Розвиток і
зростання виробничого потенціалу,
що спостерігаються протягом
останніх років у нашій державі,
супроводжуються збільшенням
правової та економічної
незалежності роботодавців. Разом
з тим забезпечення безпечних і
гідних умов праці для найманих
працівників незмінно було і має
залишатися одним із важливих
пріоритетів державної політики,
діяльності тих центральних органів
виконавчої влади, котрі покликані
здійснювати нагляд за станом
промислової безпеки та охорони
праці. Про те, як ця робота
проводиться на Харківщині, нашому
власному кореспондентові Вадимові
КОБЦЮ розповів начальник
теруправління Держгірпромнагляду
по Харківській області М.
Денисенко.
— Миколо Михайловичу, промисловий
потенціал підприємств
індустріального Харкова завжди був
своєрідною візитною карткою
України. Крім цього, на території
Харківщини видобувається більше
половини вітчизняного природного
газу. Родючість і велика площа
орних земель допомагає працівникам
села збирати високі урожаї
сільськогосподарської продукції.
Звідси, зрозуміло, і певні
особливості у здійсненні
наглядової діяльності за станом
промислової безпеки і охорони
праці на підприємствах і в
господарствах регіону. Розкажіть,
будь-ласка, про головні напрями в
роботі очолюваного Вами
теруправління.
— Харківщина дійсно має величезний
промисловий та аграрний потенціал,
який досить непогано останнім
часом розвивається. Щороку обсяги
виробництва зростають у середньому
на 9—12%. Це відбувається як за
рахунок створення нових суб’єктів
господарювання, так і за рахунок
модернізації і реконструкції
існуючих виробництв, впровадження
нових технологій. Значно зросли,
особливо в обласному центрі, обсяги
виконання будівельних робіт.
На жаль, змушений констатувати, що
питання безпечного ведення робіт у
багатьох галузях промисловості
відстають від темпів нарощування
виробництва. Деякі колишні гіганти
промисловості, насамперед
підприємства машинобудування, й
досі перебувають у важкому
фінансовому становищі, через те уже
стільки часу не мають змоги
оновлювати основні виробничі
фонди, не на належному рівні
виконують
планово-попереджувальні ремонти
споруд, обладнання, інженерних
мереж тощо.
Технічний стан окремих галузей
господарського комплексу
оцінюється експертними
організаціями як незадовільний.
Наприклад, деякі транзитні
газопроводи, що проходять
територією області, експлуатуються
понад 30 років. Десятки років без
оновлення, в умовах агресивного
середовища експлуатується
обладнання газовидобувної та
хімічної промисловості. Серйозне
занепокоєння викликає технічний
стан багатьох інших важливих
об’єктів інфраструктури, зокрема
мостових споруд. Серед 1000
автомобільних мостів загального
користування 84% не відповідають
технічним вимогам з експлуатації.
Із 550 залізничних мостів 12%
перебувають у незадовільному
стані, а близько 5% потребують
негайного капітального ремонту.
На території Харківської області
розташовано понад 1000 потенційно
небезпечних виробничих об’єктів у
складі таких підприємств, як УМГ
«Харківтрансгаз», ДП
«Первомайський «Хімпром», ТД
«Харківнафтопродукт» та ін. Станом
на 01.01.2008 р. за результатами
проведеної роботи ідентифіковано
483 об’єкти підвищеної небезпеки, з
яких процедуру декларування
пройшли лише 185 об’єктів.
Протягом 2007 р. працівники
теруправління проводили цільові
перевірки стану виконання вимог
постанови Кабінету Міністрів «Про
забезпечення безпечної
експлуатації будівель, споруд та
інженерних мереж». Перевірками
було охоплено 152 виробничих
підрозділи. В результаті порушень
заборонялась експлуатація більш як
140 об’єктів, 49 посадових осіб було
притягнено до адміністративної
відповідальності, в тому числі
чотири перших керівники.
Аналіз даних технічної експертизи
свідчить, що і до цього часу не на
всіх перевірених підприємствах є в
наявності паспорти на будівлі та
споруди. Не скрізь дотримуються
графіків їх паспортизації.
