ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
|
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою першого заступника Головного державного санітарного лікаря України від 25 березня 1999 р. N 22 |
Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів
Передмова
1. Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів розробили:
Сердюк Андрій Михайлович - Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, директор (м. Київ, вул. Попудренка, 50);
Акіменко Володимир Якович - Науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім О. М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія гігієни шуму та житлово-громадського будівництва;
Волощенко Олег Гнатович - Науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім О. М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України, лабораторія гігієни нових хімічних матеріалів та факторів житлового середовища;
Карпенко Тетяна Федорівна, Скрипник Анатолій Петрович - Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України;
Янко Наталія Михайлівна, Яригін Андрій Веніамінович, Андрійчук Лариса Олексіївна, Семашко Петро Віталійович - Науково-дослідний інститут загальної та комунальної гігієни ім О. М. Марзеєва УНГЦ МОЗ України.
В розробці також брали участь:
Красножон Олексій Леонідович, Зінківська Валентина Єгорівна, Ходаківська Віра Олексіївна, Діденко Ніна Петрівна, Гончаров Едуард Анатолієвич - медичне територіальне об'єднання "Санепідслужба" Ватутінського району м. Києва;
Антонюк Олексій Степанович, Мухопад Дмитро Вячеславович - Всеукраїнська громадська організація "Спілка перукарів України".
Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів підготовлені з урахуванням новітніх наукових досліджень та розробок.
Рецензенти: зав. відділом Українського центру держсанепіднагляду Валявська Галина Іванівна; заступник генерального директора Київського міського медичного територіального об'єднання "Санепідслужба" (КМТМО) "Санепідслужба" - Пастушенко Сергій Григорович; зав. відділом гігієнічних проблем екології КМТМО "Санепідслужба" - Тимошенко Сергій Миколайович, головний державний санітарний лікар Дніпровського району м. Києва Ходаківський Володимир Миколайович.
ДСанПіН рекомендований Координаційною комісією Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
2. Введено в дію вперше.
3. Державні санітарні правила та норми - обов'язковий для виконання нормативний документ, який визначає гігієнічні та санітарно-протиепідеміологічні критерії проектування, реконструкції та експлуатації перукарень різних типів (підстава: ст. 7, 11, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення").
Порушення Державних санітарних правил і норм приводить до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з чинним законодавством.
1. Загальні положення
1.1. Державні санітарні правила та норми (далі - Правила) призначені для адміністрацій перукарень різних типів, працівників перукарень, співробітників проектно-конструкторських організацій, відділів охорони праці і техніки безпеки, профспілкових працівників, а також спеціалістів санепідстанцій та лікувально-профілактичних установ.
1.2. Правил необхідно дотримуватися при проектуванні і будівництві нових перукарень, експлуатації та реконструкції існуючих.
1.3. Введення в експлуатацію щойно збудованих або реконструйованих перукарень здійснюється у встановленому порядку державною комісією.
1.4. Відповідальність за дотримання вимог санітарно-протиепідемічного режиму покладається на керівників перукарень згідно з чинним законодавством України.
1.5. Контроль за виконанням Правил здійснюється органами і установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
1.6. Усі види перукарського обслуговування дозволяється проводити тільки в спеціально обладнаних приміщеннях - перукарнях.
1.7. Щойно збудовані та існуючі перукарні після проведення в них ремонту чи робіт по реконструкції приміщень можуть бути введені в експлуатацію лише за наявності дозволу установ державної територіальної санепідслужби.
2. Вимоги до розташування та обладнання приміщень перукарень
2.1. Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в будинках громадських і торговельних центрів, побутових послуг, вокзалах, лазнях; перших та цокольних поверхах житлових будинків із обладнанням входу, окремого від входів до квартир, за умови забезпечення нормативних рівнів фізичних, хімічних і біологічних факторів в приміщеннях суміжних квартир.
2.2. У вестибюлі чи холі перукарень допускається влаштування буфету або бару для обслуговування клієнтів по узгодженню з територіальною установою державної санепідслужби.
