Ще з давніх-давен утвердилася
істина, що вокзали формують
ставлення їх господарів до гостей.
А що Івано-Франківськ, як і весь
Прикарпатський край, славиться
гостинністю, тож і вузлова
залізнична станція обласного
центру, куди щодня прибувають і
відправляються в різні сторони
потяги, де вирує пасажиропотік, не
виняток. Одразу впадає в око вдале
архітектурне вирішення будівлі
головного корпусу. Не залишає
байдужим, викликає захоплення
робота творців інтер’єру
просторих залів, в яких розташовані
каси, залів відпочинку пасажирів,
приміщень для сервісної служби, без
чого не можна уявити
життєдіяльність цієї складної у
багатьох відношеннях соціально
значущої структури.
Перед початком літніх пасажирських
перевезень моє перебування на
вокзалі залізничної станції
Івано-Франківськ було викликане
бажанням з’ясувати, чи готова до
цієї напруженої пори служба, що має
дбати про належний комфорт і
безпеку не тільки пасажирів, а й
трудового колективу вокзалу,—
служба охорони праці. Ось уже три
роки її очолює Ірина Фрунза. За
освітою вона залізничник —
закінчила Білоруський інститут
інженерів залізничного транспорту.
Тож їй добре відомі «вузькі» місця,
з якими постійно доводиться мати
справу на станції. Звичайно,
експлуатація залізничного
транспорту, обслуговування, ремонт
локомотивів і вагонів у депо
суттєво відрізняються від
обслуговування пасажирів. Але без
глибокого розуміння особливостей
кожного виду послуги чи роботи, без
знання менеджменту сервісного
обслуговування про грамотний
підхід до вирішення поставлених
завдань говорити не доводиться.
Обмежуватися сьогодні методами
праці, відомими ще з середини ХХ
століття,— це все одно, що
приєднувати вагон СВ до потягу,
який тягне паровоз.
Навіть за той відносно короткий
період, протягом якого І. Фрунза
працює інженером з охорони праці на
станції Івано-Франківськ, тут
відбулося чимало позитивних змін у
справі створення здорових і
безпечних умов праці персоналу, і
сталося це насамперед завдяки її
принциповій позиції: на робочому
місці кожен повинен знати вимоги
щодо дотримання особистої безпеки
та дбати про безпеку пасажирів. А
реалізація цих вимог починається з
проведення вступного інструктажу.
Тому ставлення до виконання даної
вимоги — особливе. Навчання і
перевірку знань робітників
здійснюють члени комісії, котрі
кожні три роки проходять навчання у
навчально-методичному центрі
Львівської залізниці. Відповідно
до заздалегідь складеного графіка
вони раз на рік читають лекції
працівникам, нагадують їм
призабуте, інформують про нове в
галузі охорони праці.
Ймовірність порушення вимог
безпеки з боку персоналу станції
мізерна. Адже всі усвідомлюють, що в
разі виявлення порушення воно
обов’язково потягне за собою, крім
дисциплінарного покарання, ще й
позапланову перевірку знань.
Контроль за станом охорони праці
тут здійснює адміністрація
залізничного вокзалу, керівництво
відділку залізниці, служби охорони
праці Львівської залізниці. Ірина
Ромуальдівна задоволена, що
суттєвих зауважень до її роботи
немає.
Зазвичай працівники Львівської
залізниці, особливо її технічні
служби, причетні до пасажирських
перевезень, приділяють увагу
форменному одягу. Адже, виконуючи
функцію змінного робочого
спецодягу, він також є важливим
компонентом орієнтації в
корпоративній галузевій
субординації, врешті, й окрасою
його власника.
Однак існують служби, без яких
залізничний вокзал, що є, по суті,
сервісною структурою, немислимий.
Це прибиральники, працівники
закладу громадського харчування,
продавці роздрібної торгівлі,
носії тощо. Тож і вони повинні
забезпечуватися спецодягом, що
також контролює І. Фрунза. Врешті
про те, що це питання вирішується як
слід, пасажири можуть судити з
охайного вигляду працівників
буфетів, ресторану, які
обслуговують їх.
