Найважливішим завданням держави є
збереження життя і здоров’я
громадян у процесі їхньої трудової
діяльності. Це твердження цілком
справедливе й стосовно медичних
працівників, для яких також
необхідно створювати належні умови
праці. Яким є стан справ щодо цього
питання у Харківському регіоні, про
наявні труднощі та шляхи їх
вирішення нашому власному
кореспондентові Вадиму КОБЦЮ
розповідає голова Харківської
обласної організації профспілки
працівників охорони здоров’я Л.
Рудик.
Якщо говорити про умови праці та
стан здоров’я працівників охорони
здоров’я в регіоні, то вони, як і в
цілому по країні, залишають бажати
кращого. Незважаючи на значний
науковий і медичний потенціал, який
має галузь, проблеми, пов’язані зі
станом здоров’я медиків, ні на
державному, ні на регіональному
рівні не вивчаються. Не вироблено, на
жаль, і ефективної державної
політики в питаннях створення
сприятливих умов праці для
медиків.
І все-таки обласний
комітет профспілки спільно з
головними управліннями охорони
здоров’я облдержадміністрації та
міськради завжди намагався
приділяти увагу цим питанням. Так,
впродовж двох останніх років в
області діє затверджений перелік
рейтингових показників стану
здоров’я медпрацівників. Ці дані
потім аналізуються головним
обласним управлінням охорони
здоров’я по районах та у м.
Харкові.
Питання, що стосуються охорони праці
та здоров’я медиків, знайшли
відображення в галузевій угоді між
обласними управліннями охорони
здоров’я і фармації,
санітарно-епідеміологічною
службою, різними медичними
науково-дослідними інститутами,
обласною організацією роботодавців
галузі охорони здоров’я та обласним
комітетом профспілки. На місцях ці
питання знайшли відображення у
розділі «Охорона праці» колективних
договорів.
На спільних засіданнях колегій,
пленумів, президій ці питання
постійно розглядаються, і треба
сказати, що заходи, що вживаються,
дають позитивні результати. Зокрема,
можна зазначити, що в багатьох
закладах охорони здоров’я суттєво
покращилася робота з організації та
проведення періодичних медичних
оглядів, флюорографічних обстежень,
онкопрофоглядів та ін. Підвищилася
відповідальність перших керівників
лікувальних закладів за вирішення
цих проблем.
Сьогодні практично всіх медичних
працівників регіону, яким за умовами
праці належить спецхарчування,
забезпечено ним.
Але заходів, що вживаються, на жаль,
недостатньо. Впродовж останніх 8
років серед працівників охорони
здоров’я нашої області
простежуються високі показники
захворюваності на туберкульоз,
онкологічні, серцево-судинні
захворювання. Не знижуються й
показники виробничого
травматизму.
Так, коефіцієнт частоти
захворюваності на туберкульоз,
виявленої вперше, в 2006 р. становив 90,5
на 100 тис. працюючих, у 2007 р.— 93,7, у
першому півріччі 2008 р.— 50,4. Це в 1,3
разу перевищує показник частоти
захворюваності всього населення, а в
групі декретованого населення
медпрацівники, які захворіли,
становили 53,9%. Щороку від 7 до 15
випадків захворювання на
туберкульоз медпрацівників прямо
пов’язані з професійною
діяльністю.
Насторожує також високий рівень
первинного виходу на інвалідність. У
2007 р. цей показник становив 43,8 на 100
тис. працюючих. Усього в 2007 р. на
інвалідність пішло 320 медичних
працівників, у першому півріччі 2008
р.— 150 осіб. Доречно зазначити, що у
працівників інших галузей показник
первинного виходу на інвалідність
значно нижчий — не більш як 15 осіб на
100 тис. працюючих.
У структурі первинної інвалідності
та смертності на першому місці —
новоутворення, на другому — хвороби
системи кровообігу, потім йдуть
хвороби кістково-м’язової системи,
ендокринної системи, травми.
Діяльність медичного працівника
пов’язана з ризиком для здоров’я, а
часом — і життя. Це високе
нервово-емоційне, психічне й
розумове напруження, робота в
агресивному середовищі (з ризиком
заразитися інфекцією чи
травмуватися під час операцій,
маніпуляцій). У багатьох випадках
лікарі й медсестри змушені
працювати в умовах дії шкідливих
хімічних або фізичних факторів
навколишнього середовища. Це також
вимушене положення тіла під час
роботи, підвищене зорове напруження,
високі фізичні навантаження під час
проведення операцій, досліджень і,
нарешті, особливості режиму праці
(чергування, робота вночі).
