---

Державний нормативний акт

про охорону праці

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Держнаглядохоронпраці

30.04.96 № 74

ЗАРЕЄСТРОВАНО

Міністерство юстиції України

05.06.96 № 267/1292

НПАОП 00.0–5.10–96

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ (МАШИНІСТІВ)

ПАРОВИХ ТА ВОДОГРІЙНИХ КОТЛІВ

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ОПЕРАТОРІВ (МАШИНІСТІВ)

ПАРОВИХ ТА ВОДОГРІЙНИХ КОТЛІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Типова інструкція для операторів (машиністів) па­рових та водогрійних котлів (далі — Інструкція), розроб­лена на основі Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів (далі — Правила), зат­верджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 травня 1994 року № 51, поширюється на всі відомст­ва, підприємства, організації України незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також на приватних осіб, які є власниками котлів, визначає права та обов’язки операторів (машиністів) (далі—операторів) парових і водогрійних котлів (далі—котлів), а також встановлює порядок безпечного їх обслуговування.

1.2. Для управління та обслуговування котлів, еконо­майзерів, трубопроводів і допоміжного устаткування (живильних насосів, установок золовидалення і т. д.) власник зобов’язаний призначити операторів, що мають посвідчення на право обслуговування котлів даного типу.

1.3. На підставі цієї Інструкції з урахуванням місце­вих умов експлуатації власником розробляється і за­тверджується в установленому порядку виробнича інструкція.

1.4. Під час роботи оператор повинен мати при собі посвідчення на право обслуговування котлів.

1.5. Персонал котельної повинен чітко знати і вико­нувати всі вимоги, обумовлені у виробничій інструкції.

1.6. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи, не молодші 18 років, які пройшли медичне обсте­ження з метою визначення їх фізичного стану та відпо­відності вимогам цих професій.

Періодична перевірка знань операторів котлів прово­диться не рідше одного разу на 12 місяців.

Позачергові перевірки знань у них проводяться:

а) при переході на інше підприємство;

б) у випадку переведення на обслуговування котлів іншого типу;

в) при переведенні котлів на спалювання іншого ви­ду палива;

г) при перерві в роботі понад 6 місяців;

д) за рішенням адміністрації або за вимогою інспек­тора Держнаглядохоронпраці.

Комісія з перевірки знань призначається наказом по підприємству, до участі в її роботі може бути залучений інспектор Держнаглядохоронпраці.

При переході персоналу на обслуговування котлів, працюючих на газоподібному паливі, повинна бути про­ведена додаткова перевірка знань у порядку, встановле­ному Правилами безпеки в газовому господарстві, зат­вердженими наказом Держпроматомнагляду СРСР від 26.10.94 № 3.

При перерві в роботі за спеціальністю більше 12 мі­сяців оператори котлів проходять перевірку знань у комі­сії підприємства і, при задовільних результатах перевір­ки, допускаються до стажування для відновлення необ­хідних навичок згідно з програмою, затвердженою адмі­ністрацією підприємства.

1.7. Якщо котли обслуговують в зміні кілька опера­торів, то вони підпорядковуються старшому оператору, призначеному адміністрацією підприємства, керівницт­вом цеху, діль­ниці.

1.8. Приймання зміни та її здавання повинні прово­дитись з дотриманням вимог Правил внутрішнього розпо­рядку.

1.9. При прийманні зміни оператор (старший опера­тор) зобов’язаний ознайомитися з записами в змінному журналі і спільно з оператором (старшим оператором), що здає зміну, перевірити справність працюючих котлів і устаткування, яке відноситься до них, приладів і засо­бів захисту: економайзерів, бойлерів, деаераторів, сепа­раторів, постійної продувки, запобіжних клапанів, покажчиків рівня води, автоматичних сигналізаторів гранично допустимих рівнів води, манометрів, термометрів, автоматики безпеки за всіма її параметрами, запірної і регулюючої арматури, живильних, спускних, продуваль­них і паротрубопроводів, живильних насосів, устаткуван­ня шлако- і золовидалення, димососів, вентиляторів, ус­таткування подачі палива в топці котлів і т. д. При цьо­му повинна бути також перевірена справність аварійно­го освітлення і сигналізація для виклику адміністрації.

