Поклади мінеральної сировини в
надрах частини земної кори, якими
природа так щедро наділила
Миколаївщину, сьогодні настільки
значимі для нас, наскільки можемо
розумно ставитися до їх
використання.
У зв’язку зі стрімким зростанням
попиту на мінеральну сировину,
особливо придатну для виготовлення
будівельних матеріалів (щебінь,
облицювальні матеріали з гірських
порід, цемент, пісок, цегла та ін.)
останнім часом різко збільшилась
кількість претендентів на
отримання в користування ділянки
надр з метою видобутку покладів
корисних копалин та отримання
прибутку.
Крім того, деякі землевласники чи
землекористувачі допускають
несанкціоновану розробку покладів
корисних копалин місцевого
значення.
Використовують надра з метою
видобутку корисних копалин не
тільки підприємства чи громадяни
Миколаївщини, а й надрокористувачі
з інших областей України та
іноземці, які є співвласниками
створених в Україні
підприємств.
Особливим попитом користуються
поклади всіх різновидностей
граніту та піску, розробка родовищ
яких здійснюється відкритим
способом. Під будівництво
гірничодобувних підприємств та
об’єктів виділяються великі
земельні ділянки в основному
площею 5—40 га.
Станом на 01.04.2008 р. в області
отримано спеціальні дозволи на
користування надрами майже на всі
ділянки, що раніше експлуатувалися
і з різних причин були
законсервовані чи стихійно
покинуті попередніми
надрокористувачами. Отримано також
спеціальні дозволи на користування
ділянками надр під будівництво
нових кар’єрів на не порушених
гірничими роботами земельних
ділянках. Лідирують у цій сфері
Первомайський (8 нових ділянок),
Вознесенський (3 нових ділянки)
райони, за ними йдуть
Миколаївський, Доманівський,
Казанківський та Новобузький
райони.
В поточному році продовжують
надходити нові заявки від
підприємств і підприємців на
отримання дозволу на користування
надрами, цей процес триватиме і
надалі. Виникає ряд запитань:
скільки треба порушити землі, щоб
задовольнити попит на мінеральну
сировину, хто регулює цей процес,
яка користь від цього народу —
власнику природних багатств на
відповідних територіях, що
робиться для землевпорядкування
раніше порушених гірничими
роботами ділянок?
Довкола проблем надрокористування
точиться чимало розмов. Згідно з
діючим законодавством України
надра можуть надаватися в
користування тільки після
попереднього погодження цього
питання з відповідною радою
народних депутатів. Погодження
клопотань на розробку покладів
корисних копалин місцевого
значення віднесено до компетенції
сільських, селищних, міських і
районних рад, а корисних копалин
державного значення — до
компетенції обласної ради.
Державний контроль за
використанням і охороною надр у
межах своєї компетенції повинні
здійснювати місцеві ради народних
депутатів, органи виконавчої влади
на місцях, Міністерство охорони
навколишнього природного
середовища України та його
структури на місцях. Державний
нагляд за веденням робіт з
геологічного вивчення надр, їх
використанням та охороною при
видобуванні корисних копалин
(гірничий нагляд) здійснюється
Держгірпромнаглядом та його
органами на місцях.
Перевірками, проведеними
гірничотехнічними інспекторами
Державної гірничотехнічної
інспекції в гірничодобувній
промисловості та охорони надр
теруправління Держгірпромнагляду
по Миколаївській області в 2007 р. з
питань, віднесених до компетенції
гірничого нагляду, встановлено, що
не всі надрокористувачі
додержуються законодавства
України про надра, Гірничого Закону
та інших нормативно-правових
актів, що регулюють гірничі
відносини в Україні. Найбільш
грубим порушенням є стихійний
видобуток корисних копалин із
застосуванням технічних засобів
землевласниками
(землекористувачами) чи, за їх
згодою,— іншими фізичними або
юридичними особами, і не тільки для
власних потреб. Під словами
«стихійний видобуток» мається на
увазі безконтрольна,
несанкціонована розробка покладів
корисних копалин, яка ведеться для
власних потреб без попереднього
погодження з відповідною радою
народних депутатів, а у випадках
використання технічних засобів —
ще й без погодження з місцевим
природоохоронним органом; що
видобуток покладів корисних
копалин в промислових цілях
ведеться без ліцензії та гірничого
відводу, без додержання вимог
нормативно-правових актів з
охорони праці та промислової
безпеки.
Стихійний видобуток покладів
корисних копалин місцевого
значення, питних та технічних вод
ведеться на територіях майже всіх
селищних, районних і місцевих рад.
Стихійна промислова розробка піску
допускається в основному в
Вознесенському, Кривоозерському,
Врадіївському районах і в кількох
місцях поблизу Миколаєва. Наслідки
стихійної розробки родовищ
непередбачені, бо вона серйозно
шкодить навколишньому природному
середовищу, засмічує родовища,
становить загрозу падіння в
гірничі виробки людей і тварин,
може призвести до непрогнозованих
обвалень гірського масиву тощо.
Стихійні розробки родовищ корисних
копалин виникають там, де місцеві
органи самоврядування та
виконавчої влади не регулюють і не
контролюють стан використання та
охорони надр на ввірених
територіях.
Перевірками виявлено також
порушення встановлених термінів
введення в експлуатацію родовищ
підприємствами, які отримали
спеціальний дозвіл на користування
ділянкою надр з метою видобування
корисної копалини, а заходи по їх
освоєнню (проектування кар’єра,
шахти чи свердловини, будівництво
гірничодобувного об’єкта,
приймання в експлуатацію)
своєчасно не виконують.
