Вирішення проблем безпеки на підвісних пасажирських канатних дорогах (ППКД) починається зі змін у ставленні до технологічного обладнання та механізмів. Канатні дороги — об’єкти підвищеної небезпеки, поломки на них здебільшого становлять серйозну загрозу життю та здоров’ю громадян, які користуються їх послугами.
Як правило, власники канатних доріг
намагаються отримати максимум
прибутку при скороченні витрат на
обстеження,
планово-попереджувальні ремонти
обладнання, підготовку персоналу. В
окремих випадках кошти на ці роботи
не виділяються взагалі, тож
обслуговування канатної дороги
зводиться до «натискання кнопки»
та ремонту, «коли щось
зламається».
Враховуючи специфіку регіону та
наявність оздоровчо-екологічних
зон на Прикарпатті, зокрема,
гірськолижного курорту «Буковель»,
з ініціативи Карпатського ЕТЦ
налагоджено контакти з
австрійською компанією
«Доппельмаєр» — світовим лідером з
виготовлення та будівництва
сучасних канатних доріг,
комфортних підйомників та
фунікулерів.
Канатні дороги
«Доппельмаєр/Гаравента» можуть
перевозити від ста до кількох тисяч
пасажирів за годину в кожному
напрямі та працювати в
автоматичному режимі. При цьому
вони безпечні та комфортабельні,
прості в обслуговуванні, незалежні
від кліматичних умов, ідеальні для
будь-якого рельєфу та екологічно
безпечні.
Компанією вже споруджено 13
пасажирських канатних доріг на
туристичних комплексах України,
зокрема в Карпатах. Левова частка
їх припадає на оздоровчий
гірськолижний комплекс «Буковель»,
який в перспективі матиме 35
канатних доріг і траси для катання
загальною довжиною 280 км. У
майбутньому «Буковель», за
оцінками спеціалістів, увійде до
двадцятки найбільших і
найпопулярніших гірськолижних
курортів світу.
З метою максимальної гармонізації
з вимогами європейських стандартів
розроблено нову редакцію Правил
будови і безпечної експлуатації
пасажирських підвісних канатних
доріг. У розробці проекту взяли
участь працівники Карпатського
експертно-технічного центру.
Сьогодні фахівці Карпатського ЕТЦ
обслуговують майже 50 ППКД,
включаючи буксирні канатні витяги,
які розташовані на території
Івано-Франківщини та інших
областей Карпатського регіону.
Спеціалістами центру впроваджено
метод магнітної дефектоскопії
сталевих канатів. Впродовж двох
останніх років для контролю
використовується вимірювач зносу
каната ИИСК-5. Варто підкреслити, що
для оперативного та якісного
визначення ступеня зношеності
каната фахівці застосували
цифровий електронний реєстратор
ЦЭР-К, виготовлений за сучасними
новітніми технологіями. Прилад
під’єднується до комп’ютера, який
виводить необхідну інформацію
безпосередньо на монітор,
роздруковує дефектограму каната по
всій його довжині. Після перевірки
проводиться оцінка можливостей та
умов експлуатації каната (або її
заборона), надається висновок щодо
дефектоскопії каната, а у разі
критичного зносу надсилається
вимога власнику пасажирської
підвісної канатної дороги про його
заміну.
За словами технічного інспектора з
промислової безпеки ЕТЦ В. Шевлюка,
під час технічного огляду канатних
доріг особлива увага приділяється
лінійним опорам, канатам та
кріслам. Нерідко на опорах
фіксується неправильне положення
каната в канавках роликів
балансирів, люфт на осях роликових
батарей перевищує допустимий,
зношена футеровка роликів. Є
випадки відсутності кінцевих
вимикачів сходження канату.
Виникають проблеми з канатами, на
яких стаються обриви окремих
дротинок, пошкоджуються сталки, а
поверхневе зношення і корозія
дротинок місцями досягає 35%. В
такому випадку експлуатація каната
забороняється, він підлягає заміні.
Не менше турбують ослаблення
кріплення і тріщини в обоймах
запірних важелів крісел.
Одна з важливих проблем —
створення на кожному
гірськолижному курорті, де
експлуатуються підвісні
пасажирські канатні дороги,
професійної аварійно-рятувальної
служби. Рятувальники МНС часто не
можуть оперативно прибути на місце
події, а рятувальні роботи потрібно
розпочинати відразу після того, як
буде з’ясовано, що ні на основному,
ні на резервному приводах ППКД
транспортування людей неможливе, і
таке рішення слід прийняти
максимум через 5—10 хв після зупинки
(аварії). Дії рятувальних бригад,
персоналу ППКД, механізаторів і
водіїв транспортних засобів мають
бути скоординованими, а потерпілі
— поінформованими і
попередженими.
Висновок однозначний: кожному
гірськолижному курорту необхідна
постійно діюча професійна
рятувальна служба. Такий підрозділ
вже функціонує на гірськолижному
курорті «Буковель». Тут працюють
досвідчені, треновані й відповідно
оснащені рятувальні загони.
Звичайно, дрібним власникам така
служба не по кишені, але можна
придбати рятувальні комплекти,
підготувати рятувальників з числа
персоналу ППКД.
Канатні дороги вимагають
серйозного ставлення до себе.
Фахівці Карпатського ЕТЦ готові до
співпраці з власниками ППКД, можуть
надавати їм постійну технічну
підтримку з питань безпеки та
поділитись набутим досвідом.
С. ЛИЗАНЧУК, керівник прес-служби
теруправління Держгірпромнагляду
по Івано-Франківській області
