Безпека будівельного виробництва визначається прийнятою технологією, безпечною організацією робочих місць, засобами виробництва та захисту, що використовуються. Аналіз виробничого травматизму у будівельній галузі вказує, що значна кількість нещасних випадків сталася внаслідок незадовільного технічного стану засобів виробництва. Серед цих засобів є й такі, використання яких пов’язано з потенційною загрозою життю працівників. До них, перш за все, можна віднести будівельні підвісні колиски, що призначені для ведення фасадних та опоряджувальних робіт на зовнішній поверхні стін будівель і можуть бути віднесені до засобів підмощування (підвісні колиски не слід плутати з підвісними риштованнями)*.
За принципом
переміщення колиски бувають
самопідіймальні і такі, що
піднімаються за допомогою лебідок,
розташованих на землі. Колиски
існують як у модульному, так і у
звичайному («цілісному») виконанні.
Найбільш поширеними в Україні є
будівельні (фасадні) колиски моделі
ЛЕ-100-300, ЛОС-100-200, ЛС-80-250 (перша цифра
вказує на максимальну висоту
піднімання колиски в м, а друга —
вантажопідйомність колиски в кг),
ЛП-11М, ТП-11, а також модульної моделі
ЛМ-1. Серед будівельних колисок
закордонного виробництва можуть
використовуватися колиски
модульної моделі ZLP (500, 630, 800 — цифра
вказує на вантажопідйомність
колиски в кг) компанії «Wuxi Littie Swan
Buiding Mashinery Factory» (Китай), а також
моделі GETA АВ (450, 650) (фірми «GETA
Dechenreiter», Німеччина), STROS (Чехія),
фірми Cokan Makjna Cinnah Cad. Farabi Sok
(Туреччина). Максимальна висота
піднімання колисок довжиною від 1
до 7,5 м не перевищує 150 м.
Як свідчать результати експертних
обстежень, деякі конструкції
закордонних колисок не завжди
відповідають чинним державним
нормативним документам. Так, згідно
з висновком експертизи ДП
«Херсонський ЕТЦ» від 26.12.2007 р. №
65.02.69.3483.07 колиска будівельна
електрична моделі ZLP 630 виготовлена
з порушеннями пп. 1.3.8, 1.3.9, 1.3.10 ГОСТ
27372—87 «Люльки для
строительно-монтажных работ»**.
Згідно з протоколами
сертифікаційних випробувань №
207-1/С—07 та № 207-2/С—07, проведених
випробувальним центром НВЦ
«Надійність», колиски фірми Cokan Makjna
Cinnah Cad. Farabi Sok (див. фото) з
електричним приводом та підйомними
пристроями № 04/Е-40 (№ 04/Е-32), ручними
підйомними пристроями № 04/К-074 (№
04/КЕ-86) виготовлені з порушеннями
пп. 1.3.2, 1.3.10, 1.3.12. ГОСТ 27372—87.
Вимоги безпечної експлуатації
будівельних підвісних колисок
визначені такими нормативними
документами: ГОСТ 27372—87,
підрозділами 6.2 та 7.2 Правил
безпечної роботи з інструментом та
пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01),
підрозділом 4.22 Правил будови і
безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів (НПАОП
0.00-1.01-07), підрозділом 5.6 Правил
охорони праці при будівництві та
ремонті об’єктів
житлово-комунального господарства
(НПАОП 45.2-1.02-90), додатком 19 Правил
безпечної експлуатації житлових і
громадських будівель (НПАОП
45.21-1.04-79), підрозділом 7.11.2 Правил
охорони праці під час виконання
робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15-07);
вимоги електробезпеки — розділами
6 та 7 Правил будови
електроустановок.
Електрообладнання спеціальних
установок (НПАОП 40.1-1.32-01). Існують
також ТУ У В.2.8-29.2-22959884-015-2006 «Колиска
з електричним приводом. Загальні
технічні умови».
Згідно з Переліком продукції, що
підлягає обов’язковій
сертифікації в Україні
(затвердженим наказом Державного
комітету України з питань
технічного регулювання та
споживчої політики від 01.02.2005 р. №
28), будівельні колиски підлягають
обов’язковій державній
сертифікації. Крім того, згідно з п.
