У 1946 р. у
невеликому містечку Корюківка, що
на Чернігівщині, на місці
зруйнованого війною цукрового
заводу почалося будівництво
фабрики технічних паперів. Уже
через три роки тут було виготовлено
першу партію кольорового паперу. В
наступні роки фабрика стає одним із
флагманів паперової промисловості
колишнього СРСР. Саме тут на
початку 70-х років минулого століття
було освоєно випуск крейдованого
та антикорозійного паперу. В 1985 р.
на фабриці, що входила до складу
об’єднання підприємств
целюлозно-паперової промисловості
України «Укрпапірпром», було
випущено перший рулон українських
шпалер.
Сьогодні підприємство — не тільки
найбільший серед країн СНД
виробник товару, що користується
незмінним попитом у населення, але
й головний законодавець моди у
сфері шпалерного виробництва.
Кожний оригінал-макет шпалер під
відомою торговою маркою
«Слов’янські шпалери» — це
унікальна авторська розробка
художників дизайнерської групи
фабрики. Різноманітний асортимент
і якість продукції ВАТ
«Корюківська фабрика технічних
паперів» здатні задовольнити
вишуканий смак споживачів як в
Україні, так і в країнах СНД, Балтії,
у країнах далекого зарубіжжя. В 2004
р. на фабриці вперше випущено понад
50 млн. рулонів шпалер.
Безумовно, досягти високих
економічних і виробничих
показників було не просто. Дуже
гостра конкуренція на ринку, в тому
числі й з провідними світовими
виробниками, підказала
адміністрації єдиний правильний
шлях подальшого розвитку
підприємства. У чому він полягав?
Якщо спробувати відповісти
коротко, то насамперед — в
одностайності трудового колективу,
який, маючи за плечима багаті й
славні традиції, ні на мить не
розгублювався у важкі хвилини
випробувань, у всьому прагнув до
досягнення успіху. І досягав
його.
Завдяки продуманим і злагодженим
діям акціонерів і керівництва,
усього колективу, а це близько 1000
осіб, на фабриці практично
безперервно впродовж останніх 15
років провадиться модернізація
виробництва. Закуповується
найпередовіше технологічне
устаткування.
Підприємство освоїло технологію
10-колірного друку, а на початку
нового тисячоліття тут впроваджено
новітні технології виробництва
вінілових й акрилових шпалер. Це
дало змогу постачати на ринки
високоякісний товар європейського
рівня. Вся продукція підприємства
сертифікована в системі УкрСЕПРО
(Держстандарт України), у системі
ГОСТ Р (Держстандарт Росії). На
фабриці діє система управління
якістю ДСТУ ІSО 9001:2001.
— Добиваючись максимального
задоволення запитів споживачів,
високих європейських показників
якості продукції, що
випускається,— говорить
генеральний директор фабрики Н.
Якович,— ми продовжуємо ставити
перед собою не менш важливе
завдання: досягти в кожному
структурному підрозділі
європейського рівня культури
виробництва, створити на кожному
робочому місці сприятливі умови
праці. Виконання вимог Закону «Про
охорону праці» завжди буде для нас
найважливішим пріоритетом.
Сприяти забезпеченню цього
стратегічного напряму, задавати
загальний настрій у питаннях
безпечного виконання робіт і
ведення технологічних процесів
покликана служба охорони праці, яку
очолює досвідчений фахівець Дар’я
Ткаченко. Робота служби базується
на діючому положенні «Про систему
управління охороною праці». Крім
різних організаційних моментів, це
положення також передбачає
здійснення технічного нагляду за
об’єктами котлонагляду та
вантажопідйомними механізмами.
Такий підхід до вирішення проблем
безпеки виробництва уявляється
цілком виправданим. Адже
здійснюючи технічний нагляд за
безпечною експлуатацією котлів,
посудин, що працюють під тиском,
вантажопідйомних механізмів,
інженер з охорони праці та
технічного нагляду С. Коваленко
обов’язково цікавиться станом
іншого устаткування, що
експлуатується на підприємстві,
безпекою тих чи інших
технологічних процесів.
Звичайно, сьогодні, коли весь
асортимент продукції, що
випускається, виготовляється на
найсучаснішому устаткуванні,
забезпечити роботу без травм і
аварій набагато легше, ніж раніше.
Сучасні шпалерно-друкарські машини
мають по кілька ступенів захисту,
всілякі блокувальні пристрої, що
призупиняють роботу у разі
неправильної експлуатації. Але це
не знижує ролі служби охорони
праці.
