Психофізіологічна експертиза працівників підприємств Кривбасу

Соціальна та економічна ефективність проведення психофізіологічного професійного добору, спрямованого на профілактику виробничого травматизму та забезпечення успішної професійної діяльності працівників, доведена численними науковими дослідженнями як у нашій країні, так і за кордоном.
Науково-технічний прогрес в основних галузях промисловості потребує здійснення наукових розробок з проблеми психофізіологічного професійного добору, оскільки впроваджені у виробництво нові високопродуктивні технології, машини та обладнання потребують від операторів у багатьох випадках таких швидкісних та когнітивних характеристик, які перебувають за межами психофізіологічних можливостей людини. Тому більшість претендентів на операторські професії не можуть успішно освоювати складні професії, що нерідко стає причиною аварійних ситуацій. Здійснення професійного добору стосується в першу чергу таких професій, як космонавт, льотчик, оператор АЕС, машиніст залізничного транспорту та ін. Проведення психофізіологічного професійного добору в галузях промисловості, де зайняті працівники перерахованих професій, здійснюється зараз за галузевими рішеннями та відомчою системою.

У такій галузі промисловості, як металургійна, більшість робіт, а в гірничорудній — всі підземні та відкриті гірничі роботи є роботами підвищеної небезпеки. У цих галузях, поряд з вуглевидобувною промисловістю, умови праці найбільш небезпечні, що зумовлює високий рівень аварійності, травматизму, в тому числі смертельного.
В Українському НДІ промислової медицини (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на базі лабораторії фізіології праці в травні 2006 р. створено Регіональний відділ психофізіологічної експертизи (ПФЕ) працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки. В ньому працюють висококваліфіковані спеціалісти медичного і біологічного профілю, є необхідне обладнання. Відділ здійснює медичну практику за ліцензією Міністерства охорони здоров’я та атестований Головним навчально-методичним центром Держгірпромнагляду (ГНМЦ) на право проведення психофізіологічної експертизи.
Мета створення відділу ПФЕ — здійснення спільно з підприємствами Кривбасу професійного добору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, для забезпечення відповідності вимог професійної діяльності психофізіологічним особливостям організму, що сприятиме зниженню рівня виробничого травматизму, збереженню життя та здоров’я працюючого населення. Передбачається, що інститут також братиме участь у науковому обгрунтуванні та розробці методів і критеріїв професійного добору працівників конкретних професій.
На госпдоговірних засадах налагоджено співпрацю щодо психофізіологічного обстеження працівників при прийнятті на роботу за професіями, що передбачають виконання робіт підвищеної небезпеки, з основними підприємствами Кривбасу, в тому числі ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», «Арселор-Міттал Кривий Ріг» та ін.
Відповідно до договору про співпрацю, який укладено з ГНМЦ, Регіональний відділ ПФЕ виконує комп’ютерне психофізіологічне тестування з використанням Програмного тестового комплексу, методик і технологій, розроблених Центром психофізіологічної експертизи ГНМЦ, передає в онлайновому режимі через Інтернет дані тестування кожного працівника, одержує від Центру ПФЕ через Інтернет наступного після тестування дня висновки психофізіологічної експертизи встановленого зразка, оформляє їх на паперовому носії і видає за підписом та особистою печаткою лікаря-психофізіолога обстеженому працівникові для подання у відділ кадрів підприємства або в лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує це підприємство.
Отже, Регіональний відділ ПФЕ забезпечує вирішення організаційних питань зв’язків з підприємствами та високу якість виконання процедури психофізіологічної експертизи працівників, що має велике значення для одержання об’єктивних результатів.
Інститутом розроблено форму направлення на психофізіологічну експертизу працівників при прийнятті їх на роботу. Вид робіт відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, та відповідний йому комплекс психофізіологічних показників для ПФЕ по кожній професії визначає служба охорони праці підприємства, цеху з урахуванням кваліфікаційної характеристики та специфіки роботи за даною професією у відповідному структурному підрозділі. Якщо для підземних професій шахт запитань практично не виникає (вид робіт «1. Усі види підземних робіт»), то для професій поверхневих цехів шахт, гірничо-збагачувальних комбінатів, а також металургійних підприємств визначення виду робіт для ПФЕ у ряді випадків викликає певні труднощі.
