Розслідування нещасного випадку потребує об’єктивності

Директор ЗАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал» отримав припис від головного державного інспектора Запорізької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у машинобудуванні, будівництві та енергетиці В. Алхімова з вимогою провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 4 березня 2008 р. зі слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (далі — КВПіА) О. Шульгою.

Комісія підприємства в результаті необ’єктивно проведеного розслідування нещасного випадку безпідставно звинуватила потерпілого у порушенні нормативних актів з охорони праці. Це не випадковість, адже до складу комісії, всупереч вимогам п. 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, увійшов керівник робіт (начальник енергосилового цеху), який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.
До теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області було надіслано акт за формою Н-1 з численними порушеннями Порядку: акт не мав печатки підприємства, не в повному обсязі зроблено опис подій, що сталися, та робіт, які виконувалися з початку зміни до настання нещасного випадку, із зазначенням керівника робіт, його розпоряджень, дій потерпілого та інших осіб, причетних до настання нещасного випадку. Був відсутній послідовний виклад подій із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які впливали на потерпілого, перелік машин, інструментів, устаткування, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, небезпечних умов і небезпечних дій потерпілого.
Дійсно, на території формувального цеху в розподільно-силовому пульті (далі — РСП-14) на місці нещасного випадку небезпечним фактором був підвищений рівень напруги в електричних мережах, при замиканні яких через тіло людини може пройти електричний струм.
Із пояснювальних записок потерпілого та свідків витікає, що вранці того дня О. Шульга отримав від начальника енергосилового цеху усне завдання перенести кабелі живлення контрольно-вимірювальних приладів з одного боку пропарювальної камери на інший, в металевий лоток. Після перенесення кабелів з’ясувалося, що металевий лоток необхідно обрізати ручним електрифікованим інструментом. Поблизу розетки напругою 220 В не було, електрощиток КВПіА був відключений. О. Шульга вирішив самостійно підключити електропродовжувач в РСП-14. Спочатку він за допомогою пасатижів приєднав один провід до «нуля», а потім став з’єднувати другий провід. У цей момент на струмопровідній частині сталося коротке замикання, і полум’я вольтової дуги спричинило тяжкі опіки тіла та рогівки очей слюсаря.
Комісія з розслідування нещасного випадку не звернула уваги на технічні та організаційні причини нещасного випадку, а саме: двері електрошафи РСП-14 не були замкнені, не було призначено особу, відповідальну за безпечне проведення робіт, не оформлено розпорядження про їх проведення, не виконано підготовку робочого місця, не було оформлено допуск до роботи, не було нагляду під час виконання робіт, не було встановлено порядку безпечного виконання робіт.
Начальник енергосилового цеху не виконав своїх посадових обов’язків — не було створено безпечних і сприятливих умов під час виконання робіт, контроль за додержанням правил з охорони праці робітниками підрозділу не здійснювався.
Отже, комісія проігнорувала факт численних порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до нещасного випадку, через що його було визнано таким, що не пов’язаний з виконанням трудових (посадових) обов’язків.
«Часто причиною нещасних випадків, з погляду роботодавців, є необережність потерпілого, тому особливої уваги потребує якість розслідування. Звісно, вигідніше знайти загальну причину, зваливши основну провину на потерпілого, визначити його відповідальність, щоб не визнавати вини посадових осіб, які самі допустили порушення»,— зауважив начальник теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області Ф. Мержев на останньому засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення.
У цій ситуації викликає подив, чому представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, як член комісії, не використав повною мірою своїх повноважень і не сприяв виявленню дійсних причин того, що сталося. Адже саме участь у розробленні профілактичних заходів і контроль за їх впровадженням на підприємствах-страхувальниках, внесення пропозицій щодо підвищення безпеки виробництва є основним завданням страхових експертів з охорони праці. А подекуди вони діють навпаки, захищаючи корпоративні інтереси свого відомства.

Прес-служба теруправління Держгірпромнагляду
по Запорізькій області