Нещодавно в актовому залі
санаторію «Медобори», що в
Теребовлянському районі
Тернопільської області, відбувся
семінар-нарада з питань охорони
праці, пожежної безпеки та безпеки
дорожнього руху в системі
агропромислового комплексу
України. В ході проведення цього
заходу було підбито підсумки
роботи відповідних служб головних
управлінь агропромислового
розвитку облдержадміністрацій
щодо здійснення ними функцій,
визначених Законом «Про охорону
праці», намічено завдання щодо
поліпшення профілактики
виробничого травматизму в
сільськогосподарському
виробництві.
Семінар-нараду
відкрив заступник директора
департаменту Міністерства
агропромислової політики П.
Гринько. У вступному слові Павло
Васильович, зокрема, повідомив, що
на сьогодні агропромисловий
комплекс є однією з найбільш
травмонебезпечних галузей
народного господарства України.
Перше місце за кількістю
працівників, загиблих на
виробництві в 2007 р., утримує
Київська область (17 осіб). За нею
йдуть Дніпропетровська,
Полтавська, Тернопільська,
Вінницька та Черкаська області, де
під час виконання трудових
обов’язків поклали свої голови по
8—9 селян. За словами П. Гринька,
сьогодні більшість роботодавців
галузі не дбають про створення
здорових і безпечних умов праці,
тож не дивно, що в сільському
господарстві надзвичайно низький
рівень культури виробництва. Він
поремствував на те, що велика
кількість нормативно-правових
актів з охорони праці уже
застаріла, висловив сподівання, що
в ході проведення семінару-наради
її учасники (а це заступники
начальників головних управлінь
агропромислового розвитку
облдержадміністрацій та
спеціалісти з охорони праці цих
установ, представники
Держгірпромнагляду,
Держпожнагляду, Державтоінспекції,
Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань
України) внесуть конкретні
пропозиції щодо шляхів вирішення
наболілих проблем, пов’язаних зі
створенням здорових і безпечних
умов праці хліборобів, що
накопичилися в сільському
господарстві упродовж останніх 10
років.
З доповіддю «Про стан
працеохоронної роботи в АПК
України» виступила завідувачка
сектору охорони праці, пожежної
безпеки та безпеки дорожнього руху
Мінагрополітики В. Гаврилюк.
Нагадавши присутнім про вступ
України 5 лютого поточного року до
СОТ, Валентина Іванівна зазначила,
що це є одним із кроків входження
нашої держави до світових
виробничо-комерційних, наукових і
навчальних структур. А це значить,
що Україна взяла на себе певні
зобов’язання дотримуватись
високих міжнародних стандартів, у
тому числі в галузі охорони праці,
деякі з яких є досить жорсткими. До
таких нормативно-правових актів
належить Конвенція № 184 про безпеку
та гігієну праці у сільському
господарстві, ухвалена 5 червня 2001р.
на 89-й сесії Генеральної
конференції Міжнародної
організації праці, в якій йдеться
про вимоги безпеки під час
механізованих виробничих
процесів.
В. Гаврилюк відзначила, що
незважаючи на велику кількість
загиблих під час
дорожньо-транспортних пригод (а це
— 25% від загальної кількості
нещасних випадків зі смертельними
наслідками), далеко не в кожному
головному управлінні
агропромислового розвитку
облдержадміністрацій переймаються
як слід питаннями профілактики
дорожнього травматизму. Вона
піддала критиці головне управління
агропромислового розвитку
Київської облдержадміністрації, в
штаті якої немає спеціаліста з
питань безпеки дорожнього руху.
Працівники аграрного виробництва
все ще зазнають впливу таких
шкідливих факторів, як
монотонність праці, недотримання
параметрів виробничого довкілля,
недостатня освітленість робочої
зони, високі рівні шуму, вібрації.