2.3. У вестибюлі або залі очікування допускається влаштування місць для продажу парфумів, косметичних, а також супутніх (фени, гребінці, ножиці і т. п.) товарів по узгодженню з територіальною установою державної санепідслужби.
2.4. Склад та площу основних, робочих та допоміжних приміщень перукарень рекомендується визначати за додатком 1 Правил. Перукарні на одне-два робочих місця допускається влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 м2 з виділенням підсобного відсіку легкою перегородкою висотою не менше 1,8 м та наявністю мінімального набору допоміжних приміщень.
2.5. Висота приміщень перукарень, що проектуються, повинна бути не менше 3,3 м. Висота приміщень вбудованих перукарень повинна бути не нижче міжповерхової висоти цих будинків.
2.6. Перукарні повинні мати мінімальний набір допоміжних приміщень: санвузол, кімната відпочинку та прийняття їжі, комора та інші підсобні приміщення.
2.7. В перукарнях допускається наявність жіночих, чоловічих та змішаних залів для обслуговування, а також кабінетів косметолога.
2.8. Кімната для відпочинку і прийняття їжі повинна бути обладнана умивальником, холодильником, необхідними меблями і т. ін.
2.9. Перукарні обладнуються меблями, що мають вологостійке покриття та дозволяють вологе прибирання й дезінфекцію поверхонь.
2.10. Підсобні приміщення перукарні обладнуються:
а) раковиною для миття інструментарію з підводкою холодної та гарячої води;
б) шафами для зберігання інструментарію;
в) баком для збору сухого сміття, ємностями для збирання відстриженого волосся (мішок з крафт-паперу, поліетиленовий пакет та ін.);
г) шафами для особистого й робочого одягу;
д) стелажами і т. п.;
е) інвентарем для прибирання.
3. Вимоги до внутрішнього оздоблення приміщень
3.1. Матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень повинні бути лише з числа дозволених МОЗ України для застосування у будівництві громадських будинків.
3.2. Стіни та стелі всіх приміщень повинні мати рівну гладку поверхню, бути доступними для санітарної обробки і дезінфекції. Допускається влаштування підвісних стель.
3.3. Для фарбування чи іншої обробки поверхонь стін в перукарнях рекомендується використовувати світлі тони з коефіцієнтом відбиття не менше 40 %. Рекомендується використовувати нейтральні тони, що не заважають розрізненню відтінків кольорів при фарбуванні волосся та інших видах обслуговування.
3.4. Стіни підсобних приміщень рекомендується покривати вологостійкими матеріалами.
3.5. Підлоги в залах очікування, робочих залах, підсобних приміщеннях повинні бути гладкими, рівними, що дозволяє проведення вологого прибирання і дезінфекції.
3.6. Підлога в душових, туалетах, коморах для білизни повинна бути з вологостійких покриттів.
3.7. Дверна та віконна фурнітура повинна бути гладенькою, що легко очищується.
3.8. Відновлення покриття стін і стелі приміщень перукарні здійснюється відповідно зношенню матеріалів у відповідності з інструкціями щодо їх застосування та з урахуванням гарантійного строку їх експлуатації.
4. Вимоги до організації, влаштування та обладнання робочих місць
4.1. Робочі зали обладнуються робочими місцями, що складаються з стінного дзеркала з полицею, тумбочки (візка) для інструментарію, перукарського крісла з регульованою висотою і підставкою для ніг.
4.2. В перукарні дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Рекомендується встановлювати їх з розрахунку: одна сушарка не більш ніж на три крісла в жіночому залі та одна сушарка на п'ять крісел в чоловічому залі.
4.3. Для дітей повинні бути передбачені спеціальні крісла або накладні сидіння, що можна встановлювати на крісла.
4.4. При розташуванні робочих місць паралельними рядами відстань між ними приймається не менше трьох метрів.
4.5. Відстань між кріслами (по осі) не менше 1,8 м, від крайнього крісла до стіни не менше 0,7 м.
