Атестація робочих місць за умовами
праці — це комплексна оцінка усіх
факторів виробничого середовища і
трудового процесу, супутніх
соціально-економічних факторів,
які впливають на здоров’я і
працездатність працюючих. У ході
атестації проводиться
санітарно-гігієнічне дослідження
виробничого середовища,
встановлюються параметри хімічних
і фізичних факторів, а також
показники важкості та напруженості
праці, що існують на даному
робочому місці.
Співробітники санітарної
лабораторії ТОВ «Харківський
науково-дослідний інститут
профілактичної медицини» мають
досвід проведення
санітарно-гігієнічних досліджень
під час атестації робочих місць.
При виявленні на робочому місці
хімічних факторів, особливо якщо
кількість виявлених хімічних
речовин перевищує гранично
допустимі концентрації (ГДК),
встановлені для даної речовини
згідно з ГОСТ 12.1.005—88 ССБТ. «Общие
санитарно-гигиенические
требования к воздуху робочей зоны»,
співробітники НДІ попереджають
роботодавця, що у працюючого в
даних умовах працівника можуть
виникнути професійні чи професійно
зумовлені захворювання верхніх
дихальних шляхів, слизових
оболонок або шкіри, можливе
виникнення алергійних реакцій. При
заповненні протоколів дослідження
повітря робочої зони співробітники
санітарної лабораторії вказують
класи небезпеки речовин, які
досліджуються, а також особливості
дії речовин на організм працюючих.
При цьому враховується, що хімічні
речовини поділяються на такі, що
мають гостроспрямований механізм
дії (викликають подразнення
дихального тракту, слизових
оболонок); здатні викликати
алергійні захворювання (розчинники
та лаки на основі нітросполук тощо);
канцерогени, що можуть викликати
отруєння всього організму (бензол і
його сполуки, арсен, нікель,
силікатовмісний пил, сажа), а також
на речовини, які мають на організм
людини фіброгенний вплив,
викликають подразнення слизової
оболонки, не потрапляючи у кров (пил
металів, пластмасовий, деревний,
наждаковий, скляний та інші).
Співробітники лабораторії при
виявленні перевищень ГДК
обов’язково видають конкретні
рекомендації щодо зниження вмісту
шкідливих речовин у повітрі
робочої зони.
Добре відомо, що під час роботи з
речовинами гостроспрямованої дії,
алергенами та канцерогенами
необхідно використовувати
спеціальні респіратори із змінними
фільтрами, які розраховані на
захист працюючих від конкретних
речовин, що є в повітрі робочої
зони, а також спецодяг, захисні
рукавички і креми для захисту шкіри
рук. А під час роботи з речовинами
фіброгенної дії необхідно
використовувати протипилові
респіратори, бо в результаті впливу
шкідливих речовин фіброгенної дії
можуть виникнути професійні
захворювання, найтяжчим з яких є
силікоз, який з’являється в
результаті вдихання пилу, що
містить двуоксид кремнію.
Використання результатів аналізу
повітря робочої зони допомагає
правильно підбирати засоби
індивідуального чи колективного
захисту.
Перевищення гранично допустимих
рівнів шуму на робочому місці чи
навіть рівнів, що не перевищують
гранично допустимі параметри, але
мають систематичну дію на людину,
як відомо, може призвести до
шумової патології не тільки
окремих органів, але й всього
організму: до виникнення
професійних захворювань (ураження
органів слуху і зору, розлад
серцево-судинної та нервової
системи, шлунково-кишкового
тракту, зниження розумової
здатності та працездатності).
Залежно від рівня та характеру
шуму, його тривалості й
індивідуальних особливостей
людини шум може мати різний вплив.
Навіть невеликий шум, що дорівнює 60
дБА, створює навантаження на
людину. Причина — вік, стан
здоров’я, характер праці. Рівень
шуму до 70 дБА може спричиняти
серйозні фізіологічні зміни, 90 дБА
— знижує слухову чутливість в
області високих частот. Звукові
коливання можуть сприйматися не
тільки вухом, але й безпосередньо
через кістки черепа (кісткова
провідність). Шум, впливаючи на кору
головного мозку, має подразнюючу
дію, прискорює процес втоми,
сповільнює реакцію.
Залежно від отриманих параметрів
рівнів шуму фахівці санітарної
лабораторії рекомендують
використовувати методи і засоби
колективного чи індивідуального
захисту. Засоби колективного
захисту повинні забезпечувати
зниження рівнів шуму в джерелі
виникнення; зміну спрямованості
випромінювання, знижувати рівень
шуму на шляху його поширення. А для
зниження шкідливого впливу
підвищених рівнів шуму
безпосередньо на організм
працюючих рекомендуємо, як
правильно підібрати засоби захисту
органів слуху. Так, при рівнях шуму
75—90 дБА краще використовувати
протишумові вкладиші різних типів,
що знижують рівні шуму на 5—10—15
дБА, а при рівнях шуму вище 90 дБА
необхідно використовувати
протишумові навушники, які
знижують рівні шуму на 10—30 дБА.