Навпаки, вважає Д.
Ткаченко, автоматизація
технологічних процесів часто
притупляє увагу, знижує
обережність працівників. Тому дуже
важливо переконати працівників у
тому, що безпека на виробництві
повинна стати їх особистою, а не
чиєюсь, потребою і турботою.
Останнє у свою чергу, на думку
Дар’ї Миколаївни, означає, що саме
вона, як керівник служби охорони
праці, повинна постійно брати
участь у своєрідному вихованні
членів трудового колективу,
прищеплювати їм розуміння
важливості пріоритету особистої
безпеки та безпеки оточуючих на
виробництві.
Власне, цим стратегічним напрямом і
керується служба охорони праці
фабрики. У роботі використовуються
напрацювання, що добре
зарекомендували себе. Зокрема, ті
нормативні та розпорядчі
документи, які в часи перебування
підприємства у складі об’єднання
«Укрпапірпром» доводилися до
служби охорони праці в
централізованому порядку й чітко
виконувалися...
Саме з того часу і дотепер в усіх
структурних підрозділах фабрики
здійснюється триступінчастий
адміністративно-громадський
контроль за станом охорони праці.
Для кожного ступеня контролю
(наприклад, для безпосередніх
керівників робіт — майстрів,
механіків тощо) затверджено
примірні переліки питань, на які
повинні звертати увагу ці посадові
особи щодня перед початком робочої
зміни. Якщо майстер або механік
виявляє будь-які порушення чи
недоліки, він, у разі неможливості
негайного їх усунення, доповідає
про це начальникові виробництва,
цеху, дільниці, робить відповідний
запис у журналі оперативного
контролю.
Безпосередні керівники робіт
ретельно стежать впродовж робочої
зміни за додержанням працюючими
технологічної та трудової
дисципліни, контролюють
використання засобів
індивідуального та колективного
захисту, особливу увагу приділяють
технічному стану устаткування і
пристроїв, а також проведенню
позачергових інструктажів з
порушниками (якщо такі є).
Другий ступінь один раз на тиждень
проводять начальники підрозділів
разом з головами профкомів цехів,
уповноваженими трудових
колективів. Згідно з примірним
переліком перевіряється якість
проведення першого ступеня на
довіреній їм дільниці виробництва.
Контролюються терміни усунення
виявлених порушень, своєчасність
та якість проведення інструктажів,
наявність інструкцій з охорони
праці на робочих місцях,
ефективність роботи вентиляційних
установок, справність світильників
місцевого освітлення, освітленість
робочих місць і багато чого
іншого.
В міру
необхідності (у разі неможливості
негайного усунення порушень)
результати таких перевірок
аналізуються й обговорюються на
розширених нарадах керівників
цехів чи дільниць. Прийняті рішення
оформлюються протоколом чи
розпорядженням по структурному
підрозділу підприємства.
У зв’язку зі значним зменшенням
кількості цехів основного
виробництва третій ступінь
адміністративно-громадського
контролю проводиться один раз на
квартал комісією на чолі з
технічним директором. До складу
комісії входять головний механік,
головний енергетик, головний
метролог, фахівці служби охорони
праці, представники профспілкового
комітету підприємства.
Перевіряються при цьому відразу
кілька структурних підрозділів. За
результатами перевірки
проводяться наради у першого
керівника, де заслуховуються звіти
начальників перевірених цехів і
дільниць, аналізується стан
охорони праці в цілому по
підприємству. У разі потреби за
підсумками засідань приймаються не
тільки рішення, спрямовані на
усунення виявлених порушень, але й
видаються накази про притягнення
до відповідальності тих чи інших
посадових осіб. Підвищуючи
відповідальність посадових осіб,
адміністрація підприємства
сьогодні вже не бере до уваги
аргументи типу «завантаженість
поточною роботою», «відсутність
випадків виробничого травматизму в
бригаді, на дільниці, в цеху...».
Головне — хто і як у цеху чи на
дільниці реально дбає про безпечні
умови праці, як виконуються
комплексні заходи щодо поліпшення
умов праці, чи додержуються
встановлені нормативи гігієни
праці та виробничого
середовища.
Поза сумнівом,
налагоджена за багато років
система
адміністративно-громадського
контролю значною мірою сприяє
виконанню службою охорони праці
покладених на неї обов’язків і
повноважень: забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці,
контроль за належним станом
технологічного устаткування,
виробничих будівель і споруд.
