Популярні документи
Статті
Статті
Как определить качество пальто Отбойные молотки Makita – обзор моделей Запчасти PERKINS в Украине: поршни, насосы, прокладки и т.д. 25-тонные автокраны Palfinger Sany доступны в Украине Особенности и применение кабелей с изоляцией из поливинилхлорида. Распознование лиц, видеонаблюдение Торговля на Форекс – работа в интернете или просто хобби? Линолеум: мифы и правда о напольном покрытии Ремонт в арендованном помещении: финансовый учет расходов Характеристики оцинкованого профнастила IT-аутсорсинг по РФ с компанией «Глобал Интегрейтед» Фишки новинки Apple iPhone 11 64Gb Green Диван для великої родини: критерії вибору Какие узлы лодочного мотора больше всего подвержены износу Теплый пол и его виды Уникальность и использование промышленных эндоскопов Обезвреживание отходов производства Конденсационные котлы Immergas: особенности и эксплуатационные преимущества Акриловая грунтовка для внутренних и наружных работ Kompozit Brilliant Гидроизоляционные работы - виды и отличия Лазерная резка металлов и ее особенности: все преимущества популярного метода Как подарить вторую жизнь старому паркету Чугунные ретрорадиаторы: как выбрать и где купить Помещение с электроприводными задвижками Ценовая политика этой осени для газовых котлов Baxi
Статьи

На початку нинішнього року теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області відзначило своє 60-річчя. У лютому 1948 р. рішенням Головного управління державного гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР було створено управління Донецького гірничого округу, до складу якого ввійшли п’ять управлінь гірничих районів: Сталінське (м. Сталіно, нині Донецьк), Ворошиловградське (м. Ворошиловград, нині Луганськ), Шахтинське (м. Шахти Ростовської області Російської Федерації), Горлівське (м. Горлівка) та Краснолучанське (м. Красний Луч). Таким чином було покладено початок нинішній державній службі промислової безпеки в Україні.
Про це йшлося в журналі у статті «Гвардія промислової безпеки» (№ 2, 2008 р.). Сьогодні ми продовжимо розповідь про тих, хто зробив неоціненний внесок у становлення наглядових органів, про людей, які присвятили своє життя створенню здорових і безпечних умов праці на підприємствах Донецької області.

