У діловій та конструктивній атмосфері пройшла розширена нарада, на якій розглядалися питання стану та профілактики виробничого травматизму на підприємствах Прикарпаття. У ній узяли участь представники теруправління Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області, управління виконавчої дирекції і районних відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, ради профспілок, спілки роботодавців області.
На засіданні були заслухані
пояснення керівників тих
підприємств, де було допущено
найбільше нещасних випадків,
зокрема, у ВАТ
«Прикарпаттяобленерго» — 11
нещасних випадків, два — зі
смертельними наслідками, ТОВ
«Даноша» — 7 нещасних випадків,
ВАТ «Івано-Франківськцемент» — 6
нещасних випадків, ТОВ «Уніплит»
— 4 нещасні випадки.
У виступах учасників наради
звучав лейтмотив: поєднати та
спрямувати всі зусилля на
запобігання нещасним випадкам. У
результаті обміну думками і
досвідом та активної дискусії
викристалізувалось і головне
завдання: посилити важелі та дієві
механізми впливу на роботодавців,
які допускають грубі порушення
вимог охорони праці, що призводять
до виробничого травматизму.
Начальник теруправління
Держгірпромнагляду по
Івано-Франківській області З.
Кулик поінформував, що державні
інспектори здійснюють нагляд за
діяльністю майже 28 тис. суб’єктів
господарської діяльності 29
галузей економіки.
Ситуація на Прикарпатті в цілому
тривожна. При зниженні рівня
загального травматизму в 2007 р.
порівняно з 2006 р. майже на 16%, на
жаль, зафіксовано збільшення
кількості нещасних випадків зі
смертельними наслідками на 30%.
Як показує аналіз, рівень
травматизму високий на тих
підприємствах, де виконуються
роботи підвищеної небезпеки. Для
прикладу: в 2007 р. у будівельній
галузі сталося 57 нещасних
випадків, сільському господарстві
— 36, деревообробній та лісовій
галузях — 22, машинобудуванні — 19,
нафтогазовидобувній — 14 нещасних
випадків. Тому зараз вкрай важливо
підвищити не тільки статус
інспектора, а й ставлення
роботодавців до питань безпеки
праці.
Основні причини нещасних випадків
мають організаційний характер. Це
— порушення трудової та
виробничої дисципліни (96 нещасних
випадків), допуск до роботи без
навчання та перевірки знань з
питань охорони праці (21), порушення
правил дорожнього руху (15),
порушення вимог безпеки під час
експлуатації устаткування,
механізмів, транспортних засобів
(15), порушення технологічного
процесу (10).
Актуальним залишається на
сьогодні питання про
функціонування служб охорони
праці. Вони створені тільки на
великих підприємствах, і в
переважній більшості обов’язки
інженерів з охорони праці
виконуються за сумісництвом.
Свого часу служби охорони праці
місцевих держадміністрацій та
органів місцевого самоврядування
було ліквідовано. І ці питання
нагальні не лише для окремо взятої
області чи регіону, а для всієї
нашої держави, де як гриби після
дощу ростуть приватні
підприємства.
Низку проблем необхідно
розв’язати і профспілкам області.
Це стосується в першу чергу тих
фактів, коли на діючих приватних
підприємствах або на
новостворених не організовуються
профспілки, не укладаються
колективні договори, не
розробляються заходи щодо
запобігання виробничому
травматизму та профзахворюванням.
На жаль, широкої практики набула
«традиція» укладання цивільних
угод між роботодавцем і працюючим,
що є грубим порушенням чинного
законодавства і трудових
відносин.
Нині основна функція Фонду
—профілактика виробничого
травматизму, тому в першу чергу
повинні фінансувати ті заходи, що
працюють на запобігання аваріям, а
не відразу закладати кошти на
відшкодування шкоди і чекати, коли
станеться та чи інша трагедія.
Така позиція Держгірпромнагляду.
Але поки сам власник не усвідомить
особисту відповідальність за
безпеку на виробництві, яке він
узяв в управління, кардинальних
змін очікувати годі.
На жаль, досі не застосовується
механізм диференційованих
тарифів, від яких залежать суми
відрахувань коштів
підприємствами до Фонду. А це
означає, що часто власника в першу
чергу цікавить прибуток, і йому
абсолютно байдуже, який рівень
безпеки на його підприємстві, адже
всі виплати після настання
нещасного випадку бере на себе
Фонд.
Сьогодні витрачаються величезні
кошти на виплати компенсацій
потерпілим, тобто усуваються
наслідки травматизму, а його
причини практично не усуваються.
Також не функціонують важелі
економічного впливу як на стан
промислової безпеки в умовах
ринкових відносин, так і на
власника, який не повною мірою
усвідомлює особисту
відповідальність за здоров’я та
життя людей на виробництві.
Тому тільки поєднання зусиль усіх
органів державного нагляду, Фонду,
роботодавців, місцевих органів
влади призведе до кардинальних
змін щодо покращання стану
охорони та умов праці на
виробництві. Якщо цього не
усвідомити і надалі намагатися
впливати на власника тільки
адміністративно-репресивними
заходами, рівня промислової
безпеки розвинених країн нам не
досягнути.
С. ЛИЗАНЧУК (прес-служба
теруправління Держгіпромнагляду
по Івано-Франківській області)