Звичайно, про всі секрети успішної
роботи служби довідатися не
вдалося. Часу, як мовиться, не
вистачило. Тому перше, на що звернув
увагу,— це те, що робота, яка
проводиться на підприємстві з
організації охорони праці,
здійснюється досить грамотно з
організаційної точки зору. Планово
й цілеспрямовано, відповідно до
річних і квартальних графіків і
планів. Із затверджуваними щороку
комплексними заходами щодо
поліпшення умов праці та
виробничого середовища
колективного договору між
адміністрацією і трудовим
колективом підприємства.
Другою важливою складовою успішної
роботи служби охорони праці
підприємства є виняткова
поінформованість про поточний стан
справ і щодо безпечної
експлуатації устаткування, і щодо
рівня знань з питань охорони праці
посадових осіб та рядових
працівників, і щодо усіх інших
аспектів, що впливають на стан
безпеки праці. Тому працівники
служби завжди досягають
поставленої мети, визначаючи
напевне, де варто спільними
зусиллями проводити перевірку за
третім ступенем, а де можна ще
якийсь час обійтися без неї. Все
логічно, все взаємозумовлено. Хоча
взагалі-то розслаблюватися не
можна, якщо прагнеш добитися успіху
в такій специфічній працеохоронній
роботі, що залежить від безлічі
всіляких факторів.
Принциповість і вимогливість
стосовно питань додержання вимог
безпеки постійно відчувають і
робітники фабрики. Наприклад, коли
фахівці відділу охорони праці
бачать на робочому місці ті чи інші
порушення інструкцій з охорони
праці. Якщо виявляються порушення,
що могли сприяти виникненню
нещасного випадку чи аварійної
ситуації, то з таким працівником
(після написання ним пояснювальної
записки) обов’язково буде
проведено роз’яснювально-виховну
роботу. Якщо працівника викрито в
порушенні вперше, то заходи впливу
обмежуються усним попередженням і
позаплановим інструктажем. Якщо ж
порушник попадається вдруге, то тут
уже пояснювальною запискою не
обходиться,— готується проект
наказу про оголошення догани.
Варто зазначити, що сьогодні цей
жорсткий, хоча й справедливий,
метод впливу на порушників
застосовується все рідше, оскільки
рівень свідомості робітників
помітно зріс. І все-таки
відмовлятися від практики, що добре
зарекомендувала себе, не має сенсу.
На те й служба, щоб ні в кого не
з’являлося бажання порушити
інструкції з охорони праці чи
безпечної експлуатації
устаткування.
Впродовж 2007 р. служба охорони праці
фабрики багато уваги приділяла
контролю за виконанням робіт
підвищеної небезпеки, які на
території підприємства
провадилися підрядниками. На такі
роботи (на висоті, вогневі роботи,
роботи в колодязях тощо) тут
обов’язково оформляються
наряди-допуски з реєстрацією в
службі охорони праці. Маючи ці
відомості, фахівці служби завжди
можуть відвідати ту чи іншу
дільницю, щоб переконатися, як
виконуються викладені в
наряді-допуску вимоги, як керівник
робіт контролює їх виконання.
Адміністрація щороку вкладає
чималі кошти в поліпшення
санітарно-гігієнічних умов праці,
на заходи щодо захисту
навколишнього середовища.
Працівників підприємства у повному
обсязі забезпечено спецодягом,
спецвзуттям та іншими ЗІЗ.
На фабриці цілодобово працює
здоровпункт, де функціонують різні
профілактичні кабінети, в яких
встановлено найсучасніше медичне
обладнання. Є їдальня. Підприємство
в місті побудувало чудовий
тренажерний зал. На фабричному
стадіоні «Авангард» регулярно
проводяться спортивні змагання.
Традиційним став відпочинок
працівників фабрики на Чорному та
Азовському морях. Коштів для
оздоровлення адміністрація не
шкодує. Бо всі витрати в ім’я
безпеки та блага людей обов’язково
повернуться сторицею!
Вадим КОБЕЦЬ,
наш власкор
На знімках:
змінний майстер дільниці
з виробництва шпалер
О. Марченко (праворуч)
проводить інструктаж з машиністом
шпалерно-друкарської машини
О. Стукало;
фельдшер здоровпункту фабрики Н.
Хуторна проводить
передрейсовий медогляд
машиніста тепловоза С.
Матвієнка;
начальник відділу охорони праці
фабрики Д. Ткаченко (праворуч)
та інженер з охорони праці
і технічного нагляду С.
Коваленко
обговорюють підсумки перевірки
шпалерного виробництва.
Фото автора