Коли б на сьогодні існувала можливість одночасно зібрати на 3—4 дні всіх 700 керівників служб охорони праці агропромислового комплексу України на рівні районної та обласної ланок, це був би масштабний захід з високим коефіцієнтом віддачі. В. Гаврилюк, завідувачка сектору охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху Мінагрополітики, у цьому твердо переконана. Її позиція визначена станом справ на підприємствах АПК і відбиває непоказову тривогу керівників міністерства: порівняно з минулим роком загальна кількість нещасних випадків зменшилася, але коефіцієнт їх тяжкості не викликає оптимізму. Тому всі зусилля спрямовані на те, щоб забезпечити системні підходи у вирішенні завдань охорони праці. Показово, що міністр Ю. Мельник погодився на збільшення кількості фахівців сектору, які переймаються питаннями охорони праці міністерства. Заохочуються всі випробувані методи вивчення й поширення кращого досвіду організації роботи з охорони праці в регіонах. Головна їх мета — профілактика і ще раз профілактика нещасних випадків та професійних захворювань.
Саме таку мету мав
семінар-нарада за участі
керівників служб охорони праці,
пожежної безпеки та безпеки
дорожнього руху головних управлінь
агропромислового розвитку усіх
областей України, який відбувся у
Запорізькій області на базі
головного галузевого наукового
навчально-методичного центру з
питань охорони праці Таврійського
державного агротехнологічного
університету (Мелітополь).
Край козацької слави зустрічав без
зовнішньої показовості. Та й у
цьому у господарів не було ніякої
необхідності. Здобутки в
агропромисловому секторі області,
де 225 днів на рік — безхмарне небо,—
вагомі. Зібрано хороший урожай
ранніх зернових. Гірше з пізніми,
але теж непогано. Що ж стосується
охорони праці, то запоріжці теж на
перших позиціях. За 9 місяців 2008 р.
не втратили на виробництві жодної
людини. О. Коваль, який багато років
незмінно очолює службу охорони
праці, пожежної безпеки, безпеки
дорожнього руху головного
управління агропромислового
розвитку області, переконаний:
досягнення — це результат
системного підходу. Тут успішно
стає у нагоді головний галузевий
науковий навчально-методичний
центр з питань охорони праці під
керівництвом В. Петрова. Заняття
проводяться практично увесь рік. У
комп’ютерній базі даних — близько
1500 прізвищ керівників і
спеціалістів підприємств АПК
області. Відкрив той чи інший
список — і все як на долоні: «Минуло
три роки, тож ласкаво запрошуємо на
навчання!»
Головою комісії з перевірки знань є
начальник головного управління
агропромислового розвитку області
В. Журавльов. І треба бачити, як
зникає «бойовий запал» у багатьох
керівників, коли дізнаються, що
екзамен у них прийматиме особисто
Володимир Анатолійович.
Такий підхід дозволяє позбутися
значної частини проблем, від яких
страждають працівники
агропромислового сектору.
Передусім, це ставлення керівника
підприємства до охорони праці. І
воно розпочинається з вивчення
вимог Закону «Про охорону
праці».
На сьогодні в
Україні маємо тенденцію, коли від
районного і до обласного рівня
керівники органів виконавчої влади
намагаються вилучити посаду
фахівця служби охорони праці зі
штатного розпису, вважаючи його
роботу другорядною. Якщо ж це не
вдається, тоді такого спеціаліста
завантажують ще й іншими справами.
Власне, він перебуває на
побігеньках, не буваючи у
господарствах місяцями. А тоді
маємо 192 загиблих (сумна статистика
вітчизняного АПК у 2007 р.) як
наслідок недолугого контролю за
охороною праці з боку
відповідальних осіб агрофірм,
товариств чи фермерських
господарств. І мова не йде про якісь
нереальні вимоги. Аналіз стану
виробничого травматизму на місцях
показує, що 50% працівників не
проходили навчання за
спеціальністю. Їх просто привели на
робоче місце, дали завдання і...
працюй!
30% працівників сільського
господарства проходили інструктаж
8 і більше років тому. І лише 10%
представників приблизно 200
професій АПК пройшли інструктаж
протягом року.
Абсурдним звучить запитання: «Чи
повинні працівники
агропромислового комплексу
проходити щорічні медичні огляди?»
Однозначно, повинні. Але кожного
року до лікарів потрапляє лише
третина хліборобів. І маємо
наслідки, які з цього випливають:
людина з початковими ознаками
захворювання залишається поза
увагою профпатологів.
З цього приводу у
сільській місцевості ви
обов’язково почуєте: «Немає
коштів, щоб заплатити за огляди». Не
вірте і ще раз не вірте! Кошти є, і
немалі. Значна частина інвестицій в
економіку України прийшла саме в
аграрний сектор. Є державна
підтримка сільського
товаровиробника. Ось тільки гроші
необхідно витрачати не на
придбання престижних іномарок, а на
створення безпечних умов праці.