Праця багатьох з них пов’язана з
впливом психологічних факторів,
таких як перенапруження зорових і
слухових аналізаторів, емоційні
перевантаження. Все це негативно
позначається на здоров’ї
хліборобів, нерідко призводить до
його ушкодження.
З утворенням приватних
агроформувань ситуація з
додержанням вимог
нормативно-правових актів з
охорони праці ще більш
загострилася, оскільки
новоспеченим роботодавцям не
вистачає відповідних знань. Крім
того, вони не зацікавлені у
створенні належних умов праці,
оскільки всі витрати, пов’язані з
відшкодуванням шкоди, заподіяної
здоров’ю працівника, лягають на
Фонд соціального страхування від
нещасних випадків.
Велику загрозу життю і здоров’ю
хліборобів становлять пожежі.
Торік в агроформуваннях України
сталося 170 пожеж, під час яких
загинуло 8 працівників. Прямі
матеріальні збитки, завдані вогнем,
становили понад 6,8 млн. грн.
Незважаючи на втрату великої
кількості людей та значних
матеріальних цінностей, лише в
Міністерстві аграрної політики
Автономної Республіки Крим,
головних управліннях
агропромислового розвитку
Запорізької, Харківської та
Херсонської облдержадміністрацій
є спеціалісти, які переймаються
питаннями пожежної безпеки і
можуть відповідним чином впливати
на її поліпшення в агроформуваннях
регіону. Якщо говорити про
укомплектування спеціалістами
підрозділів районної ланки, то в
ряді управлінь місцевих
держадміністрацій Закарпатської,
Київської, Житомирської та
Полтавської областей цього не
зроблено.
На сьогодні найактуальнішими
питаннями в галузі охорони праці в
системі Мінагрополітики, за
переконанням доповідачки, є:
боротьба з приховуванням нещасних
випадків на виробництві, посилення
відповідальності роботодавців за
функціонування СУОП, стимулювання
роботи щодо зменшення ризику
травмування на виробництві та
професійної захворюваності,
налагодження дієвого відомчого
контролю, якісного навчання
безпечних прийомів праці тощо.
Здійснення цих та інших заходів не
потребує значних матеріальних
витрат, і в той же час вони сприяли б
збереженню життя і здоров’я
хліборобів, зменшенню матеріальних
і моральних збитків.
У ході обговорення доповіді
виступив начальник відділу
організації державного нагляду в
АПК та соціально-культурній сфері
Держгірпромнагляду В. Ткачов. Він
повідомив, що державні інспектори,
які здійснюють нагляд у галузі,
минулого року провели понад 24 тис.
перевірок стану охорони праці в
агроформуваннях, під час яких
призупинялася робота близько 50 тис.
машин та устаткування,
експлуатація яких створювала
безпосередню загрозу життю та
здоров’ю хліборобів. За допущені
порушення вимог
нормативно-правових актів з
охорони праці 15,1 тис. працівників
притягнено до адміністративної
відповідальності, з них 5,6 тис.
керівників агроформувань. Завдяки
проведеній роботі вдалося добитися
зменшення кількості нещасних
випадків на виробництві. Торік на
підконтрольних підприємствах
отримали травми 2165 працівників, що
на 314 менше, ніж позаминулого
року.
Найбільш травмонебезпечними є такі
категорії працівників:
підсобні робітники (30 смертельних
нещасних випадків, в основному
внаслідок падіння та наїзду
транспортних засобів);
водії автомобілів (загинуло 28 осіб,
в основному внаслідок
дорожньо-транспортних пригод);
механізатори (загинуло 24 особи, в
основному внаслідок
дорожньо-транспортних пригод та
наїзду транспортних засобів);
сторожі та охоронники (загинуло 18
осіб, в основному внаслідок пожеж
та вбивств зловмисниками).
Більшість нещасних випадків зі
смертельними наслідками сталося
внаслідок дорожньо-транспортних
пригод — 23,4%; падіння потерпілих —
15,1%; падіння, обвалення предметів,
матеріалів тощо — 13,5%; наїзду
транспортних засобів — 12%.