Наприклад, для таких професій, як машиніст крана (машиніст крана металургійного виробництва), машиніст конвеєра для психофізіологічної експертизи на одному підприємстві або в одному із цехів того ж підприємства визначають вид робіт «4. Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомам на висоту», то на інших — вид робіт «9. Роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом». Певні труднощі викликає визначення виду робіт для ПФЕ також для таких професій, як машиніст екскаватора, машиніст бурової установки, майстер, начальник зміни та ін. Правильність вирішення цього питання має важливе значення, бо найбільш травмонебезпечними травмуючими факторами (30,8%) є дія рухомих предметів та деталей. Тому ми вимушені були з’ясовувати вибір виду робіт для ПФЕ в оперативному порядку на основі проведеного нами попереднього аналізу професійного складу обстежених працівників кожного підприємства.
Вважаємо, що на кожному підприємстві необхідно підготувати перелік професій та відповідний їм вид робіт підвищеної небезпеки, де є потреба у професійному доборі, для проведення психофізіологічної експертизи працівників. Для підготовки цього документа потрібно, на наш погляд, провести аналіз не тільки кваліфікаційних характеристик та специфіки роботи у відповідних структурних підрозділах за усіма конкретними професіями, а й аналіз показників травматизму та причин нещасних випадків, аварій. Це дасть змогу встановити найбільш травмонебезпечні робочі операції, деталі машин тощо й обгрунтувати не тільки один, а можливо два-три види робіт для психофізіологічної експертизи за конкретною професією. При цьому слід враховувати, що психофізіологічне обстеження одного працівника за двома-трьома видами робіт потребує збільшення тривалості обстеження, витрат матеріалів тощо і зумовлює в цьому разі підвищення вартості такого обстеження.
Вважаємо також за доцільне внесення в подальшому змін до чинного нині Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, у частині доповнення та уточнення формулювання деяких видів робіт з урахуванням досвіду роботи регіональних відділів ПФЕ. Бажано доповнити Перелік таким видом робіт, як роботи з ремонту машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Формулювання виду робіт «9. Роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом» доповнити — «…іншими машинами, устаткуванням, деталями, що рухаються, обертаються». Вид робіт «10. Роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням…» доцільно доповнити та сформулювати аналогічно з іншими видами робіт без посилання на виробничі чинники, щоб він стосувався не тільки диспетчерів, операторів, а також керівників, майстрів та інших аналогічних професій.
Для підсилення мотивації щодо найбільш правильного виконання тестових завдань інститутом запроваджено процедуру інструктажу в чотири етапи. На першому етапі працівник під час отримання на підприємстві направлення одержує інструктаж щодо мети проходження ПФЕ, подання необхідних документів (паспорт, ідентифікаційний номер, проект наказу про прийняття на роботу), забезпечення високого рівня фізичного та емоційного стану організму — достатній сон, відсутність впливу негативних факторів та ін. На другому етапі під час реєстрації в Регіональному відділі ПФЕ працівник одержує інформацію та попередження щодо великої значущості результатів тестування, знайомиться з інформацією на стенді про режим роботи підрозділу, місцезнаходження санітарно-побутових приміщень тощо. На третьому етапі інструктаж проводить керівник або фахівець Регіонального відділу. Інструкція підготовлена в письмовому вигляді і містить відомості про зміст, процедуру психофізіологічного тестування та відмінності його від медичного огляду, склад тестів залежно від особливостей обраної професії, основні прийоми комп’ютерного тестування, вимоги до самостійного виконання тестового завдання, точності та швидкості виконання завдання та ін. Звертається увага як молодих працівників, так і працівників старшого віку, які не мали досвіду роботи з комп’ютером, про можливість за їх бажанням проходження тренувального обстеження за повною програмою першого дня та тестування — другого дня. Попереджуємо також про необгрунтовану самовпевненість працівників, які мають досвід роботи з комп’ютером, а особливо з комп’ютерними іграми. На четвертому етапі інструктор безпосередньо на робочому місці проводить детальний інструктаж про користування необхідними клавішами комп’ютера, спосіб їх натискання, можливість поставити запитання інструктору в процесі тестування в режимі «Тренажер», необхідність не відволікатись, не розмовляти між собою. Одержання інструктажу в повному обсязі про порядок проходження обстеження працівник засвідчує власним підписом у талоні.
