Таке підприємство було потрібне
шахтарському Червонограду. Тож і
з’явилося воно тоді, коли
вуглевидобувники та їхні сім’ї у
60-х роках минулого століття вже
становили основне населення міста.
Постало питання, чим зайняти жіночу
його частину. Так почали
створюватися підприємства легкої
промисловості — панчішна фабрика,
філії львівських швейних
виробничих об’єднань «Юність»,
«Промінь», фабрика художніх
виробів імені Л. Українки.
На початку 90-х років філія
об’єднання «Юність» стала
самостійним підприємством, тепер
це ВАТ «Калина». Впродовж усього
часу виробничої діяльності не
змінювався асортимент продукції
підприємства — жіноча білизна.
Вироби підприємства достатньо
конкурентоспроможні, що
забезпечило їх визнання на
європейському ринку. А потім до
Червонограда стали надходити
пропозиції з Німеччини та
Словаччини про співпрацю. Відтоді
спільними зусиллями й долають
труднощі та економічні негаразди,
забезпечуючи роботою колектив, в
якому переважають жінки.img style="width:
246px; height: 164px;" src=
"uploads/public/archive/2007/3/Image00010.jpg" alt=
"Image00010.jpg" align="left" border="0" hspace="10" vspace= "10"
/>
Генеральний директор ВАТ «Калина»,
депутат Львівської обласної ради М.
Чемерис сповідує кредо: там, де
працюють жінки, все повинно бути
красивим. Тому влітку на території
підприємства линуть пахощі троянд,
інших квітів, навесні тут квітне
калина... Крім того, одноманітності
виробничого процесу слід
протиставляти належну культуру на
робочих місцях, організувавши
виробничий процес таким чином, аби
звести до мінімуму негативний
вплив виробництва на здоров’я
працюючих. І саме цим мотивуються
заходи розділу «Охорона праці» в
колективних договорах.
Звичайно, не завжди вдається
реалізувати задумане — дається
взнаки нестабільна економічна
ситуація в країні, через що важко
визначити можливі прибутки,
частину яких можна спрямовувати на
вирішення питань соціального
характеру. Та все ж наполегливість
та постійні пошуки шляхів долання
труднощів увінчуються
результатами.
Рік для трудового колективу,
вважає Михайло Іванович, почався
непогано. І якщо підприємство буде
протягом року завантажене роботою,
що залежить від рівномірного
постачання давальницької сировини
від зарубіжних партнерів, то можна
бути впевненим у тому, що будуть
сплачені податки, рахунки за
комунальні та енергетичні послуги,
а головне — своєчасно і у повному
обсязі буде виплачуватися
заробітна плата, знайдуться кошти і
на забезпечення належних умов
праці, культури виробництва.
Як розповіла заступник
генерального директора з питань
охорони праці Любов Франків,
кожного дня проводиться робоча
п’ятихвилинка, де присутні всі
головні спеціалісти. Тут можна
порушити та вирішити всі питання,
що стосуються охорони праці,—
дирекція завжди йде назустріч.
Нещасні випадки на фабриці є
рідкістю. Останній трапився у 2005 р.,
коли внаслідок необережності одна
з працівниць голкою швейної машини
проколола палець. Тому є всі
підстави стверджувати, що на
підприємстві виробничому
травматизму поставлено належний
заслін. Як і загрозливим для
здоров’я працюючих факторам. Все
це досягається завдяки постійній
профілактиці у всіх структурних
підрозділах підприємства.
Директор підприємства М. Чемерис
переконаний, що на підприємствах
будь-якої форми власності, великих
чи малих, охороною праці слід
займатися дуже серйозно і постійно.
І залучати до профілактичної
роботи потрібно керівників усієї
керівної вертикалі, з урахуванням
методичних настанов спеціаліста
відповідної служби. У разі
скрупульозного і неформального
ставлення до питань безпеки
працівників, до забезпечення
відповідних санітарно-побутових
умов і недопущення захворювань і
праця буде високопродуктивною та
якісною. Тому бригадири і майстри
мають володіти оперативною
інформацією про кожне порушення
технологічного процесу, своєчасно
усувати їх, щоб не допустити
причинних ускладнень. Завдяки
цьому вдається уникнути
непередбачуваних матеріальних і
фінансових витрат.
На придбання устаткування відомих
фірм (наприклад, «Зінгер») на
підприємстві грошей не шкодують. У
2006 р. на придбання нового
устаткування для розкроювання
тканин було асигновано майже 100 тис.
грн. Дуже серйозно ставляться на
підприємстві до освітлення робочих
місць на конвеєрах. Навіть найменше
його погіршення без зволікань
усувається. Назагал таке ставлення
до всього того, що може негативно
впливати на трудовий ритм і якість
продукції. Приміром, викликав
занепокоєння процес чищення
готової продукції від можливих
забруднень прямо-таки в цеху. Для
цього застосовуються хімічні
засоби, тож адміністрація, за
наполяганням служби охорони праці
та профспілкового комітету,
взялася за облаштування окремого
приміщення, де над пресами
змонтовано повітряні витяжки,
штучні джерела освітлення, що
відповідають санітарним нормам.