2. ОБОВ’ЯЗКИ ОПЕРАТОРА КОТЛІВ

2.1. При підготовці котла до розпалення оператор по­винен:

2.1.1. Перед розпаленням ретельно перевірити:

а) справність топки і газоходів, запірних і регулюю­чих приладів;

б) справність контрольно-вимірювальних приладів, арматури, гарнітури, живильних приладів, димососів і вентиляторів, а також наявність природної тяги;

в) справність устаткування для спалювання відповід­ного виду палива;

г) заповнення котла водою до відмітки нижчого рів­ня, а при наявності водяного економайзера — заповнення його водою;

д) чи тримається рівень води в котлі і чи немає про­пускання води через лючки, фланці та арматуру;

е) чи немає заглушок перед і після запобіжних кла­панів, на паро-, мазуто-, і газопроводах, на живильній спускній і продувній лініях;

ж) відсутність в топці і газоходах людей чи сторон­ніх предметів.

2.1.2. Провентилювати топку і газоходи протягом 10— 15 хвилин (залежно від конструкції котла) шляхом від­криття дверей топки, піддувала, шиберів для регулюван­ня подачі повітря, заслонок природної тяги, а при наяв­ності димососів і вентиляторів — шляхом їх включен­ня. До включення димососа для вентиляції топки і га­зоходів у котлів, працюючих на газоподібному паливі, необхідно переконатися, що ротор не торкається корпу­су димососа, для чого ротор прокручується вручну. Вклю­чення димососів у вибухонебезпечному виконанні допус­кається тільки після провітрювання котлів природною тягою і після перевірки справності димососа.

2.1.3. Для котла, працюючого на газоподібному пали­ві, після виконання вимог пп. 2.1.1, 2.1.2:

а) перевірити справність газопроводу і встановлених на ньому кранів і засувок (вся запірна арматура на га­зопроводах повинна бути закрита, а крани на продуваль­них газопроводах — відкриті);

б) продути газопровід через продувальну свічку, пос­тупово відкриваючи засувок на відгалуженні газопрово­ду до котла. Якщо після перевірки газоаналізатором (або іншим надійним засобом) виявиться, що в газопро­воді відсутня вибухонебезпечна газоповітряна суміш, свічку треба закрити;

в) переконатися у відсутності витікання газу з газо­проводів, газового обладнання й арматури шляхом об­милювання нарізних і фланцевих з’єднань. Користуван­ня відкритим вогнем при виконанні цієї роботи катего­рично забороняється;

г) перевірити за манометром відповідність тиску га­зу, а при двопровідних пальниках, крім того, — відповід­ність тиску повітря перед засувками пальників при пра­цюючому дуттьовому вентиляторі, встановленому тиску;

д) відрегулювати тягу котла, що розпалюється, вста­новивши розрідження в топці 2—3 мм водяного стовп­чика.

2.1.4. Для котла, працюючого на рідкому паливі, тем­пературу палива довести до величини, встановленої в ін­струкції, прогріти парову лінію до форсунок.

Переконавшись у справності устаткування за змінним журналом, оператор (старший оператор) повинен зроби­ти запис про здавання і прийняття зміни.

Якщо при перевірці буде виявлена несправність ус­тат­кування, то приймаючий зміну оператор (старший оператор) повинен зробити про це запис у змінному жур­налі і сповістити про це особу, відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію котлів для прийняття від­повідного рішення з цього питання і надання необхідної вказівки операторові.

2.1.5. Операторові забороняється залишати робоче місце за відсутності змінного. У випадку відсутності ос­таннього це необхідно довести до відома особи, відпові­дальної за справний стан і безпечну експлуатацію котлів (начальника котельної), і керуватися його вказівками.

2.1.6. Не дозволяється приймати та здавати зміну під час ліквідації аварії в котельній.

2.1.7. Оператор під час зміни не повинен ухилятися від виконання обов’язків, покладених на нього виробни­чою інструкцією.

2.1.8. Операторові забороняється залишати котли без нагляду до повного припинення горіння в топці, ви­лучення з неї решток палива і зниження тиску до нуля. Котли, які не мають цегляної кладки, допускається за­лишати в закритому на замок приміщенні, не очікуючи на зниження тиску до атмосферного, якщо після припи­нення горіння в топці і вилучення решток палива з неї, а також шлаку і золи з бункера тиск в котлі почав зни­жуватися.

2.1.9. Оператор не повинен допускати в котельню сто­ронніх осіб. Вони можуть бути допущені тільки з дозво­лу адміністрації та у супроводі її представника.

2.1.10. Приміщення котельної, котли і все устаткуван­ня повинні утримуватись в справному стані і належній чистоті. Забороняється завалювати приміщення котель­ної чи зберігати в ньому матеріали і предмети. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього мають бути завжди вільними. Двері для виходу з котельної повинні легко відчинятися назовні.

