Що заважає
Магдалинівському району, ще в
недавньому минулому показовому у
Дніпропетровській області, бути
знову передовим? На це запитання
вичерпну відповідь дала бригада
державних інспекторів
теруправління Держгірпромнагляду,
яка вивчала ситуацію на місцях.
Навесні 1985 р. степова перлина
Придніпров’я — Магдалинівщина —
готувалася до приїзду високого
гостя з Москви. Для показу
досягнень у тваринництві було
обрано господарство «Дружба». Тут
зразково підготували не лише
виробничі і побутові приміщення,
але й розраховували
продемонструвати роботу з охорони
праці. Двадцять три роки тому, як
бачимо, питання безпеки праці
перебували на належному рівні.
Сьогодні у районі замість 27 великих
господарств діє близько 340
агроформувань: 30 товариств, 3
сільгоспкооперативи, 2 державні та
12 приватних підприємств, 292
фермерські господарства.
Незважаючи на значне скорочення
тваринницької галузі, район зберіг
інший напрям господарювання —
вирощування на 123,5 тис. га зернових
і соняшнику. Тож мова піде про
потужний машинно-тракторний парк,
який потребує до себе постійної
уваги. У районі експлуатується 1444
трактори, 340 вантажних автомобілів,
236 зернозбиральних комбайнів. Крім
того, функціонує 3 хлібоприймальні
підприємства, 27 механізованих
токів, 22 центральні ремонтні
майстерні, 21 склад
пально-мастильних матеріалів і 36
підсобних підприємств. Так довго
відволікаємо увагу читачів цим
переліком для того, щоб
підкреслити, що
матеріально-технічна база
сільгоспформувань залишається
потужною. До обслуговування
техніки залучено тисячі людей, для
організації роботи яких Закон «Про
охорону праці» дає чіткі
орієнтири.
Скажу без перебільшення: районні
органи виконавчої влади та
галузеві управління курс на
реалізацію працеохоронної
політики взяли загалом вірний.
Проведено навчання з питань
охорони праці працівників
підприємств і господарств.
Працівники, зайняті на роботах з
шкідливими умовами праці, пройшли
медичні огляди.
Але ми знаємо, що це лише одна із
складових послідовної, щоденної
роботи на місцях. Головне ж —
налагодити систему управління
охороною праці, щоб у ній було чітко
окреслено роль кожної посадової
особи. І таку позицію у районі
розділяє багато керівників
сільгосппідприємств, де діє
СУОП.
Однак ставлення до питань
створення здорових і безпечних
умов праці в різних
агроформуваннях і в організаціях —
різне. Хоч дисципліна і порядок
починаються з першого керівника,
саме у ТОВ «Агрофірма «Деметра»,
Котівській сільській раді голови С.
Ахтієв та М. Дубровін, а також
спеціалісти не пройшли навчання з
питань охорони праці. А в СФГ
«Ізмаїл» (керівник Р. Рустамов)
взагалі не створено службу охорони
праці. Не дивно, що тут із
робітниками, зайнятими на роботах
підвищеної небезпеки, не проведено
навчання з питань охорони праці.
Час від часу нещасні випадки
нагадують магдалинівцям, що з
охороною праці треба бути на Ви.
Випадки загибелі людей на
виробництві тут зареєстровані у 2004
р. та 2006 р. А якщо проаналізувати всі
трагічні пригоди за останні два
десятиліття, то можна було б
скласти жахливий, але показовий
коментар до лекцій під час навчання
з питань охорони праці. Адже
сільські працівники гинули під
колесами комбайнового причіпа, у
перекинутому самоскиді, у
вантажному автомобілі, який
спалахнув внаслідок вибуху
сталевої діжки при спробі
видалення днища газорізальною
апаратурою. Однак хто вчитиме
хліборобів на таких прикладах, коли
не розроблено навіть посадові
інструкції керівників та
спеціалістів у ТОВ
«Укрсільгосппром», «Агрофірма
імені Шевченка», на ПП «Мир»
(керівники С. Білохорт, С. Гришанцев,
В. Нор)? Тому мимо їхньої уваги
проходять невідкладні питання
охорони праці. Лише у трьох чи
чотирьох господарствах
спеціалісти з охорони праці не
залучені до виконання сторонніх
обов’язків. На ПП «Хлібодар»,
«Хмара О. Г.», у ТОВ «Світлана»
(керівники О. Аветісян, О. Хмара, О.
