Прийнято вважати, що на
молокозаводах, як і на інших
підприємствах переробної
промисловості, значних потенційних
виробничих ризиків немає. Насправді
аварії на окремих подібних об’єктах
все-таки стаються, як стаються, на
жаль, і випадки травмування на них.
Де ж криються приховані загрози для
здоров’я та життя працівників, які
основні причини незадовільного
стану промислової безпеки та
охорони праці на підприємствах
галузі? Певне уявлення з цього
приводу можна скласти,
проаналізувавши дані акта
комплексної перевірки ВАТ
«Чернігівський молокозавод»,
проведеної співробітниками
місцевого теруправління
Держгірпромнагляду невдовзі після
аварії обладнання та викиду аміаку у
компресорному цеху підприємства,
який стався наприкінці грудня
минулого року.
ВАТ «Чернігівський
молокозавод» є найбільшим
молокопереробним підприємством
регіону. Його проектна потужність
становить 200 т за зміну. Трудовий
колектив молокозаводу нині налічує
понад 450 працівників, з них 258 —
жінки. Підприємство має лінії з
виробництва пастеризованого молока,
масла, сметани, сиру та сирних
виробів, кисломолочних продуктів,
морозива. Є тут також і потужності
для виробництва технічної
продукції: казеїну, сухого
знежиреного молока тощо.
Цілісний майновий комплекс
молокозаводу складається з
головного виробничого корпусу, де
проводиться переробка молока та
виготовлення молочних продуктів,
корпусу з виробництва казеїну,
виробничих приміщень різних
допоміжних служб (теплосилового
цеху, компресорної, електроцеху,
складських приміщень з холодильними
та морозильними камерами, ремонтної
майстерні, гаражів, транспортної та
будівельної дільниць).
Впродовж багатьох останніх років
підприємство працює у цілодобовому
режимі. Так само працює і
компресорний цех, де стався
вищезгаданий викид аміаку, в
результаті чого було травмовано
машиніста холодильних установок В.
Прищепу.
Крім 10 компресорів, на підприємстві
є чимало іншого обладнання
підвищеної небезпеки — 15 парових і
водогрійних котлів, 18 підйомних
механізмів і споруд, 16 посудин, що
працюють під тиском, обладнання
систем газопостачання та
газокористування, зварювальне
обладнання тощо.
На молокозаводі розроблено та
введено в дію положення про службу
охорони праці, про навчання та
перевірку знань з питань охорони
праці, про проведення
триступінчастого
адміністративно-громадського
контролю за охороною праці. В
установленому порядку з
працівниками проводяться
інструктажі з охорони праці,
здійснюється певний контроль за
технічним станом технологічного та
допоміжного обладнання. Залежно від
виробничої потреби питання охорони
праці розглядаються на планових
щотижневих засіданнях у голови
правління підприємства.
Власне на цьому перелік позитивних
моментів у роботі з охорони праці, що
проводиться адміністрацією ВАТ, і
закінчується. Набагато більше на
молокозаводі порушень, які й було
виявлено державними інспекторами у
ході комплексної перевірки.
Діюче на підприємстві на момент
перевірки застаріле положення про
СУОП не відповідало сучасним
вимогам. Навряд чи доцільно говорити
про якусь його ефективність. У цехах
основного виробництва
експлуатувалося технологічне
обладнання, придбане за кордоном,
без наявності висновків про його
відповідність вітчизняним
нормативно-правовим актам з
охорони праці.
Акціонерне товариство не провело
всіх необхідних робіт для одержання
дозволів на виконання робіт
підвищеної небезпеки та
експлуатацію обладнання підвищеної
небезпеки відповідно до постанови
Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631.
Не було проведено у встановлені
терміни повторної паспортизації
технічного стану виробничих
будівель та споруд спеціалізованою
організацією. До цього часу ці
будівлі та споруди не закріплено
наказом першого керівника за
відповідними підрозділами.
Наявність подібного роду істотних
організаційних та інших упущень
цілком закономірно призводить до
накопичення конкретних порушень
діючих норм і правил з охорони праці
безпосередньо в структурних
підрозділах, наприклад, у тому
самому компресорному цеху, де вже
стався викид аміаку. Навіть після
аварії перевіряючим не було надано
розрахунок необхідної кількості
обслуговуючого і ремонтного
персоналу аміачної та повітряної
компресорних станцій. Не надано їм
для перевірки також паспорти,
інструкції з монтажу та
експлуатації масловіддільників
аміачних компресорів.
Незрозуміло, на якій підставі до
графіків планово-попереджувальних
ремонтів аміачної і повітряної
компресорних станцій не включено
трубопроводи, запірну арматуру та
вентиляційні установки. Навіть для
інженера-початківця не є секретом,
що саме це є найгрубішим порушенням
усіх технічних умов, діючих норм і
правил охорони праці. Не проводилися
у цьому структурному підрозділі у
встановлені терміни аналізи на
наявність аміаку у воді системи
охолодження. Працівник цеху, який
займається налагодженням, ремонтом,
діагностуванням і експлуатацією
вибухозахищених вентиляторів, не
пройшов відповідної підготовки.
