Статьи

Image00024.jpg Майже 20 років працює на харківському ДП «Електроважмаш» старший майстер штампувального цеху № 13 Валентина ПАРИНСЬКА. Багато чого довелося пережити їй за ці роки разом з трудовим колективом. Особливо важко було у другій половині 90-х років минулого століття, коли провідне вітчизняне підприємство з виробництва турбо- і гідрогенераторів для електростанцій, комплектного тягового електроустаткування для залізничного та гірничого електротранспорту ледь-ледь утримувалося на плаву.
За останні 5 років попит на продукцію підприємства помітно збільшився, і сьогодні, завдяки збереженому науково-технічному потенціалу, ДП «Електроважмаш» успішно справляється з замовленнями, значними темпами (до 250—300% на рік) нарощує обсяги виробництва.
Дільниця дрібного штампування — своєрідний початок початків виробництва електромашин. Саме тут щозміни штампують майже 10 тис. штук готових до монтажу сегментів різних статорів і роторів (тільки для монтажу статора нового гідрогенератора для Ташлицької ГАЕС треба відштампувати 332 тис. шт. сегментів, а це ні багато ні мало — 550 т листової сталі). Ця дільниця є однією з кращих на підприємстві щодо забезпечення належної безпеки праці: впродовж 5 останніх років тут не було допущено жодного нещасного випадку.
Про те, якою вона бачить роль майстра на виробництві, розповідає читачам журналу сама Валентина Андріївна.

