Професійна захворюваність у Дніпропетровській області викликає дедалі більше занепокоєння суспільства, оскільки рівень її продовжує залишатися високим як у кількісних показниках, так і в показниках інтенсивності. Сподівання бажаної стабілізації, на що чекали у 2005 р., залишилися, на жаль, нездійсненними. У 2006 р. кількість вперше виявлених випадків профзахворювань перейшла вже за тисячу (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка професійної захворюваності в Дніпропетровській області
Роки	Кількість виявлених профзахворювань	Показник профзахворювань на 10 тис. працівників
2002 2003 2004 2005 2006	618 1142 1271 967 1043	11,9 19,6 22,1 17,05 18,8

2007 р. теж не виправдав сподівань і не зменшив цю цифру.
Подібна тенденція спостерігається на фоні зменшення кількості населення, зайнятого у виробництві. Чисельність осіб, зайнятих на робочих місцях зі шкідливими умовами праці, залишається високою (табл. 2).

Таблиця 2 Кількість працівників Дніпропетровскої області, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці
Роки	Чисельність працюючого населення, тис.	Всього працює у шкідливих умовах, тис.	Чисельність працюючих жінок, тис.	Кількість жінок, які працюють у шкідливих умовах, тис.
2002 2003 2004 2005 2006	608,8 580,7 573,5 567,3 556,2	259,6 238,4 235,7 245,7 233,0	227,9 207,8 206,1 203,0 197,7	73,4 62,9 62,9 66,0 62,4

За результатами моніторингу, який проводить державна санепідслужба, стан професійної патології в області традиційно визначають підприємства базових галузей економіки — гірничовидобувної та вугільної. Тому профілактична робота щодо запобігання профзахворюванням повинна здійснюватись у першу чергу на підприємствах Криворіжжя й Західного Донбасу. Щороку на промислових підприємствах області проводяться тисячі оздоровчих заходів (табл.3). Завдяки цьому понад 200 тис. працюючих покращили свої умови праці впродовж останніх п’яти років.

Таблиця 3 Вплив оздоровчих заходів на умови праці працюючих
Роки	Виконано оздоровчих заходів	Покращено умови праці працівникам
		усього	у т. ч. жінкам
2002 2003 2004 2005 2006	5359 4374 6530 7218 6689	36 169 35 734 47 432 47 361 47 929	13 957 13 284 16 077 15 222 15 664

Однак на робочих місцях працівників основних професій фактори виробничого середовища та трудового процесу, як і раніше, багаторазово перевищують гігієнічні нормативи. А це — важка фізична праця, високі концентрації запиленості та загазованості повітря робочої зони, підвищені рівні шуму, вібрації тощо. Ось чому показники захворюваності повністю нівелюють ефективність оздоровчих заходів.
На жаль, ця проблема не нова. І вирішення її лежить у площині комплексного підходу до розробки ефективних оздоровчих заходів на виробництві за участі галузевих та науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю. Необхідно забезпечити реабілітацію хворих з ранніми ознаками професійної патології, впровадити професійний психофізіологічний добір під час прийому на роботу, систему постійного динамічного спостереження за хворими на професійне захворювання, проводити повний комплекс обстежень робітників під час попередніх і періодичних медичних оглядів, вивільняти хворих з робіт з ранніми ознаками професійного захворювання зі збереженням заробітної плати за основною професією.
Питання, які постали останнім часом перед працівниками державного санітарного нагляду та фахівцями лікувальних закладів щодо впливу на ситуацію, дуже непрості. Наприклад, хто може повірити у відсутність протягом десятиліть професійної патології серед працюючих ВАТ «Орджонікідзевський ГЗК»? Як це пов’язується з тим фактом, що під час періодичних медоглядів тут виявляють значну кількість хворих на енцефалопатію, яку згідно з постановою Кабінету Міністрів від 08.11.2000 р. № 1662 віднесено до переліку профзахворювань, які виникають внаслідок впливу марганцю та його сполук.
Проте видобувників марганцю практично не направляють до клініки Українського НДІ промислової медицини (Кривий Ріг) для підтвердження професійного характеру захворювання. З цього приводу можна говорити і про робітників шахт Західного Донбасу, у яких той же антракосилікоз підтверджується вже на незворотніх хронічних стадіях. Доводиться ставити під сумнів і об’єктивність даних стосовно стану профзахворюваності в агропромисловому комплексі, де виявляються лише поодинокі випадки профзахворювань.
Аналогічна ситуація у великих промислових містах області — Дніпропетровську та Дніпродзержинську. І немає жодного сумніву в тому, що сьогодні необхідна повна і абсолютно правдива інформація про стан здоров’я кожного працюючого. Це змушує нас ставити питання про моніторинг професійної захворюваності. Програма, за якою він проводиться в області, морально і технічно застаріла. А фахівець, котрий займався розробкою цієї програми та її технічним забезпеченням, в Українському НДІ промислової медицини уже не працює.
Але безвихідних ситуацій не буває. Пілотний проект такої програми можна реалізувати на рівні Дніпропетровської облсанепідстанції, яка має необхідні технічні можливості. Проте потрібна фінансова підтримка, передусім з боку виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Можливо, тоді як реабілітаційний центр активніше використовуватиметься база Дніпропетровської міської лікарні № 4, де діє кафедра профпатології.
Навіть поверховий погляд на ситуацію, що має сьогодні місце в процесі встановлення професійної захворюваності, свідчить про певну зміну пріоритетів. Скажімо, останнім часом санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці штучно надано статусу основного документа. Чому? Відповіді не знаходжу. Зате робота фахівців державної санепідслужби стала справжньою притчею во язицех серед потерпілих, роботодавців і структур, причетних до питань професійної патології. Але ж додатком № 13 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, чітко прописано процедуру встановлення зв’язку захворювання з умовами праці. А саме: професійний характер захворювання (отруєння) встановлюється на підставі клінічних, функціональних досліджень з урахуванням відомостей, зазначених у копії трудової книжки, виписці з амбулаторної картки чи історії хвороби, медичного висновку головного спеціаліста з профпатології. Враховуються також дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку і складає фахівець санепідслужби, та ін.
Однак на практиці, особливо коли діагноз профзахворювання не підтвердився, нарікання зводяться до якості санітарно-гігієнічної характеристики. Останнім часом з цього приводу зросла і кількість скарг. Чому це все відбувається? Вважаю, що головна причина — у недостатній принциповості і твердості позиції представників кожної причетної до встановлення профзахворювання установи.
Починаючи з 2006 р., Дніпропетровська облсанепідстанція проводить спільні наради з працівниками місцевих відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, лікарями-профпатологами, представниками МСЕК. Ми вважаємо, що лише об’єднавши зусилля, маючи необхідну законодавчу базу, можна зберегти чи повернути людині її трудову активність, проводити послідовну роботу з профілактики професійної захворюваності.

О. ІВАНЧЕНКО, завідувач відділення гігієни праці Дніпропетровської облСЕС

До списку

---