Минулий 2006 р. був
оголошений Президентом України В.
Ющенком як рік реформування
житлово-комунального господарства.
З цією метою було розроблено
програми, заплановано заходи,
виділено певні асигнування. Не
минуло це і Чаплинську
райдержадміністрацію та селищну
раду, що на Херсонщині. При
щомісячному інформуванні
облдержадміністрації про стан
реформування ЖКГ керівники
відзначали позитивні зрушення в
цьому напрямі.
Однак трагедія,
що сталася на Чаплинському
багатогалузевому комбінаті
комунальних підприємств (далі —
БККП), засвідчила інше: стосовно
покращання стану засобів
виробництва на комбінаті не
зроблено нічого. А
безвідповідальність посадових
осіб стала причиною смерті трьох
робітників та ушкодження здоров’я
ще 14.
Через аварію на трансформаторній
підстанції, що розташована на
території Чаплинського БККП,
сталося відключення
каналізаційної насосної станції
(КНС) від електропостачання.
Оскільки дизельна електростанція
потужністю 100 кВт, яка й призначена
для забезпечення електроенергією в
таких випадках, була в несправному
стані, а розподільна стіна між
приймальним відділенням та
машинним залом КНС пропускала
стоки у машинний зал, керівництво
комбінату прийняло рішення
тимчасово демонтувати двигун
основного насоса, щоб його не
затопило стоками. До речі, КНС
діаметром 8 м та глибиною 7 м згідно
з проектом повинна бути
забезпечена двома вертикальними
насосами, але без будь-якого
проектного рішення ці насоси в
процесі експлуатації були замінені
на горизонтальні. У приймальному
відділенні розміщувався корпус
вентилятора, який уже давно не
працював і був майже зруйнований
корозією. У верхньому приміщенні
КНС встановлено витяжний
вентилятор, але горизонтальна
частина всмоктувального патрубка
зруйнована і мала численні отвори,
що виникли в результаті корозії.
Повітропроводи вентиляційної
системи взагалі відсутні. У таких
умовах і було демонтовано двигун
основного насоса, а каналізаційні
стоки дренажним насосом
відкачувалися на поверхню у
зливовий канал.
31 липня, коли було відремонтовано
трансформаторну підстанцію,
керівництво Чаплинського БККП
прийняло рішення встановити
демонтоване обладнання і відновити
роботу КНС за постійною схемою. Для
цього начальник цеху водоканалу Л.
Березовська поставила завдання
бригаді у складі слюсарів,
машиніста КНС та екскаваторника
змонтувати і підключити
обладнання. Не забула перед цим
провести під розписку цільовий
інструктаж з охорони праці. До
початку робіт було навіть
увімкнено вентиляцію.
Перед тим, як встановити двигун,
бригадир слюсарів А. Кузін вирішив
знизити рівень стоків у
приймальному відділенні, щоб не
допустити затоплення змонтованого
електродвигуна. Для цього він разом
з екскаваторником П. Іващенком,
надівши протигази, застосування
яких не відповідало наявним умовам,
спустилися вниз машинного
відділення для відкривання засувки
на всмоктувальному трубопроводі,
щоб через непрацюючий резервний
насос злити стоки у дренажний
приямок, з якого потім їх
відкачають на поверхню. Решта
робітників залишалася в приміщенні
КНС на середній та верхній
площадках, а також на драбині між
нижньою та середньою площадками і
спостерігала за працюючими
внизу.
В зв’язку з тим, що КНС 10 днів не
працювала і погода була дуже
спекотною, в грабельному
приміщенні відбувалося
розкладання органічних речовин з
утворенням клоачного газу, який при
відкриванні засувки разом із
стоками почав надходити в
приміщення машинного залу.
Наша довідка: Клоачний газ — суміш
газів, що утворюються при гнитті
сірковмісних органічних речовин у
каналізаційних мережах, вигрібних
і стічних ямах, у грязелікарнях,
компонентом якого є сірководень. Це
сильна отрута, від дії якої при
концентрації вище 1000 мг/м3
внаслідок зупинки дихання у людини
миттєво наступає смерть. Подразнює
дихальні шляхи й очі. При гострому
отруєнні виникають судоми, втрата
свідомості, зупинка дихання. Інші
складові клоачного газу:
метилмеркаптан, етилмеркаптан,
диметилсульфід — також викликають
втрату свідомості, судоми, параліч
бронхів.
А. Кузін дав команду членам бригади
негайно піднятися по драбині
нагору, але в цей час стався
залповий викид газу, і П. Іващенко,
який тільки-но підійшов до драбини,
втратив свідомість. Коли бригадир
зробив спробу допомогти П.
Іващенку, троє робітників, що
стояли на драбині, теж втратили
свідомість і зсунулися вниз.
Зрозумівши, що сам не впорається з
рятуванням непритомних робітників,
А. Кузін піднявся по драбині, гукнув
на допомогу і знову, надівши
шланговий протигаз, спустився на
нижню площадку. Почувши крики про
допомогу, начальник цеху Л.
Березовська не організувала
порятунок потерпілих, а в усіх
присутніх у той час на КНС людей
швидше спрацювали ноги, а не
здоровий глузд. Люди без
протигазів, страхувальних мотузок
спускалися вниз, стрибали в стоки,
підтягували непритомних
робітників до драбини,
перев’язували їх мотузками та
витягували на поверхню.
Троє робітників (О. Рева, Г. Лобур,
С. Сидоренко) померли, ще 14 осіб
отруїлися клоачним газом і
потрапили до районної лікарні.
