Статьи

2008-251_3.jpgСоціальні пріоритети в суспільстві формуються і реалізуються через закони, укази, постанови та інші нормативні акти. Серед них необхідно відзначити ті, які спрямовані на створення здорових і безпечних умов та охорони праці, соціального захисту трудящих.
Насамперед це Закон «Про охорону праці», Указ Президента України «Про структурну перебудову вугільної промисловості» від 07.02.96 р. № 116 і постанова Кабінету Міністрів «Про хід структурної перебудови вугільної промисловості» від 28.03.97 р. № 280, Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-ХІ, спрямовані на подолання кризи у вугільній промисловості, вдосконалення процесів соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Офіційна статистика професійної захворюваності як одного з основних показників здоров’я населення України свідчить про недостатню дієвість вищеперерахованих державних актів. Серед країн СНД за рівнем професійної захворюваності, згідно з даними Інституту медицини праці АМН України, наша країна посідає друге місце, поступаючись Таджикистану.
За кількістю хворих з діагнозом професійної патології серед регіонів України перше місце посідає Донецька область. Вона «лідирує» серед адміністративних територій зі стійким високим рівнем професійної патології, яку формує вугільна промисловість. Із загальної кількості усіх вперше встановлених у 2007 р. випадків професійної захворюваності 96,3% становлять захворювання, виявлені у працюючих на вугільних підприємствах.
Згідно з положеннями Міжнародної організації праці та Всесвітньої організації охорони здоров’я кожний вид роботи й життєдіяльності у виробничих умовах і навколишньому середовищі пов’язаний з потенційною небезпекою і впливом шкідливих факторів на людину. Це особливо актуально для населення нашої області, оскільки Донецький регіон є зоною екологічного неблагополуччя.
Становище ускладнилося через поспішну ліквідацію шахт за спрощеними технічними рішеннями, а фактично — через примітивне тотальне затоплення гірничих виробок, без урахування екологічних і соціально-економічних наслідків для грунту, гідрологічної та гідрографічної системи. Саме ці екологічні системи формують вміст токсичних елементів у продуктах харчування, що вирощуються на підроблюваних шахтами територіях. Забруднювачами є важкі метали, хімічні й токсичні речовини зі складу неочищених шахтних вод, що дренуються із затоплених підземних виробок шахт у грунти й водоносні горизонти сільськогосподарських угідь, колективних і приватних городніх і садових ділянок.
Перспективи кардинального розвитку і модернізації галузі відсутні. Не виправдалися надії лікарів-гігієністів та інших фахівців охорони здоров’я, пов’язані з виходом Гірничого закону, а також постанови Кабінету Міністрів «Про хід структурної перебудови вугільної промисловості» від 28.03.97 р. № 280, спрямованої на подолання кризи у вугільній промисловості, модернізацію виробництва, підвищення рівня безпеки праці шахтарів.

Динаміка професійної захворюваності в Донецькій області за 2002—2007 рр.

Роки

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Кількість

профзахворювань

по області:

