Ми вже
повідомляли, що в нинішньому році
вперше в Міжнародному академічному
рейтингу популярності та якості
«Золота Фортуна» відзначено кращі
підприємства України, які
забезпечили високий рівень
промислової безпеки та охорони
праці. Одночасно переможцем
рейтингу за особистий внесок у
підвищення рівня промислової
безпеки названо почесного
президента, голову наглядової ради
ВАТ «Вугільна компанія «Шахта
«Красноармійська-Західна № 1»
Героя України Л. Байсарова.
Під безпосереднім керівництвом Л.
Байсарова і за його участі на шахті
реалізовано Комплексну програму
поліпшення охорони праці (щорічні
витрати на неї перевищують 30 млн.
грн.), розроблена і поетапно
виконується програма соціального
розвитку шахтарського колективу й
міста Красноармійська. Можна
навести чимало вражаючих цифр і
прикладів. Але сьогодні хочеться
докладніше зупинитися на роботі,
зверненій до внутрішнього світу
людей, так званого людського
фактора.
Відомий вислів про дорогу, що веде
до храму, яка направляє до нього
людські стопи, а головне — їхні
серця. Символічно, що на шахті вхід
в нарядну влаштовано так, що ніхто
не минає Свято-Покрово-Микільський
храм. Вестибюль у них — спільний. І
піднявшись на-гора після зміни,
кожний знову пройде через нього.
Долучаючись таким чином хоча б на
мить до вічного, неможливо не
відійти від буденної суєти,
миттєвих турбот і не зосередитися
на головному, у тому числі й на
турботі про власну й колективну
безпеку. Адже в шахті, за словами Л.
Байсарова, як на підводному човні:
будь-яка недбалість чи помилка
однієї людини може коштувати життя
багатьох.
В інтерв’ю нашому журналу
Блаженнійший Володимир, Митрополит
Київський і всієї України сказав,
що «...будь-яке порушення правил
безпеки на виробництві — це
великий гріх, а тим більше якщо
через це порушення життя іншої
людини ставиться під загрозу.
Навіть якщо виробниче порушення
скоєно через неуважність
трудівника, воно є гріхом, бо
людина, яка виконує справу, що
потребує особливої уваги, без такої
уваги дуже грішить. І тут якраз
людині допомагає віра в Бога, яка не
тільки змінює в ній ставлення до
праці. Вона ніколи не починає її без
належного приготування і
внутрішнього настрою, бо віруюча
людина ставиться зовсім по-іншому
до життя свого і оточуючих її людей.
Це — священне ставлення як до
найбільшого дару Божого, яким вона
має дорожити і всіляко берегти».
Домогтися саме такого ставлення
працівників до своєї справи і
власної безпеки прагнуть на цій
шахті. Адже, як вважає Леонід
Володимирович, найуразливіша ланка
у всьому складному й
різноманітному ланцюгу, що
називається системою безпеки,—
людина. Й тому-то, купуючи найновіше
устаткування, засоби захисту,
вдосконалюючи умови праці на
робочих місцях, вирішуючи
соціально-побутові питання
колективу, він у центрі уваги
тримає саме її. Піклується не
тільки про матеріальне, але й
внутрішнє, душевне і духовне
благополуччя. Про професійну
підготовку та навчання питань
промислової безпеки.
На жаль, нинішнім рівнем
кваліфікації фахівців, які
прибувають на шахту, він найчастіше
незадоволений. Тому керівництво
шахти не шкодує коштів на навчання
кращих своїх працівників у
технікумах і ВНЗ не тільки
Донецької області, але й
Дніпропетровська і Києва. Юнакам,
які відслужили в армії і побажали
прийти на шахту, надається
можливість пройти навчання в
шахтному навчальному пункті й у
навчально-курсовому комбінаті м.
Димитрова.
Що ж до самого Л. Байсарова,
уродженця шахтарської Горлівки, то
за плечима у нього не тільки
Дніпропетровський гірничий
інститут, де він одержав диплом про
вищу освіту за фахом «Технологія і
комплексна механізація підземної
розробки корисних копалин», але й
Донецький державний університет,
де освоїв знання за фахом «Фінанси
і кредит». А крім того, він пройшов
усі сходинки гірничої виробничої
ієрархії — від гірничого майстра,
помічника начальника і начальника
дільниці до заступника директора з
виробництва шахти і, нарешті,
першого керівника
«Красноармійської-Західної №
1».
Коли галузь, як і всю економіку
країни, захльостували розруха і
запустіння, він, не буде
перебільшенням сказати, піднімав
її, виявляючи неабиякий талант
організатора. У багатьох у душах
оселилися панічна невпевненість і
розгубленість. А
«Красноармійська-Західна» мужніла
на очах, обростала сталевими
мускулами найсучаснішої техніки.
За роки керівництва Л. Байсарова
колективу підприємства вдалося
майже вдвічі збільшити видобуток
вугілля. За останні 16 років із
шахтних надр піднято близько 60 млн.
т вугілля.