Більшість з них через 3—5 днів
повернулося на робочі міста, двоє
через наявність побічних
захворювань лікувалися більш
тривалий термін. Аналіз крові
померлих показав, що двоє з них були
у стані сп’яніння середнього та
легкого ступенів.
Враховуючи наслідки нещасного
випадку, комісію зі спеціального
розслідування очолив начальник
теруправління Держгірпромнагляду
по Херсонській області Є.
Омельченко. За результатами
розслідування встановлено такі
причини нещасного випадку:
незадовільний технічний стан
виробничих об’єктів;
невиконання посадових обов’язків
начальником цеху, головним
інженером та начальником
Чаплинського БККП;
невиконання вимог інструкцій з
охорони праці;
невикористання ЗІЗ через їх
відсутність;
виконання робіт із застосуванням
несправних засобів колективного
захисту;
залучення до роботи працівників не
за спеціальністю;
незадовільне функціонування і
недосконалість СУОП;
алкогольне сп’яніння частини
потерпілих.
Нещасний випадок, що стався, має
тяжкі наслідки, дружини стали
вдовами, четверо синів втратили
батьків. Сказати, що така трагедія
сталася на Херсонщині вперше, не
можна. Майже аналогічні випадки, і
також зі смертельними наслідками,
вже траплялися в Новотроїцку (в 2006
р. загинуло двоє людей), у Бериславі
і Каланчаку. Чому районна та
селищна влада не звертають увагу на
те, що зношення основних засобів
комунального підприємства вже
давно досягнуло 100%, що умови праці
працюючих жахливі? Обладнання та
техніка на підприємстві не
оновлюється, начебто всі забули, що
БККП надає житлово-комунальні
послуги населенню, щоб його умови
проживання були кращими і
цивілізованими. Чомусь усі забули
або й не читали ст. 35 Закону «Про
охорону праці», в якій записано:
«Виконавчі органи селищних... рад
забезпечують належне утримання,
ефективну і безпечну експлуатацію
об’єктів житлово-комунального
господарства... що перебувають у
комунальній власності відповідних
територіальних громад, додержання
вимог щодо охорони праці
працівників, зайнятих на цих
об’єктах».
Стосовно кадрів, то тут теж є над
чим замислитись. Хто і за якими
критеріями підбирав працівників
БККП? Головний інженер С. Фокша
працює на підприємстві 4 місяці, за
спеціальністю він — зоотехнік.
Згідно з посадовою інструкцією він
«організовує виконання робіт
підвищеної небезпеки та затверджує
наряди-допуски на виконання робіт
підвищеної небезпеки». Він повинен
також здійснювати контроль за
додержанням працівниками трудової
та виробничої дисципліни, не
допускати застосування матеріалів,
засобів виробництва та захисту, що
не відповідають технічним умовам.
Тобто, саме на нього покладено
обов’язки інженера з охорони
праці. Якщо говорити про інших
працівників підприємства, то О.
Рева, що загинув, пропрацював на
підприємстві і за професією 29 днів,
Г. Лобур (загинув) всього
пропрацював на БККП 6 місяців, а за
професією 4 дні, С. Сидоренко
(загинув) мав стаж роботи на
підприємстві 4 місяці. П’ятеро
інших потерпілих мали стаж роботи
на підприємстві за професією від 4
днів до 7 місяців. Звичайно, за такий
період провести інструктажі
працівникам можливо (головне, щоб
розписалися), але навчити безпечних
прийомів праці неможливо. Якщо
раніше на комунальних
підприємствах проводилися
практичні заняття, на яких
відпрацьовувалися різні
надзвичайні ситуації, то сьогодні
проводяться тільки теоретичні
навчання, а засвоюється, звісно,
лише невеликий відсоток
викладеного матеріалу.
За результатами розслідування
групового нещасного випадку голова
Херсонської облдержадміністрації
Б. Сіленков дав доручення головам
райдержадміністрацій, керівникам
міськвиконкомів провести
перевірку виконання
газонебезпечних робіт, дії
персоналу щодо запобігання аваріям
на насосних станціях, наявності та
застосування ЗІЗ, готовності
підприємств проводити контроль
газоповітряного середовища у
закритих, газонебезпечних
спорудах. Чаплинській селищній
раді запропоновано провести
позачергову сесію з питання
виділення коштів на розробку
документації з реконструкції КНС
комбінату, що дасть змогу
передбачити виділення в 2008 р.
субвенції з державного бюджету на
ліквідацію аварійно-небезпечних
об’єктів у сумі 1,5 млн. грн. Стан
виконання запланованих заходів і
доручення голови
облдержадміністрації постійно
розглядається на нарадах у
теруправлінні Держгірпромнагляду
по Херсонській області,
заплановано засідання колегії
Держгірпромнагляду з даного
питання.
Притягнуто до адміністративної
відповідальності заступника
Чаплинського селищного голови І.
Випирайла, начальника Чаплинського
БККП В. Максименко, начальника цеху
водоканалу Л. Березовську,
головного інженера С. Фокшу та
інших працівників комунального
підприємства. Матеріали
розслідування направлені до
прокуратури для відкриття
кримінальної справи.
Державна інспекція промислової
безпеки та охорони праці в
нафтогазовому комплексі,
енергетиці та машинобудуванні
теруправління Держгірпромнагляду
по Херсонській області заборонила
експлуатацію КНС до проведення
необхідних
аварійно-відновлювальних робіт, а
стоки продовжують накопичуватися у
відкритому каналізаційному жолобі
практично в центрі селища. І за
такого становища, крім неприємного
запаху, не дай Боже, ймовірне
виникнення ще однієї надзвичайної
ситуації.
Сергій КОЛЕСНИК,
наш власкор