у т.ч. у вугільній

промисловості

Питома вага профзахворювань у вугільній промисловості, %

3519

3443

97,8

3054

2977

97,5

2910

2818

96,8

2319

2233

96,3

2559

2447

95,7

2134

2134

96,3

З початку 90-х років минулого століття в Донецькій області не введено в експлуатацію жодного нового вуглевидобувного підприємства, яке б працювало ефективно і безпечно. Сьогодні стан шахтного фонду області, як і в Україні в цілому, характеризується подальшим погіршенням гірничо-геологічних умов видобування вугілля, поганим станом гірничошахтного устаткування, незадовільним станом умов праці, санітарно-побутового і медико-профілактичного обслуговування гірників. Зберігається дефіцит бюджетного фінансування галузі. 82% шахт є надкатегорійними за раптовими викидами вугілля й газу. На 23 шахтах видобування вугілля проводиться на глибині понад 1000 м. Шахти недостатньо забезпечені контрольно-вимірювальними приладами, засобами колективного та індивідуального захисту. Через хронічну кризу неплатежів власники деяких підприємств практично не фінансують заходи з охорони праці чи роблять це за залишковим принципом.
Таке ставлення до питань безпеки праці не могло не позначитися на здоров’ї шахтарів — ці питання широко висвітлюються в журналі «Охорона праці». Одна з публікацій головного редактора журналу так і називалася — «У зоні постійного ризику». Дійсно, навіть умови перебування людини в підземних виробках шахт належать до категорії екстремальних, тому перебування в таких умовах визначає високий рівень професійної захворюваності серед шахтарів. Дані за 2002—2007 рр. подані на графіку.
Розподіл кількості хворих на професійні захворювання серед працівників галузей промисловості підтверджує закономірність впливу шкідливих виробничих факторів на здоров’я працівників з урахуванням їх інтенсивності (див. таблицю).
Максимальну кількість потерпілих зареєстровано в містах Донецьку (31,5%), Горлівці (16,9%), Єнакієвому (14,5%), Макіївці (9,8%), Шахтарську (5,9%). На ці міста припадає майже 79% усіх випадків профпатології, зареєстрованих у Донецькій області.
Найбільшу кількість профзахворювань у 2007 р. зареєстровано на шахтах імені О. Ф. Засядька — 179 (8,08%), імені Леніна — 110 (4,96%), Південно-Донбаська № 1 — 69 (3,11%), Південно-Донбаська № 3 — 53 (2,39%), «Комсомолець Донбасу» — 132 (5,96%), імені Калініна — 73 (3,29%), «Щоглівська-Глибока» — 55 (2,48%).
За професіями найбільша кількість професійних захворювань реєструється у гірників очисного вибою — 547 (25,13%) і прохідників — 503 (23,57%). Велику кількість випадків професійної патології зареєстровано також у машиністів гірничих виїмкових машин — 197 (9,23%), гірників підземних — 174 (6,65%), електрослюсарів підземних — 139 (6,54%), майстрів гірничих підземних — 174 (8,15%). На інші професії припадає не більше як по 2% від загальної кількості професійних захворювань.
Особливу стурбованість викликає те, що у 24,3% працівників шахт розвиток професійних захворювань до моменту офіційного встановлення стався в період роботи менш як 4 і до 10 років, при середньому стажі роботи 15,7 року. Це свідчить про високий ступінь інтенсивності впливу шкідливих факторів виробничого середовища і недостатній рівень медичної профілактики захворювань.
У структурі професійної захворюваності понад 90% займають хронічні хвороби, у зв’язку з чим особливе значення має їх своєчасне виявлення.
Наказом МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21 травня 2007 р. № 246 на роботодавця покладено обов’язки щодо організації щорічних профоглядів, контроль за їх проведенням у встановлені терміни, відсторонення від роботи осіб, які ухиляються від профогляду. Крім того — проведення оздоровчих заходів і раціональне працевлаштування осіб, яким за результатами профоглядів протипоказана робота в шкідливих умовах.
У 2007 р. показники охоплення працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці періодичними профоглядами трохи покращилися. Ними було охоплено 96% від загальної кількості працівників шахт, які підлягають медоглядам (у 2006 р.— 93,3%). Проте для ряду керівників це питання, як і раніше, залишається другорядним. Наприклад, на шахтах імені Ткачука та імені Чапаєва об’єднання «Шахтарськантрацит» робітники медогляд не проходили взагалі. У Донецьку вже 4 роки не оглядали працівників шахти імені О. Ф. Засядька. У той же час при обстеженні в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань 166 потерпілих в аваріях 18 листопада та 1—2 грудня минулого року у 19 з них (тобто у кожного восьмого) виявлено загальні захворювання, які є абсолютно протипоказаними для роботи в підземних умовах.
Органами держсаннагляду Донецької області за фактами невиконання наказу про організацію періодичних медичних оглядів на шахтах імені О. Ф. Засядька та «Путилівська» (Донецьк), імені С. М. Кірова (Макіївка) передано матеріали до прокуратури. На сьогодні медогляд проведено в повному обсязі лише на шахті «Путилівська». На шахті імені О. Ф. Засядька медогляд до цього часу не проведено. Матеріали про порушення санітарного законодавства в частині непроведення обов’язкових періодичних медоглядів на шахті імені О. Ф. Засядька щороку передаються до прокуратури протягом трьох років, проте, як кажуть, віз і нині там.
За поданням органів держсаннагляду Донецької області за ухиляння від проходження медичних оглядів у 2007 р. відсторонено від роботи більш як 2000 осіб, у тому числі в Торезі — 1342, Макіївці — 274, Донецьку — 270 осіб. За порушення санітарного законодавства з розділу гігієна праці в 2007 р. до адміністративної відповідальності притягнено 558 посадових осіб. Припинялася експлуатація більш як 150 виробничих цехів, дільниць, у тому числі підземні технологічні виробки й технологічне обладнання. Також до органів прокурорського нагляду передано матеріали за виявленими фактами порушення законодавства в частині організації питного водопостачання на шахтах імені 1-го Травня і «Шахтарська-Глибока» (Шахтарськ); «Ударник» і «Північна» (Сніжне); імені С. П. Ткачука (Харцизьк).
Безумовно, питання профілактики профзахворюваності на підприємствах області потребує комплексного підходу. І як сказано вище, органи державного санітарного нагляду, діючи в рамках законодавчої та нормативно-правової бази, виконують свої обов’язки щодо збереження професійного і загального здоров’я шахтарів. Проте вирішувати питання забезпечення здорових і нешкідливих умов праці, комплексного медико-профілактичного обслуговування в першу чергу зобов’язані власники підприємств.
На вирішення цих питань і повинні бути спрямовані зусилля органів управління всіх рівнів.

С. ВЄТРОВ, канд. мед. наук, завідувач відділення гігієни праці Донецької облСЕС


До списку