...Разом з головним інженером шахти
Є. Халимендиковим і заступником
начальника теруправління
Держгірпромнагляду по Донецькій
області В. Королем ми так само, як і
всі працівники шахти, почали своє
перебування на ній з відвідання
храму. Поставили свічки біля ікон з
ликами святих. І потім уже
відправилися знайомитися з шахтою,
із закупленою напередодні новою
технікою. Зокрема, оглянули щойно
доставлений з Великої Британії
комбайн «JOY», який керується
дистанційно, повністю
автоматизований і забезпечує
високу продуктивність та
безпеку.
За участі МакНДІ та Донецького
теруправління на шахті розроблено
Положення про єдину систему
управління охороною праці, що
визначає реалізацію на всіх рівнях
— від директора до робітника —
завдань щодо виконання технічних,
технологічних, організаційних,
соціально-економічних заходів.
Кінцева їх мета — забезпечення
безпечних і здорових умов праці.
Щороку розробляється Комплексний
план заходів щодо поліпшення стану
безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища, на основі
якого кожна дільниця щокварталу
складає свої заходи. Стан охорони
праці на дільницях оцінюється
подекадно і помісячно. Щочетверга у
всіх змінах проводяться збори, де
аналізується стан охорони праці,
обнародується інформація про
аварії та нещасні випадки на
підприємствах галузі. У перший і
третій четвер місяця на засіданнях
комісії з охорони праці
розглядаються питання
повсякденного життя колективу і
стратегії забезпечення безпечних
умов праці.
Особлива турбота — газова безпека.
Не вдаючись у технічні подробиці,
скажемо, що забезпеченість шахти
повітрям становить 108,4% (на
провітрювання гірничих виробок
надходить 590 м3/с повітря). Виїмкові
дільниці шахти забезпечені
розрахунковою кількістю повітря на
109%, відокремлені вибої підготовчих
виробок — на 121,6%.
Немаловажна деталь: одним із
розробників прийнятого Верховною
Радою Закону «Про газ (метан)
вугільних родовищ» був Л.
Байсаров.
Народний депутат 5-го скликання,
Леонід Володимирович відзначив у
2007 р. своє 60-річчя в розквіті сил і
сповнений сміливих планів. На
підприємстві досягнуто найвищої в
галузі продуктивності праці.
Зрозуміло, і заробітки у шахтарів —
відповідні їхній віддачі.
А попереду нові обрії й плани. Ось
кажуть: «Красноармійська-Західна №
1». Чому? Вона ж у місті одна!
Виявляється, планувалося збудувати
однойменні шахти № 2 і № 3. Зараз же
на місці, де мала бути шахта
«Красноармійська-Західна № 2»,
будується повітроподавальний
ствол № 2
«Красноармійської-Західної № 1».
Він дасть змогу запаси палива, що є
тут (а це 25 млн. т) видобувати, не
зводячи нове підприємство, зі
значно меншими капітальними
витратами.
При цьому Програмою капітального
будівництва на період 2004—2010 рр. на
шахті передбачаються вкладення в
обсязі більш як 1 млрд. грн.
Планується розпочати зведення
збагачувальної фабрики, об’єктів
соціально-культурного призначення.
В їх числі — реконструкція
гімназії в мікрорайоні «Лазурний»,
загальноосвітніх шкіл № 2 і № 9,
будівництво
фізкультурно-оздоровчого
комплексу та стадіону,
універсального торгового центру,
індивідуальних газових котелень
для об’єктів соціальної сфери...
І хоча в природі, як мовиться, одна
ластівка погоду не робить, у
вуглевидобувній галузі саме
завдяки Л. Байсарову перша
«вугільна ластівка» зробила
погоду: вона стала зразком й у
вуглевидобуванні, й в організації
системи промислової безпеки.
Оскільки головним життєвим
принципом усієї його діяльності є
турбота не тільки про продуктивну,
а в першу чергу — про безпечну
працю шахтарів.
Л. Байсаров — академік Академії
економічних наук України.
Міжнародна кадрова академія
нагородила його Золотою медаллю
«За ефективне управління», а
Міжнародна академія екологічної
безпеки обрала його почесним
академіком...
«У світі,— говорить Леонід
Володимирович,— багато коштовних і
безцінних речей. Але найважливішою
з них завжди буде залишатися
людське життя. Його не можна купити
ні за які гроші. І для всіх повинно
стати очевидним, якої шкоди завдає
нехтування охороною праці.
Необхідно, нарешті, кожному
зрозуміти, як дорого обходяться
недбалість, безтурботність та
безвідповідальність людей. А отже,
дорога до вугілля повинна бути
безпечною».
Саме тому вона і пролягає через
храм.
Геннадій ЩУРОВ,
наш власкор
На знімку (зліва направо):
головний інженер шахти Є.
Халимендиков, заступник начальника
теруправління
Держгірпромнагляду
по Донецькій області В. Король
і начальник дільниці ремонту
гідравлічного устаткування С.
Розум знайомляться з комбайном
«JOY»,
який щойно прибув на шахту.
Фото автора
