Теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області свою історію відлічує з 1996 р. Як відбувалося становлення нової структури, про труднощі та досягнення на цьому шляху, а також про погляди на її майбутнє керівникові прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Чернігівській області Н. СавельЄвІй розповів начальник теруправління М. Штанько.
— Миколо Івановичу,
відомо, що теруправління
створювалися не на порожньому
місці. Що цьому передувало у
Чернігівській області?
— Історія наша давня і непроста. До
1968 р. в області працювали всього
лише два інспектори котлонагляду,
які підпорядковувалися управлінню
Київського округу
Держгіртехнагляду УРСР. Потім
було створено районну
гірничотехнічну інспекцію як
частину того самого округу.
Завданням інспекції була
промислова безпека. А захист
інтересів працівників на той час
здійснювали технічні інспектори
праці профспілок.
Після здобуття Україною
незалежності прийшло розуміння
того, що економіці необхідний
державний нагляд за безпекою
виробництва в цілому. У 1994 р. в
області було організовано дві
інспекції, що входили до складу
Центрального управління
Держнаглядохоронпраці України:
Чернігівську державну інспекцію
охорони праці і Чернігівську
державну інспекцію охорони праці в
агропромисловому комплексі. Тоді ж
у складі Центрального управління
створили госпрозрахунковий
підрозділ — Чернігівську
лабораторію охорони праці для
проведення експертних робіт і
науково-технічної підтримки
державного нагляду.
У 1996 р. було створено теруправління
по Чернігівській області, що
складалося з трьох інспекцій
нагляду: на об’єктах підвищеної
небезпеки, в агропромисловому
комплексі та в промисловості. Цього
ж року лабораторію охорони праці
було перетворено на Чернігівський
експертно-технічний центр. У такий
спосіб держава пов’язала воєдино
все коло питань, що стосуються
нагляду за промисловою безпекою та
охороною праці, а також — питань
науково-технічної підтримки та
державної технічної експертизи.
Восени 2008 р., після ряду
перетворень, у теруправлінні були
скасовані інспекції і впроваджено
нову, триступеневу структуру.
— А коли, на Ваш погляд,
теруправлінню було складніше
здійснювати свої функції: у роки
становлення чи зараз?
— Це навряд чи піддається
коректному порівнянню. Коли ми
починали, промисловість області, як
і всієї країни, перебувала в дуже
тяжкому становищі. Одні
підприємства закрилися, інші —
перестали випускати продукцію, у
сільському господарстві йшов
болісний процес реформування.
Недивно, що і система нагляду
переживала різні реорганізації.
Якщо в 1996 р. у теруправлінні
працювало 69 осіб, то в 1998 р. штат
співробітників було скорочено до 47.
За часом це збіглося також зі
зміною поколінь у теруправлінні: в
1998 р. пішов на пенсію його начальник
В. Тарасов, який працював на
Чернігівщині із середини 60-х
років.
Тоді в управлінні, як і в багатьох
інших бюджетних структурах,
комп’ютеризація не досягла такого
рівня, як зараз. І хоча
документообіг був не таким
насиченим, як в останні роки, проте
створення в теруправлінні відділу
організації державного нагляду та
управління охороною праці дало
змогу звільнити інспекторів від
значного обсягу невластивих їм
функцій та підвищити ефективність
наглядової діяльності.
У результаті напруженої роботи за
кілька років теруправлінню вдалося
добитися зниження рівня
виробничого травматизму: у 1997 р. на
підприємствах області сталося 39
нещасних випадків зі смертельними
наслідками, а в 2007 р.— 16. І це
незважаючи на значне зростання
обсягів промислового
виробництва.
А ось з економічним підйомом на
початку нового століття прийшли
нові проблеми. Бурхливе зростання
малого бізнесу, «оживлення»
великих і середніх промислових
підприємств, що простоювали,— усе
це дало людям роботу і викликало
серйозний дефіцит кваліфікованих
кадрів. Виїжджаючи на місце
нещасного випадку, ми вже
заздалегідь могли уявити, що на нас
там очікує: переляканий керівник чи
власник підприємства, за освітою —
типовий гуманітарій; відсутність
фахівця з охорони праці (а бували
випадки, коли цю роботу доручали
бухгалтеру чи кадровику);
недосвідчені робітники, багато з
яких не мали підготовки за обраною
спеціальністю; і, звичайно ж,—
численні порушення вимог
безпеки.
— За рахунок чого Вам усе-таки
вдалося взяти ситуацію під
контроль?
— Насамперед — це покращання
показників нашої основної,
наглядової діяльності. Ми
удосконалювали форми та методи
роботи, поступово підвищували
рівень інтенсивності перевірок у
проблемних галузях. Паралельно з
цим розширював сферу своєї
діяльності експертно-технічний
центр. Там стали виконувати
різноманітні види експертиз,
упровадили нові напрями навчання:
відповідальних з нагляду за
будівлями та спорудами,
відповідальних за газове
господарство, водіїв, які
перевозять небезпечні вантажі, та
багато чого іншого.
Дуже корисним було наше
співробітництво з органами
державного і місцевого управління
всіх рівнів, іншими наглядовими
органами. Саме завдяки цьому нам
удалося вирішити проблему
«безгосподарних»
електроустановок, яких у ті роки в
області було чимало. Таким же чином
ми навели лад з 12,5 км занедбаних
трубопроводів, що транспортували
природний газ. В результаті за
кілька місяців 2008 р. нам удалося
знайти їм дбайливих господарів.
Діючи у рамках даних нам Законом
повноважень, ми постійно шукали
нові методи та підходи. Так
з’явився «мобільний патруль» на
будівельних майданчиках Чернігова.