Метеорологічні умови на
виробництві характеризуються
такими параметрами: температура
повітря, відносна вологість,
швидкість руху повітря, тиск. І на
підставі наших напрацювань, а також
наукової літератури можна з
впевненістю сказати, що нормальне
самопочуття працюючого
забезпечується при дотриманні
теплового балансу, в результаті
якого температура людини
залишається постійною і дорівнює
36,6 °С. Ця здатність людини
підтримувати температуру тіла
постійною при зміні параметрів
навколишнього середовища
називається терморегуляцією. При
високій температурі повітря на
робочому місці кровоносні судини
розширюються, в результаті чого
відбувається підвищений приплив
крові до поверхні тіла, і
тепловіддача у навколишнє
середовище зростає. Проте при
температурі навколишнього
середовища, що дорівнює 35 °С,
віддача теплоти конвекцією і
випромінюванням припиняється. При
зниженні температури кровоносні
судини звужуються, і приплив крові
до поверхні тіла сповільнюється,
отже, тепловіддача зменшується.
Вологість повітря також впливає на
терморегуляцію організму: висока
відносна вологість (понад 85%)
утруднює терморегуляцію внаслідок
зменшення випаровування поту, а
занадто низька (менш як 20%) викликає
пересихання слизової оболонки
дихальних шляхів. Оптимальна
величина відносної вологості —
40—60%. Швидкість руху повітря також
впливає на самопочуття людини. У
жаркому приміщенні вона сприяє
збільшенню тепловіддачі організму
та поліпшує його стан. У зимову пору
року швидкість руху повітря не
повинна перевищувати 0,2—0,5 м/с, а
влітку — 0,2—1,0 м/с. Швидкість руху
повітря може несприятливо впливати
на поширення шкідливих хімічних
речовин у повітрі робочої зони.
Маючи дані санітарно-гігієнічних
досліджень метеорологічних
факторів на робочому місці,
співробітники санітарної
лабораторії НДІ профілактичної
медицини допоможуть підібрати
методи для оптимізації його
параметрів.
Особливу увагу хотілося б звернути
на показники важкості та
напруженості трудового процесу.
Адже під час виконання фізичної
роботи відбуваються зміни в
працюючих органах (м’язи, нервові
центри, аналізатори) і в так званих
обслуговуючих системах —
дихальній, серцево-судинній,
центральній нервовій тощо. У
більшості випадків фактор важкості
можна прибрати, механізувавши
працю. Це ж стосується фактора
робочої пози. При піднятті робочої
поверхні над рівнем підлоги
змінюється кут нахилу тулуба
працюючого, отже, мінімізується
шкідливий вплив.
На підставі багаторічних
досліджень, а також наукових і
статистичних даних можна з
впевненістю сказати, що переважній
більшості сучасних професій
властива напруженість трудового
процесу, що характеризується
п’ятьма блоками показників:
інтелектуальний, сенсорний,
емоційний, а також показники
монотонності та режимні. Часто
діючи одночасно, вони формують
особливе нервово-психічне
навантаження. На жаль, повністю
знизити рівень напруженості праці
для багатьох професій неможливо.
Можливе лише часткове зниження
монотонності праці шляхом введення
обов’язкових технологічних
перерв.
Співробітники санітарної
лабораторії нашого інституту, на
відміну від інших аналогічних
лабораторій, проводять оформлення
проекту Карт умов праці, куди
вносяться отримані дані,
враховується зайнятість робітника
у шкідливих умовах праці.
Відповідно, маючи повну картину
умов праці, включаючи важкість,
робочу позу та напруженість,
робляться висновки про віднесення
робочого місця до категорії зі
шкідливими та небезпечними умовами
праці третього класу першого,
другого чи третього ступенів або до
допустимих умов праці. Також
дається оцінка технічного й
організаційного рівня та
можливість віднесення отриманих
умов праці до таких, що
відповідають Списку № 1 чи Списку №
2 виробництв, робіт, професій, посад
і показників, зайнятість у яких дає
право на пенсію за віком на
пільгових умовах. Також до проекту
Карти вносяться рекомендації щодо
поліпшення умов праці на
конкретному досліджуваному
робочому місці. За наявними
показниками видаються
рекомендації щодо видачі
спеціального харчування чи
молока.
Під час проведення атестації
робочих місць за умовами праці
співробітники нашого інституту
використовують системний підхід,
застосовують багатофакторний
аналіз. Це дає змогу максимально
підвищити ефективність проведених
досліджень, що допомагає
спрогнозувати можливе виникнення
професійних захворювань у
працівників і рекомендувати шляхи
зниження ризику їх виникнення за
рахунок використання необхідних
засобів індивідуального чи
колективного захисту. Все це у
кінцевому підсумку і дає
можливість зменшити вплив
шкідливих виробничих факторів на
здоров’я працюючого.
О. САМОЙЛЕНКО, завідувачка
санітарної лабораторії ТОВ
«Харківський НДІ профілактичної
медицини»
Фото В. КОБЦЯ