Особливо це стосується найбільш
чисельної категорії підприємств
машинобудування та сільського
господарства. Більше того, на
окремих підприємствах відсутні
служби спостереження за безпечною
експлуатацією будівель і споруд,
немає положення про такі служби.
Безперечно, з подібними
порушеннями ми не маємо наміру
миритися, адже належне, згідно з
вимогами законодавства, утримання
виробничої інфраструктури — один
із наріжних каменів у справі
реалізації державної політики в
сфері промислової безпеки та
охорони праці.
Відповідно до планів здійснення
наглядової діяльності
теруправління увага
приділятиметься усім об’єктам
підвищеної небезпеки, що задіяні у
нафтогазовому і хімічному
комплексі регіону, на
підприємствах енергетики, в
житлово-комунальній сфері, де
експлуатуються сотні об’єктів
котлонагляду. Не залишаються
осторонь нашої уваги досить
специфічні питання здійснення
наглядової діяльності у сфері
охорони надр.
— Які тенденції спостерігаються у
динаміці виробничого травматизму
на підприємствах та в організаціях
регіону? Яких заходів уживалося для
зниження рівня виробничого
травматизму? Які галузі ,
виробництва та підприємства
потребують у цьому зв’язку
особливих підходів?
— У 2007 р. у Харківській області на
виробництві отримали травми 649
працівників, що на 95 менше
порівняно з попереднім роком.
Найбільше травмованих на
підприємствах машинобудування —
268, агропромислового комплексу — 113.
Торік на виробництві загинуло 47
працівників, що на два менше, ніж у
2006 р. При цьому варто зазначити, що
рівень виробничого травматизму в
регіоні залишається невиправдано
високим. Тим більше, що аналіз
нещасних випадків свідчить, що
основними їх причинами були
насамперед організаційні:
порушення виробничої і трудової
дисципліни (76%); ненавченість
робітників професіям, непроведення
з ними навчання та перевірки знань
з питань охорони праці та
інструктажів (8,5%). І лише на
третьому місці більш об’єктивний
чинник — незадовільний технічний
стан машин і механізмів (7,9 %).
Протягом 2007 р. державні інспектори
провели 9390 (проти 9286 у 2006 р.)
перевірок підприємств, організацій
та установ, у результаті яких було
заборонено, призупинено
експлуатацію 17 017 ( проти 16 379)
одиниць обладнання та виробничих
дільниць. Суттєво збільшилася (на
18,8% порівняно з 2006 р.) і кількість
притягнених до адміністративної
відповідальності посадових осіб,
винних у порушенні законодавства
про охорону праці. За рахунок
інтенсифікації праці державних
інспекторів збільшилася кількість
підприємств, організацій та
установ, на яких здійснювався
державний нагляд,— із 6624 в 2006 р. до
7022 в 2007 р.
Таким чином, кожний із 74 державних
інспекторів теруправління в
середньому за рік провів 126
перевірок, здійснивши 229
призупинень обладнання, притягнув
до адміністративної
відповідальності 66 працівників. У
цілому ці показники перевищують
або на рівні середніх по
Комітетові.
Утім досвід минулого і особливо
нинішні реалії свідчать, що
боротися з головними причинами
виробничого травматизму — з
безвідповідальністю посадових
осіб і неналежною організацією
роботи з охорони праці, з тим же так
званим людським фактором стає все
складніше. Одними приписами,
заборонами та штрафами достукатися
до сумління роботодавців у
нинішніх умовах неможливо.
Державні інспектори усе частіше
стикаються з випадками, коли
посадові особи підприємств
заявляють їм у вічі, що згодні, аби
їх штрафували хоч щомісяця, бо все
одно це набагато економічно
вигідніше для них, ніж виконувати в
повному обсязі і в установлені
терміни вимоги приписів.
Цілком очевидним видається у цьому
зв’язку й те, що охопити
інспекторськими перевірками всі
суб’єкти господарювання немає
фізичної змоги. Перевірки
додержання вимог промислової
безпеки та охорони праці минулого
року були проведені лише на 10%
зареєстрованих в області
підприємств.
