Винен — сідай на лаву підсудних

Упродовж минулого та чотирьох місяців поточного року на Хмельниччині внаслідок допущених порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці сталось 435 нещасних випадків на виробництві, з яких 33 — зі смертельними наслідками. Про заходи, які вживаються правоохоронними органами регіону щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, дії чи бездіяльність яких призвели до каліцтва або загибелі людей, та захисту прав громадян на безпечну працю, розповідає перший заступник прокурора області В. ТВЕРДОХЛІБ.

Як показує аналіз виробничого травматизму, причиною більшості нещасних випадків є недбале ставлення роботодавців до створення здорових і безпечних умов праці, а якщо говорити більш конкретно, то — відсутність на підприємствах системи управління охороною праці. В першу чергу це стосується суб’єктів господарювання, підприємства яких розташовані на території міст Хмельницького, Нетішина, а також Білогірського, Старокостянтинівського, Деражнянського, Кам’янець-Подільського, Красилівського та Хмельницького районів, оскільки саме там зареєстровано найвищий рівень виробничого травматизму.
Реагуючи на порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що допускалися з боку роботодавців, органи прокуратури впродовж минулого та чотирьох місяців поточного року внесли 170 приписів і протестів, за результатами розгляду яких до відповідальності притягнено понад 900 посадових осіб. У 14 випадках порушено кримінальні справи проти осіб, чия бездіяльність призвела до каліцтва та загибелі людей, деякі з яких уже розглянуто судами з винесенням обвинувального вироку. Зокрема, притягнено до кримінальної відповідальності приватного підприємця з Кам’янця-Подільського В. Пузиря, який допустив до експлуатації несправний паровий котел, встановлений у котельні ковбасного цеху в с. Кульчіївці Кам’янець-Подільського району, що, зрештою, призвело до його вибуху. Внаслідок аварії троє осіб отримали травми, в тому числі двоє (одна з яких молода жінка) — смертельні. Згідно з частиною другою ст. 272 Кримінального кодексу України (Порушення правил безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки) В. Пузиря засуджено до позбавлення волі терміном на три роки, з позбавленням права обіймати певні посади строком на два роки. І хоча суд звільнив його від відбування покарання з іспитовим строком, гадаю, тепер порушник, як кажуть, десятому закаже, що ігнорувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці не слід, та й почуття вини перед невинно убієнними та їхніми близькими навряд чи колись зникне з його свідомості.
Не вдалось уникнути покарання і приватному підприємцю з с. Пирогівці Хмельницького району Г. Чаплинській, яка допустила до виконання робіт підвищеної небезпеки (розпилювання деревини) працівника, який не пройшов навчання та інструктажу з питань охорони праці. Необізнаність з вимогами безпеки, відсутність відповідних навичок у роботі призвели до нещасного випадку з тяжкими наслідками.
А ось голові фермерського господарства «Інкубаторна птахівнича станція», що в Полонському районі, М. Власюку, який допустив аналогічні порушення стосовно охоронника, що стало однією з причин отримання підлеглим смертельної травми, дещо пощастило. Його було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону «Про амністію». Проте помилування навряд чи зняло з душі тягар, як-не-як загибель працівника на його совісті…
Порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці фізичними особами — не така вже рідкість, як це може здатися на перший погляд, особливо коли їхня основна діяльність пов’язана з бізнесом. І це зрозуміло. В гонитві за прибутками їм, у більшості випадків, ніколи дбати про створення здорових і безпечних умов праці. Характерно, що коли стається нещастя, то ці горе-підприємці задля того, щоб уникнути відповідальності, часто заперечують наявність трудових відносин з потерпілими. Проте завдяки злагодженій роботі органів прокуратури та професіоналізму їхніх працівників порушників врешті-решт вдається вивести, як кажуть, на чисту воду. Один з таких випадків був описаний у публікації «Він хотів розпочати нове життя», вміщеній на сторінках журналу «Охорона праці» (№ 1, 2008 р.). Повинен сказати, що ще за півтора місяця до виходу цієї статті проти згаданого в ній приватного підприємця було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною другою ст. 271 Кримінального кодексу України (Порушення вимог законодавства про охорону праці, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки). І для цього були всі підстави, бо, як показало досудове слідство, причиною загибелі підлітка стало те, що згаданий бізнесмен допустив його до роботи підвищеної небезпеки на будівельному майданчику без відповідного навчання та інструктажу, до того ж на несправному обладнанні.
Нещодавно пред’явлено звинувачення в скоєнні злочину, передбаченого частиною другою ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем), жінці-підприємцю з м. Хмельницького, яка, використовуючи найману працю, не оформила трудові відносини з працівниками, чим позбавила їх прав на соціальне страхування у випадку втрати працездатності, пенсійне забезпечення тощо. Крім того, роботодавець на порушення вимог ст. 13 Закону «Про охорону праці» не забезпечила проведення технічної експертизи устаткування, що експлуатувалося, не розробила інструкції з охорони праці, не провела вступного та первинного інструктажів з охорони праці, що під час роботи стало причиною травмування одного з працівників.