Журнал експлуатації компресорів
оформлявся у підрозділі як-небудь і
ким завгодно. Форма його заповнення
навіть приблизно не нагадувала
встановлену. Компресори № 3 і № 4
експлуатувалися з підвищеною
вібрацією. Відсутня в цеху також і
однолінійна схема підключення
електроустановок. Підсилює враження
від існуючого тут неподобства факт
того, що і сам начальник
аміачно-компресорного цеху не
проходив щорічного спеціального
навчання та перевірку знань з питань
охорони праці. Про що далі можна
говорити!?.. Добре, що аварійний
випадок з викидом аміаку, що стався
напередодні 2009 р., не призвів до
більш значних і сумних наслідків не
тільки для самого підприємства, але
й для багатьох інших жителів
обласного центру.
У ході перевірки молокозаводу було
виявлено чимало інших порушень
промислової безпеки. Ємкості для
зберігання молока, перегону, сметани
й вершків експлуатувалися з
несправними приладами блокування
огороджень приводів змішувачів. У
ряді виробничих приміщень не було
додержано необхідного
температурного режиму.
У відділі головного механіка на
момент перевірки не було в наявності
у повному обсязі технологічної
документації на виконання ремонтних
робіт основного та допоміжного
виробничого обладнання. В
акціонерному товаристві не
встановлено порядок, терміни
проведення перевірок справності
манометрів, запобіжних клапанів.
Адже проведення цих операцій має
бути обов’язково окреслено у
відповідних інструкціях для
персоналу. Показання цих приладів
також мають обов’язково заносити до
змінного журналу. Зрозуміло, що за
подібні порушення винних було
притягнено до відповідальності.
Порушення, що не потребують великих
матеріальних витрат, усувалися в
ході самої перевірки.
Велику кількість порушень було
виявлено у котельні підприємства.
Зокрема, персонал котельні
допускали до самостійної роботи без
проведення повторних інструктажів.
Інструкція оператора котельні з
обслуговування котла Е-2,5-0,9 ГМ не
містила вимог стосовно аварійної
зупинки агрегату у разі раптового
зникнення електричної напруги.
Неправильно тут було складено і не
переглянуто застарілі інструкції
для працівників, відповідальних за
безпечну експлуатацію котлів, низку
інших інструкцій. Не проводилися у
котельні також і метрологічні
перевірки манометрів. Був відсутній
акт на налагодження та проведення
випробувань запобіжних клапанів, не
витримувався порядок допуску
працівників всередину котлів за
нарядами-допусками під час їх
ремонтів. Ніхто не відповідав і не
стежив за забезпеченням організації
безпечної експлуатації та ремонту
трубопроводів котельні.
Низку суттєвих порушень було
виявлено під час перевірки
енергетичних об’єктів
підприємства. У посвідченнях з
електробезпеки електротехнічного
персоналу були відсутні позначки
про проходження періодичного
медичного огляду. Електроперсонал,
схоже, забув про необхідність
ведення оперативного журналу. Самих
же оперативних працівників, які
обслуговують електроустановки, не
було забезпечено придатними до
експлуатації електрозахисними
засобами. На підприємстві не
проводилися періодичні
випробування та огляди
електроінструменту та допоміжного
обладнання до нього.
В інструкціях з охорони праці для
виконання газонебезпечних робіт не
позначалися ті конкретні роботи
підвищеної небезпеки, які треба було
виконувати за нарядами-допусками в
аварійному порядку. Балони із
зрідженим газом зберігалися без
захисних ковпаків і заглушок. Чотири
кисневих і два пропан-бутанових
балони, що зберігалися в приміщенні
поста газовогневої обробки металів,
не пройшли у встановлені терміни
технічного огляду (випробування) як
посудини, що працюють під тиском.
Порушень і недоліків, як бачимо, дуже
багато. І всі вони так чи інакше
негативно впливають на повсякденний
стан рівня охорони праці. Для того,
щоб небезпека не зростала далі,
державні інспектори заборонили та
призупинили експлуатацію 43 одиниць
обладнання, що становило
безпосередню загрозу для життя та
здоров’я працюючих. За допущені
порушення вимог нормативних актів
про охорону праці 6 посадових осіб і
працівників підприємства за
підсумками комплексної перевірки
було притягнено до адміністративної
відповідальності.
Керівництву ВАТ «Чернігівський
молокозавод» було вручено акт, у
якому його діяльність щодо
створення безпечних і нешкідливих
умов праці визнано недостатньою.
Крім цього, в акті містилася низка
конкретних заходів. Зокрема,
адміністрації підприємства було
запропоновано у двомісячний термін
забезпечити належне функціонування
СУОП, протягом трьох місяців
запропоновано виконати всі вимоги,
викладені у приписах, виданих у ході
комплексної перевірки.
Результати комплексної перевірки
було обговорено на розширеному
засіданні у голови правління
акціонерного товариства. Було
визначено нові дієвіші заходи щодо
підвищення вимогливості стосовно
порушників законодавства про
охорону праці. Підсумки цієї наради
з аналізом комплексної перевірки
було доведено до відома всіх
керівників структурних підрозділів
і інженерно-технічних працівників
підприємства.
С. ФУРСА, головний державний
інспектор теруправління
Держгірпромнагляду по
Чернігівській області, Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
До списку
