Наприкінці вересня в Києві
Держгірпромнагляд провів нараду за
участі представників підприємств,
які здійснюють експертні роботи в
сфері промислової безпеки та
охорони праці. На нараду були
запрошені представники експертних
організацій різних форм власності
з усієї України. Відбулася відверта
розмова про те, яким повинно бути
ставлення до проведення експертизи
та її якості, обговорювалися шляхи
співробітництва на ринку
експертних робіт.
«Проведення якісної експертизи
визначає подальшу працездатність
обладнання, здатність підприємства
забезпечувати безпечні умови праці
своїм працівникам, на висновки
експертизи спирається державний
інспектор під час прийняття
рішення у своїй повсякденній
роботі. Тобто ваші підприємства
виконують дуже важливу й
відповідальну роботу — здійснюють
технічну підтримку державного
нагляду в галузі промислової
безпеки та охорони праці»,— сказав,
звертаючись до експертів, перший
заступник Голови
Держгірпромнагляду Г. Суслов.
Присутнім була доведена позиція
Держгірпромнагляду — абсолютно
однакове ставлення як до
експертно-технічних центрів (ЕТЦ),
що перебувають в управлінні
Комітету, так і до незалежних
експертних організацій. Головний
критерій ставлення — якість
експертних робіт.
Держгірпромнагляд готовий плідно
співробітничати з усіма, хто дійсно
зацікавлений у створенні безпечних
умов праці на підприємствах, хто
відповідально ставиться до своєї
професійної діяльності, а не
налаштований лише на «швидкі
гроші» за будь-яку ціну.
Г. Суслов зазначив, що останнім
часом почастішали випадки
безвідповідального, а іноді й
злочинного ставлення до виконання
експертизи деякими організаціями.
Йдеться, зокрема, про проведення
експертного обстеження обладнання
без проведення самого обстеження,
надання у висновках експертизи
недостовірної інформації,
безпідставне прийняття
позитивного висновку. Не допустити
на ринок експертних послуг
фірмачів, які компрометують ім’я
експертної організації,— спільна
мета і держави, і підприємця.
Сьогодні Держгірпромнагляд працює
над посиленням відповідальності
експертних організацій і, зокрема,
самого експерта за несумлінну
експертизу. Комітет, видавши
відповідні дозволи, висловив свою
довіру й розраховує на чесну і
кваліфіковану роботу.
Начальник відділу координації та
контролю діяльності експертних
організацій І. Перевозник
розповіла про стан справ у
нормативному забезпеченні
проведення експертизи. Зокрема,
вона зазначила: «Наша мета —
створити таку нормативну базу, щоб
усі експертні організації могли
працювати за єдиними правилами в
рівних умовах, із забезпеченням
якості експертних послуг».
У виступах представників
організацій порушувалися проблеми,
з якими їм доводиться стикатися в
ході експертної діяльності,
висловлювалося бачення шляхів
удосконалювання проведення
експертизи, взаємодії з Комітетом і
ЕТЦ.
Загальні проблеми, що, напевно,
передавали сподівання більшості
представників експертних
організацій недержавних форм
власності, порушив у своєму виступі
генеральний директор СП «ТЮФ
Норд-Діекс» В. Гудошник. Він
зазначив, що необхідність подібної
зустрічі назріла ще років п’ять
тому, і висловив подяку керівництву
Держгірпромнагляду за її
організацію. В. Гудошник висловився
за єдиний підхід з боку Комітету до
експертів ЕТЦ і приватних
організацій, починаючи від форми
посвідчень, які видає Головний
навчально-методичний центр
Держгірпромнагляду, і закінчуючи
єдиними жорсткими вимогами до
роботи експертів.
Також була висловлена
стурбованість станом законодавчих
питань ліцензування й аудиту.
Що стосується цінової політики на
ринку експертних послуг, то вона
стабілізується тоді, коли
залишаться тільки компетентні
експертні організації на цьому
ринку, підкреслив виступаючий,
відзначивши при цьому абсурдність
ситуації, коли в Кривому Розі
діагностика крана коштує 800 грн.:
«Такого в принципі бути не може.
Чому? Тому що якщо працювати згідно
з методикою обстеження цього
вантажопідйомного механізму, то на
роботу повинно піти мінімум три дні
з урахуванням обстеження
металоконструкцій, міцнісних
розрахунків, складання відомості
дефектів, експертизи
електроустаткування... А за 800 грн.
можна зробити тільки техогляд
легкового автомобіля. При цьому
експерти беруть на себе
відповідальність за продовження
ресурсу роботи обладнання на 3 чи 5
років, залежно від його стану».
На думку В. Гудошника, необхідно,
щоб додержувалися вимоги до
експертних організацій: «Сьогодні
зареєстровано більш як 800
організацій, при цьому на ринку
реально працюють лише 50—70, і
перевірити їх раз на рік якоюсь
створеною експертною радою чи
радою директорів експертних
організацій не так вже й важко. Якщо
організація відповідає необхідним
вимогам, нехай працює, а якщо ні, то
необхідно просто вилучати дозвіл.
Тоді на ринку експертних послуг
буде порядок».
Г. Суслов оцінив висловлені
виступаючими конструктивні
пропозиції як програму дій і заявив
про готовність Комітету
підтримувати і координувати
ініціативи експертних організацій,
спрямовані на підвищення рівня
промислової безпеки.
К. ТЕЛИЧКО, заступник головного
редактора журналу «Охорона
праці»
Фото автора