Працюючи постійно в таких умовах,
медпрацівники розраховують на
компенсації та доплати, на створення
сприятливих і безпечних умов праці,
забезпечення засобами
індивідуального захисту, безплатним
спецхарчуванням тощо. Проте
фінансування галузі сьогодні таке,
що кошти на охорону праці
виділяються лише за залишковим
принципом і в останню чергу. Часто не
виділяються зовсім.
Із 592 одиниць рентгенодіагностичної,
рентгенотерапевтичної та
флюорографічної апаратури, що
експлуатується у медзакладах
області, гарантійний термін мають
лише 13%. Близько 30% рентгенологічного
устаткування відпрацювало понад 20 і
більше років. Складно вирішуються
питання забезпечення медперсоналу
спецодягом і спецвзуттям.
Кардинального оновлення потребують
усі засоби індивідуального захисту
медпрацівників, але особливо це
актуально, знов-таки, для
рентгенологів.
Багато нарікань з боку рядових
працівників медзакладів надходить з
приводу ненарахування належних
доплат за роботу з дезінфікуючими
засобами, з різними хімічними
реагентами, що застосовуються під
час лабораторних досліджень, за
роботу з хворими в спеціальних
(психоневрологічних) лікувальних
закладах. Сумно, але доводиться
констатувати, що у багатьох випадках
усіма цими проблемами, які важко
вирішити, керівники медичних
закладів змушені займатися
практично самотужки.
Більше того, складається деякою
мірою парадоксальна ситуація: мало
того, що практично ніхто з
керівників місцевих органів влади, у
чиїй власності перебуває більшість
медичних закладів, серйозно не
переймається питаннями охорони та
гігієни праці медиків. Часом саме
можновладці створюють нестерпні
(морально-психологічні) умови для
головних лікарів лікарень і
поліклінік. Якщо хтось із впливових
міських чи обласних чиновників
захоче призначити або зняти з посади
кого-небудь з керівників медичних
закладів, то це їм, як правило, легко
вдається. Депутати рад різних рівнів
рідко вникають у подібні тонкощі й
не роздумуючи голосують за
пропоновані чиновниками рішення та
постанови.
Але ж усе це позначається на
здоров’ї працівників. Керівники
медичних закладів, які одержали
стреси, інфаркти та інсульти після
необгрунтованих депутатських
рішень, виходять не тільки на пенсію,
але й на інвалідність. Звичайно,
розлади здоров’я формально не мають
зв’язку з професією, хоча зв’язок
цей простежується цілком
очевидно.
З огляду на ці негативні явища,
беручи до уваги недостатнє
фінансування заходів, спрямованих
на покращання безпеки та умов праці
медичних працівників, при нашому
обкомі профспілки створено
спеціальну комісію «Громадськість
— керівникам органів і закладів
охорони здоров’я».
Українська Федерація роботодавців
охорони здоров’я за активної
допомоги цієї громадської
організації почала проводити
науково-практичні кущові
конференції на тему: «Умови, безпека
праці та здоров’я медичних
працівників України».
На конференції, що пройшла в Харкові,
працівники та ветерани галузі
визначили найважливіші напрями
діяльності й висловили пропозиції
щодо їх реалізації. Найбільш
значущими сьогодні є: розробка
державної галузевої програми
покращання стану безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища на
2009—2012 рр., а також розгляд Верховною
Радою проектів законів про
медичних працівників та їхній
соціальний захист.
Що стосується нашого регіонального
рівня, то й обком профспілки
працівників охорони здоров’я, і
новостворена комісія вже направили
голові Харківської
облдержадміністрації А. Авакову
свої конкретні пропозиції для
внесення їх до Регіональної
програми покращання стану безпеки,
гігієни праці та виробничого
середовища на 2009—2012 рр., що
розробляється. Більшість з них
внесено до проекту програми. Було б
бажано, щоб і центральні органи, і
органи виконавчої влади на місцях
швидше прийняли цю програму. Адже її
затвердження на регіональному рівні
дасть змогу вже наступного року
обладнати в 24 медзакладах регіону
спеціальні кімнати відпочинку та
приймання їжі для медперсоналу
групи ризику. Для лікарів, медсестер
і санітарок, які мають справу з
живими збудниками туберкульозу,
придбають спеціальні респіратори зі
знімними фільтрами тощо.
...У трудових колективах медичних
закладів передбачається активніше
проводити навчання керівників,
інженерів з охорони праці та членів
профактиву з питань охорони праці. В
усіх лікувально-профілактичних
закладах регіону планується
обладнати кабінети охорони
праці.
Інакше кажучи, настав час подбати й
про здоров’я самих медиків.
На знімку:
голова Харківської
обласної організації профспілки
працівників охорони здоров’я Л.
Рудик.
Фото автора
До списку