Станом на 01.04.2008 р. в теруправлінні
Держгірпромнагляду зареєстровано
49 гірничодобувних підприємств, які
отримали 54 спеціальні дозволи на
користування надрами, в т. ч.: для
видобування покладів корисних
копалин — 43 (державного значення —
14, місцевого — 29); для геологічного
вивчення, в т. ч.
дослідно-промислова розробка — 10;
для будівництва водоводів
Ташлицької ГАЕС — 1 (підземна
виробка, що використовується для
господарських потреб).
Теруправлінням станом на 16.04.2008 р.
розглянуто на предмет погодження 16
планів розвитку гірничих робіт на
поточний рік по підприємствах, які
ведуть розробку корисних
копалин.
Гірничодобувними підприємствами
розроблені та затверджені 17 планів
локалізації та ліквідації
аварійних ситуацій і аварій.
Впродовж 2007—2008 рр. теруправлінням
розглянуто 14 матеріалів стосовно
погодження в Держгірпромнагляді
отримання спеціальних дозволів на
користування надрами, а також 7
матеріалів стосовно погодження
отримання у встановленому порядку
гірничих відводів на розробку
родовищ корисних копалин і 4
проекти землеустрою для
гірничодобувних підприємств.
На вимогу теруправління було
проведено дорозвідку та приріст
запасів корисних копалин на 5
підприємствах-надрокористувачах
області.
Проводиться дорозвідка родовищ
корисних копалин з наступним
приростом запасів на
підприємствах:
ВАТ «Олександрівський гранітний
кар’єр» (Олександрівське родовище
граніту, Вознесенський район);
ТОВ «Прибузький гранітний кар’єр»
(Прибузьке родовище граніту,
Доманівський район).
У 2007—2008 рр. спільно з
правоохоронними органами
теруправлінням проведено
перевірки 18
підприємств-надрокористувачів
області щодо законності розробки
родовищ корисних копалин. Було
виявлено несанкціоновані розробки
корисних копалин на 7
підприємствах.
Гірничотехнічні інспектори
теруправління видали приписи
керівникам підприємств на заборону
розробки родовищ корисних копалин,
винних посадових осіб притягнено
до адміністративної
відповідальності. Матеріали
перевірок направлені до
правоохоронних органів для
вирішення питання щодо притягнення
порушників до кримінальної
відповідальності. У 2007 р.
теруправлінням проведено 143
перевірки з питань раціонального
використання та охорони надр,
виявлено 1383 порушення
нормативно-правових актів з
охорони надр. У І кварталі
поточного року під час 39 перевірок
виявлено 341 порушення.
Аналіз виданих теруправлінням
приписів свідчить, що основними
порушеннями з охорони надр під час
ведення гірничих робіт на
гірничодобувних підприємствах
(об’єктах) є:
несвоєчасне погодження планів
розвитку гірничих робіт (ВАТ
«Олександрівський гранкар’єр»,
«Зелений гай», ТОВ «Меотіс»,
«Прибузький гранітний кар’єр»,
Арбузинська виправна колонія № 83,
Казанківська виправна колонія № 93,
ЗАТ «Софія-Граніт»);
невиконання деякими
підприємствами планових обсягів
розкривних робіт (ВАТ «Югцемент»,
«Олександрівський гранітний
кар’єр», Казанківська виправна
колонія № 93);
несвоєчасний маркшейдерський
контроль за виконанням гірничих
робіт на підприємствах
(Арбузинська виправна колонія № 83,
Казанківська виправна колонія № 93,
ВАТ «Микитівський гранітний
кар’єр», «Зелений гай», «Югцемент»,
ПГЩК концерну «ІНМАКОМ».
Разом з тим частина
житлово-комунальних підприємств
при селищних і районних радах,
водопровідно-каналізаційних
підприємств не отримали спеціальні
дозволи на користування надрами з
метою експлуатації родовищ прісних
підземних вод. Не всі підприємства
розробили проекти зон санітарної
охорони, не розроблено та не
погоджено в Держгірпромнагляді
технологічні схеми (проекти) на
розробку родовищ прісних вод. Облік
видобутку прісних вод на
свердловинах проводиться за
продуктивністю по годинах роботи
насосів, лічильники-водоміри на
більшості водозаборів відсутні.
Не менш актуальною проблемою
залишається і ліквідація
гірничодобувних підприємств, яка в
основному проводиться за згодою
органів виконавчої влади на місцях
з порушенням законодавства України
про надра. Зокрема,
геологомаркшейдерська
документація в державний архів у
встановленому порядку на
зберігання не здається; проекти
ліквідації чи консервації родовищ
не розробляються; гірничі виробки в
безпечний для населення стан не
приводяться; до створених комісій
не завжди включаються представники
Держгірпромнагляду. Є й інші
порушення.
Проблема надрокористування в
Миколаївській області вже набула
критичного характеру. Земна кора,
як живий організм, хворобливо
переносить втручання людини в її
надра, що може призвести до дуже
небезпечних наслідків.
Відомо, що лікувати потрібно не
наслідки, а причини хвороби, тож
крапку в цьому питанні зможе
поставити розробка, затвердження
та реалізація обласної програми
розвитку мінеральної сировинної
бази, раціонального використання
та охорони надр, що віднесено
Кодексом України про надра до
компетенції обласних рад.
Фахівці теруправління
Держгірпромнагляду по
Миколаївській області готові взяти
участь у роботі створених при
обласній раді комісій з розробки
такої програми та її реалізації.
М. ЄРОПУНОВ, начальник
теруправління Держгірпромнагляду
по Миколаївській області