Сьогодні Мінагрополітики має
твердий намір змінити ситуацію на
краще. Відбувається укрупнення
господарств, створюються потужні
підприємства, корпорації, на поля
яких виходить високопродуктина
техніка 4—5 поколінь. Дирекція вже
не посадить за її кермо
першого-ліпшого механізатора.
Приймають людину, як правило, з
вищою освітою. При цьому
інструктажі, навчання набувають
особливого значення. Про це
свідчать факти, а вони — річ уперта.
Фахівцями Мінагрополітики
проаналізовано нещасні випадки за
останні 10 років. Виявилося, що в
основі 40% пригод на виробництві
лежить незнання потерпілими
правил, норм, інструкцій з охорони
праці. Тому акцент віднині зроблено
на навчанні і ще раз на навчанні
керівного складу, починаючи від
керівників підприємств до
керівників середньої ланки. На
цьому особливо наголошував,
звертаючись до присутніх,
заступник міністра агрополітики О.
Шевченко, який провів пленарну
частину семінару-наради. Цю позицію
підтримали начальник головного
управління агропромислового
розвитку Запорізької області В.
Журавльов, ректор Таврійського
державного агротехнологічного
університету В. Кюрчев, директор
головного галузевого наукового
навчально-методичного центру з
питань охорони праці В. Петров,
завідувач кафедри охорони праці та
інженерної екології Національного
аграрного університету О.
Войналович, керівник служби
охорони праці головного управління
агропромислового розвитку
Івано-Франківської області Й.
Лапківський та інші учасники.
Саме працівники служб охорони
праці мусять донести слушні ідеї
семінару своїм землякам,
скоординувати роботу з органами
Держгірпромнагляду,
Держтехнагляду, відділеннями
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань
України. Останні починають
звертати увагу на проблеми
навчання з охорони праці
керівників дрібних фермерських
господарств, виділяють необхідні
кошти. Про це говорив і начальник
управління виконавчої дирекції
Фонду у Запорізькій області М.
Олійник. А результат такої
співпраці керівництво
Мінагрополітики має намір
оцінювати за щомісячним рейтингом
роботи служб охорони праці
головних управлінь
агропромислового розвитку в
областях та трьома грошовими
преміями й інформувати про це не
лише керівників головних
управлінь, а й відповідальних за цю
ділянку посадових осіб
облдержадміністрацій.
Таким чином, частково вирішиться
питання галузевого контролю на
периферії, про що неодноразово йшла
мова на попередніх зібраннях.
Організатори цього семінару
сподіваються, що такий підхід
позитивно вплине на рівень
розробки інструкцій, оновлення
підзаконних актів, більшість з яких
прийнята понад 10 років тому.
Те, що сьогодні працювати можна і
досить успішно, учасники семінару
переконалися, відвідавши ВАТ
«Мелавтотранс». Його керівник Г.
Шанін розповів, як за 6 років
підприємство піднялося з руїн,
автопарк збільшився з 38 до 215
автомобілів. Тут зразковий порядок
на території та у приміщеннях,
висока трудова і виконавська
дисципліна. Реально функціонує
СУОП. Кожен з 297 працівників, які є в
штаті підприємства, має повний
соціальний пакет, у разі
необхідності — пільгові путівки на
лікування й оздоровлення. Службу
охорони праці уособлює один
фахівець. Він же одночасно обіймає
посаду заступника директора з
охорони праці та безпеки
дорожнього руху.
А ось на відомому на всю Україну
державному підприємстві «Дослідне
господарство «Мелітопольське» з
охороною праці більше ніж на «Ви». У
господарстві — 1000 га садів, які
протягом року 16—18 разів необхідно
обробити отрутохімікатами.
Додається проблем й у період
збирання плодів. До цієї роботи
залучається до 400 людей зі сторони.
Є випадки, коли в роки великого
врожаю черешень у господарстві
працювало від 1000 до 1500 тимчасових
робітників. І кожного треба
забезпечити перевіреними
допоміжними засобами,
проконтролювати правильність
дотримання інструкцій. Однак
команда фахівців, яку очолює
директор Ю. Єрещенко, знає, як це
зробити. Сам Юрій Миколайович, а
також головний інженер та інженер з
охорони праці охоче відповідали на
численні запитання учасників
навчання.
Підсумовуючи роботу семінару, В.
Гаврилюк сказала: «Ми маємо тверду
надію, що побачене регіональними
фахівцями знайде практичне
застосування на місцях». Наскільки
це вдається, Мінагрополітики
планує розглянути у січні-лютому 2009
року.
Леонід БЕЗУГЛИЙ,
наш власкор
На знімках:
пленарну частину семінару
веде заступник міністра АПК
О. Шевченко;
учасники семінару
у ВАТ «Мелавтотранс»
(ліворуч — директор товариства Г.
Шанін);
організатори та учасники семінару.