Мостовий) на заходи з охорони праці
виділяють менше ніж 0,5% від суми
реалізованої продукції.
А як реагує на це
райдержадміністрація, яка має у
своїх руках достатньо важелів
впливу? Невже потрібно чекати на
приїзд до району інспектора
Держгірпромнагляду, щоб він указав,
що на складах пально-мастильних
матеріалів відсутній або
несправний блискавкозахист, немає
чи пошкоджені контури заземлення
паливних резервуарів, несвоєчасно
перевіряється опір заземлення,
відсутнє обвалування, несправні
дихальні клапани тощо? Саме через
це під час перевірок у
господарствах заборонено
експлуатацію 8 складів
пально-мастильних матеріалів. Щоб
у черговий раз не перелічувати
кількість і назви господарств,
підкреслю лише, що деякі з них
очолюють люди з досвідом роботи,
який обраховується десятками
років. Чому ж тоді тут не
дотримуються основи основ — вимог
ст. 13 Закону «Про охорону праці»?
Скажу відверто: за іншими важливими
питаннями районна влада не
побачила найголовнішого. Адже
матеріальні цінності може
створювати лише не скалічена,
фізично здорова людина.
Є ще один нюанс, який умовно можна
охарактеризувати, як моя хата
скраю. Представник Держтехнагляду
у регіоні М. Прокапало має добре
знати, що на нього покладено
обов’язки жорстко контролювати
технічний стан сільгосптехніки.
Але що ми бачимо на території
бригад, машинних дворів? А те, що на
деяких сільгосппідприємствах
експлуатуються трактори, які не
пройшли щорічного технічного
огляду, у яких відсутній
електростартерний запуск двигуна з
кабіни, допускаються до
експлуатації трактори з несправною
блокувальною системою запуску
двигуна при ввімкненій передачі.
Такі факти виявлено у ТОВ
«Батьківщина», «Агрофірма імені
Шевченка», СФГ «Зорепад», «Медок»
(керівники А. Половий, П. Шапка, В.
Кріпак, О. Гемай).
Але на цьому «відкриття» державних
інспекторів не закінчилися.
Технічний стан частини тракторного
парку інакше, як жахливим, не
назвеш. Технічний огляд не пройшли
близько 100 машин! І справа, знову ж
таки, не у фінансових можливостях.
Скажімо, у ЗАТ «Агро-Овен» входять
два господарства — з сіл Оленівка
та Котовка. Є два керуючі з
величезним досвідом роботи — П.
Суржко та М. Дробітько. Але якщо
перший просто відверто ігнорує
вимоги законодавства і цю позицію
демонструє під час приїзду
державних інспекторів, то
абсолютна протилежність — підхід
М. Дробітька. До цього керівника
стосовно організації роботи з
охорони праці не виникло претензій
ні у представників нашої інспекції,
ні у працівників енергонагляду,
пожежної інспекції,
санепідслужби.
Апломбу таких керівників, як П.
Суржко, загалом мусив би
протистояти той же представник
Держтехнагляду М. Прокапало, як і
порушити перед місцевою виконавчою
владою болюче питання — створення
належної інженерної служби. Адже
досвід Покровського,
Нікопольського, Новомосковського
районів свідчить про те, що зробити
це реально. Щоправда, за однієї
умови: якщо чітко бачити мету і йти
до неї через щоденне, послідовне
наповнення задуму конкретними
справами! Тож будемо сподіватися на
певні зрушення у роботі
перерахованих посадовців, а також
на те, що Магдалинівський район
Дніпропетровської області
незабаром поверне втрачені позиції
не тільки в питаннях економічних,
соціальних, а й у питаннях належної
організації роботи з охорони праці.
У всіх без винятку
господарствах!
В. МАЦІЯКО, начальник
Дніпропетровської державної
інспекції з нагляду в АПК та
соціально-культурній сфері
Фото Л. БЕЗУГЛОГО
