Розслідування нещасних випадків
(травмувань на виробництві) —
складна процедура, яка потребує
високого професіоналізму та
відповідальності членів комісії.
Мета розслідування — пошуки
істини: на основі вивчення обставин
аварії встановити причини
порушень, які були допущені,
розробити заходи щодо усунення
причин виникнення нещасного
випадку (аварії). А ще кваліфіковане
та об’єктивне розслідування
значною мірою сприяє підвищенню
відповідальності усіх осіб, що
мають відношення до виробничого
процесу, під час ведення якого
сталося травмування.
Аналіз обставин і причин нещасних
випадків, публікація цих
матеріалів на сторінках журналу
«Охорона праці» — справа
надзвичайно корисна. Цікаву спробу
такого аналізу зробила Н. Русич у
статті «Руйнування стереотипу» (№
5, 2008 р.). У матеріалі йдеться про
груповий нещасний випадок, який
стався у ЗАТ «Птахокомбінат
«Дніпровський», що у
Нікопольському районі
Дніпропетровської області.
Травмувалися двоє апаратників
дільниці виробництва технічної
продукції внаслідок
розгерметизації котла марки
КВ-4.6М.
Аналіз описаних обставин аварії та
травмування робітників свідчить
про те, що в даному випадку аварійна
ситуація склалася перед початком
роботи, тобто не була створена під
час виконання роботи. Це дві
традиційні ситуації, вони в
основному формують високий рівень
виробничого травматизму в Україні.
Де докази існування аварійної
ситуації до початку роботи? Автор
публікації зазначає, що апаратники
не переконалися в надійності
закриття люків, через які
вивантажується готова продукція, і
почали вкидати сировину в котли.
Цей момент, на мій погляд, і був
початком формування аварійної
ситуації. Виходить, що перед
початком роботи небезпека вже
існувала — розгерметизувався
котел. Це і є технічна причина
аварії (нещасного випадку).
На жаль, автор не описала порядок
завантаження котла, тобто порядок
допуску робітників до роботи не
встановлено. Відомо лише, що
виробничий процес і додержання
норм і правил з охорони праці
робітниками регламентує
інструкція апаратника, яка вимагає
налагодження та регулювання
устаткування проводити згідно з
технологічним процесом під
контролем майстра-технолога.
Звичайно ж, налагодження і
регулювання відбувається перед
початком роботи. Тоді виникає
запитання, а де ж у цей час був
безпосередній керівник —
майстер-технолог? Це дуже важливе
для пошуку істини питання в статті
Н. Русич не висвітлено, як і
питання професійної підготовки
апаратників. Вступний, первинний та
повторний інструктажі, які пройшли
апаратники,— це не професійна
підготовка робітників.
Про те, що рівень професійної
підготовки низький, свідчать дії
апаратників у той момент, коли вони
встановили, що котел не
герметичний. Єдиний вихід з такої
нештатної ситуації — призупинення
робіт. Вони ж цього не зробили, їхні
дії були небезпечними, що й
призвело до аварії.
Стосовно важелів економічного
впливу до порушників виробничої
дисципліни, то вони відомі —
притягнення винних до матеріальної
відповідальності у разі завдання
підприємству матеріальної шкоди.
Проте ці заходи потрібно
застосовувати юридично
грамотно.
Пов’язання описаного групового
нещасного випадку (травмування) з
виробництвом відповідає чинному
законодавству.
А. СКРИПНИК, канд. юрид. наук,
доцент Донецького національного
технічного університету