На лаві підсудних опинився і приватний підприємець з Черкащини, який, перекупивши у херсонських ділків наявні в головному корпусі колишнього ВАТ «Деражнянський цукровий завод» металоконструкції, проводив їх демонтаж. А сталось це тому, що внаслідок допущених роботодавцем порушень вимог безпеки п’ятеро робітників були травмовані, двоє з яких — смертельно. (До речі, ця резонансна трагедія теж була описана в четвертому номері журналу за цей рік). За ігнорування аналогічних вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що стало причиною тілесних ушкоджень працівниці, порушено кримінальну справу стосовно одного з приватних підприємців Кам’янця-Подільського. Зараз триває досудове слідство.
Як свідчать факти, не в ладах із законодавством про охорону праці і деякі посадовці підприємств, які, на відміну від фізичних осіб, краще обізнані з вимогами безпеки, оскільки є фахівцями своєї справи, а тому мали б бути обачнішими при використанні найманої праці. Однак на практиці так буває далеко не завжди. Нерідко виробничий досвід і фахові знання не йдуть на користь справі, оскільки при прийнятті тих чи інших рішень роботодавець та його представники у виробничих підрозділах керуються не здоровим глуздом, а суто меркантильним інтересом: вкласти мінімум коштів і при цьому досягти максимального результату. Так було і у ВАТ «Подільський цемент». Замість того, щоб запровадити у виробництво необхідні засоби механізації або принаймні додержуватися технологічної дисципліни під час експлуатації наявного обладнання, тут вдалися до псевдораціоналізації, яка, зрештою, призвела до трагедії, про подробиці якої навіть страшно розповідати. Оскільки справу передано до суду, то слід сподіватися, що найближчим часом ступінь вини того чи іншого посадовця, а, відтак, відповідне покарання, буде остаточно визначено.
А ось вину виконроба ТОВ «Кам’янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів» С. Нагабася, який всупереч вимогам безпеки праці не забезпечив безпечного виконання робіт на будівельному майданчику, не провів відповідного інструктажу з охорони праці, не видав наряду-допуску, допустив до виконання трудових обов’язків працівника в нетверезому стані, судом уже визнано. Його засуджено до позбавлення волі строком на п’ять років з дворічним іспитовим строком.
Не дбають про створення здорових і безпечних умов праці на м’ясопереробних підприємствах Кам’янець-Подільського, Полонського та Славутського районів, м. Хмельницького, в агроформуваннях Дунаєвецького, Красилівського, Теофіпольського та Чемеровецького районів. Що стосується останнього, то тут, як з’ясувалося під час перевірки, кошти на охорону праці взагалі не виділялися, хоча це було передбачено колективним договором.
У зв’язку із зростанням рівня виробничого травматизму (йдеться про нещасні випадки зі смертельними наслідками), а також незадовільним станом охорони праці на багатьох підприємствах регіону нещодавно прокуратурою області було проведено міжвідомчу нараду з керівниками державних органів. У ході ділової і принципової розмови, що відбулася з цього приводу, було, зокрема, відмічено, що робота теруправління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області щодо здійснення державного нагляду за додержанням роботодавцями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, застосування заходів впливу до порушників законодавства є недостатньою. Нерідко здійснювані окремими працівниками даної установи перевірки є поверховими, усунення зазначених у приписах порушень не контролюється, внаслідок чого винуватці уникають адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення. Крім того, державні інспектори не наводять доказів, що підтверджують вину притягнутої до адміністративної відповідальності особи, не завжди правильно визначають суб’єктів адміністративних правопорушень.
Суттєві упущення в роботі допускаються управлінням та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Робочі органи Фонду не здійснюють передбачених законодавством заходів щодо запобігання виробничому травматизму, поліпшення стану умов і безпеки праці, не проявляють належної принциповості стосовно керівників підприємств, де спостерігається тенденція до збільшення кількості випадків професійних захворювань.
На нараді також зазначалося, що згаданими інституціями не налагоджено роботу щодо внесення та розгляду подань у порядку ст. 23 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Зверталася також увага на необхідність удосконалення діяльності органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих органів щодо здійснення ними профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності.
За підсумками обговорення причин зростання рівня виробничого травматизму та незадовільного стану охорони праці на об’єктах господарської діяльності на міжвідомчій нараді було прийнято постанову, в якій намічено ряд заходів, спрямованих на своєчасне виявлення та усунення порушень вимог безпеки, які можуть призвести до людських жертв, виділення роботодавцями передбачених ст. 19 Закону «Про охорону праці» коштів на проведення профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, більш ефективне виконання своїх функцій органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Органи прокуратури Хмельницької області сподіваються, що заходи, які вживаються щодо захисту прав громадян на безпечну працю, стануть пересторогою для тих, хто досі був не в ладах із Законом, і цим самим сприятимуть створенню здорових і безпечних умов праці на виробництві.