3 додатка 1 (п. 67 «Роботи… на висоті,
в тому числі з риштовань,
підйомними і підвісними
колисками…») Порядку видачі
дозволів Державним комітетом з
нагляду за охороною праці та його
територіальними органами (НПАОП
0.00-4.05-03) передбачено отримання
суб’єктом господарської
діяльності дозволу щодо
спроможності виконання цих видів
робіт.
Розглянемо умови безпечної
експлуатації будівельних
підвісних колисок:
1. Місце улаштування колиски, спосіб
кріплення лебідки, розміщення
блоків, режими роботи лебідки
повинні зазначатись у
проектно-технологічній
документації (пп. 6.1.4, 6.2.1 НПАОП
0.00-1.30-01), хоча п. 7.5.15 НПАОП 0.00-1.01-07
передбачає наявність проекту
виконання робіт тільки у разі
використання вантажопідіймальних
кранів, до яких лебідки не
належать.
2. Для запобігання доступу
сторонніх осіб зона, пов’язана з
роботою колиски, повинна бути
огороджена сигнальним
огородженням. При цьому межа
небезпечної зони залежить від
висоти виконання робіт і становить:
для висоти виконання робіт до 6 м — 5
м; 6 … 12 м — 6 м; 12 … 20 м — 8 м; понад 20 м
— 9 м (п. 3.5.48 НПАОП 45.2-1.02-90).
Проведення будь-яких робіт по одній
вертикалі під час монтажу,
випробування або експлуатації
колиски є недопустимим.
3. Електричні проводи, розташовані в
зоні роботи (згідно з п. 7.2.26 НПАОП
0.00-1.30-01 на відстані ближче ніж 5 м
від колиски), на період монтажу,
випробування й експлуатації
підвісної колиски повинні бути
зняті (демонтовані), знеструмлені
та заземлені (захищені ізоляційним
матеріалом) (п. 5.6.34 НПАОП 45.2-1.02-90).
4. Настил колиски повинен бути
суцільним, висота бортового
елемента — 0,15 м, огородження з
неробочого боку — не менше ніж 1,2 м,
з боку фронту робіт — 1,0 м (п. 5.6.14
НПАОП 45.2-1.02-90 вимагає, щоб висота
перильного огородження з боку
фронту робіт була не менше ніж 1,1 м).
Перебування в колисці під час
роботи більше двох осіб заборонено.
Робочі матеріали та інвентар у
колисці повинні розміщуватись
рівномірно.
5. Працівник, який виконує роботи з
підвісної колиски з
електроприводом, повинен мати
групу ІІ з електробезпеки (п. 4
додатка 2 ГОСТ 12.1.013—78
«Электробезопасность»), а у разі
самостійного приєднання увідного
кабелю колиски всередині
електрощита — групу ІІІ (п. 6.1.3
НПАОП 0.00-1.30-01).
6. Коли електроустаткування лебідки
улаштовано на заземлених елементах
конструкції і на опорних поверхнях
передбачені захищені і
непофарбовані місця для
забезпечення електричного
контакту, додаткового заземлення
не вимагається (п. 6.9.1 НПАОП 40.1-1.32-01).
Корпус кнопкового апарата
керування колискою виготовляється
з ізоляційного матеріалу або
заземлюється не менше ніж двома
провідниками.
7. Колиска повинна підключатись до
електрощита через пристрої захисту
з нормативною уставкою. Наприклад,
стосовно електроприводів
вантажопідйомних механізмів, що
використовують увідний силовий
кабель з мідними жилами перерізом
2,5 мм2, діють такі вимоги: допустиме
навантаження проводу — 30 А (для
відкрито прокладеного проводу) та 27
А (для проводу, прокладеного в
металорукаві); номінальний струм
апарата захисту (розмикача) при
ПВ=40% — 16 А; струм уставки захисного
реле — 80 А; струм миттєвого
відсікання апарата захисту — 100
А.
8. Лебідка, за допомогою якої
піднімається колиска,
забезпечується кінцевим вимикачем,
що автоматично вимикає
електропривод при підніманні
колиски до верхнього робочого
положення — до консолі на відстань
0,5 …0,6 м (п. 1.3.6 ГОСТ 27372—80). Кількість
затискачів кріплення канатів
колиски повинна бути не меншою
трьох.
9. Працівники, зайняті демонтажем і
перестановкою консолей колиски,
повинні користуватися запобіжними
поясами і страхувальними
мотузками, місце закріплення яких
визначає особа, відповідальна за
безпечну експлуатацію колиски.