Тобто оперативні перевірки кількох
об’єктів будівництва з метою
усунення на них основних і
найнебезпечніших порушень.
Оскільки саме в будівництві
найгостріше відчувалися проблеми,
про які ми говорили вище, то було
вирішено організувати на базі
найбільшого підприємства області
— ВАТ «Домобудівник» —
еталон-майданчик. Для цього ми
вибрали один з майданчиків
підприємства, де зручніше за все
було проводити регулярні наради та
семінари з керівниками будівельних
фірм області, а також демонструвати
безпечні методи й прийоми
будівельно-монтажних робіт. Після
закінчення робіт на цьому об’єкті
обиралися інші, на яких також
періодично збиралися представники
підприємств.
Ці форми роботи практикуються у нас
уже кілька років, що дало свої
результати: виробничий травматизм
у цій галузі помітно зменшився.
Ми знаходимо способи впливу на
ситуацію навіть тоді, коли,
здавалося б, від нас нічого не
залежить. Оскільки до 75% нещасних
випадків на виробництві викликано
суто організаційними причинами,
особливу увагу ми приділяємо
навчанню керівників і провідних
спеціалістів підприємств у
навчальних центрах Чернігова та
інших міст області, проводимо серед
них інформаційно-роз’яснювальну
роботу. Тут, звичайно, не можна не
визнати дуже важливу роль журналу
«Охорона праці», без якого сьогодні
неможливо уявити собі сучасну,
добре укомплектовану службу
охорони праці.
Дуже своєчасним виявилося
відкриття в ЕТЦ відділу
психофізіологічної експертизи. З
її допомогою підприємствам
удається мінімізувати вплив
горезвісного «людського фактора»
на безпеку виробництва.
Свій внесок у підвищення рівня
безпеки виробництва в області
вносить створений кілька років
тому при ЕТЦ спеціалізований
обласний координаційний центр з
обстеження та паспортизації
будівель і споруд. Його завдання —
комплексне вирішення проблем
забезпечення їх надійної та
безпечної експлуатації. Сьогодні
це один з найважливіших напрямів
роботи, оскільки не менш як 85%
основних фондів промислових
підприємств Чернігівщини давно
застаріли морально й фізично,
вичерпавши всі можливі терміни
своєї експлуатації. На жаль, у нас
уже є приклади аварій у старих
будівлях і навіть — випадок
загибелі працівника через
обвалення стіни цеху.
І все-таки наші зусилля дають
результат. Якщо подивитися на
показники смертельного
виробничого травматизму в нашій
області за останні десять років, то
ми побачимо, що вони повільно, але
неухильно знижуються. Графічно це
виглядає як синусоїда із
загасаючими коливаннями.
Зрозуміло, що повна відсутність
травматизму — це далекий горизонт,
до якого ми завжди будемо прагнути,
але його навряд чи можна досягти.
Адже з новими технологіями
з’являтимуться й нові фактори
небезпеки. А ось вихід на показники
європейського рівня — цілком
реальний.
— Якою Ви бачите роботу
теруправління у найближчому
майбутньому?
— Хоч які б реформи та
реорганізації у нас відбувалися,
незмінним залишається головне —
наглядова діяльність і комплексне
управління. Нам необхідно постійне
вдосконалення цих двох напрямів
роботи. У зв’язку з цим особливу
увагу приділяємо комплексним
перевіркам підприємств, на яких
зафіксовано високий рівень
травматизму та професійних
захворювань. Надійним засобом
боротьби з порушеннями,
небезпечними для життя і здоров’я
людей, залишаються оперативні
перевірки підприємств.
Що стосується комплексного
управління охороною праці, то
продовжимо наше співробітництво з
іншими органами нагляду,
державними та місцевими органами
управління всіх рівнів, з
профспілками та управлінням
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
(Фонду). Для досягнення якомога
більшої ефективності наших
спільних дій теруправління
ініціювало розробку Обласної
програми покращання стану безпеки,
гігієни праці та виробничого
середовища на 2008—2012 рр. На початку
поточного року її одноголосно
прийняли депутати обласної ради. Ця
програма забезпечить координацію
роботи, допоможе в удосконаленні
вже існуючої СУОП. У ній чітко
розподілено обов’язки та
відповідальність усіх учасників
процесу. Вказано конкретні
завдання на цей період часу.
Програмою передбачено подальшу
підтримку малого бізнесу. Малі
підприємства під час першої
реєстрації безплатно
забезпечуватимуться електронним
комплектом нормативно-правових
актів з охорони праці та
промислової безпеки. Крім того,
програма сприятиме впровадженню на
підприєм-ствах ефективної СУОП.
Контроль за її виконанням будуть
здійснювати районні та міські
адміністрації, управління
виконавчої дирекції Фонду.
Нас також непокоїть дефіцит
фахівців технічного профілю. Ця
проблема торкнулася і
теруправління, тому що інспектор —
це професіонал, для становлення
якого потрібні роки. А рівень
підготовки у вітчизняних вузах
неухильно падає, так само як і
зацікавленість молоді технічними
спеціальностями. Звідси —
складнощі у формуванні кадрового
складу державного нагляду. З їх
наслідками ми стикаємося постійно,
але вирішення цих проблем можливе
тільки на державному рівні. Можна
сказати, що це — один із
серйозніших викликів часу. Так що
легко нам, звичайно, не буде, але ми
до цього готові.
На знімку:
начальник теруправління
Держгірпромнагляду
по Чернігівській області М.
Штанько.
Фото автора