Психофізіологічна експертиза: бажане і необхідне

У статті 5 Закону «Про охорону праці» зазначено: до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
У статті О. Пашкова — лікаря з гігієни праці ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (№ 3, 2007 р.) порушено проблему про невизначеність на сьогоднішній день питань, пов’язаних з реалізацією ст. 5 Закону, у чинній законодавчій базі.
Оскільки поняття «психофізіологічна експертиза» відносно нове не тільки для роботодавців, а й для фахівців з гігієни та охорони праці, є потреба у висвітленні деяких аспектів цього питання, які можуть зацікавити читачів журналу.

1. Хто визначає контингент осіб, які підлягають психофізіологічній експертизі?
Контингент осіб, які підлягають психофізіологічній експертизі (ПФЕ), визначає суб’єкт господарської діяльності на підставі Закону «Про охорону праці» та спільного наказу Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 р. № 263/121 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МОЗ і Держнаглядохоронпраці від 06.06.95 р. № 102/85) «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі»; наказу Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р.
№ 15 «Про затвердження Переліку робіт з підвищеною небезпекою»); паспортів (атестації) робочих місць (висновків відповідно до наказу МОЗ від 27.12.2001 р. № 528 «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища…»), відомчих нормативних актів.
Перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують психофізіологічної експертизи працівників, узгоджується з територіальним органом з нагляду за охороною праці.
2. Хто має проводити психофізіологічну експертизу?
У постанові Кабінету Міністрів від 10.10.2001 р. № 1320 зазначено: «Розробити і впровадити в рамках Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001—2005 роки «Єдину систему професійного психофізіологічного добору спеціалістів, що зайняті на роботах із високим рівнем техногенної небезпеки та підвищеним ризиком». Координація заходів Національної програми покладена на Держгірпромнагляд. Постанова Кабінету Міністрів від 11.03.2004 р. № 315 «Про підсумки соціально-економічного розвитку України у 2003 році та хід виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України» передбачає прийняття нормативно-правових актів, що регламентують діяльність системи психофізіологічної експертизи працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. Аналогічне завдання передбачене Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004—2005 роки.
Згідно з наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 04.05.2005 р. № 75 «Про створення Центру психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки» у складі Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду створено зазначений Центр психофізіологічної експертизи та розгорнуто мережу його регіональних відділів, об’єднаних у систему професійного психофізіологічного добору працівників (далі — СППФД). Проведення психофізіологічної експертизи є основним їх призначенням. Реалізацію функцій цієї Системи вже забезпечують створені регіональні відділи психофізіологічної експертизи (у тому числі: при Українському НДІ промислової медицини, Донецькому НДІ медико-екологічних проблем Донбасу, Харківському НДІ гігієни праці та профзахворювань, у виробничих об’єднаннях з великою чисельністю працівників, всього — 21). У відділах працюють підготовлені лікарі-психофізіологи та психологи (фахівці з психофізіології). Усі підрозділи СППФД працюють за єдиними методичними критеріями, використовують єдиний Програмний тестовий комплекс та формалізовану документацію (протоколи та висновки психофізіологічної експертизи).
3. Порядок проведення психофізіологічної експертизи та її періодичність.
Існуюча сьогодні нормативно-правова база чітко визначає необхідність проведення психофізіологічної експертизи працівників при прийомі на роботу, хоча і потребує подальшого впорядкування, вдосконалення та розширення.
Нині розроблено проект Порядку проведення психофізіологічної експертизи (далі — Порядок), який містить зразки Висновку психофізіологічної експертизи та інших документів, прийнятих у СППФД. Проект Порядку сьогодні проходить процедуру узгодження та затвердження.
Опрацьовано і подано на розгляд пропозиції щодо внесення змін до деяких статей КЗпП України стосовно психофізіологічної експертизи працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.
Проводиться робота щодо відпрацювання питання періодичності проведення психофізіологічної експертизи вже працюючих працівників, яке сьогодні ще не вирішено. Потребує нормативного закріплення процедура відсторонення від роботи працюючих працівників за висновком психофізіологічної експертизи та їх повторного допуску до роботи тощо. На сьогодні порядок проведення експертизи та зразки документів затверджені внутрішніми наказами.
4. Хто несе відповідальність за висновок психофізіологічної експертизи?
Фахівці Центру психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки та його регіональних відділів несуть відповідальність за науково-методичну обгрунтованість та достовірність своїх експертних висновків. До затвердження Порядку висновки психофізіологічної експертизи мають рекомендаційний характер.
5. Які критерії професійної придатності?
Спільний наказ МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121 (із змінами і доповненнями, внесеними спільним наказом МОЗ і Держнаглядохоронпраці від 06.06.95 р. № 102/85) «Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі», визначає перелік професійно важливих якостей (ПВЯ), ступінь розвитку яких у працівника повинен відповідати вимогам конкретного виду робіт. Наказ МОЗ від 04.04.2006 р. № 197 «Про затвердження Методичних вказівок щодо застосування Переліку психофізіологічних критеріїв і методів для використання в системі ергономічної сертифікації нових технологій, машин і устаткування» (п.1.3) визначає психофізіологічні критерії для психофізіологічного добору операторів.
Критерії для фахівців інших видів робіт розроблені під час виконання на замовлення Держнаглядохоронпраці у 2000—2003 рр. науково-дослідної роботи «Розробка системи професійного психофізіологічного добору спеціалістів, які зайняті на роботах з підвищеною небезпекою».