З урахуванням того, що на
підприємстві працює багато жінок,
стану їхнього здоров’я
приділяється особлива увага. Тут
організовано медпункт, яким
завідує Світлана Сторожук.
Покладені на неї обов’язки вона
виконує вже 15 років. І справляється
з ними як слід. На запитання
стосовно загального рівня
здоров’я працюючих Світлана
Михайлівна філософськи зауважила,
що він такий, як у державі назагал. А
відтак конкретизувала: «Коли
говорити про умови праці на
підприємстві, то нарікань немає.
Якщо й звертаються до медпункту
працівниці, то хіба що за ліками від
головного болю, простуди, за
гіпотензивними препаратами чи з
проханням зробити призначені
лікарем ін’єкції». Тут же бажаючі
можуть пройти лікувальні та
фізіотерапевтичні процедури.
Кожного вівторка навідується до
медпункту лікар-терапевт з міської
поліклініки. А всі інші
вузькопрофільні та щорічні медичні
обстеження здійснюються за рахунок
підприємства за графіком,
узгодженим дирекцією, профспілкою
та відповідною лікувальною
установою, а це 810 жінок (із
загальної кількості 860 працюючих).
Підприємству такі огляди
обходяться в кругленьку суму —
близько 9,5 тис. грн.
У головному корпусі функціонує
їдальня, де під час обідньої
перерви бажаючі можуть отримати
відносно дешеве гаряче
харчування.
Адміністрація має намір
запровадити на ВАТ «Калина»
о однозмінну роботу,
усвідомлено йдучи на це, оскільки
вважає, що жінки матимуть змогу не
тільки продуктивно працювати, а й
займатися сімейними справами.
Як депутат Львівської обласної
ради, М. Чемерис буває на
підприємствах Червонограда та
області, порівнює й аналізує прояви
турботи керівників стосовно членів
трудових колективів, знає слабкі
місця і причини ігнорування цих
питань. Тому має всі підстави
твердити, що на «Калині» немає
працівників, з якими не укладені
трудові угоди. З одного боку, це
створює атмосферу довіри працюючих
до роботодавця, з іншого — вимагає
від нього постійної оптимізації
виробничих процесів, впровадження
високопродуктивного устаткування.
Якщо внаслідок цього з процесу
вивільняються працівники, їх
переводять на інші дільниці. До
таких, обгрунтованих розрахунками,
пошуків спонукають також зростаючі
ціни на джерела енергії, воду,
будівельні матеріали, оренду
приміщень, підвищення податків, що
позначається на собівартості
готової продукції, створює загрозу
зменшення заробітної плати. Однак
на «Калині», завдяки вмілому
менеджменту, зарплата працівників
зростає. Тільки з початку 2007 р. вона
збільшилась для кожного на 17%.
Як уже зазначалося, в колективі
працівників ВАТ «Калина» домінують
жінки. Ця обставина спонукає
керівника-чоловіка враховувати
тонкощі жіночої психології у
стосунках з ними, їхні потреби,
уподобання, смаки. Глибоке знання
цих особливостей, набуті протягом
тривалого керівництва
підприємством, дає змогу
передбачати можливі конфліктні
ситуації. Михайло Іванович вважає,
що запорукою нормальної
психологічної обстановки в
колективі є справедливість у
ставленні до кожної працівниці,
відзначення тих, хто цього
заслужив. А жінки віддають належне
повазі у ставленні до них, якщо
впевнені, що в разі необхідності їм
підуть назустріч, якщо можуть
розраховувати на моральну та
матеріальну допомогу.
Як тільки з’являється можливість,
люди отримують премії за вислугу
років, не забуває керівник
привітати жінок з нагоди свят — Дня
8 Березня, Дня працівників легкої
промисловості, Різдвяних і
Великодніх, сприяє створенню
відповідної обстановки у ці дні,
дбає, аби матері малолітніх дітей
отримали подарунки, придбані за
кошти підприємства. Крім того, не
було жодного випадку відмови в
наданні матеріальної допомоги тим,
хто її потребує. З часу здобуття
Україною незалежності щороку всім
пенсіонерам підприємства, а їх
налічується 330 осіб, виплачується
одноразова допомога. І нехай її
сума незначна, але ветерани праці
вдячні, що їх не забувають.
А ще об’єднує трудовий колектив
допомога, що надається дитячій
дошкільній установі, яка раніше
належала підприємству, а тепер
перейшла у комунальну власність
Червонограда. Її відвідують діти
багатьох працівниць підприємства,
тому всебічну підтримку вони
сприймають з вдячністю.
На завершення розмови директор
підприємства, депутат Львівської
обласної ради М. Чемерис
скористався можливістю висловити
щирі побажання жінкам ВАТ «Калина»,
а також читачкам часопису «Охорона
праці» усіляких гараздів в
особистому житті, злагоди в сім’ях
та успішної роботи, міцного
здоров’я.
До цих побажань приєднуємося і
ми!
Степан ПОПОВИЧ,
наш власкор
На знімках:
генеральний директор
ВАТ «Калина» М. Чемерис,
заступник директора
по виробництву Л. Стеблецька
та заступник генерального
директора з питань охорони
праці
Л. Франків (зліва направо);
у швейному цеху № 2;
старша медсестра, вона ж —
завідувачка медпункту С.
Сторожук.
Фото автора