2008-062.jpgВ. Орлик — у минулому начальник інспекції пилогазового контролю, заступник начальника теруправління, і до цього часу залишається в строю тих, хто стоїть на захисті прав людини на здорову і безпечну працю. Сьогодні він — головний державний інспектор, керівник профспілкової організації теруправління, що налічує більш як 500 осіб, член ЦК профспілки працівників вугільної промисловості. Завдяки його досвіду, знанням та вмінню проникнути у душу людини, яка «рубає алмази», як писав про гірників сам у минулому горлівський вуглеруб, а згодом відомий поет Павло Беспощадний, допомогли Віктору Платоновичу і його колегам запобігти не одному підземному лихові. У нього багато послідовників та учнів.
Був він якоюсь мірою і моїм наставником, коли я без малого 15 років тому прийшов працювати в журнал «Охорона праці». У моєму робочому блокноті до цього часу збереглися зроблені його рукою схеми, які показували обставини однієї з найбільших аварій на шахті, де разом із шахтарями загинули й гірничорятувальники, які поспішали їм на допомогу.
І пізніше я не раз звертався за порадою до Віктора Платоновича, і відмови ніколи не було. І я знову й знову переконувався: хоч яким би технічно складним було питання, якщо спеціаліст знає проблему, володіє ситуацією, він може навіть непосвяченому розповісти про те, що сталося, доступною мовою.
2008-064_3.jpgОсь і тепер я попросив Віктора Платоновича про зустріч, щоб разом згадати про найяскравіших людей, з якими йому довелося працювати. Про тих, хто в буквальному розумінні слова був і до кінця днів залишався, а нерідко й дотепер залишається на передовій лінії промислової безпеки, по праву заслужив повагу та вдячність тисяч людей.
В. Орлик називає серед них колишніх заступників начальника теруправління В. Крапчатова, Ю. Денисова, Г. Брусника, О. Романченка. Про перших керівників ми неодноразово розповідали в своїх публікаціях, а їхні заступники, як правило, завжди залишалися в тіні. Хоча саме вони впродовж багатьох років визначали стиль роботи, здійснювали безпосереднє керівництво наглядовим процесом, вникаючи в усі нагальні питання діяльності інспекцій, кожного спеціаліста. І не випадково з року в рік зменшувалась кількість працівників, які одержали на виробництві травми та професійні захворювання.
2008-065_2.jpgСеред тих, хто колись становив основу основ нагляду у вугільній промисловості, Віктор Платонович називає колишніх начальників районних гірничотехнічних інспекцій В. Мирошникова, який віддав охороні праці більш як 20 років і був нагороджений урядовими нагородами, О. Рибальченка, фронтовиків-орденоносців В. Коновалова та М. Копитова, О. Орищенка. Це також П. Троц, С. Яценко, В. Чорний та багато інших, чиї імена тут просто немає можливості перелічити.
Що стосується мене, то я з душевною вдячністю згадую начальника теруправління, а в останні роки його життя — заступника голови Держнаглядохоронпраці С. Луньова. Неабиякий керівник, талановитий інженер, він іноді бував різким, саркастичним, нетерпимим по відношенню до пристосуванців. Себе ж він не беріг. Бувало, що вранці був у лікарні під крапельницею (давалися взнаки наслідки травми), але якщо ставалася на шахті аварія, піднімався з ліжка й опинявся у гущі подій, ні на кого не перекладаючи своїх обов’язків, шукав вихід із ситуації.
Кілька років його першим заступником, головним інженером теруправління працював М. Чурадзе. Мені кілька разів доводилося виїжджати разом з ним на розслідування аварій і я був свідком того, як спеціалісти підприємств прислуховувалися до його пропозицій та рекомендацій. Він, безумовно професіонал високого рівня, мав авторитет серед працівників теруправління, був людиною широкої та доброї душі. На підвіконні його кабінету стояв дерев’яний ящик з лимоном, що плодоносив, і чай з його плодами не можна було порівняти ні з яким іншим.
У теруправлінні тепло згадують начальника інспекції газового контролю В. Ошовського, який рано пішов з життя. Як і більшість колег, він прийшов у держнагляд з виробництва. Не тільки досконало освоїв специфіку нової роботи, але й успішно працював над створенням науково обгрунтованої системи безпеки на підприємствах газового господарства. Присвятив цьому кілька своїх книг, які отримали визнання та високу оцінку спеціалістів. Саме з ним мені довелося готувати для нашого журналу статтю про безпечне використання шахтного метану. У цій галузі він був одним з першопрохідників...
Нещодавно начальник теруправління М. Малєєв і В. Орлик щиро привітали з 80-річним ювілеєм одного з найшанованіших ветеранів гірничого нагляду К. Сауріді. Приїхали до нього в гості. Тут же зібралися інші ветерани, його учні та послідовники. На жаль, не все їх радує в сьогоднішньому стані охорони праці на шахтах. У пору їхньої молодості одна Донецька область видавала на-гора вугілля більше, ніж тепер видобувається його в усій Україні. Високим є рівень травматизму. Боляче це усвідомлювати людям, які віддали здоров’я та кращі роки життя справі, що стала їхнім покликанням і долею. На жаль, гірниче обладнання зношене, виробнича дисципліна похитнулася, керівники галузі та підприємств мало уваги приділяють безпеці праці шахтарів, і як результат — аварії з великими людськими жертвами...
2008-066_1.jpgК. Сауріді був одним з перших наших авторів. Його тривога — нове покоління держінспекторів і керівників наглядових органів. На щастя, такі люди з’явилися. На моїх очах із начальника Єнакіївської інспекції до керівника теруправління виріс М. Малєєв. Пройшли всі щаблі службового зростання — від гірничого інженера, спеціаліста-виробничника, держінспектора, начальника інспекції до заступників начальника теруправління Л. Марченко і В. Король. Вони, знаючи детально обстановку на піднаглядових підприємствах, так само як і їхні старші колеги, мислять масштабно й перспективно. Без цього сьогодні не можна. Адже завдання, які доводиться вирішувати теруправлінню, є складними, як ніколи раніше. Із 148 шахт, що перебувають під наглядом теруправління, понад 80% є надкатегорійними за газом та небезпечними за раптовими викидами вугілля і газу, вибуховістю вугільного пилу. 26 шахт мають глибину розробок від 1000 до 1350 м.
З 12 провідних українських металургійних заводів і комбінатів сім також розташовані у Донецькій області. Тут же працюють сім великих ГРЕС, а також три ТЕЦ, потужні підприємства машинобудівної та хімічної галузей, об’єкти газотехнічного господарства...
Останніми роками теруправління Держгірпромнагляду багато чого робить для вивчення та впровадження в практику досвіду організації безпечної роботи на вугільних підприємствах США. У Донецьку неодноразово бували працівники Міністерства праці США, спеціалісти з безпеки гірничодобувних робіт, співробітники посольства США в нашій країні. Використовується краща апаратура, системи дегазації та автоматизованого контролю за станом безпеки у надрах землі і на поверхні, зроблені в Німеччині, Польщі, Росії. Усе це, без сумніву, має дати очікувані позитивні результати. Але, гадаю, більше уваги треба приділяти й впровадженню власного досвіду, накопиченого за піввікову історію Держгірпромнагляду його ветеранами. Не можна допустити, щоб те, що набуто допитливим людським розумом, вистраждано чутливим до людського страждання серцем, нерідко оплачене кров’ю потерпілих на виробництві, — увесь цей неоціненний досвід пропав без сліду.
Здоров’я, успіхів у наглядовій діяльності та життєвого благополуччя бажаємо рядовим працівникам і командирам державного нагляду. Тільки в Донецькій області під їхньою пильною увагою перебувають понад 37 тис. підприємств 30 галузей суспільного виробництва, на яких працюють близько 2 млн. осіб. Без пафосу та гучних слів вони виконують нелегку роботу, втілюючи в життя державну політику в галузі охорони праці.

Геннадій ЩУРОВ,
наш власкор

На знімках:
головний державний інспектор теруправління
Держгірпромнагляду по Донецькій області В. Орлик;
в гостях у колеги-ветерана (зліва направо):
О. Гончаров, Л. Трубчанінов, К. Сауріді,
М. Малєєв, В. Орлик, А. Іщенко;
В. Ошовський — він був першопрохідником у мирному
використанні шахтного метану;
колектив однієї з найстаріших в області
Красноармійської інспекції гірничотехнічного нагляду.

Фото автора



До списку

comments powered by Disqus