Під час психофізіологічної експертизи визначається рівень розвитку у працівника таких ПВЯ: увага, пам’ять, орієнтація у просторі, стійкість до монотонії, швидкість реагування та інших, не-обхідних для надійної роботи в напружених і небезпечних умовах. Рівень розвитку якостей представлено у Висновку психофізіологічної експертизи у вигляді Т-оцінок: мінімальне значення — 25, максимальне — 75. Чим вища оцінка, тим краще розвинена якість.
6. Форми висновку психофізіологічної експертизи працівників (ПФЕ).
За результатами цієї експертизи видається один із висновків:
Рекомендується без застережень (група ПФЕ 1). Працівники, які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями повною мірою відповідають професійним вимогам до конкретної діяльності та можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки.
Рекомендується (група ПФЕ 2). Працівники, які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями в цілому відповідають професійним вимогам до конкретної діяльності та можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки.
Рекомендується із застереженнями (група ПФЕ 3). Працівники, які отримали такий висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями мінімально відповідають професійним вимогам до конкретної діяльності та можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки з обмеженнями (визначаються індивідуально лікарем-психофізіологом залежно від виду робіт і конкретних умов професійної діяльності).
Не рекомендується (група ПФЕ 4). Працівники, які отримали даний висновок, за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями не відповідають професійним вимогам конкретної діяльності.
Нагадаємо, що сьогодні висновок носить рекомендаційний характер.
7. Чому саме зараз постало питання про необхідність впровадження психофізіологічної експертизи?
На підставі проведених у розвинених країнах досліджень було зроблено важливий висновок про те, що людський фактор і врахування його на виробництві — це насамперед стратегічна ланка і життєво необхідна умова успіху в складних умовах сучасного ринку. Один з основних принципів сучасного менеджменту людських ресурсів — це посилення уваги до людського фактора на виробництві та ставлення до нього як до визначального! Звідси випливає потреба щодо впровадження соціально спрямованої державної політики в галузі медико-психологічного добору та психофізіологічної експертизи в системі охорони праці. Це зумовлюється конкретними соціальними, економічними, екологічними, виробничими та політичними процесами, що відбуваються в державі. Зокрема:
демократизацією суспільства, що супроводжується ускладненням виробничих відносин;
новими процесами виробництва, що пов’язано з науково-технічним прогресом та активним входженням України до світового співтовариства;
підвищенням вимог суспільства до рівня забезпечення безпечних умов праці та надійності працівника;
критичною демографічною ситуацією, через що, з одного боку, зменшується кількість працюючих молодого віку, а з іншого — різко підвищується кількість літніх людей, які вимушені продовжувати трудову діяльність (у тому числі — засвоювати її нові види) навіть після втрати певного рівня професійно важливих якостей;
низьким загальним рівнем здоров’я населення, що спричинено незадовільною економічною та екологічною ситуацією, а це призводить до зменшення кількості осіб, які можуть працювати в напружених та небезпечних умовах.
Становлення такого напряму, як психофізіологічна експертиза, зумовлено завданнями щодо забезпечення безпеки праці (у всіх її аспектах) та професійної надійності, збереження здоров’я і трудового довголіття працюючих. Психофізіологічний добір і психофізіологічна експертиза є складовою частиною інтегрального комплексу первинної психогігієни, психопрофілактики і формування психології безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, спрямованого на зниження рівня аварійності, травматизму та профзахворюваності. Готовність будь-коли негайно включитись до діяльності, здатність діяти організовано і цілеспрямовано в складних і небезпечних умовах, в умовах дефіциту часу і відсутності чіткого алгоритму дій, підвищеного рівня матеріальної та моральної відповідальності притаманні далеко не кожній людині. Світовий досвід свідчить, що в «критичних» професіях здатні працювати не всі люди, які отримали відповідну кваліфікацію та освіту. Надійність в небезпечній ситуації не визначається тільки стажем, знаннями працівника або його палким бажанням. Важливим є чинник відповідності психофізіологічних якостей (стан пам’яті, уваги, швидкість реакції, орієнтація у просторі тощо) вимогам конкретної професійної діяльності працівника, визнаного під час медичного огляду придатним за станом здоров’я до цієї діяльності.
Ступінь доцільності проведення психофізіологічного професійного добору та психофізіологічної експертизи залежить від різних факторів, серед яких найважливішими є:
соціальне значення професійної діяльності;
ступінь складності професійної діяльності та небезпечність умов праці;
кількість та якість (освіта, здоров’я, умови життя, професійна придатність) трудових ресурсів;
обмеженість часу на професійне навчання;
зростання вартості професійної підготовки;
зростання ціни можливої помилки робітника (небезпека для здоров’я і життя самого робітника та оточуючих людей, завдання матеріальної та моральної шкоди, пошкодження устаткування, аварії з техногенними екологічними наслідками тощо);
необхідність подовження професійного довголіття працівника.
За оцінками провідних експертів, ключову роль в управлінні сучасним світом все більше відіграють вихідці зі структур кадрового менеджменту (персоналознавці), які є наріжним каменем визначення наукової концепції управління діяльністю людини. А це потребує впровадження системи психологічного та психофізіологічного тестування професійно важливих якостей працівників і передусім тих, хто виконує роботи підвищеної небезпеки. Потрібен також розвиток професійного консультування молоді та професійного добору тощо. Загалом в Україні з цього питання є більше бажаного, ніж необхідного, але необхідне не те, чого сьогодні багато, необхідне те — чому належить майбутнє. Давайте працювати на майбутнє.

В. МАСЛЮК, канд. мед. наук, начальник, О. КАЛАЧЕВИЧ, провідний фахівець (Центр психофізіологічної експертизи Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду України)