Заборонено використання
дерев’яної консолі (пп. 5.6.32, 5.6.33
НПАОП 45.2-1.02-90).
10. Колиска підлягає періодичному
огляду 1 раз на 10 днів призначеною
наказом по підприємству особою,
відповідальною за її безпечний
(технічний) стан (пп. 5.6.24, 5.6.26 НПАОП
45.2-1.02-90). Передбачається щоденний
(перед початком виконання робіт)
огляд технічного стану колиски і
проведення випробування з
імітацією обривання робочого
каната, при цьому максимальна
висота падіння колиски до
зупинення її уловлювачами не
повинна перевищувати 0,15 м (п. 7.2.38
НПАОП 0.00-1.30-01)***.
11. Колиска як вантажопідйомний
механізм підлягає перевірці
технічного стану (технічному
опосвідченню) 1 раз на рік, під час
якого обладнання колиски підлягає
огляду, статичному і динамічному
випробуванню із записом
уповноваженою особою їх
результатів у паспорт колиски (пп.
5.6.21, 5.6.23 НПАОП 45.2-1.02-90)****.
Аналіз виробничого травматизму та
результати перевірок об’єктів
будівництва, де використовуються
колиски, дають змогу зробити
висновок, що потенційна загроза
життю працівників під час
експлуатації колисок пов’язана
також з їх електробезпекою.
Наприклад, у п. 5.3.4. Інструкції з
експлуатації самопідіймальної
колиски ЛЕ-100-300 (виготівник —
Херсонський експериментальний
ремонтно-механічний завод) вказано,
що «у разі виявлення на конструкції
колиски напруги мережі живлення
необхідно зупинити роботу і
від’єднати кабель
електроживлення», а в п. 9.19 цієї
інструкції вказано, що коли «у разі
дотику до корпусу електродвигуна
діє струм», то рекомендується
викликати електрика та усунути
замикання на корпус. Тобто
інструкція з експлуатації допускає
наявність напруги на корпусі
колиски, що свідчить про
відсутність захисту від струму
витоку. Необхідно зазначити, що
наявність напруги на корпусі
підвісної колиски допускають і
чинні нормативно-правові акти.
Наприклад, у п. 4.10.19 НПАОП 45.2-1.02-90
вказано, що «у разі виявлення
дефектів в електромережі (…
відчуття дії струму при дотику до
частин лебідки) необхідно негайно
закінчити роботу».
Як свідчить аналіз
нормативно-правових актів з
охорони праці, умови використання
працівниками засобів захисту
(запобіжного пояса, страхувального
каната) під час роботи з навісних
колисок не є однозначними.
Наприклад, у ГОСТ 27372—87 відсутні
вимоги щодо використання засобів
захисту; «конструкція колисок має
забезпечувати кріплення карабінів
запобіжних поясів працівників і
фалів для інструменту» (п. 4.22.12
НПАОП 0.00-1.01-07); «працюючі в колисці
прив’язуються до страхувального
каната або мотузки», при цьому
діаметр троса повинен бути не менше
7 мм (п. 5.6.32 НПАОП 45.2-1.02-90);
«працівникам на підвісних
риштуваннях та колисках слід
користуватися страхувальними
канатами, місця кріплення яких не
збігаються з місцями закріплення
тросів приводів лебідок, за
допомогою яких переміщуються
риштовання та колиски» (п. 7.11.2.5
НПАОП 0.00-1.15-07). Необхідно
відзначити, що під час роботи в
колисці гідропідйомника (вишки)
працівники повинні
прикріплюватись монтерським
поясом до поручня колиски (п. 4.14.68
НПАОП 45.2-1.02-90).
Таким чином, оскільки експлуатація
будівельних підвісних колисок
пов’язана з потенційною загрозою
життю працівників, то єдиним шляхом
запобігання виробничому
травматизму є посилення вимог щодо
їх виготовлення та експлуатації. У
зв’язку з відсутністю єдиного
нормативного документа (крім ГОСТ
27372—80), що встановлює вимоги
безпечної експлуатації підвісних
засобів підмощування (колисок,
риштовань тощо), доцільно розробити
національний нормативно-правовий
акт з охорони праці, який
однозначно регламентував би ці
вимоги.
