На селекторній нараді, в якій взяли
участь члени колегії
Держгірпромнагляду, було підбито
підсумки роботи за перший квартал
поточного року.
Діяльність Комітету тривала в
умовах економічної кризи, яка
проявила себе різким спадом або
переорієнтацією виробництва,
призупиненням діяльності
підприємств, звільненням
працівників, виконанням ними робіт,
не властивих їх професіям, і
зрештою, зростанням соціальної
напруги, що не сприяло високому
рівню промислової безпеки.
Перший заступник Голови
Держгірпромнагляду А. Дєньгін
зазначив, що за умов кризи система
нагляду за промисловою безпекою та
охороною праці повинна бути
гнучкою, готовою до будь-яких змін у
суспільному виробництві та
адекватно реагувати на зміни, які
відбуваються. Окреслюючи завдання,
що стоять перед працівниками
наглядової системи, він наголосив,
що сьогодні більше уваги потрібно
приділяти житлово-комунальному
господарству, безпечному
використанню газу в побуті,
організації безпечного виконання
робіт підвищеної небезпеки із
застосуванням стиснених та
скраплених газів. Події у
Дніпропетровську, Євпаторії
спонукають працівників
Держгірпромнагляду до більш
радикальних кроків.
Одним із пріоритетних напрямів на
цей рік Комітет визначив
законотворчу діяльність. Вже
триває робота з актуалізації
нормативно-правових актів
Державного реєстру.
Також потрібно посилювати вимоги
до власників, роботодавців у
частині забезпечення відповідного
рівня безпеки під час виконання
робіт підвищеної небезпеки. В той
же час лібералізація законодавства
повинна зменшити тягар економічної
кризи на підприємства малого та
середнього бізнесу. Особливо це
стосується дозвільних процедур.
У зв’язку з цим на нараді отримала
підтримку керівництва ініціатива
теруправління по Вінницькій
області щодо запровадження та
випробування як експеримент так
званого декларативного методу
державного нагляду стосовно певної
групи суб’єктів господарювання і,
насамперед, підприємств малого
бізнесу з невеликою чисельністю
працюючих, а також фізичних осіб —
підприємців.
Н. Ємельянова, начальник управління
організації державного нагляду та
обліку травматизму, зробила
детальний аналіз стану травматизму
у першому кварталі. Порівняно з
аналогічним періодом 2008 р.
кількість травмованих на
виробництві зменшилась майже на 29%,
у тому числі травмованих зі
смертельними наслідками — на 39%
майже за всіма галузями нагляду,
крім житлово-комунального
господарства та газопостачання.
Зниження рівня травматизму,
безумовно, пов’язано з падінням
обсягів виробництва. За даними
Держкомстату, у першому кварталі
цього року падіння обсягів
виробництва порівняно з
аналогічним періодом минулого року
становило 33,8%. Але зниження
пов’язано також і з посиленням
інтенсивності наглядової
діяльності. Так, на 12% збільшилась
кількість проведених оперативних
обстежень підприємств, здійснено
понад 50 тис. призупинок (збільшення
на 38%), на 21% збільшилась кількість
притягнених до адміністративної
відповідальності працівників, у
тому числі майже на 42% — керівників.
На 427 тис. грн. (на 22%) збільшилась
сума штрафів, яка склала 2313 тис.
грн.
Проте не покращується ситуація
щодо направлення матеріалів до
органів прокуратури про порушення
посадовими особами підприємств
вимог законодавства про охорону
праці (у разі створення загрози для
життя людей). Так, при більше ніж 50
тис. випадків призупинень
експлуатації об’єктів та
виконання робіт до органів
прокуратури направлено лише 646
відповідних матеріалів, що
становить усього 1,3% від загальної
їх кількості (хоча слід зазначити,
що цей показник збільшився
порівняно з аналогічним періодом
минулого року на 19% ).
Керівники теруправлінь не
використовують усі надані їм права.
Відсутня і зворотна інформація від
органів прокуратури про реагування
на подання стосовно суб’єктів
господарювання, які порушують
законодавчі акти з охорони праці та
охорони надр.
Зменшення кількості випадків
травмування досягнуто в більшості
областей. Однак, хоча і незначно,
збільшилась кількість смертельно
травмованих на виробництві у
Рівненській, Сумській,
Тернопільській областях та у
Кривому Розі. Крім того, на 18%
збільшилась кількість травмованих
працівників у Черкаській
області.
Занепокоєння викликає ситуація, що
склалась у теруправліннях по
Донецькій, Луганській, Львівській
областях та в Кривому Розі, де
кількість травмованих на тисячу
працюючих, у тому числі зі
смертельними наслідками, перевищує
середній показник по країні у 2—4
рази.
У вугільній промисловості
кількість випадків смертельного
травматизму залишилась на рівні
минулого року. У першому кварталі
цього року травмовано понад 1300
працівників, 35 з яких — смертельно.
Це на один смертельний випадок
менше, ніж за аналогічний період
минулого року, але і видобуток
вугілля зменшився на 2,3 млн. т.
