Вугільна промисловість забезпечує сировиною багато галузей економіки України. Від ефективності та стабільності її функціонування багато у чому залежить подальший розвиток економіки держави, її енергетична безпека. На жаль, нинішній стан галузі є незадовільним і потребує суттєвих змін. Потребує також змін і ставлення до охорони праці. Вдосконаленню та підвищенню ефективності організації державного нагляду на підприємствах вугільної галузі було присвячено нараду, яка відбулась 26—29 травня на базі державного підприємства «Львіввугілля».
Участь у нараді взяли Голова
Держгірпромнагляду С. Сторчак,
начальники управлінь Комітету,
заступники начальників
теруправлінь, начальники гірничих
округів, гірничотехнічних
інспекцій у вугільній
промисловості та інші.
С. Сторчак
проаналізував діяльність
Держгірпромнагляду,
охарактеризував основні проблеми
та шляхи їх вирішення, визначив
пріоритети подальшої роботи. За
його словами, зараз перед Комітетом
стоять три основних проблеми —
стан травматизму і промислової
безпеки у вугільній галузі, безпека
газопостачання у побуті та
реорганізація системи
експертно-технічних центрів.
Стосовно динаміки травматизму
протягом 2006—2007 рр. було зауважено,
що якби не минулорічна аварія на
шахті імені О. Ф. Засядька,
тенденція до зниження рівня
смертельного травматизму
збереглася б. Наприклад, з 2000 р.
рівень загального травматизму у
вугільній галузі знизився у 6 разів.
Щоб суттєво змінити ситуацію, на
думку Голови Комітету, у вугільній
галузі треба проводити кардинальні
реформи. І з цього приводу Комітет
має пропозиції. Але це питання
більше належить до компетенції
Міністерства вугільної
промисловості, яке розробило
програму реструктуризації галузі.
Перш за все треба завершити процес
приватизації шахт. Шахта повинна
бути або виключно державною, або
продана власнику, який, згідно із
Законом «Про охорону праці»,
повністю відповідатиме за стан
промислової безпеки і охорони
праці на підприємстві. Вже є
позитивні приклади — скажімо,
об’єднання «Краснодонвугілля»,
яке іноді називають «пороховою
бочкою», зараз вже повністю у
приватній власності. І це сприяло
значним позитивним зрушенням.
Було виділено основні пріоритети у
роботі Комітету, а саме: визначення
основних засад промислової
безпеки, забезпечення ефективності
державного нагляду і посилення
ефективності впровадження
економічних важелів управління у
галузі охорони праці, підвищення
рівня безпеки у вугільній
галузі.
Серед заходів, покликаних
покращити ситуацію на шахтах,—
комплексна дегазація вугільних
пластів, посилення нагляду за
провітрюванням і пилогазовим
режимом, удосконалення відомчого
контролю. Для кардинальної зміни
ситуації у вугільній галузі
необхідно прийняти закон про газ
метан, який стимулюватиме
залучення інвестицій у державу для
буріння свердловин з метою
широкомасштабної дегазації
вугільних пластів.
Стурбованість
Комітету викликає роль органів
місцевого самоврядування у
здійсненні державної політики в
галузі охорони праці. Поки що вони
мало впливають на ситуацію, на жаль,
кваліфікованих фахівців бракує, а
нерідко їх взагалі нема у штаті
місцевих органів влади. Для
вирішення цієї проблеми Комітет
розробив і надіслав до Кабінету
Міністрів проект постанови, у якому
передбачено обов’язкове створення
у структурах місцевих
держадміністрацій служб охорони
праці. До їх функцій належить
контроль за станом охорони праці —
у першу чергу на малих приватних
підприємствах, аналіз стану
безпеки праці у регіоні, внесення
питань на засідання ради з питань
безпечної життєдіяльності
населення тощо. Передбачаються
також розробка і впровадження
регіональних програм, а їх
фінансування повинно
забезпечуватися з місцевого
бюджету та бюджету Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на
виробництві.
На нараді було також розглянуто
питання про негативні наслідки
закриття шахт. Якщо повністю
дотримуватись вимог проекту
закриття, ніяких негативних
наслідків бути не повинно. До того ж
зараз неприбуткові шахти не
закриваються. Це стосується лише
тих, які відробили свої запаси
вугілля. Наприклад, були закриті
шахти «Великомостівська № 5» та
перша «Червоноградська № 14» ДП
«Львіввугілля» — і ніяких
негативних наслідків не сталося.