Здавалося б, усе гаразд. Але коли
мова зайшла про атестацію робочих
місць, її наслідки, то з’ясувалося:
атестація 5 робочих місць за
умовами праці, що проводилась у 2006
р., виявила шкідливі фактори
виробництва на робочих місцях
квиткових касирів, дикторів,
багажних касирів та працівниць
кухні. За її результатами кухарки,
котрі працюють безпосередньо біля
електричних плит, отримують 8%-ну
надбавку до заробітної плати і 4
додаткових дні до щорічної
відпустки. Квиткові та багажні
касири, диктори — лише додаткових 4
дні до щорічної відпустки. Та не всі
працівниці кухні погоджуються з
результатами атестації — деякі з
них вважають несправедливим підхід
до встановлення шкідливого впливу
наявних факторів, через що вони
обділені пільгами. Потребують
поліпшення й побутові умови
працівниць кухні, зокрема, турбують
приміщення, відведені для
гардеробних. Але ці питання,
запевнила І. Фрунза, будуть
вирішуватися вже після того, як
служби автостанції перемістяться
до своєї нової будівлі, що вже на
завершенні. Тож слід сподіватися,
що відчувати незручності
працівницям не лише кухні, а й інших
служб залізничного вокзалу,
залишилося недовго.
Велична споруда залізничного
вокзалу Івано-Франківськ, зведена
ще на початку ХХ ст., є пам’яткою
архітектури. Тому, зважаючи на
тривалий час експлуатації,
підвищені вимоги до сервісу
пасажирських перевезень, є потреба
в облаштуванні робочих місць
обслуговуючого персоналу задля
приведення їх у відповідність до
чинних вимог виробничої санітарії.
Йдеться, зокрема, про поліпшення
умов праці квиткових касирів і
дикторів, які працюють цілодобово,
створення для них належних
санітарно-побутових умов.
Наприклад, приміщення, в яких
працюють у постійному режимі
комп’ютери, не відповідають
санітарним нормам, не забезпечені
технічними засобами створення
комфортного клімату.
Ретрансляційна радіоапаратура
заслуговує на те, щоб стати
музейним експонатом. Цю проблему
без фінансування з боку управління
залізниці не вирішити.
І все ж знайомство з іншими
службами справило позитивне
враження. Приміром, завжди готовий
надати першу медичну допомогу
медперсонал амбулаторії, яка
забезпечена ліками та
перев’язувальним матеріалом,
вимірювально-діагностичними
засобами, як того вимагають
відповідні норми.
У закладах громадського харчування
на території вокзалу чисто,
обслуговуючий персонал уважний.
Прибрано й на пероні. Відчувається
по всьому, що до пасажирів тут
ставляться з повагою.
Та найкращим взірцем для
наслідування щодо уваги до
пасажирів є колектив кімнати
тривалого відпочинку. Цей
невеличкий свого роду готель
очолює Н. Робкалюк. Говорити те, що
транзитним пасажирам тут завжди
раді, замало. У приміщенні не тільки
чисто впродовж доби, черговий
персонал також прагне надати
відвідувачам посильну допомогу у
залагодженні різних проблем.
Наталія Іванівна не втомлюється
нагадувати своїм підлеглим, що
вокзал також є фактором формування
у гостей враження про перебування у
місті. Вона запевнила, що персонал
свою роботу любить, сумлінно
ставиться до неї. Працівниці
проходять медогляди, навчання та
перевірку знань з питань безпеки
праці як особистої, так і
пасажирів.
Коментар заступника начальника
відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань у
Івано-Франківську Д. Луканя.
На відзначення в Україні Дня
охорони праці спільним рішенням
управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань в
Івано-Франківській області та
теруправління Держгірпромнагляду
кращим підприємствам області були
надіслані листи-подяки. У м.
Івано-Франківську та Тисменицькому
районі, на території якого
розташований обласний центр,
подяки отримали 9 підприємств,
закладів, установ за турботу про
працюючих. І серед них —
залізничний вокзал.
Тут ще у 2005 р. проведено обстеження
умов праці на робочих місцях членів
колективу, під час якого було
виявлено ряд порушень і недоліків.
Завдяки інженерові з охорони
праці
І. Фрунзі, яка тоді тільки
приступила до виконання своїх
обов’язків, а також за всебічної
підтримки її намірів
адміністрацією вокзалу, було
виконано значний обсяг робіт.
Сьогодні на вокзалі діє СУОП,
завершується облаштування
кабінету охорони праці площею 102 м2.
З працюючими регулярно проводиться
навчання, щорічно розробляються і
виконуються комплексні заходи з
питань охорони праці. Тому, вважаю,
подяка цілком заслужена, вона і
спонукатиме керівника служби
охорони праці вокзалу до подальших
успіхів.
Прикарпаття поступово
трансформується у край потужного
рекреаційного потенціалу, тут
щороку стає більше відпочиваючих
як з інших регіонів України, так і
з-за її меж. Можливістю підтвердити
високу репутацію гостинного
господаря для залізничного вокзалу
Івано-Франківськ стане і
цьогорічний літній сезон. А щоб із
Прикарпаттям були пов’язані лише
приємні спогади, повсякчас дбатиме
і служба охорони праці, яку очолює
І. Фрунза.
Степан ПОПОВИЧ,
наш власкор
