На сторінках журналу «Охорона праці» автор цих рядків не раз критикував представницьку владу обласного та районного рівнів Подільського краю за байдужість до нагальних проблем охорони праці. Після публікацій до редакції надійшов лист від керманичів Хмельницької обласної ради, зі змісту якого стало зрозуміло, що критика державного видання сприйнята ними не була, оскільки, мовляв, ця установа не наділена повноваженнями в галузі охорони праці. На щастя, так вважають не всі обласні ради Подільського краю. У будь-якому разі, що стосується Вінниччини. Нещодавно тамтешні депутати, зважаючи на актуальність питань збереження життя та здоров’я своїх виборців у процесі їхньої трудової діяльності, винесли це питання на сесію облради.
Цьому передувало глибоке вивчення
проблеми, проведене робочою групою,
до складу якої увійшли депутати
обласної ради, керівники органів
місцевого самоврядування, фахівці
з охорони праці, представники
професійних спілок, інших
громадських організацій. І зміст
доповіді заступника голови
обласної ради С. Нешика, виступів
депутатів та запрошених
підтвердив, наскільки серйозно
вони ставляться до питань охорони
праці, наскільки вболівають за долю
своїх виборців, які працюють у полі
чи за верстатом. Та все ж найбільш
змістовним і актуальним у цьому
плані був виступ одного із
запрошених — начальника
теруправління Держгірпромнагляду
по Вінницькій області А. Коваля. І
це зрозуміло, адже наглядовий
орган, який він очолює, чи не
найкраще обізнаний із реальним
станом охорони праці на
підприємствах регіону.
На думку Анатолія Дмитровича,
рівень промислової безпеки в
регіоні бажає бути значно кращим.
Про це свідчать результати
проведених обстежень. Торік
державні інспектори здійснили
близько 5 тис. перевірок, у ході яких
через порушення
нормативно-правових актів з
охорони праці призупинялась
експлуатація понад 4 тис. об’єктів.
Недотримання вимог промислової
безпеки часто призводить до
травмування працівників. Минулого
року в області сталось 518 нещасних
випадків, 30 з яких — смертельні. Не
обходиться без травм і в поточному
році. На момент проведення сесії
під час виконання трудових
обов’язків загинули 4 працівники.
Дуже прикро, що найпоширенішими
причинами людських трагедій є
організаційні (53%). Кожного разу
комісії зі спеціального
розслідування нещасних випадків
розробляють заходи щодо усунення
їх причин, але профілактична робота
якщо і проводиться, то лише там, де
сталося нещастя.
На підприємствах немає належного
відомчого контролю за станом
охорони праці. На багатьох з них
практично не впроваджуються нові
техніка і технології, натомість
експлуатуються зношені до краю
основні фонди. Часто до виконання
робіт підвищеної небезпеки
залучаються працівники, які не
пройшли навчання
з питань охорони праці, не мають
відповідної кваліфікації. Найбільш
типовим це явище є для
сільськогосподарського
виробництва, де торік сталося 25
нещасних випадків зі смертельними
наслідками, або 83% від їх загальної
кількості за рік. Упродовж останніх
років, зазначив у своєму виступі
начальник теруправління, суттєво
зріс коефіцієнт тяжкості нещасних
випадків (Кт). За підсумками
минулого року Кт = 49. Іншими словами,
кожний травмований працівник в
середньому втратив працездатність
більш як на 2 місяці. Крім того, із 518
потерпілих 264 особам встановлено
стійку втрату працездатності. Якщо
у 2001 р. кількість інвалідів
внаслідок трудового каліцтва в
області становила 3156, то станом на
01.01.2007 р. — 4862.
Якщо вести мову про розмір суми
відшкодування потерпілим
внаслідок втрати працездатності,
то вона за цей час збільшилась з
майже 18,7 млн. грн. до 60 млн. грн. Коли
розділити цю цифру на кількість
усіх працюючих на Вінниччині, то на
1 особу припадатиме 124 грн. І це тоді,
коли на виконання заходів у
розрахунку на одного працівника у
нас виділяється лише 79 грн. на рік, в
АПК — 45 грн. на рік, а в таких
районах, як Барський, Немирівський,
Липовецький, Чернівецький,— лише
по 10 грн. Це при тому, що вартість
лише одного комплекту спецодягу
для сільського механізатора
становить 120—200 грн., для
електрогазозварника — понад 300
грн.
Керівник державного наглядового
органу висловив своє розуміння
ролі в питаннях створення здорових
і безпечних умов праці місцевої
влади, її депутатського корпусу. На
його думку, ці інституції повинні
створити стосовно недбайливих
роботодавців обстановку
нетерпимості та вимогливості у
разі недотримання ними вимог норм
та правил безпеки на всіх рівнях
управління. Насамперед це
стосується виконкомів міських рад
обласного значення, де до цього
часу не створені служби охорони
праці, хоча така необхідність
передбачена не тільки відповідними
нормативно-правовими актами з
охорони праці, а й самим життям.
Адже на підприємствах,
розташованих у межах цих
територіальних одиниць, у
виробничих процесах задіяно понад
45% від загальної кількості
працівників Вінниччини. Торік під
час виконання трудових обов’язків
понад 200 з них стали жертвами
нещасних випадків, а 8 осіб —
загинуло.
У роботі сесії взяв участь і
виступив заступник Голови
Держгірпромнагляду А. Дєньгін.
Анатолій Петрович звернув увагу
народних обранців на проблеми
охорони праці їхнього регіону,
зокрема в ліфтовому господарстві.
Він поінформував про постанову
Кабінету Міністрів від 14.03.2007 р. №
480, якою затверджено новий порядок
видачі у поточному році
спеціальних дозволів на
користування надрами,
розблокування цим самим процесу
видачі надр у користування. Тепер у
цьому процесі згідно з Кодексом
«Про надра» беруть безпосередню
участь як центральні органи
виконавчої влади, так і органи
місцевого самоврядування. Тому,
сказав він, тільки завдяки спільній
роботі можна налагодити чітку
систему надрокористування,
забезпечити дотримання при цьому
нормативно-правових актів з
охорони праці.
А. Дєньгін також наголосив на
необхідності відновлення в
місцевих органах влади повноцінних
служб охорони праці тощо.
* * *
Обговоривши питання про стан
охорони праці на підприємствах
регіону, депутати прийняли
відповідні рішення. Зокрема,
рекомендовано усім радам на місцях
розглянути його на своїх сесіях,
забезпечити виконання вимог ст. 35
Закону «Про охорону праці» щодо
створення служб охорони праці в
апаратах міських рад,
пп. 8, 9 частини першої ст. 34 Закону
«Про місцеве самоврядування в
Україні» щодо здійснення контролю
за забезпеченням соціального
захисту працівників, зайнятих на
роботах із шкідливими умовами
праці, за наданням їм відповідних
пільг, компенсацій тощо. Народні
обранці також затвердили обласну
програму поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого
середовища на 2007—2011 рр.
Василь СОПІЛЬНЯК,
наш власкор