Щоправда, залишились проблеми
підробки і рекультивації
земель.
Головним показником усіх недоліків
у роботі як керівників, так і
виконавців є аварії та виробничий
травматизм, вважає начальник
управління організації
держнагляду у вугільній
промисловості Держгірпромнагляду
С. Крутенко. Він проаналізував стан
виробничого травматизму у
вугільній галузі за 4 місяці цього
року. За цей час було травмовано 1989
шахтарів, що на 138 осіб менше, ніж за
аналогічний період 2007 р. Було
смертельно травмовано 49 шахтарів.
Разом з тим станом на 27 травня ця
цифра зросла до 69, що на 6 осіб
більше, ніж минулого року.
Велика кількість нещасних випадків
у гірничих виробках (65%) красномовно
свідчить про їх незадовільний стан.
Контроль за його покращанням з боку
керівників шахт і наглядових
структур здійснюється
незадовільно. Крім того, гострою
залишається проблема додержання
технологічної дисципліни серед
працівників. За 4 місяці більше
половини шахтарів загинули
внаслідок особистої необережності,
через порушення технологічної
дисципліни або внаслідок
несанкціонованих дій. Викликає
стурбованість і збільшення
кількості аварій (14) з груповими
нещасними випадками, під час яких
травмовано 51 особу, з них 24 —
смертельно. Головними причинами
аварій є вибухи метану,
газодинамічні явища, обвалення
породи та вугілля.
Непокоїть і відсутність стратегії
розвитку галузі, єдиної технічної
політики на малих приватних
підприємствах, де частка ручної
праці становить понад 90%...
Чимало зауважень було висловлено і
щодо застосування норм
законодавства про адміністративні
правопорушення. Помилки виникають
через нерозуміння, а нерідко і
через нівелювання норм,
передбачених Кодексом України про
адміністративні правопорушення. За
словами заступника начальника
управління нормативно-правового
та юридичного забезпечення
Комітету І. Калиновської, кожну
другу постанову про
адміністративні правопорушення
складено з порушеннями вимог
Кодексу. Забувають інспектори і про
розміри штрафів, які можна
накладати на порушників залежно
від займаної посади. Наприклад, не
може головний інспектор через
порушення ст. 41, частина 2
оштрафувати на 10 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян — це у
компетенції лише Голови Комітету
та його заступників...
На необхідності кардинальної зміни
ставлення до служб охорони праці
підприємств наголосив начальник
теруправління Держгірпромнагляду
по Львівській області В. Шайтан. Ці
служби повинні у повному обсязі
виконувати покладені на них
обов’язки і системно займатися
безпекою праці. Необхідно також
звернути увагу на керівників цих
служб, бо нерідко на такі посади
призначають працівників, які не
досягли будь-яких помітних
результатів на попередніх посадах.
Служби охорони праці повинні
очолювати лише найкращі
працівники.
Серед планових заходів наради було
і відвідання її учасниками шахт ДП
«Львіввугілля» та «Волиньвугілля».
Автору цих рядків разом з групою
гостей зі Східної України довелось
побувати на одній з найпотужніших
шахт Львівсько-Волинського
вугільного басейну —
«Межирічанській». Гості з великим
інтересом ознайомилися з її
роботою, спустилися у вибій. Їх
приємно вразив діловий ритм,
культура виробництва, організація
роботи з охорони праці на
виробництві.
Ігор ПАРФЕНЮК,
наш власкор
На знімках:
учасники семінару (зліва направо):
директор шахти «Відродження»
ДП «Львіввугілля» П. Овчинніков,
заступник начальника
теруправління
В. Стеблін, начальник Луганської
інспекції держнагляду за
провітрюванням та пилогазовим
режимом Є. Міщенко;
у шахті (зліва направо): начальник
Свердловської ДГТІ В. Сидоров,
начальник Краснолучської ДГТІ
М. Гвозденко, директор шахти
«Межирічанська» М. Марченко,
начальник Луганської ДГТІ А.
Клочко, начальник Ровеньківської
ДГТІ
В. Міщенко.
Фото автора
