Безпека водія

Можна не сумніватися, що життя за кермом, як ніяке інше, багате на сюрпризи і несподіванки. Але останні, як відомо, можуть підняти людину до небес, якщо вони із знаком «плюс», у протилежному ж випадку — призвести до втрати найдорожчого: здоров’я і навіть життя... Про це навряд чи думав водій Ю. Капітан, що працював на приватного підприємця І. Шпака, зареєстрованого в Іршавській райдержадміністрації Закарпатської області. А якби замислився, то виїхавши 2 квітня 2008 р. у рейс тривалістю 60 днів за маршрутом «Україна — Італія — Україна» на автомобілі «MAN» № 054336 РЕ, обов’язково подбав би про вирішення усіх питань із захисту своїх прав на безпечні умови праці.

— Роботодавець, відправляючи працівника у довготривалий рейс,— роз’яснює начальник державної інспекції охорони праці та промислової безпеки теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Б. Дорош,— всупереч Положенню про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженому наказом Міністерства транспорту України від 17 січня 2002 р. № 18, не склав розклад та графік руху автотранспортного засобу за зазначеним маршрутом. Знехтував і Правилами охорони праці на автомобільному транспорті, не розробивши для водія режим праці і відпочинку, не вказавши у подорожньому листі місця тимчасового й тривалого відпочинку. Крім цього, згідно зі ст. 13 Закону «Про охорону праці» та п. 7.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, не контролював виконання робіт і додержання режиму праці і відпочинку водієм, хоча функція ця нормами законодавчих актів покладена саме на посадових осіб і суб’єктів підприємницької діяльності.
Усе це і призвело до того, що трапилося в рейсі, на який погодився б хіба що камікадзе. 2 квітня, майже о 22 год після 13-годинного перебування за кермом ( це суперечить п. 2.5 згаданого Положення, який передбачає на такі відстані виділяти ще одного водія), водій зупинився на відпочинок на під’їзді до м. Горохів Волинської області, не здавши автомобіль під охорону. Наступного дня продовжив рейс. Завантажившись у м. Рожище, о15 год виїхав до Луцька для оформлення документів на вантаж на митниці. Рухаючись автодорогою Устилуг — Луцьк — Рівне, на 136-му кілометрі о пів на п’яту Ю. Капітан, не вибравши безпечної дистанції та не врахувавши дорожньої обстановки, зіткнувся з автомобілем ЗІЛ-431410, який рухався попереду в попутному напрямку. Результат плачевний — внаслідок ДТП автомобілі отримали серйозні механічні пошкодження, а обидва водії — тяжкі тілесні ушкодження, зокрема Ю. Капітан — політравму: закритий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням по ширині та довжині, відкриту черепно-мозкову травму, закритий перелом кісток таза, травму живота з внутрішньочеревною кровотечею; множинні забої, рани, садна, травматичний шок другого ступеня...
За висновком комісії, що розслідувала нещасний випадок з тяжкими наслідками, особами, котрі допустили порушення вимог охорони праці, що призвели до трагедії, є приватний підприємець І. Шпак та водій Ю. Капітан. Перший знехтував численними законодавчими та підзаконними актами з охорони праці, другий — порушив Правила дорожнього руху. Нещасний випадок комісія пов’язала з виробництвом.
Про що ж слід пам’ятати перевізникам, відправляючись у довготривалі відрядження? Про те, що втома — неминучий супутник кожного водія. Її відчувають на четверту-п’яту годину поїздки, до восьмої години вона проявляється відкрито, по дев’ятій — потрібні вольові зусилля, щоб підтримувати рух на безпечному рівні. Пізніше ж працездатність водія різко знижується, відповідно — підвищується ризик ДТП.
Найбільш небезпечний наслідок втоми — засипання за кермом. Якщо водій помітив ознаки втоми: розсіяну увагу, бажання випрямитися чи змінити позу, потрібно відразу припинити рух. Особливо небезпечний мікросон — раптове неконтрольоване короткочасне засипання на кілька секунд. На швидкості 100 км/год за цей час машина встигає проїхати понад 100 м. І водій, прокинувшись, може не зреагувати на зміну дорожньої обстановки і здійснити ДТП. Тому боротися з сонливістю на ходу категорично не рекомендується. Необхідно просто зупинитись і відпочити.
У поїздках на значні відстані найважливіше тримати взятий темп, ні в якому випадку не перевищуючи швидкості. Доцільно їхати з мінімальною кількістю зупинок і часто змінювати один одного за кермом. Ідеальна кількість водіїв — троє: один — керує, другий — страхує, третій — відпочиває. Те ж саме стосується і кількості одиниць транспорту у групі. Долати значні відстані у компанії безпечніше — завжди підстрахують у форс-мажорній ситуації.
Дуже уважним потрібно бути під час руху в нічний час, адже реакція водія на 90% залежить від зору, а вночі видимість різко обмежена. Треба уникати обгону і різкого гальмування, бо найнеприємніше у дорозі — постраждати від чужої помилки. Всім учасникам руху треба пам’ятати, що вночі Правила дорожнього руху ніхто не відміняв.
І наостанок — водій неодмінно вбереже себе від ризиків на дорозі, вирішивши для себе дилему — брати випадкових пасажирів чи залишати їх на узбіччі — на користь останнього. Адже ніхто не гарантує, що випадковий пасажир, потрапивши до салону автомобіля, не приставить ножа до вашого горла. А ще може постати питання про відповідальність за шкоду, отриману таким пасажиром під час ДТП.
— Так детально зупинятись на проблемах роботи перевізників,— резюмує начальник теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області М. Саварин,— нас змушує кількість потерпілих в ДТП під час виконання службових обов’язків. Якщо за минулий рік в області у ДТП потерпіло 15 осіб (5 з них — зі смертельними наслідками), то у поточному ці показники становлять відповідно 9 та 3. Тож мусимо нагадати: вирушаючи у дорогу, вимагайте дотримання гарантованих вам прав, не нехтуйте законодавством про працю. Безпека під час перебування за кермом — аспект докладання серйозних зусиль як для кожного з вас, так і для ваших роботодавців.


В. ТУРЯНИЦЯ, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області