Основними причинами нещасних
випадків є порушення Правил
дорожнього руху, трудової і
виробничої дисципліни,
незадовільний технічний стан
транспортних засобів.
На підприємствах сільського
господарства смертельно
травмовано 60% від усіх загиблих в
АПК працівників.
Аналіз матеріалів розслідування
нещасних випадків зі смертельними
наслідками свідчить, що в 10%
випадків потерпілі не проходили
вступного інструктажу, а в 40% до
виконання робіт підвищеної
небезпеки допускалися робітники,
які не пройшли навчання та
перевірку знань з питань охорони
праці. Понад 30% загиблих були
допущені до роботи без проходження
попереднього медогляду, ще гірший
стан справ з проведенням
періодичних медоглядів.
Кожний четвертий смертельно
травмований працівник перебував у
стані алкогольного сп’яніння.
Нещасних випадків було б набагато
менше, якби до профілактики
виробничого травматизму як слід
долучилися відповідні служби
управлінь агропромислового
розвитку районних
держадміністрацій. На превеликий
жаль, значна кількість фахівців з
охорони праці цих установ працює за
сумісництвом, а тому не в змозі
взяти ситуацію під належний
контроль. Сьогодні поза увагою цих
служб залишився стан охорони праці
в селянсько-фермерських
господарствах, кількість яких з
часом продовжує збільшуватися.
Держгірпромнагляд уже звертав
увагу Мінагрополітики на
необхідність створення
повноцінних служб охорони праці
районної та обласної ланок, але все
залишається без змін.
Найбільш типовими порушеннями
залишаються відсутність на
тракторах електростартерного
запуску двигуна з кабіни,
експлуатація самохідних машин і
механізмів без огороджень
карданних, пасових передач, посівні
та садильні машини не обладнані
пристроями двосторонньої
сигналізації, причіпні агрегати не
обладнані гальмами та
страхувальними пристроями.
Зважаючи на ці та інші недоліки,
сказав наостанок В. Ткачов,
Мінагрополітики запропоновано
вжити відповідних заходів щодо
налагодження функціонування
відомчого контролю за станом
охорони праці в сільському
господарстві.
На семінарі-нараді виступили також
завідувач кафедри охорони праці та
інженерної екології Національного
аграрного університету (м. Київ) О.
Войналович, головний державний
інспектор з пожежного нагляду
Тернопільської області О. Балан,
начальник відділу з проведення
технічних оглядів транспортних
засобів Державтоінспекції УМВС в
Тернопільській області В.
Погрібний, директор Головного
галузевого навчально-методичного
центру з питань охорони праці
Таврійського державного
агротехнологічного університету В.
Петров, начальник теруправління
Держгірпромнагляду по
Тернопільській області П. Хрущ,
завідувач сектора головного
управління агропромислового
розвитку Черкаської
облдержадміністрації М. Чигирин,
головний спеціаліст головного
управління агропромислового
розвитку Черкаської
облдержадміністрації М.
Босецький.
Після прийняття відповідної
резолюції щодо втілення в життя
висловлених учасниками
семінару-наради пропозицій,
побажань і критичних зауважень
вони ознайомились з
функціонуванням СУОП в
агроформуванні «Дзвін»
Чортківського району та
селянсько-фермерському
господарстві «Коваль»
Гусятинського району, де, до речі,
крім виробництва елітного насіння
картоплі та зернових культур,
освоєно виготовлення біологічного
дизельного пального.
Хочеться сподіватись, що
проведений захід стане хорошим
поштовхом для того, аби підняти
охорону праці в АПК України на
якісно новий рівень.
Василь СОПІЛЬНЯК
На знімках:
у президії семінару-наради;
в обговоренні доповіді
взяв участь начальник відділу
організації державного нагляду
в АПК та соціально-культурній сфері
Держгірпромнагляду В. Ткачов.
Фото автора
