Воістину говорять:
людина планує, а Господь вирішує!
Доля Любові Ганжі — ще один тому
приклад. Вивчилася на філолога,
планувала поставити барвисте,
соковите слово на службу поезії,
літературі, а натомість випало мати
справу з сухими текстами звітів,
доповідей, нормативних документів,
актів спецрозслідувань тощо. Бо так
неждано й негадано «лягла карта» у
розпалі успішної кар’єри в одному
з черкаських рекламних агентств
місцевої телерадіокомпанії.
Йшов 2002 рік. Тоді, як і нині, країна
жила парламентськими виборами. Не
стояли осторонь і черкаські
журналісти. Одного лютневого дня
майже увесь колектив агентства на
чолі з директором вирушив
автомобілем до Києва за «гарячим»
матеріалом. На господарстві
залишилася практично одна Любов
Едуардівна. Попрощавшись з
колегами, почала складати план
роботи. Та ось настирно й голосно
задзвонив телефон: «Ваші попали в
аварію!» Що? Як? Кинулася в міліцію.
Виявилося, в ДТП загинув директор
агентства, а два оператори й
журналіст отримали травми. Так в
одну мить, по суті, розпався
колектив. Бо вже ніхто з потерпілих
не вернувся на своє місце роботи.
Перед Любою постало питання про
працевлаштування. І знову — справа
випадку чи закономірність долі?
Почнемо з того, що Л. Ганжі випало
бути свідком спеціального
розслідування групового нещасного
випадку, який стався внаслідок
зазначеної дорожньо-транспортної
пригоди. Вона бачила, як ретельно,
зі знанням справи представники
досі не чуваного нею теруправління
(тоді ще Держнаглядохоронпраці) по
Черкаській області вивчають
обставини нещасного випадку,
опитують свідків, оперують
нормативними документами. Л. Ганжа
вперше в житті наочно переконалася,
що сухі рядки правил техніки
безпеки, про яку чула на
студентській лаві, таки справді
написані кров’ю. Більше того, ця
трагічна подія загалом перевернула
її уявлення про безпеку праці та
життя людини.
Така непідробна зацікавленість
новою темою не пройшла повз увагу
начальника галузевої інспекції
теруправління В. Шаповала, який
очолював комісію зі
спецрозслідування. Саме він, коли
заступник начальника
теруправління В. Ілюшин впритул
зайнявся добором кадрів у редакцію
новоствореного регіонального
журналу «Безпека життєдіяльності»,
порадив запросити Л. Ганжу. Адже
вона як ніхто інший відповідала
вимогам, що висуваються до цієї
роботи. По-перше, має філологічну
освіту. Значить, любить і відчуває
слово. Плюс журналістський досвід.
Отже, зуміє як слід опрацювати
будь-який матеріал і донести його
зміст до читача. По-друге, Л. Ганжа
— серйозна, сімейна жінка, а не
якесь дівчисько, котре швиденько
вискочить заміж, піде у декретну
відпустку і... прощавай, журнал. А
по-третє, претендентці до пенсії —
ой як далеко. Отже, не
відсиджуватиметься, а буде
добросовісно й енергійно
працювати.
Отак Л. Ганжа понад п’ять років
тому розпочала свою діяльність у
системі державного нагляду за
охороною праці, обійнявши посаду
відповідального секретаря вже
згадуваного регіонального видання.
До речі, єдиного в Черкаській
області, яке безперебійно виходить
у світ з 2002 р. І в цьому велика
заслуга колективу редакції.
Журнал об’єднав зусилля практично
всіх регіональних структур, що
опікуються охороною здоров’я та
життя людини праці: теруправління
Держгірпромнагляду по Черкаській
області, обласного управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань,
Черкаського державного центру
науково-технічної та економічної
інформації. На сторінках видання
систематично виступають
працівники облдержадміністрації
та її периферійних структур,
депутати різних рівнів, лікарі СЕС,
МСЕК, пожежники, рятувальники,
експерти і навіть священики.
Та перший і головний за обсягом і
змістом розділ видання —
промислова безпека і охорона праці.
З номера у номер він наповнюється
конкретними матеріалами, в яких
інспектори теруправління,
журналісти, посадові особи та
спеціалісти різних промислових
підприємств аналізують обставини
та причини нещасних випадків на
виробництві, висловлюють свої
пропозиції й зауваження. Тут же
зацікавлений читач знайде тексти
останніх постанов Кабінету
Міністрів, наказів
Держгірпромнагляду, зразки
різноманітної документації, що
стосується охорони праці та
промислової безпеки.
Крім означеного, журнал містить і
такі розділи: «Соціальне
страхування», «Цивільний захист та
техногенна безпека», «Служба
здоров’я», «Довкілля» та інші.
— Ми друкуємо все те, що цікаво й
корисно знати людям,— говорить
Любов Едуардівна.— Не випадково
читач активно пише і телефонує в
редакцію. І жодне його звернення не
залишається без уваги. Бо, як не
втомлюється повторювати В. Ілюшин:
«Всі люди вчителі, хоч погані, хоч
хороші». Він, як і начальник
теруправління В. Онишко,— перші
порадники й генератори цікавих
ідей щодо популяризації
працеохоронної політики в регіоні.
Однак копітка, часом просто-таки
марудна редакційна робота лежить
на жіночих плечах відповідального
секретаря.
Суто по-жіночому, терпляче з дня на
день вона дає лад усьому творчому
процесу. Причому, як кажуть, без
зайвого «пилу і шуму». Таким чином,
професіоналізм, помножений на
чудові людські якості, робить Любов
Едуардівну Ганжу не тільки
приємним і бажаним
співрозмовником, соратником, а й
цінним працівником у системі
держнагляду. І це головне.
Н. РУСИЧ