Коефіцієнт частоти загального
травматизму (3,57) майже у 20 разів,
смертельного (0,09) — у дев’ять разів
перевищує середній показник по
країні (Кч.заг. = 0,19; Кч.см. = 0,01).
Тривожить керівництво Комітету
також ситуація, що склалась у
гірничорудній промисловості,
будівництві та на транспорті.
Більш детально стан травматизму за
напрямами наглядової діяльності та
завдання на наступний квартал
висвітили у своїх виступах
начальники управлінь та
самостійних відділів Комітету.
Продовжуючи тему безпечного
використання газу в побуті,
порушену А. Дєньгіним на початку
наради, В. Морозов, начальник
управління організації державного
нагляду за промисловою безпекою на
виробництвах і об’єктах
підвищеної небезпеки, повідомив, що
до Комітету надходять звернення зі
спеціалізованих підприємств
газового господарства (СПГГ)
стосовно ситуації, що сталася
внаслідок фінансово-економічної
кризи. Значне скорочення обсягів
транспортування та споживання
природного газу в регіонах на 50% і
більше призвело до зменшення їх
фінансування. СПГГ мають наміри
скоротити робочий тиждень
персоналу і відправити працівників
у неоплачувані відпуски. Це
неминуче призведе до зниження
періодичності та обсягів
технічного обслуговування систем
газопостачання та
внутрішньодомового газового
обладнання, що в свою чергу може
створити аварійні ситуації з
непередбачуваними наслідками.
Першочергове завдання інспекторів
газового нагляду, наголосив
начальник управління, —
забезпечити дієвий нагляд за
управлінням охороною праці і
відомчий контроль на СПГГ і
підприємствах, що обслуговують
димові та вентиляційні канали;
своєчасне і повне технічне
обслуговування систем
газопостачання міст та населених
пунктів і прийняття термінових
заходів реагування — включно до
заборони експлуатації систем
газопостачання у випадку
незабезпеченості їх технічного
обслуговування.
Неприпустимо знижувати
вимогливість у сфері нагляду за
використанням балонів зі
зрідженими вуглеводневими газами
на підприємствах громадського
харчування та пересувних
торговельних точках, особливо в
курортних зонах.
На підприємствах магістрального
трубопровідного транспорту
залишається актуальним
систематичний контроль за
додержанням режимів
газопостачання населених пунктів
та норм одоризації газу.
Враховуючи сезонне підвищення
температури повітря, потребує
особливої уваги також організація
та виконання газонебезпечних робіт
у колодязях.
В. Морозов також повідомив, що у
першому кварталі поточного року
під час використання газу в побуті
сталося 44 нещасних випадки,
постраждало 85 осіб, з них 56
загинуло, у тому числі 55 — від
отруєння продуктами згоряння.
Порівняно з минулим роком загинуло
на 15 осіб більше. Найбільше
нещасних випадків сталося у
Донецькій, Дніпропетровській та
Херсонській областях. Кількість
аварій під час використання газу в
побуті все збільшується.
Було відзначено недостатній
контроль за виконанням заходів,
розроблених за результатами
розслідувань. Не застосовуються
необхідні заходи впливу до
суб’єктів господарювання, що
причетні до нещасних випадків при
використанні газу.
С. Українець, заступник Голови ФПУ,
член колегії Держгірпромнагляду,
розповів про спроби деяких
роботодавців, які, виправдовуючись
кризою, намагаються економити на
витратах на охорону праці і тим
самим нехтують безпекою на
виробництві. Він звернувся до
представників профспілок, які
також були присутні в студіях у
регіонах, контролювати при
перегляді колективних договорів на
2009 р. виділення коштів на охорону
праці, на поліпшення умов праці у
розмірі 0,5% від реалізованої
продукції. С. Українець закликав
приділяти максимальну увагу
атестації робочих місць, тому що
без інструментального
підтвердження ніхто не бачить
впливу шкідливих виробничих
факторів на робочих місцях, а тому і
не можна відреагувати належним
чином на загрозу здоров’ю та життю
працюючих.
Окремо на нараді розглядалося
питання організації та проведення
заходів з нагоди відзначення 28
квітня — Дня охорони праці та в
період з 22 по 28 квітня — Тижня
охорони праці. Зазначалось, що
Держгірпромнагляд, як головний
організатор проведення цієї акції,
повинен взяти активну участь у
запланованих заходах у
регіонах.
Комітет рекомендував керівництву
теруправлінь взяти участь у
визначенні трудових колективів,
окремих роботодавців, фахівців
служб охорони праці, досвід яких
може бути використаний іншими
підприємствами, розглянути
можливість нагородження їх
відзнаками Комітету за активну
участь у реалізації заходів Тижня
охорони праці.
Керівники територіальних
управлінь доповіли про стан
виробничого травматизму в
областях, а також про заходи, що
відбулися та які заплановано з
нагоди Дня охорони праці.
К. ТЕЛИЧКО, заступник головного
редактора журналу «Охорона
праці»