Разом з тим недбале ставлення до процедури тестування та небажання скористатися можливістю тренувального обстеження стає в деяких випадках причиною отримання працівником висновку групи ПФЕ 4: «За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями професійним вимогам до виконання (назва робіт) не відповідає. Не рекомендується допускати до виконання робіт (назва робіт)».
У разі якщо працівник пов’язує отримання негативного результату з іншими причинами, він може звернутися у відділ охорони праці підприємства і при одержанні повторного направлення пройти повторне тестування. З 13 проведених нами повторних тестувань чотири працівники одержали висновок групи ПФЕ 3: «За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями професійним вимогам до виконання (назва робіт) мінімально відповідає. Може бути допущений до виконання робіт (назва робіт). Потребує повторного обстеження через один рік», а інші 9 працівників — навіть висновок групи ПФЕ 2: «За своїми професійно важливими психофізіологічними якостями професійним вимогам до виконання (назва робіт) відповідає в цілому. Може бути допущений до виконання робіт (назва робіт)». У таких випадках ми рекомендуємо підприємству зберігати обидва висновки як підтвердження недостатньої надійності працівника, залежності його дій від настрою тощо.
Рішення про можливість прийняття на роботу працівників, які одержали висновок групи ПФЕ 3 та ПФЕ 4, приймає на більшості підприємств комісія в складі спеціалістів з охорони праці та лікувально-профілактичного закладу з урахуванням фізичного стану працівника, стану професійно важливих психофізіологічних показників та вимог конкретної професії, можливості виконання ним робіт у складі бригади та ін. При прийнятті рішення про неможливість допуску до виконання робіт у зв’язку з генетично обумовленими індивідуальними особливостями організму звертається увага працівника на доцільність для збереження власного здоров’я та життя вибрати в межах даної професії роботу, яка не пов’язана з підвищеною небезпекою. Цим забезпечується виконання деякою мірою принципів ВООЗ і МОП та конституційного права людини на працю.
За результатами проведеного психофізіологічного обстеження понад 1200 працівників при прийнятті на роботу встановлено, що близько 5% осіб не відповідають за своїми психофізіологічними якостями вимогам обраної професії.
Разом з тим має велике значення проведення психофізіологічної експертизи працівників не тільки при прийнятті на роботу, а й у процесі їхньої трудової діяльності, наприклад, при розслідуванні нещасних випадків, прийнятті рішення про доцільність подальшого виконання робіт підвищеної небезпеки особами пенсійного віку та ін. При цьому необхідно звертати увагу не тільки на одержані загальну оцінку та висновки ПФЕ, але й проаналізувати стан досліджених психофізіологічних показників (сенсомоторні реакції, увага, пам’ять, емоційна стійкість, орієнтація в просторі та ін.), рівень функціонування яких був зниженим («результат негативний»). Використання цієї інформації дасть змогу обгрунтовано приймати рішення про можливу роль індивідуальних особливостей працівника («людського фактора») у виникненні аварії, травми.
Для працівників групи ПФЕ 3, які були прийняті на роботу, вважаємо за необхідне проведення психофізіологічної реабілітації з урахуванням конкретних психофізіологічних показників, рівень яких не відповідає вимогам обраної професії. Обгрунтування розробки заходів психофізіологічної реабілітації для оптимізації стану психофізіологічних функцій потребує проведення спеціальних наукових досліджень щодо складу та процедури здійснення реабілітації, встановлення показників для оцінки ефективності результатів і розробки рекомендацій щодо порядку застосування їх на практиці в умовах оздоровчих закладів підприємств, у процесі диспансерного спостереження за здоров’ям працюючих.
Таким чином, виконання комплексу заходів психофізіологічної експертизи, професійного добору та психофізіологічної реабілітації сприятиме суттєвому зниженню рівня виробничого травматизму, аварійності, плинності кадрів і забезпечить збереження життя та здоров’я працівників провідних підприємств основних галузей промисловості.

М. КАРНАУХ, докт. мед. наук, професор, академік Академії гірничих наук України, директор, В. ШЕВЦОВА, докт. мед. наук, завідувачка лабораторії фізіології праці, керівник Регіонального відділу психофізіологічної експертизи (Український НДІ промислової медицини)