2.2. При розпаленні котлів оператор повинен:

2.2.1. Виконувати розпалення котлів тільки за наяв­ності розпорядження, записаного в змінному журналі особою, відповідальною за справний стан і безпечну ек­сплуатацію котлів, чи особою, що замінює таку. В роз­порядженні повинні бути зазначені тривалість заповнен­ня котла водою та її температура. Оператор повинен бути завчасно попереджений про час розпалювання котла.

2.2.2. Виконувати розпалення котлів протягом часу, встановленого адміністрацією, при слабкому вогні, зменшеній тязі, закритому паровому вентилі, відкритому запобіжному клапані або вентилі (крані) для випуску повітря. При розпаленні котла необхідно забезпечити рівномірний прогрів його частин і завчасно ввімкнути прилад для підігріву води в нижньому барабані котла.

Застосування при розпаленні котла, працюючого на твердому паливі, легкозаймистих матеріалів (бензину, гасу та ін.) не допускається.

2.2.3. При наявності у пароперегрівача котла при­ладу для запобігання перегріву його елементів при роз­палюванні котла ввімкнути цей прилад.

2.2.4. При наявності у водяного економайзера обвід­ного газоходу гарячі гази з котла необхідно спрямувати через цей газохід, закривши заслінку для пропускання газів через економайзер. Переводити гарячі гази на га­зохід економайзера належить після того, як установиться регулярне живлення котла.

За відсутності обвідного газоходу для попередження нагріву води в економайзері вище допустимої темпера­тури здійснювати прокачування через економайзери во­ди, що направляється по згінній лінії в бак або дренаж.

Якщо котли мають водяні економайзери киплячого типу і рециркуляційні лінії, що з’єднують водяний прос­тір барабана з нижніми колекторами економайзера, то перед розпалюванням котла відкрити вентилі на цих лі­ніях.

2.2.5. Пальник котла, працюючого на газоподібному паливі, запалювати таким чином: внести в топку до гирла пальника, що включають, запальник, подати газ, поволі відкриваючи засувку перед пальником і стежити за тим, щоб він загорівся одразу, тут же почати подачу повітря, потім збіль­шити подачу газу і повітря, одночас­но регулюючи розрідження в топці і полум’я у пальнику. Вилучити запальник з топки після одержання стійкого полум’я.

Якщо до запалювання пальника полум’я запальника згасло, негайно припинити подачу газу в пальник, вилу­чити запальник з топки і провентилювати топку та газоходи протягом 10—15 хвилин. Тільки після цього можна приступати до розпалювання пальника.

При наявності у котла кількох пальників їх запалюван­ня виконується послідовно.

Якщо при розпаленні погаснуть всі або частина запа­лених пальників, негайно припинити подачу газу до них, вилучити з топки запальник і провентилювати топку та газоходи протягом 10—15 хвилин. Тільки після цього повторно запалити пальники.

Запалюючи пальники, не слід стояти проти отворів (розпалювальних люків), щоб не постраждати від випадкового викиду з топки полум’я. Оператор має бути забезпечений засобами індивідуального захисту (захисні окуляри та ін.).

Операторові забороняється:

а) запалювати в топці погаслий газ без закриття по­дачі газу на пальники котла попередньої вентиляції топ­ки і газоходів;

б) запалювати газовий факел від сусіднього паль­ника.

Запалювання топок котлів, обладнаних автоматикою, виконувати з обов’язковим додержанням вимог Інструк­ції заводу–виготовлювача котлів або спеціалізованих пуско­на­ла­годжувальних організацій з обслуговування авто­матики.

2.2.6. При паровому розпиленні рідкого палива для розпалювання форсунки в топку ввести палаючий розпа­лю­вальний факел, подати пар до форсунки, а після цьо­го — паливо шляхом поступового відкриття вентиля.

Після запалення мазуту, змінюючи подачу мазуту, пари і повітря, відрегулювати горіння.

2.2.7. При механічному розпиленні мазуту після вне­сення в топку палаючого розпалювального факела або включення автоматики розпалювання, причинити повіт­ряний шибер і, поволі відкриваючи вентиль, подати ма­зут в топку. Після того, як мазут займеться, відрегулю­вати горіння.

2.2.8. Розпалювальний факел видалити з топки лише тоді, коли горіння стане тривалим. Якщо мазут не заго­рівся, негайно припинити подачу його в форсунки, забра­ти з топки розпалювальний факел і провентилювати топ­ку, газоходи і повітропроводи протягом 10—15 хвилин, установити причину незагоряння палива та усунути її. Тільки після цього знову приступити до розпалювання форсунки.