жовтня.
7 жовтня на об’єкт приїхав
начальник дільниці П. Смолій і дав
вказівку виконувати роботу згідно
з розподілом бригадира.
8 жовтня близько 14 год 50 хв А. Жидик
вирішив використати
круглопиляльний деревообробний
верстат для розпуску дерев’яного
бруска розміром 1400?70?55 мм по
довжині, необхідній для подальшої
роботи. Зробивши пропил бруска до
половини його довжини, він переніс
праву руку на брусок позаду пилки.
Внаслідок відсутності
розклинюючого ножа та захисного
огородження дискова пилка викинула
заготовку у зворотному напрямку,
внаслідок чого права рука А. Жидика
потрапила в зону різання.
Потерпілий втратив пальці правої
руки.
А. Жидик, робітник філії
«Тернопільська дорожня мостова
дільниця» — структурного
підрозділу дочірнього
підприємства «Тернопільський
автодор», загальний трудовий стаж
роботи і стаж за професією
становить 5 років і 4 місяці, пройшов
вступний, первинний, повторний
інструктажі з охорони праці,
первинний та періодичний медичні
огляди. Тож кваліфікація молодого
робітника відповідала вимогам
охорони праці та промислової
безпеки під час виконання робіт за
професією «бетоняр». Отож якби він
виконував свою безпосередню
роботу, то нещасного випадку з
інвалідним наслідком не сталося
б.
Комісія, призначена наказом
теруправління, яку очолив головний
державний інспектор з охорони
праці І. Кивух, технічною причиною
нещасного випадку визнала
незадовільний технічний стан
засобів виробництва, а
організаційною — невиконання
посадових обов’язків та вимог
інструкцій з охорони праці.
Відповідальними за цей нещасний
випадок було визнано Ю. Левковича —
начальника філії, який не створив
безпечні умови праці працівникам;
П. Смолія — начальника дільниці,
який допустив до виконання робіт
підвищеної небезпеки працівника,
не навченого професії столяра; В.
Полякевича — головного інженера,
який не здійснив контроль за
дотриманням технологічної
дисципліни, правил і норм з охорони
праці; І. Жидика — бригадира
дільниці, який не контролював
дотриманням робітником інструкції
з охорони праці.
Розмірковуючи над цим нещасним
випадком, пригадав парламентські
слухання у Верховній Раді України,
що відбулися 06.05.2008 р. На них
розглядалося питання «Про хід
виконання в Україні Європейської
соціальної хартії (переглянутої)».
Зокрема, йшлося про гострий дефіцит
робочої сили в нашій країні.
Заступник генерального директора
Федерації роботодавців України В.
Надрага висловив пропозицію:
враховуючи наростаючий дефіцит у
робітничих професіях,
запроваджувати в Україні досвід
Німеччини, де робітники виконують
роботи різного профілю, зокрема у
будівельній галузі. Та й на
підприємствах, які відчувають
гостру потребу в робітничих кадрах,
можна широко застосовувати
сумісництво професій. Скажімо,
залежно від рівня фахової
підготовки токар може працювати
фрезерувальником. І навпаки. Столяр
може виконувати роботу тесляра, а
тесляр — столяра.
Враховуючи наростаючу фінансову
кризу, можливо, німецький досвід
для наших підприємств, які працюють
у різних виробничих умовах, є
цінним. Але для цього робітників
треба готувати, навчати різних
суміжних професій і особливу увагу
приділяти охороні праці та
промисловій безпеці, виконанню
робіт, пов’язаних з підвищеною
небезпекою. Адже створюючи нові
робочі місця і зберігаючи діючі,
слід обов’язково дбати не лише про
адекватну заробітну плату, а й про
умови праці. Бо як наголосив у
виступі на вказаних парламентських
слуханнях Голова
Держгірпромнагляду С. Сторчак,
промислова безпека і охорона праці
мають стати категоріями
економічними. І тоді рівень
виробничого травматизму, який у
нашій державі ще дуже високий,
відчутно знизиться. Без цього нам
не досягти європейських
стандартів.
В. КЛИМЕНКО, керівник прес-служби
теруправління Держгірпромнагляду
по Тернопільській області