Звідси, вважаю, потрібно робити
певні висновки при плануванні
своєї діяльності, шукати такі нові
форми й механізми здійснення
наглядової роботи, які б
максимально сприяли досягненню
кінцевого результату. А він для нас
завжди був і залишається незмінним:
збереження життя й здоров’я
працівників. Саме на досягнення
цієї мети ми орієнтуємо щоденну,
часто дуже копітку роботу, що її
мають неухильно виконувати
державні інспектори.
Безперечно, це стосується кожного з
них, але більшою мірою все-таки
тих, хто здійснює державний нагляд
на тих промислових підприємствах і
виробничих об’єктах, у межах тих чи
інших
адміністративно-територіальних
одиниць, де наявні великі виробничі
ризики, фіксувалися раніше випадки
травмування, особливо загибелі
працівників.
Власне, саме так, вважаю, і повинні
напрацьовуватися усі пріоритети в
роботі наглядового органу,
плануватися річні й квартальні
плани проведення комплексних і
цільових перевірок як на рівні
галузей промисловості, так і на
рівні окремих підприємств чи то
окремих районів області і міста
Харкова.
— Хотілося б дещо детальніше
дізнатися про такі комплексні
перевірки. Скільки їх було
проведено в 2007 р.? Яким чином вони
проводитимуться надалі з огляду на
зміни в законодавстві про
наглядову діяльність?
— З метою реалізації вимог ст. 34 та
35 Закону «Про охорону праці», ст. 30
Закону «Про місцеве
самоврядування» теруправління
постійно проводило перевірки
розробки та функціонування дієвих
систем управління охороною праці в
частині додержання суб’єктами
господарювання вимог відповідних
законодавчих і
нормативно-правових актів.
Зокрема, в 2007 р. на Харківщині
комплексні перевірки стану охорони
та умов праці ( із залученням
представників інших наглядових
органів) були проведені в дев’яти
районах області. Результати
перевірок розглядалися на виїзних
засіданнях ради теруправління,
об’єктивна інформація про них
надавалася профільним головним
управлінням облдержадміністрації,
адже комплексна перевірка для
кожного суб’єкта господарювання —
подія надзвичайна, а її результати
— привід для серйозного аналізу і
відповідних висновків.
Загалом слід відзначити достатньо
високу ефективність подібних
перевірок, адже проводилися вони
співробітниками інспекцій для
об’єктивної оцінки з наперед
розробленими переліками
проблемних питань. Завдяки цьому
виявлялися протягом короткого
терміну і з більшою вірогідністю
якраз те обладнання, машини й
механізми, подальша експлуатація
яких створювала загрозу для
безпеки працюючих.
Характерно й те, що виконання
подібної наглядової роботи негайно
давало знати про себе. Керівники
підприємств і господарств
особисто, а інколи й голови
райдержадміністрацій приїжджали
до теруправління для отримання
дозволів… на зняття пломб.
Хотілося б підкреслити, що жодної
пломби ніким не було знято, доки не
був виконаний припис державного
інспектора і він особисто не
пересвідчився у цьому.
За аналогічною схемою (з переліками
проблемних питань і з залученням
співробітників інших контролюючих
органів, а також профспілок)
теруправлінням було перевірено й
низку промислових підприємств
обласного центру: ВАТ «Харківський
тракторний завод», «Світло
шахтаря», ДП «Харківський
машинобудівний завод «ФЕД»,
«Харківський метрополітен»,
статутне підприємство «Південна
залізниця» та ін. В усіх випадках,
коли державні інспектори виявляли
порушення нормативно-правових
актів з охорони праці, тим більше
несправне, без захисного
огородження устаткування, вони
видавали приписи, згідно з якими
призупинялася робота не тільки
окремих верстатів та механізмів, а
й цілих виробничих дільниць, цехів.
Рішення про подальшу експлуатацію
приймалося виключно на підставі
розроблених заходів, про які
відповідну інформацію мав надавати
безпосередньо перший керівник
підприємства.
Безперечно, подібна практика (в І
кварталі 2008 р. було проведено вісім
комплексних перевірок)
застосовуватиметься
співробітниками теруправління і в
майбутньому.