4.6. Робоче місце для манікюру обладнується спеціальним манікюрним столом висотою від підлоги не менше 0,7 м. Поверхня стола повинна бути зроблена з вологостійкого матеріалу, що витримує багаторазову дезінфекцію.
4.7. Поблизу від стола для манікюра обладнується раковина для миття рук і інструментарію.
4.8. Косметологічний кабінет обладнується косметологічним кріслом, столиком (візком) для інструментарію, стільцем, що обертається, тумбою для косметологічних препаратів, умивальною раковиною, настінним дзеркалом, фізіотерапевтичним обладнанням, стелажами для чистої білизни, приладами для проведення дезінфекції та стерилізації. Все обладнання косметологічних кабінетів повинно мати позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.
5. Санітарно-технічне устаткування
5.1. Перукарні обладнуються всіма видами інженерного устаткування: водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням.
5.2. В перукарні повинно бути передбачене заземлення устаткування у відповідності з "Правилами устройства электроустановок".
5.3. Санвузли в перукарні обладнуються умивальною раковиною, до якої підводиться холодна та гаряча вода.
5.4. Вода, що подається в перукарню для технологічних цілей, повинна відповідати ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".
5.5. Вентиляційні системи перукарень, вбудованих у житлові будинки, влаштовуються окремо від вентиляції цих будинків. Попадання газоподібних речовин, що утворюються при забарвленні, завивці та інших видах перукарського обслуговування, в житлові приміщення не допускається. Повітропроводи не повинні проходити крізь приміщення житлових квартир, що розташовані на наступних поверхах житлового будинку.
5.6. В перукарнях, що стоять окремо, при кількості робочих місць до 3-х, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.
5.7. В перукарнях рекомендується проводити кондиціювання повітря.
5.8. За відсутністю централізованого гарячого водопостачання обов'язковим є установлення електричних проточних обігрівачів або інших нагрівально-опалювальних систем. Забороняється нагрівання води в відкритих місткостях.
5.9. Кратності обміну повітря для всіх робочих залів слід приймати з розрахунком на асиміляцію тепла і виділення вологи від відвідувачів та обслуговуючого персоналу, сонячної радіації, електроприладів та освітлення, а також відведення вологи і газоподібних речовин, що утворюються при забарвленні, завивці та інших видах перукарського обслуговування.
5.10. Концентрація шкідливих речовин в повітрі основних і допоміжних приміщень перукарні не повинна перевищувати гранично допустимої концентрації забруднення для робочої зони.
5.11. Показники температури, вологості та швидкості руху повітря в приміщеннях перукарні слід визначати за додатком 2.
6. Вимоги до природного та штучного освітлення приміщень перукарні
6.1. В усіх приміщеннях перукарень рекомендується з максимальною ефективністю використовувати природне освітлення. Мінімальний коефіцієнт природної освітленості (КЕО) в педикюрних та манікюрних кабінетах повинен бути не менше 1,5 %, а в інших виробничих приміщеннях не нижче 1 %.
6.2. Виробничі приміщення перукарень, розташованих в 3 та 4 кліматичних районах, не рекомендується орієнтувати на південний схід і захід. Вікна, що орієнтовані на сонячну сторону, повинні мати сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори та ін.). Світлові отвори забороняється захаращувати матеріалами, обладнанням та іншими предметами.
6.3. При виконанні окремих видів робіт, які вимагають високого розрізнення кольорів (забарвлення волосся, використання декоративної косметики і т. ін.), рекомендується використовувати люмінесцентні освітлювачі. Освітленість на робочих місцях при виконанні цих робіт повинна бути не менше 1000 лк. Для запобігання засліпленню та зоровому дискомфорту слід застосовувати світильники закритого типу з суцільними розсіювачами. Освітленість робочих місць та приміщень рекомендується визначати за додатком 3.
6.4. На робочих місцях в манікюрних і педикюрних кабінетах слід передбачити комбіноване освітлення. Як місцеве джерело світла слід використовувати лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, що не викликають вираженого засліплюючого ефекту. Застосовуються освітлювачі місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дозволяють змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, що забезпечує захисний кут не менше 30°.