Крім того, автор хотів би винести на
розгляд фахівців з питань охорони
праці на перший погляд
парадоксальне питання: чи належать
до роботи на висоті роботи з
настилання навісних засобів
підмощування (колисок, риштовань
тощо), що мають нормативне
(«спеціальне») огородження?***** До
такого запитання спонукала
неоднозначність визначень чинних у
нормативно-правових актах:
«роботи на висоті — роботи, що
виконуються на висоті 1,3 м і більше
від поверхні грунту, перекриття або
робочого настилу, в тому числі з
робочих платформ підйомників і
механізмів, а також на відстані
менше ніж 2 м від неогороджених
перепадів на висоті 1,3 м і більше»
(розділ 2 Правил охорони праці під
час виконання робіт на висоті,
НПАОП 0.00-1.15-07);
«роботи на контактних мережах,
пристроях СЦБ та зв’язку, які
проводяться з площадок
підйомників, що мають спеціальне
огородження, роботами на висоті не
вважаються» (п. 8.3.4 Правил охорони
праці на міському електричному
транспорті, НПАОП 60.2-1.01-06).
Свої пропозиції та думки з цього
питання просимо надсилати на
адресу редакції. Найбільш
аргументовані пропозиції будуть
надруковані на сторінках
журналу.
М. ФЕДОРЕНКО
* Згідно з додатком 1 «Нормативна
база оснащення будівельних
організацій (бригад) засобами
механізації, iнструментом і
iнвентарем» (ДБН Г.1-5-96) маємо такі
визначення термінів:
засоби пiдмощування — риштовання,
помости, колиски, вишки, які
забезпечують безпеку i дають змогу
пiдвищувати продуктивнiсть працi
під час виконання
будiвельно-монтажних робiт;
колиски — пiдвiснi, навіснi або
пересувнi пристрої для виконання,
як правило, зовнiшнiх
опоряджувальних робiт на висотi до 80
м;
риштовання — багатояруснi
пристрої, що встановлюються зовнi i
всерединi висотних примiщень
(найбiльш поширенi металевi,
трубчастi, пересувнi, рамного типу,
пiдвiснi, струннi, пiдвiснi
пiдйомнi);
помости — переноснi пристрої з
висотою пiдмощування 0,7 … 2,4 м, що
застосовуються, як правило,
всередині будинку, в межах одного
поверху заввишки до 9 м. Подiляються
на збiрно-розбiрнi, панельнi (блочнi),
висувнi (ригельнi або гiдравлiчнi);
пересувнi будiвельнi вишки —
пересувнi пристрої з пiдйомними
площадками для розмiщення на них
одного або двох робiтникiв з
iнструментом i запасом будiвельних
матерiалiв для виконання зовнiшнiх
або внутрiшнiх робiт на висотi до 25 м
(вишки бувають телескопiчними i
важільно-шарнiрними).
** Одним із зауважень висновку
експертизи ДП «Херсонський ЕТЦ»
від 26.12.2007 р. № 65.02.69.3483.07 є те, що
лебідка колиски ZLP 630 обладнана
одним гальмом замість двох, що
діють автоматично і незалежно один
від одного при відключенні двигуна
лебідки (п. 1.3.10 ГОСТ 27372—87; п. 5.6.11
НПАОП 45.2-1.02-90). На жаль, ця вимога не
є однозначною, оскільки п. 4.22.5
Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних
кранів (НПАОП 0.00-1.01-07) допускає
експлуатацію лебідки з електричним
приводом з гальмом (одним), а
єдиними умовами є наявність гальма
нормального закритого типу, що
автоматично замикається під час
вимикання приводу, та коефіцієнт
запасу гальмування — не менше 2.
*** Ці вимоги не є однозначними: п. 1.3.9
ГОСТ 27372—80 та пп. 5.6.13, 5.6.23 НПАОП
45.2-1.02-90 не вимагають щоденної
перевірки роботи уловлювача
колиски, а випробування уловлювача
проводиться під час технічного
опосвідчення колиски.
**** Розділ 2 ГОСТ 27372—80 передбачає
випробування тільки щойно
виготовлених колисок, а згідно з пп.
6.2.5, 7.2.34, НПАОП 0.00-1.30-01 лебідки
повинні проходити технічне
опосвідчення перед введенням в
експлуатацію, після капітального
ремонту та періодично через кожні 12
місяців, за результатами якого
повинен складатися акт.
***** Відповідь на це запитання
однозначно якраз і визначить умови
використання засобів захисту
(запобіжного пояса, страхувального
каната) під час виконання роботи з
колиски.