Статьи

2008-175_6.jpg Ця трагічна історія сталася у червні 2005 р., але остаточну крапку у ній поставлено лише недавно. Несподівана і безглузда загибель від вогню двох робітників міського комунального підприємства «Львівводоканал» висвітлила типові проблеми багатьох підприємств комунальної сфери і для багатьох стала жорстоким уроком. Про результати спеціального розслідування цього групового нещасного випадку, його наслідки і заходи, що були вжиті для запобігання аналогічним порушенням, нашому власному кореспондентові Ігорю ПАРФЕНЮКУ розповів заступник начальника Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості В. Стащишин.

Сонячного ранку 1 червня 2005 р. бригада служби каналізації КП «Львівводоканал» на прохання керівництва обласного ендокринологічного диспансеру виїхала для ремонту каналізаційного колектора поблизу цього медичного закладу. До 15 год прорив колектора було ліквідовано. Для перевірки щільності закриття люків каналізаційної мережі інженер служби каналізації М. Романів і слюсар аварійно-відновлювальних робіт І. Будункевич залишилися на місці виконання робіт. А три слюсарі — М. Василів, В. Ступаков та І. Лядик поверталися на базу КП «Львівводоканал» автомобілем-фургоном служби аварійно-відновлювальних робіт, яким керував водій В. Дубик. Поруч нього у кабіні сидів І. Лядик, у фургоні були М. Василів та В. Ступаков. Душі трьох слюсарів зігрівало не тільки почуття виконаного обов’язку, а й чимала доза алкоголю, випитого незадовго до цього...
Щоб не нудитись під час поїздки у похмурому та захаращеному будматеріалами і промасленим ганчір’ям фургоні, його пасажири вирішили закурити. Можливо, на тверезу голову вони цього і не зробили б — поряд у півторалітровій пляшці та п’ятилітровій пластмасовій каністрі, наче зловісний джин, причаївся бензин... До того ж через спеку він випаровувався з погано закритої пляшки. Тож задоволення від тютюнового диму тривало недовго — його змінив дим від тліючого ганчір’я, яке невдовзі спалахнуло, зайнялася і пляшка з бензином. Як могли, пасажири фургона намагалися загасити пожежу підручними засобами, але безрезультатно — полум’я збільшувалось, загрожуючи перекинутись на п’ятилітрову каністру. Ситуацію міг врятувати вогнегасник, але він був у кабіні водія. Двоє погорільців у паніці стукали у стінку фургона, махали руками з його вікна та кричали, намагаючись привернути увагу водія. Але авто невблаганно рухалось бруківкою однієї з найдовших львівських вулиць — Городоцькою, через шум і вібрацію водій нічого не чув. Не працювала і кнопка звукового зв’язку з кабіною. Тож зачинений ззовні фургон перетворився на вогняну пастку...
Надія на порятунок з’явилась, коли автомобіль виїхав з бруківки на асфальт — водій почув стукіт за спиною і зупинився поблизу прохідної мотозаводу. Відчинивши фургон і миттєво оцінивши ситуацію, В. Дубик кинувся забирати каністру з бензином. Слідом за ним у фургон підіймався І. Лядик, а з прохідної мотозаводу вже бігли люди з вогнегасниками. Проте тільки-но В. Дубик узяв до рук каністру — вона вибухнула, обдавши його і тих, що були у фургоні, палаючою рідиною... Пожежу у фургоні з допомогою вогнегасників було ліквідовано за лічені хвилини. Коли прибули працівники МНС і пожежники, робити їм вже було нічого. В. Дубик згорів на місці, а М. Василів, який стояв поруч, отримав опіки 95% поверхні тіла і помер у лікарні за кілька днів. Опіки середньої тяжкості отримали В. Ступаков та І. Лядик. Останнього ще й відкинуло вибуховою хвилею від машини. Після лікування вони одужали.
Розслідування нещасного випадку розкрило цілу низку порушень, які за інших обставин могли б залишитися непоміченими. На думку комісії, технічних і психофізіологічних причин нещасного випадку не було. Зате організаційних — більш ніж достатньо. Тут і порушення вимог безпеки під час експлуатації автомобіля — зберігання водієм В. Дубиком у фургоні автомобіля бензину у пластмасовій тарі, що категорично заборонено, і захаращеність фургона, і відсутність у ньому вогнегасника. Тобто було порушено вимоги інструкцій з охорони праці для водіїв підприємства. Очевидною є і вина слюсарів, які перебували у стані сп’яніння середнього ступеня на робочому місці. А коли сіли у фургон, почали курити, створивши пожежонебезпечну ситуацію і загрозу особистій безпеці.
Визначена вина й інженерно-технічних працівників підприємства. Зокрема, механіка Р. Федчука, який випустив автомобіль на лінію, не перевіривши його комплектацію первинними засобами пожежогасіння та справність звукового сигналу зв’язку фургона з кабіною водія. Винні також начальник дільниці каналізаційних мереж Я. Мазурак та інженер-технолог служби каналізації М. Романів, які після обіду допустили слюсарів до виконання робіт у нетверезому стані. Керівники підприємства — заступник директора із загальних питань А. Цимбалюк, головний інженер В. Садовий, заступник головного інженера — начальник служби каналізації В. Васильченко не забезпечили належного контролю за виконанням функціональних обов’язків начальником дільниці каналізаційних мереж Я. Мазураком та інженером-технологом служби каналізації
М. Романівим щодо безпечних і здорових умов праці на робочих місцях.
Усіх осіб, причетних до скоєння групового нещасного випадку, було притягнено до адміністративної відповідальності. Механік Р. Федчук за вироком суду отримав умовний термін позбавлення волі.
Трагедія, що сталася 01.06.2005 р., стала серйозним уроком для колективу КП «Львівводоканал». З того часу тут багато зроблено для запобігання подібним випадкам. Було переглянуто всі інструкції з охорони праці та посадові інструкції для інженерно-технічних працівників. Зараз на підприємстві новий начальник служби охорони праці. До складу цієї оновленої служби входять чотири особи: начальник, заступник і двоє інженерів. Вони підпорядковані заступникові директора, який відповідає за роботу з організації охорони праці на КП «Львівводоканал». Статус служби охорони праці на підприємстві значно зріс, вона забезпечена нормативною базою, двома комп’ютерами та розмножувальною технікою, чого раніше не було. Єдине, чого бракує — автомобіля для оперативних виїздів. На підприємстві посилили контроль за виїздом водіїв на лінію, провели навчання та перевірку знань з питань охорони праці водіїв, які працюють у нічний час за змінним графіком. Заборонили перевезення у автомобілях легкозаймистих речовин та захаращення фургонів сторонніми предметами. Усі вантажні автомобілі, які перевозять людей, обладнали звуковою сигналізацією, доукомплектували засобами пожежогасіння. Своєчасно проводяться періодичні медичні огляди та огляди водіїв перед виїздом на лінію. Створено службу безпеки дорожнього руху, яка безпосередньо підпорядкована директору підприємства. Ну і, звичайно ж, тепер працівники, які перебувають у нетверезому або хворобливому стані, не допускаються до виконання робіт — контроль за цим на підприємстві жорсткий.

На знімку:
заступник начальника Львівської державної інспекції промислової
безпеки та охорони праці
у соціально-культурній сфері,
агропромисловому комплексі,
легкій та деревообробній
промисловості В. Стащишин.


Фото автора



До списку