Як і в попередні роки, багато уваги
інспекторським складом
теруправління приділялося
питанням стану промислової безпеки
та охорони праці об’єктів
гірничодобувної галузі . Зокрема,
були проведені цільові перевірки 18
бурових Шебелинського відділення
бурових робіт «Укрбургаз»,
змонтованих на Чкалівському,
Святогірському, Аксютівському,
Березівському, Єфремівському,
Наріжнянському, Кобзівському,
Шебелинському газоконденсатних
родовищах. Через технічну
недосконалість конструкції було
заборонено експлуатацію бурових
установок виробництва Румунії.
Важливий об’єкт докладання зусиль
співробітників теруправління —
газові мережі та
газовикористовуюче обладнання.
Тільки за період з жовтня по
листопад 2007 р. було проведено 216
цільових перевірок
спеціалізованих підприємств ВАТ
«Харківгаз» і «Харківміськгаз»,
інших підприємств щодо безпечних
режимів постачання та додержання
техніки безпеки під час
забезпечення споживачів природним
газом. Під час перевірок готовності
підприємств до роботи в
осінньо-зимовий період
здійснювалися цільові перевірки
додержання вимог Правил безпеки
систем газопостачання України
підприємствами-споживачами
природного газу, зокрема тими,
котрі мають власне котельне
обладнання. Було призупинено
роботу 27 об’єктів і накладено
штрафи на 17 посадових осіб, у тому
числі на трьох перших
керівників.
Спеціалістами теруправління
ведеться постійний моніторинг
техногенної та екологічної безпеки
на потенційно небезпечних
об’єктах, які використовують у
технологічних процесах небезпечні
хімічні речовини (хлор, аміак),
здійснюють їх зберігання та
відпуск. У першу чергу це
стосується таких підприємств, як
харківське КП «Вода», ДП
«Первомайський «Хімпром», ЗАТ
«Супутник», ПП «Імпульс» та
інших.
Останнім часом у Харкові, як і в
багатьох інших великих містах
країни, спостерігається значне
зростання обсягів будівельних
робіт. З метою поліпшення стану
охорони праці на підприємствах
будівельної галузі
співробітниками теруправління та
державної інспекції котлонагляду,
підйомних споруд та з нагляду за
охороною праці у будівництві
протягом 2007 р. проведено 619
перевірок, під час яких виявлено 5226
порушень нормативних актів з
охорони праці, в результаті чого
заборонено експлуатацію 964
об’єктів, накладено 361 штраф, з них
76 — на перших керівників
підприємств.
Наведення належного порядку в
галузі триватиме й надалі, адже в
ході минулорічних перевірок
з’ясувалося, що на 48 будівельних
майданчиках роботи здійснювались
без проектів проведення робіт або
за вкрай низької якості їх
розроблення.
Що стосується виконання покладених
завдань у нинішніх умовах, коли
почав діяти Закон «Про основні
засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської
діяльності», то вважаю, що в плані
реалізації наших головних функцій
нічого революційно нового
відбуватися не може. Просто
потрібно виконувати їх професійно
і добросовісно, адже головний
критерій оцінки роботи нашого
наглядового органу залишається
незмінним — відсутність
виробничого травматизму. Хоча
звісно, окреслюються й чимало нових
специфічних особливостей, на які
потрібно звернути увагу і які,
вважаю, максимально слід
використовувати на користь справі.
Зокрема, безпосередній контроль
заступниками начальника
теруправління за організацією
наглядової діяльності інспекцій
об’єктивно призводить не тільки до
більш прозорої роботи державних
інспекторів, а й до предметнішого й
ефективнішого аналізу стану
промислової безпеки і охорони
праці на підприємствах, у галузях
економіки, до появи дієвого
механізму зворотного зв’язку між
роботодавцями і керівництвом
наглядового органу в регіоні. Все
це повинно сприяти покращанню
ставлення до питань безпеки і умов
праці як роботодавців, так і самих
робітників, до підвищення якості та
ефективності проведення перевірок
підприємств співробітниками
наглядових органів.
На знімку:
начальник теруправління
Держгірпромнагляду
по Харківській області М.
Денисенко.
Фото автора