Прийшовши відразу ж після закінчення Харківського машинобудівного технікуму у штампувальний цех на посаду майстра, я дуже хвилювалась. У 1987 р. дільниця дрібного штампування працювала у кілька змін, а з безпекою праці у штампувальників були серйозні проблеми. Такою вже є специфіка нашого виробництва, що робітники, які виконують монотонні одноманітні операції, часто ризикують підставити разом із заготовкою під удар і свої пальці. На жаль, щось подібне сталося і зі мною, коли під час проходження виробничої практики працювала штампувальницею на Харківському електромеханічному заводі. Добре, що легко відбулася — залишилася тільки без фаланги пальця лівої руки. А могло бути набагато гірше. Зараз навіть страшно подумати про те, скільки працюючих на штампувальних пресах людей залишалися у ті роки без пальців і кистей рук...
З того часу безпечні умови праці для мене незмінно на першому місці. Тому на свої обов’язки майстра дивлюся з позиції особистої відповідальності за здоров’я та життя ввірених мені людей. Адже ніхто, крім майстра, не зможе краще контролювати додержання працівниками вимог безпеки.
Сьогодні на нашій дільниці експлуатується близько 100 одиниць устаткування. Воно оснащено додатковими огородженнями, захисними та відштовхувальними пристроями. Усе це, разом з обов’язковим дворучним включенням усього без винятку пресового устаткування, в принципі, унеможливлює потрапляння рук працюючих у травмонебезпечну зону.
Проте ця обставина не може бути приводом для самозаспокоєння. Адже яким би налагодженим не був виробничий процес, від поламок устаткування, від різних випадковостей, помилок і елементарної неуважності ніхто не застрахований. А якщо врахувати ту обставину, що наші люди дуже часто в гонитві за перевиконанням змінних завдань можуть і цілком свідомо закривати очі на вимоги безпеки, інструкцій з охорони праці (намагаються створювати собі зручності шляхом відгинання прутів захисних і відштовхувальних огороджень небезпечних зон штампувальних пресів), то тут, як кажуть, завжди треба бути напоготові.Image00025.jpg
Кожного дня перед початком роботи на дільниці проводиться «п’ятихвилинка». На ній у першу чергу розглядаються ті чи інші нештатні ситуації, які виникли впродовж попередньої зміни, виносяться відповідні догани тим, хто порушував вимоги інструкції з охорони праці для штампувальників. Працівники дільниці (у більшості — жінки) добре знають — я ніколи не караю їх матеріально. Завжди намагаюся розуміти їх, йти їм назустріч. Майже у всьому. Адже у більшості своїй вони такі самі, як і я, матері, у яких дома сім’ї. Та що стосується питань охорони праці, то тут — вони знають — спуску не буде нікому. Зрозуміло, застосування економічних важелів впливу до порушників — метод дієвий. Але суто по-людськи я не можу уявити, як хтось із жінок — працівниць нашої дільниці через мене не дорахується певної суми у своїй кишені: краще я вже буду від них домагатися неухильного додержання вимог охорони праці своїми жіночими методами — добротою та переконанням. Повірте, деякі методи морального впливу на підлеглих не менш дієві, ніж матеріальні. Але це моя особиста точка зору.
Особливу увагу на «п’ятихвилинках» намагаюся приділяти тим працівникам, на пресах яких проводиться заміна штампів. Операцію цю завжди контролюю сама, аж до виконання контрольного удару штампа.
Штампувальниці та налагоджувальники нашої дільниці добре засвоїли, що будь-яка неполадка в роботі устаткування таїть у собі небезпеку. Тому, якщо раптом виникла несправність у роботі штампувального преса, будь-якого вантажопідйомного механізму, їх експлуатація негайно припиняється, а її усунення ні за яких обставин не відкладається у довгий ящик. Безумовно, неоціненну допомогу в цьому питанні мені надає бригадир налагоджувальників, уповноважений з охорони праці Г. Удоденко. Його виробничий досвід (на підприємстві Геннадій Васильович працює 38 років), особисті моральні якості дають змогу мати в його особі надійного помічника, добиватися на ввіреній мені дільниці безаварійної роботи устаткування, безпечних умов праці.
Окремо хочу сказати про нових робітників на дільниці. Багато років тому я наполягла на тому, щоб до виконання операцій штампування в цеху, і, тим більше, на моїй дільниці не залучалися учні ПТУ і студенти-практиканти у віці до 20 років. Можливо, це й не зовсім правильно з правової точки зору, але мій особистий досвід і жіноча інтуїція не дозволяють робити інакше. З усіма новачками, як і належить, проводжу первинний інструктаж з охорони праці. Потім до такого робітника-учня прикріплюється наставник. Навчання та стажування тривають 3 місяці. Після присвоєння професії з ним проводиться інструктаж з перевіркою одержаних у період стажування знань. І тільки після усього цього його допускають до самостійної роботи. Вважаю таку методику виправданою, оскільки новачок у парі з досвідченим робітником-наставником набуває не тільки виробничих навичок, а в першу чергу вчиться додержувати (не порушувати) вимоги безпеки праці.
Повторний інструктаж з охорони праці проводиться раз на три місяці для всіх без винятку працівників дільниці. Нагадування про те, що штампувальний процес є джерелом підвищеної небезпеки, позитивно позначається на рівні виробничої дисципліни, а отже,— і на рівні виробничого травматизму.
Не хочу, щоб у читачів склалося Image00026.jpgвраження, що керівництво цеху, підприємства не приділяє належної уваги питанням технічного переоснащення нашої дільниці. Працює, мовляв, старе пресове устаткування (із встановленими огороджуючими, захисними та відштовхувальними пристроями), тож нехай працює і далі — до граничного ступеня зношення... Це не так. На підприємстві усі добре розуміють, що перспектива його розвитку перебуває у прямій залежності від застосування нових, передових технологій, використання прогресивного технологічного устаткування. Тільки в 2006 р. у нас на дільниці було встановлено новий прес-автомат і два верстати для шліфування сегментів голландської фірми «Time SAVERS». Сьогодні йде процес освоєння цієї техніки.
Вимогливість до підлеглих стосовно додержання вимог охорони праці не може йти врозріз з питаннями забезпечення їх належними санітарно-побутовими умовами. Сьогодні на дільниці дрібного штампування є кімнати приймання їжі, у роздягальнях і душових порядок і чистота. Керівництво та служба охорони праці підприємства постійно слідкують за своєчасним проведенням періодичних медичних оглядів, працівники дільниці повністю забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, іншими ЗІЗ. Тільки на обладнання цехів новою системою опалення адміністрація виділила понад 7 млн. грн. Усе це, повірте, також дуже суттєво впливає на стан умов та рівень безпеки праці у виробничих підрозділах, а також — на настрій, ставлення до дорученої роботи і своєї особистої безпеки тих людей, які підпорядковані мені, всього трудового колективу підприємства.

На знімках:
дільниця дрібного штампування штампувального цеху № 13
ДП «Електроважмаш»;
старший майстер В. Паринська
навчає молоду штампувальницю
безпечних прийомів праці;
бригадир налагоджувальників, уповноважений з охорони праці дільниці Г. Удоденко, старший майстер В. Паринська
та начальник технічного бюро
цеху Д. Череп (зліва направо)
обговорюють підсумки першого ступеня оперативного контролю.

Фото В. КОБЦЯ
та з архіву ДП «Електроважмаш»



До списку